Вперше за 100 млн років надмасивна чорна діра відновила активність — що це означає
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Астрономи зафіксували відродження надмасивної чорної діри в далекій галактиці після приблизно 100 млн років спокою. Про це пише Interesting Engineering. Розповідаємо деталі.
Що сталося
Дослідники виявили ознаки відновлення активності надмасивної чорної діри в центрі галактики J1007+3540 за допомогою радіотелескопів Low Frequency Array (LOFAR) та модернізованого Giant Metrewave Radio Telescope (uGMRT). На радіозображеннях видно одразу кілька шарів плазмових струменів: яскраві нові потоки накладаються на старі, вицвілі залишки попередніх викидів.
За оцінками науковців, чорна діра не проявляла активності приблизно 100 млн років. Після цього вона знову почала поглинати газ і викидати частину матерії вздовж своїх полюсів у вигляді потужних струменів намагніченої плазми. Їхній розмір сягає майже 1 млн світлових років.
Провідна дослідниця Шобха Кумар порівняла це явище з виверженням космічного вулкана після тривалого періоду затишшя. За її словами, нашарування нових струменів усередині старих є характерною ознакою так званого епізодичного активного ядра галактики — коли чорна діра багаторазово активізується та деактивується протягом космічної історії.
Особливу роль відіграє середовище, в якому розташована галактика. J1007+3540 перебуває всередині щільного скупчення галактик, заповненого надзвичайно гарячим газом із високим тиском. Через це нові струмені не розширюються вільно, а стискаються, згинаються та деформуються. Частина потоків вигинається назад, а стара плазма відтискається вбік та утворює довгі тонкі хвости.
Що це означає
Це спостереження підтверджує, що надмасивні чорні діри можуть багаторазово повертатися до активного стану після тривалого періоду затишшя. Їхня поведінка не є сталою, а радше епізодичною — з фазами різкої активності та майже повної тиші.
Крім того, дослідження показує, що еволюція плазмових струменів сильно залежить від навколишнього середовища. Вони формуються не ізольовано, а постійно взаємодіють із газом у скупченнях галактик, який може змінювати їхню форму й напрямок.
За словами співавтора дослідження Саб’ясачі Пала, J1007+3540 є одним із найнаочніших прикладів епізодичного активного ядра галактики. Такі об’єкти допомагають астрономам краще зрозуміти, як чорні діри впливають на еволюцію галактик і чому цей процес є нерівномірним, хаотичним і залежним від космічного оточення.
Більше про це
Земля з космосу: найцікавіші фото астронавтів у 2025 році
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
