Воскресли і раптом виявились потрібними ШІ та Google: чому і як нині живуть старі форуми
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Форуми — осередки тієї ери інтернету, де не було лайків, але були холівари, як оновлювати Windows та скільки треба варити пельмені. У 1990–2000 роках, коли про підключення до мережі сповіщав свистячий модем, а комп’ютер гудів майже як генератор, зародилися великі онлайн-розмови.
І майже відразу їм довелось конкурувати із соцмережами, які затягували мільйонні аудиторії. Але замість того, щоб тихо згаснути, форуми вміло монетизуються та навіть стали «паливом» для штучного інтелекту. Як платформи заробляють на рекламі, скільки мають юзерів, і з чого усе починалося і чому не у всіх вийшло — у нашому новому матеріалі.
До мемів і рилзів: де тусили олди
Одним із найгучніших майданчиків на початку нульових став LiveJournal, він же «ЖЖ», він же «Живий Журнал». У 1999-му його придумав американський студент Бред Фіцпатрік, щоб просто ділитися своїми тру сторі: як проспав пару, куди ходив із друзями, що з’їв на обід, про стосунки з рідними. Просто інтернет-щоденник без великої місії. Згодом «ЖЖ» став тусовкою мільйонів, де обговорювали колишніх, публікували свої вірші або кулінарні рецепти. І цього було достатньо, щоб наростити аудиторію. Вже у 2012-му «ЖЖ» мав понад 39 млн зареєстрованих акаунтів.
У 2003 році програміст Крістофер Пулл створив іміджборд 4chan — інтернет‑експеримент із повною анонімністю та мінімумом правил, де замість звичних акаунтів панують хаос, меми й несподівані флешмоби та теорії змов. 4chan швидко став «революцією» в інтернеті. Саме тут зародилися популярні меми Жабка Пепе або LOLcat.
А ще завдяки цьому форуму створилася хакерська група Anonymous та серія коміксів про нескінченність ІКЕА з вічними працівниками й пасткою виходу, яка розрослася до світового мистецького руху. Тут можна було поговорити і про музику, і про політику, і про аномальні явища. Популярність 4chan зростала, бо це було місце без фільтрів і цензури, де кожен міг сказати своє.
У 2005 році в гуртожитку Університету Вірджинії народився Reddit. Студенти Стів Хаффман, Алексіс Оганян та Аарон Шварц вирішили зробити місце, яке стане інтернет-кухнею, де обговорюють усе — від мемів до математики. Де будь-хто може створити свій subreddit на нішеву тему. Завдяки цьому з’явилися мільйони активних спільнот. Любиш рослини — велкам ту r/houseplants. Хочеш обговорити квантову фізику — r/askscience.
Тут створювались інвесторський рух, як-от у випадку з GameStop. У січні 2021 року, коли користувачі Reddit масово скупили акції цієї мережі з продажу гральних консолей та відеоігор, аби підняти їхню ціну та провчити великі гедж-фонди, які робили ставку на падіння курсу. А ще на форумі можна знайти крінжові історії, наприклад, допис від січня 2012-го про яйце з паралельного всесвіту.
У 2009-ому двоє колишніх працівників Facebook, Адам Д’Анджело та Чарлі Чівер, вирішили створити спільноту, де користувачі ставлять запитання і отримують експертні відповіді. Де люди не просто ведуть діалоги, а точно знають про що вони говорять. Так і з’явився форум Quora.
Як працює квантовий комп’ютер або чому Римська імперія впала? На все це можна отримати авторські відповіді з іменами фахівців та деталями з їхнього досвіду. Тож платформа швидко стала популярною серед підприємців, науковців і просто допитливих людей і вже у січні 2010 мав 500 000 зареєстрованих користувачів. Спойлер: ненадовго.
Продовженням форумних традицій став Discord, запущений у 2015 році розробниками Джейсоном Сітроном і Стеном Вишневським. Його створили як голосовий чат для геймерів, але дуже швидко це вийшло за межі комп’ютерних ігор, і почали з’являтися сервери для фанатів музики, кіно, програмування, настілок та навчання. Головні фічі: сервери з окремими каналами, підтримка стримів та інтеграція чат-ботів. Discord став чимось середнім між форумом, месенджером і клубом за інтересами.
А що ж в Україні
У 2007-му, коли Facebook набирав обертів, в Україні запрацював форум «Толока». Спільнота, яку запустив українець під псевдо Konfucius, популяризувала український контент: фільми з дубляжем, музику, субтитри, ігри тощо. Та водночас це був торрент‑трекер для «дефіцитного» контенту, який просто не можна було легально знайти в Україні. Культурна місія + доступ до недоступного, це зробила «Толоку» феноменом українського інтернету. Вже у жовтні 2010 року на форумі зареєструвалися 100 000 користувачів. Вони самотужки озвучували фільми та перекладали серіали. І це був справжній маніфест українського.
Одними з найвідоміших україномовних озвучень цього проєкту стали україномовні озвучення серіалу «Картковий будинок» та мультфільму «Льодовиковий період». А у липні 2013-го оприлюднили оригінальну українську озвучку популярної комедії «За двома зайцями», яку вважали втраченою понад пів століття. Форум допоміг зберегти цей фрагмент української кіноспадщини й зробив його доступним широкій аудиторії.
Унікальність «Толоки» в тому, що вона працювала на волонтерських засадах, без реклами і обов’язкових донатів. Але водночас це вплинуло і на розвиток платформи. Нині форум діє, але вже зі значно меншою активністю, ніж раніше.
Крім відомої «Толоки» в українському інтернеті зародилися й інші колоритні форуми, як-от регіональний «Львівський форум», де користувачі пліткували про події у місті, найкращі кав’ярні, ділилися локальними мемами чи розшукували старі фотографії районів. На багатьох таких форумах обговорювали не лише місцеві секонд-хенди або в яку школу віддати дитину, а й книжкові новинки, фільми чи історичні дискусії.
«Останній герой», або як вдалось вижити форумам
Саме суміш локального контексту, гумору й реальної допомоги робила форуми особливими. Це була ціла епоха, де хтось не втримався, а хтось досі намагається втриматися. Та з початку 2000-х інтернет змінився — форумам та локальним спільнотам довелось конкурувати із соцмережами.
У 2004 році з’явився Facebook, який за чотири роки наростив аудиторію в понад 100 млн активних користувачів, які залюбки пліткували й теревенили у місцевих групах. У 2006 до гри долучився Twitter, який зібрав мільйон користувачів за два роки, завдяки формату коротких повідомлень. У жовтні 2010 створили Instagram, який буквально за місяць залучив мільйонів фанатів фото сніданків і подорожей. А в 2016 з’явився TikTok із вірусними відео, який у червні 2018-го налічував 500 млн щомісячних користувачів у всьому світі.
Ці платформи пропонували користувачам ділитися думками/фото/відео з можливістю будувати персональний бренд. Соцмережі дали зручні алгоритмічні стрічки, лайки й підписки, чого бракувало традиційним форумам. Вони стали універсальними майданчиками для спілкування, новин і самопрезентації.
І, здавалося б, форуми мали б зникнути. Та все ж деякі не тільки діють, а й знайшли нові манівці для монетизацій. Їм допомогло кілька речей: гнучкість, структурованість, сила спільнот, реклама і штучний інтелект.
Вижили ті, хто зміг змінити себе. Найяскравіший приклад — Reddit, який у першому кварталі 2025 року мав понад 108 млн щоденних користувачів. Монетизація в них теж працює на повну. За перші три місяці цьогоріч форум заробив $392,4 млн, із них $358,6 млн (~91 %) — від реклами, а сукупний дохід у 2024-му становить $1,3 млрд. При цьому акції компанії зросли на 191% з моменту виходу на біржу.
Фінансові показники Reddit за 2024 рік
Забезпечує існування платформи потужна інвесторська підтримка. Найбільший акціонер — медіагрупа Advance Publications (~23%). До неї приєдналися китайський технологічний гігант Tencent (~7 %), інвестиційні компанії: FMR LLC (~9%), The Vanguard Group, Inc. (~5,5%), а також інші групи, як-от Quiet Capital Management LLC, AllianceBernstein L.P., Coatue Management, L.L.C., Vy Capital.
Утім справа не лише в інвесторах. Reddit адаптується під виклики часу. У 2024 році він уклав договір з Google ($60 млн/рік) на надання даних для тренування AI-інструментів. Навіщо це Google? Щоб прокачати свою фічу AI Overviews — короткі, згенеровані ШІ-відповіді на запити, що підсумовують найважливіше з різних сайтів. Щоб дати не сухий факт, а людську відповідь, розуміючи сленг, меми, емоції, аргументи «за» і «проти» та побутові тонкощі.
А у 2025 році платформа запустила AI-функції Reddit Insights та Conversation Summary Add‑ons, що дозволяють брендам автоматично моніторити тренди та бачити, як користувачі реагують на продукт. А ще Reddit співпрацює з Amazon-рекламою, інтегруючи партнерські програми через Reddit Ads, що дає змогу брендам створювати ефективні рекламні кампанії з фокусом на нішеві спільноти.
Зміг і Discord. Колись голосовий чат для геймерів сьогодні перетворився на мережу живих тематичних спільнот. Кожен Discord-сервер — це окремий мініфорум, де можна писати повідомлення, спілкуватися голосом, проводити стрими, додавати ботів для автоматизації, створювати приватні канали або навіть продавати підписки за ексклюзивний контент. Кожен сервер існує автономно і має свою атмосферу.
Нині Discord має 200 млн активних користувачів щомісяця. І хоча офіційних звітів про доходи компанія не публікує, Bloomberg повідомляє, що дохід Discord на початок 2024 року зріс у чотири рази з 2020 року та становив понад $600 млн.
Монетизація в Discord працює за кількома напрямами. Один із них — преміумпідписка Nitro із анімованими емодзі та можливістю трансляції відео у HD тощо. Також існує щось на кшталт власного Patreon — підписку Server Subscriptions, завдяки якій адміністратори можуть запускати платні канали з обмеженим доступом. Вони отримують 90 % доходу, Discord — решту. А ще з’явилися ігрова реклама Sponsored Quests, за перегляд якої користувачі отримують віртуальну валюту Orbs, а потім витрачають її на кастомні емодзі, бейджі, кольори профілю або навіть на тиждень-два Nitro.
У вересні 2021 року компанія залучила $500 млн у раунді, який очолив фонд Dragoneer Investment Group. Інвестиції вкладав і Sony. Завдяки цьому Discord зміг втриматися незалежним, відхиливши, зокрема, пропозицію про покупку від Microsoft в $12 млрд у 2021 році. Утім зараз нібито платформа вже готується до ІРО.
Утім і без скандалів не обійшлося. Нещодавно Discord загруз у звинуваченнях в злочинах, пов’язаних з поширенням військової інформації, що привернуло пильну увагу з боку політиків.
У кого не вийшло
Почнімо з піонера форумної культури — «Живого Журналу». У 2007 році платформу придбала російська компанія SUP. За кілька років з’явилися повідомлення про цензуру, зникнення постів, посилення політичного тиску. У 2016-му сервери LJ остаточно перенесли до росії, після чого чимало блогерів, журналістів й культурних спільнот остаточно втекли з форуму. І LJ перетворився з майданчика свободи на музей ностальгії.
Quora, яка мала вигляд ідеального проєкту, теж спіткали проблеми. Спочатку відповіді залишали колишні дипломати, астронавти, бізнесмени та купа цікавих людей. Але не завжди платформа просувала якісний контент, і часто піднімала поверхневі запити. Наприклад: «Я застав свого сина за грою в Xbox о 12:00 ночі в шкільний вечір. У результаті я зламав його консоль, і тепер він не розмовляє зі мною. Як я можу сказати йому, що це його вина?».
Ще одна проблема — відсутність спільноти як такої. Quora був більше місцем для читання, а не для спілкування. І хоча платформа нині повідомляє про 400 млн активних користувачів щомісяця, але серед користувачів Quora зростають негативні відгуки про проблеми з модерацією та спамом. В умовах, коли Google дає відповіді одразу на сторінці, а контент із Reddit індексується краще, Quora опинилась на роздоріжжі: занадто складний й незручний для мас, занадто поверхневий для експертів.
Що далі
Іронічно, але саме штучний інтелект, який «вбиває» традиційні медіа, може врятувати форуми. Користувачам уже не потрібні вишукувати інформацію із різних сайтів, але їм усе ще потрібен досвід інших, плітки та історії без прикрас. Як зібрати ПК за $600, чому машина глохне та скільки триває ремонт однокімнатної квартири — про все це точно знайдеться тред на Reddit. І ШІ залюбки полює на цей «живий» контент. Тож від чого форуми зароблятимуть більше: від реклами й підписок чи ліцензій на доступ до знань, питання відкрите.
Більше про це
Створення ШІ-асистента, технократія та віагра. Що читати та дивитися на вихідних
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
