Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Протягом року Vector збирав історії українських підприємців XIX-XX століття, які створювали великі бізнеси та інституції, але були знищені російською імперією чи СРСР.
Що сталося
Журналістка Vector Дарія Прудіус протягом року досліджувала історії видатних українських підприємницьких родин XIX-XX століття. Людей, які створювали промислові імперії, фінансували культуру, освіту й державність, але були знищені росіянами — імперією чи совєтами.
Йдеться про родини, які за логікою розвитку бізнесу мали б сьогодні входити до списків мультимільярдерів у сьомому–восьмому поколінні. Натомість їхні бізнеси націоналізували, спадкоємців репресували, а самі історії десятиліттями стирали з публічної памʼяті.
Нагадаємо, це не повний перелік родин, яких знищила росія та про які варто памʼятати. У 2026 році ми продовжимо розповідати історії тих, чиє імʼя з усіх сил хотіла стерти імперія.
У XIX столітті селянин орендує цукровий завод, але згодом він згорає дотла. Через 40 років він уже контролює 92% ринку імперії, має 279 філій по світу, платить зарплати більші, ніж нинішні СЕО, і купує патенти в Європі. Вражає? А це наші Харитоненки.
Євген Чикаленко був бізнесменом, який експериментував із чорним паром у степу, писав енциклопедії для селян і зливав майже весь прибуток у збиткові медіа, а ще освіту та видавництва. Він сформував фразу, яка досі звучить актуально: «Любити Україну треба не лише до глибини душі, а й до глибини кишені».
Родина, яка з 40 000 рублів створила цукрову імперію на десятки мільйонів і фактично збудувала Київ як модерне місто. Їхній спадок — Бессарабський ринок, КПІ, Національний художній музей, лікарні й театри. Династія Бродських всього за три покоління створила модель, де кожен завод мав безоплатну лікарню для робітників.
Спочатку вони були неграмотними кріпаками, але згодом створили цукрову імперію, будували міста з газовим освітленням, церквою і безплатною медициною. Але коли померли засновники, їхні спадкоємці не впоралися з управлінням гігантським бізнесом. Сімейні сварки й непомірні витрати підривали основу компанії.
У 1901 році під петербурзький потяг кинувся Олексій Алчевський — людина, яка разом із родиною створила екосистему на $600 млн. Його дружина навчила грамоти 17 000 жінок, діти стали оперними зірками та революціонерами, а зять-архітектор збудував половину Харкова. Після смерті Алчевського регіон заговорив російською, а його заводи пожерла московська вертикаль.
Цукрові мільйонери XIX століття Богдан і Варвара Ханенки могли жити як типові олігархи — яхти, вілли, ланчі на Мадейрі. Натомість вони 40 років вкладалися у власний музей світового рівня. Їхня бізнес-модель пережила революції, війни та зміни епох — чи не єдиний український проєкт із такою стійкістю.
Українські «Рокфеллери» XIX століття. Почали з 500 рублів і волів, побудували вертикально інтегрований холдинг із соціальними інвестиціями, експортом на три континенти та повним контролем виробництва.