«Як ви, що ви?» — серія прямих етерів, на які Vector запрошує представниць і представників креативної економіки. Вони розповідають, чим живуть, як адаптуються до нової реальності, де шукають точки опори.
Гостею одного з етерів стала Ніна Левчук, Startup & VC Lead у Google, Angel Investor і співзасновниця ініціативи United for Ukraine. Ніна розповіла про свій проєкт із підтримки українців, поділилася стартап-підходами, які допомагають швидко й ефективно організувати волонтерську діяльність, а ще розповіла, що її мотивує та наснажує в цьому нон стоп-марафоні.
Як для тебе почалася війна? Де ти була, про що подумала, як почувалася?
Дуже добре пам’ятаю. Я живу в Європі, серед ночі мені подзвонила мама та сказала, що почалася війна, Україну обстрілюють. Після розмови з мамою я взялася обдзвонювати подруг, друзів, близьких людей. У всіх був різний настрій: хтось узагалі не очікував, хтось морально готувався, у когось уже були певні плани.
Протягом наступного тижня моя мама виїхала за кордон із двома малими дітьми. Це діти її подруги, яка нещодавно померла від ковіду, і мама про них дбає. Я щодня зідзвонювалася з нею та чула, через що вони проходять: де ховаються від обстрілів, де зупиняються на ночівлю, як їм допомагають. Паралельно я тримала зв’язок із подругами та допомагала їм знаходити безпечну дорогу. Тоді намагалося виїхати дуже багато жінок із дітьми, а добре організованих волонтерських центрів ще не було, на кордонах коїлося жахіття.
Співзасновниця United for Ukraine Ольга Хамама мала дуже подібний досвід у перший тиждень війни. Вона подзвонила мені та сказала: «Ніно, треба щось робити». Так усе й почалося. Завдяки активній допомозі близьким на початку війни сформувались основні пріоритети та фокус роботи United for Ukraine.
Про ініціативу United for Ukraine
Місія United for Ukraine — допомагати Україні й зараз, у найскладніший час, і потім, коли доведеться відбудовувати країну після нашої перемоги.
Ми справді починали як волонтерська організація, але вже з 4 березня зареєстрували міжнародну NGO у Швейцарії. Наша організація функціонує у понад 34 країнах і об’єднує вже понад 500 міжнародних партнерів, серед яких Google, IRC, Phineo, AirBnB, великі міжнародні юридичні фірми, refugee law clinics (організації, що допомагають біженцям) та legal tech стартапи на кшталт Bryter.
З першого дня найважливішим для нас було надавати допомогу максимально правильно. Понад усе — безпека українців.
Тому ми не намагалися за всяку ціну якнайшвидше запустити житловий сервіс, а шукали надійних і перевірених партнерів. Ми несли повну відповідальність за будь-яку інформацію на нашій платформі.
Починали з юридичної допомоги. Моя партнерка Ольга має багато зв’язків у цій галузі, тож за перший тиждень змогла долучити понад 400 юристів із різних країн. Завдяки зв’язкам, які ми з Ольгою вибудовували роками, нам вдалося відразу знайти правильних партнерів.
Які основні напрями роботи United for Ukraine?
- Допомога переселенцям із тимчасовим житлом, юридичними питаннями та інформаційною підтримкою. Ми розширюємося і запускаємо додаткові сервіси: консультації щодо медицини, фінансування, освіти, надання практичної інформації щодо перебування за кордоном із дітьми та домашніми тваринами.
- Гуманітарна допомога. Ми збираємо фури й веземо в Україну, також допомагаємо переселенцям у Європі. І паралельно запускаємо різні технологічні рішення. Наприклад, нещодавно до нашого NGO приєдналася лондонська команда, що розробила технологічну платформу Enkidu. Вона допомогла МОЗ України зв’язатися напряму з виробниками медикаментів і замовляти їх без дистриб’юторів. Перша транзакція коштувала понад $1 млн.
- Міжнародна юридична підтримка. Наприклад, допомога бізнесам, які вимушено перемістилися з України за кордон. Розробляємо й окремий канал для стартапів, будемо запускати його найближчими тижнями. Шукаємо юридичного партнера, який буде консультувати щодо стартапів по всій Європі.
Скільком людям уже вдалося допомогти?
Коли все це почалося, жодних налагоджених процесів у Євросоюзі не було. Ми взяли на себе критичну роль: консультування людей з усіх юридичних і організаційних питань.
Можу точно сказати, що завдяки нашій ініціативі через платформу Airbnb житло отримали понад 2700 людей. Але Airbnb став нашим партнером лише 1 березня, а до цього ми працювали з локальними волонтерами, і через них знайшли житло понад 1000 українців. Тобто загалом понад 3000 людей отримали безплатне і безпечне житло. Поки переселенці живуть у наданих квартирах, ми допомагаємо їм з усіма питаннями, щоб вони адаптувалися в новому середовищі, зареєструвалися, отримали соціальну підтримку від держави, в якій вирішили зупинитися.
Щодо юридичної допомоги — цифри більші. Ми обробили понад 3700 заявок. Іноді питання бувають дуже складні. Траплялися заявки, над якими доводилося працювати понад добу. Наприклад, нам написала жінка, яка народила в бомбосховищі, потім змогла виїхати в Берлін, але в її дитини не було ніяких документів.
Про волонтерство
Як ти поєднуєш волонтерство з фултайм-роботою?
Мене в цьому підтримала компанія Google, у якій я працюю. У нас є програма Google Fellowship. Коли виникає криза у світі, кожен працівник може приєднатися до цього Fellowship, знайти заміну на свою позицію і працювати над проєктом. Я скористалася цією можливістю й дуже велику підтримку відчуваю від своєї команди. Вони одразу сказали мені: «Ми знаємо, як це для тебе важливо. Не переймайся за нас, ми впораємося». Так я змогла працювати на волонтерських засадах разом с Google.org, але все одно я намагаюся якомога більше допомагати і своїй команді.
Як твій стартап-досвід допоміг у побудові волонтерської організації? Що робить волонтерську діяльність максимально ефективною?
Мені, людині зі стартап-світу, дуже важко в NGO-світі, бо тут багато процесів і значно повільніші темпи. Ми з Ольгою змогли стільки зробити за два місяці передусім завдяки agility. Це можна перекласти як пристосування до хаотичних умов, можливість ухвалювати швидкі рішення на користь проєкту. Якщо трапляються фейли, ми їх дуже швидко аналізуємо й адаптуємося. Ці два місяці я живу 24/7 із запитанням: «Як можна зробити ще краще?».
Про відновлення ресурсів
Перші тижні на адреналіні ми справді можемо все. Але як далі відновлювати сили та енергію? Чи маєш ти свої інструменти?
Я хотіла би зараз сказати щось як гуру: «Щоб пережити цей марафон, треба робити те, те і те». Але, на жаль, я — не найкращий приклад. Я можу лягати о 2 і прокидатися о 5, спати по 3–4 години. Це вже негативно позначається на моєму тілі — намагаюся компенсувати асанами з йоги.
Емоційно теж дуже складно. Мені навіть не вистачає часу, щоб подзвонити психологу, тому я періодично сама себе перевіряю.
Іноді настільки втомлююся, що думаю: «Ну все, зараз я помру». Ще до війни я мала досвід панічної атаки від перевтоми, коли гналася за успішним успіхом. Тепер у мене, мабуть, учетверо більше навантаження — і я уважно відстежую свій стан, щоб знову не схопити панічну атаку. Якщо відчуваю перші симптоми, зупиняюся, глибоко дихаю, нічого не роблю.
Також дуже допомагає трансцендентальна медитація, усім її раджу. Взагалі медитувати треба двічі на день, але якщо мені вдається бодай три рази на тиждень — це вже супер.
А ще мене неймовірно підтримують команда UnitedForUkraine (UFU), наші спільні результати та можливість допомогти українцям.
Про сенси та цінності
Чи вплинула війна на твоє відчуття сенсів, мети та місії?
Минулі дев’ять років я теж працювала над проєктами, які допомагали українцям, але не в кризовій ситуації. Війна ще більше підсилила моє бажання бути частиною України, показати всьому світу, що ми найкращі. Мене переповнює відчуття гордості за те, що я українка.
Думаю, ми зараз показуємо всьому світу приклад сили духу, стійкості, розуму — це дуже важливо для України та українців.
Цей період допоміг мені закріпити своє відчуття приналежності до України на глибинному рівні самоідентифікації.
Які твердження, цінності, думки допомагають тобі тримати спину рівно?
Одна моя подруга сказала, що війна приносить дуже багато болю, але також і можливості переродження. Я вірю, що скоро ми переможемо — і тоді в нас буде безліч можливостей. Українці мають можливість бути почутими, впливати на зміни й відбудову нової сучасної демократичної України. Мені хочеться бути частиною цього процесу. Це мотивує мене вставати вранці, вмиватися, заварювати каву та працювати, працювати, працювати.