Ворог IT-гігантів. Хто такий Тристан Гарріс і як він намагається нас врятувати
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
2016-го американський The Atlantic випустив матеріал про головного ворога IT-гігантів — технологічного етика Тристана Гарріса. Його назвали «The Binge Breaker». Українською це можна перекласти як «руйнівник гульби». Гарріс стійко захищає від корпорацій головний скарб для людей цифрової доби — незамутнену свідомість та свободу вибору. Ми розповідаємо про найважливіші етапи кар’єри Тристана Гарріса та його вплив на світ технологій.
Юність та лабораторія поведінкового вченого Фога
Гарріс виріс в області Затоки Сан-Франциско. У дитинстві Тристан зіткнувся з «асиметрією влади»: у ролі фокусника дізнався, що прохання витягнути будь-яку карту — не більше, ніж ілюзія свободи вибору: трюкач наперед впливає на результат справи. Це дуже вплинуло з його сприйняття світу.
На той час Тристан мав кумира — Стіва Возняка, якому він надсилав електронні листи. Також ще дитиною Гарріс почав писати прості програми для Macintosh.
З 2002 року Тристан вивчав інформатику в Стенфорді й навіть пройшов стажування в Apple. На магістратурі він приєднався до Persuasive Technology Lab. У ній також працювали Кевін Сістром та Майк Крігер (майбутні творці Instagram). Засновник лабораторії, експериментальний психолог Браян Фог, досліджував як програмне забезпечення може впливати на поведінку, характер і відносини людей.
Під час навчання Тристан Гарріс та Майк Крігер разом працювали над проєктом під назвою Send the Sunshine. Він підштовхував людину надіслати другу позитивне фото, якщо в того за вікном була погана погода. Курс Фога пояснював, як незримо впливати на користувачів, але приділяв мало уваги етичному застосуванню технологій, що спонукають. З цієї теми була лише одна лекція (повна програма курсу складалася з 10 сесій). Так Гарріс переконався, що технології не настільки нейтральні, як усі вважають.
Від свого стартапу до Google
2007-го Тристан Гарріс покинув Стенфорд і запустив стартап Apture. Його продукт — технологія для пошуку додаткової інформації за термінами та контентом прямо на сторінці сайту. Вона була доступна як розширення для браузера. Продукт стартапу використовували The Economist, Financial Times, The New York Times та інші.
2011 року Google поглинула компанію. Сума угоди — приблизно $10 млн. Пізніше Гарріс наголосив, що під час роботи в Apture розривався між місією його компанії — запалити цікавість користувачів — та вимогами видавців змушувати користувачів проводити все більше часу на їхніх сайтах.
Після продажу Apture Гарріс став продакт-інженером Google. На цій посаді він займався програмою Gmail Inbox. Пропрацювавши так рік, Гарріс почав турбуватися про негативний вплив дизайнерських рішень. Втручання у життя людини очевидно: система постійно відволікає людей. Наприклад, сповіщеннями про електронні листи.
У 2012-му Гарріс випустив 144-сторінкову презентацію під назвою «Заклик мінімізувати відволікаючі фактори та поважати увагу користувачів». Вона призначалася лише десятьом близьким колегам, але в результаті слайди побачили понад 5000 працівників Google, включно з Ларрі Пейджем. У презентації Гарріс висловив свою думку щодо експлуатації людських слабкостей для зростання IT-гігантів, а також поставив ключове питання : «Чи точно ми розуміємо, що ми робимо?».
Спроба змінити систему зсередини
У 2013-му Тристан став етиком дизайну та продуктовим філософом у Google. Він сподівався, що нова позиція дозволить просувати усвідомленіший дизайн для продуктів. На цій посаді Тристан організував зустріч Тхіть Нят Хань (дзен-буддійський чернець, номінант на Нобелівську премію миру) з провідними дизайнерами корпорації. На ній обговорили впровадження найважливіших людських цінностей у продукти.
Також він виступив на TEDx Brussels 2014 із презентацією «Як удосконалені технології можуть захистити нас від факторів, що відволікають».
Гарріс порівняв телефони з ігровими автоматами, де «приз» — нове повідомлення або нова «позначка», а «ціна» — 23 хвилини, втрачені на повернення концентрації. Вихід: зміна швидкого і простого інтерфейсу на те, що враховує можливість зайнятості й не відволікає через дрібниці.
Тиск на систему зсередини не допоміг. Попри віральність першої презентації та роботу в ролі продуктового філософа, Тристан досяг лише схвальних кивків і розмови з Ларрі Пейджем. Він хотів, щоб у компанії почали ґрунтовно досліджувати етичний дизайн, але в пріоритеті були окреслені шляхи розробки продуктів. У грудні 2015-го Гарріс пішов із Google.
Рух Time Well Spent
Після виходу з Google Гарріс зайнявся етичним активізмом. Так він запустив рух Time Well Spent. Організація стартувала з одного співробітника — самого Гарріса (він же фінансував її) та групи волонтерів. Вони займалися просвітництвом, а також проводили етичні воркшопи для дизайнерів. Рухом Time Well Spent Тристан Гарріс прагне звернути увагу громадськості на маніпуляції корпорацій.
Головна мета Time Well Spent — опозиція технологічній економіці уваги.
Діалогом із журналістами та власними публікаціями Тристан пропонував альтернативи наявному стану справ. Наприклад, «органічні технології» — за них треба платити, але вони дозволять прибрати маніпуляції та рекламні вирви.
Гарріс консультує підприємців щодо етичного дизайну продуктів, а на виступах представляє прототипи гуманних технологій. Наприклад, функція тимчасового обмеження використання пошти. Також він вигадує, як боротися з відвертальними елементами застосунків. Серед методів — відмова від повідомлень, приховування «небезпечних» застосунків до тек і техно-детокс ретритів.
Створення Центру гуманних технологій
До 2018-го прогнози Гарріса, схоже, стали збуватися. Алгоритми почали заломлювати загальну реальність через фільтр індивідуальних переваг, видаючи користувачам лише те, що вони бажають бачити. Результат — посилена поляризація в суспільстві та неможливість досягти згоди.
Google, Facebook та інші корпорації почали впливати на демократичні процеси. За словами старшого психолога-дослідника Американського інституту поведінкових досліджень та технологій Роберта Епштейна, з 2015 року результат приблизно 25 національних виборів визначила пошукова система Google. Це загрожує можливості пересічних громадян впливати на виборчий процес.
Гарріс знав про проблему. Тому разом з Азою Раскіним Аза Раскін Член-співголова Global AI Counsel Всесвітнього економічного форуму та Ранді Фернандо Ранді Фернандо автор книг про 3D графіку та член правління центру медитації Spirit Rock створив незалежну некомерційну організацію — Центр гуманних технологій.
Їхня місія — всебічний перехід до гуманних технологій, які підтримують добробут, демократію та колективне інформаційне середовище. Центр підтримали Кріс Хьюз (співзасновник Facebook), Том Грубер (співзасновник Siri), Еван Шарп (співзасновник Pinterest), Джон Зіммер (співзасновник Lyft) та інші. Центр навіть посів шосте місце в списку «Найінноваційніших компаній» за версією Fast Company у категорії «Соціальні медіа».
Чого досяг Гарріс
Це дискусійне питання. Його висловлювання та думки активно цитуються в медіа. Тристан Гарріс консультує уряди та виступає в Конгресі, але виміряти його вплив проблематично.
2020 року він виступив однією з ключових фігур у документальній драмі Джеффа Орловського «Соціальна дилема». У ній колишні співробітники та експерти визнають та розповідають про згубну природу соціальних платформ. «Соціальну дилему» переглянули приблизно 100 млн людей у всьому світі.
Так зусиллями активістів на зразок Гарріса ситуація почала змінюватися. Наприклад, восени 2021-го в оновленій iOS 15 з’явився «фокус-режим». Він втілює в реальність той самий гуманний дизайн, до якого закликав Тристан ще 2014 року. З допомогою цього режиму користувач може самостійно вибрати, яким завданням приділяти увагу, а які сповіщення глушити.
До речі, 2017-го етик вважав Apple незацікавленим гравцем, у руках якого всі можливості запровадити здоровіші стандарти. На думку Гарріса, причина в тому, що бізнес-модель не ґрунтується на економіці уваги.
Боротьба Гарріса продовжується і, схоже, виходить на вирішальний етап. На одному із засідань підкомітету Сенату (весна 2021-го) етик сам підкреслив вибір, який постає перед людством:
«Ми знаходимося в середині великого переходу від аналогового суспільства XX століття до диджитал-суспільства XXI століття. Перед нами два вибори антиутопічного характеру. Ми можемо встановити китайський „Оруеловський“ імплантат мозку з авторитарним контролем, цензурою та масовою зміною поведінки. А можемо вибрати американський/західний імплант версії Хакслі, через який потонемо у відволіканнях, гніві, дрібниці та розвагах до смерті. Прагнімо третього шляху: до відкритого, а не закритого диджитал-суспільства».
