Відвертість, мотивація та рух проти течії. Як ви думаєте? Олексій Вітченко, засновник групи компаній Qollabe

Про себе

Я український підприємець. Так я себе позиціюю та відчуваю. У мене є період, коли я десь більш венчурний інвестор, але частіше саме підприємець. 

У 14 років захоплювався математикою. Навчався в Черкаському фізико‑математичному ліцеї (ФІМЛІ) та вигравав олімпіади з цього предмету.

Батьки вчасно допомогли зрозуміти, що треба вивчати англійську та фокусуватися на західних країнах. Так математику в моєму житті замінила англійська. 

Потім пішов навчатися в американський Міжнародний християнський університет на економічний факультет. Для мене був шок у 1997-му вчитися в навчальному закладі, де американські викладачі навчають англійською. 

Математика залишається частиною мого життя. Вона є у венчурі, фінансах, менеджменті та управлінні, наприклад. Одна з моїх навичок — вміння гарно рахувати «в умі». У житті дуже допомагає.

Не люблю бюрократію. Я взагалі не адміністратор. Це не моє. Вважаю себе енергійною, підприємливою людиною. Для бюрократії та адміністрування наймаю кваліфікованих фахівців.

Не створюю собі ідолів та не шукаю взірців. Надихаюсь історіями про досягнення з видань на кшталт Bloomberg, Harvard Business Review та The Wall Street Journal. Рівнятися на когось — не моє. Раніше подобався Ілон Маск, але він розчарував антиукраїнською позицією.

Про уроки першого бізнесу

У 1990-х у студентські роки ми з партнером помітили цікаву нішу — допомагати іншим студентам писати роботи. Саме так я й заробив перші серйозні гроші. І з цього виріс бізнес — есейна компанія Govitall.

Я хлопець з Черкас, який переїхав до Києва. Жив від зарплати до зарплати. Було б складно відразу кинути роботу і піти в бізнес. Легко зважився на цей крок, коли заробіток від своєї компанії почав перевищувати зарплату в два-три рази.

У молодому віці, звичайно, не вистачає досвіду. Проте, з іншого боку, немає перепон, які з’являються після 40. Ти вже ніби знаєш, що буде не так, чому воно не вийде. У молодому віці просто йдеш напролом — і тобі все одно. Іноді завдяки такому підходу стається гучний успіх. Згадайте Марка Цукерберга чи Білла Гейтса. 

Перший та головний урок, який я засвоїв, — потрібно зробити крок. Тобто взяти і запустити компанію. Багато хто цього просто не робить. Компанії залишаються мріями чи ідеями. 

Другий — немає нічого неможливо. Але щоб це спрацювало, потрібна мотивація та внутрішня енергія. 

Третій — без команди нічого не вийде. Правильні люди в правильній ситуації роблять неймовірні результати. Від мене як підприємця залежить не все. Я можу ухвалити рішення, налаштувати людей, але результат зробить команда. Ті самі правильні люди. 

Перші роки я мав невеличку команду. Я навчився нею керувати, вибудував бізнес-процеси. Проте через п’ять років настав новий етап. Ми десь за рік виросли з 30 до сотні людей. Було дуже болісно. Всі бізнес-процеси зламалися. Усе те, що було ефективним, перестало працювати. Довелося переналаштовувати.

На початку не дуже розумівся в процесах. Мені багато в чому допомагали. Підрахунок та виплата зарплати, лікарняні, відпускні — це все мені було складно й незрозуміло. Я про заробіток, результат, успіх, а тут якась бюрократія. Тому траплялися помилки. 

Дуже добре мати досвідченого партнера, який закриватиме всі ці питання. У мене, на жаль, недовго була така людина. Тому довелося розбиратися в усьому самому. Так, з самого початку я був таким «універсальним солдатом», який повинен робити все.

Потім навчився делегувати. Проте намагаюсь бути «на апдейті» в юридичних, фінансових, продуктових, маркетингових питаннях. У делегуванні, з одного боку, — віддаєш, а з іншого — інформація та певний контроль у тебе залишаються. Просто не займаєшся мікроменеджментом. Операційку беруть на себе CEO та партнери. У Calmerry я CEO, тому тут управляю та тримаю все на контролі.

Про венчурні інвестиції

2014-го я задумався про диверсифікацію. Тоді досяг певних успіхів у підприємництві, та захотілося якось їх розвинути. Тому запустив нові напрями — сервісний бізнес (аутсорсер і кол-центр) та інвестиції.

Тоді я йшов проти течії. 2014-го інвестори покидали ринок, а я зайшов. Побачив можливість та перспективи, зрозумів, що мені цікаво. Взяв і зробив. Десь так все й працює.

Починав як LP у декількох венчурних фондах, але цього здалося мало. Я людина, яка захоплюється тим, що робить. Тому вирішив організувати все сам і масштабно. Робили досить багато івентів, хакатонів — усе, щоб бути активними та впливовими. Потім зробили певну паузу, і тепер збираємося підняти другий фонд. 

На початку інвестував в зрозумілі мені речі на кшталт маркетингу. Тобто там, де мав потрібну експертизу. З досвідом підхід, звісно, змінюється. Зараз у фокусі прибутковість та можливість успішного екзиту.

Історично мені подобаються маркетплейси. Щодо стартапів, то ми дуже любимо B2B SaaS. Є в портфелі і маркетплейси, але їх не дуже багато. Тут дуже вдала інвестиція, звичайно, Preply. Проте найбільше вкладаємо в SaaS та різні технологічні штуки — вони привабливі саме з венчурної точки зору.

Ми зібрали непоганий портфель, «зняли вершки». Якщо подивитися на результат, то це значна кількість екзитів — десь 30% від проінвестованого. Гарний показник для фонду та в цілому золотий стандарт у світі венчуру.  

Будь-якому підприємцю корисно спілкуватися з великою кількістю стартапів.

Їхні засновники, зазвичай, дуже цікаві люди, з різноманітними поглядами на бізнес-модель, розвиток, продукт. Спілкування з ними дозволяє по-іншому поглянути на, здавалося б, уже очевидне з точки зору бізнесу. Можна сказати, що я десь вчуся нового в цих хлопців і дівчат.

Про керівництво

Мій пріоритет наразі — Calmerry. Проте я переналаштовуюся під конкретні потреби. Коли в Digital Future настає пора івентів та конференцій, то пріоритет коригується. Я перемикаюся між цими двома напрямами. Іншими проєктами я операційно не займаюсь. Там є СЕО, з якими ми час від часу спілкуємося, звіряємо годинники. 

Сам робочий день завжди дуже насичений. Живу фактично на два континенти. Зранку працюю з нашими, а увечері — з американськими партнерами. 

До війни писав колонку, чому власникам бізнесу потрібно ходити в офіс. Зараз я вже не такий категоричний. По-перше, мій бізнес працює на ремоуті. По-друге, дуже багато зовнішніх факторів, до яких треба адаптуватися та трансформуватися. Тому необхідний постійний перегляд пріоритетів у проєктах. Немає часу на довгі зволікання.

Вважаю себе енергійною людиною. Люблю інтенсивну активність. Не прикольно, коли нудно. Потрібно, щоб щось відбувалося — запускалося, продавалося, укладалися угоди та партнерства, досягалися цілі. Не подобається, коли справа стоїть на місці. 

Виступаю за повну відвертість. Я проти будь-якої брехні, прикрашання чи приховування результатів. Прийди та скажи все, як є, замість придумувати там щось.

Звичайно, мені важливий результат. Яким чином — це вже питання до кожного топменеджера. Він має сам вирішити, як це зробити, якщо вже взявся за завдання. 

Люблю працювати з людьми, які розумніші за мене та можуть дати додаткову цінність. Хоча це буває складно. Коли довкола тебе розумні люди, то не вийде та не слід просто диктувати рішення. Тут завжди буде дискусія для пошуку найкращого варіанту. Мова не про суперечку заради суперечки. Ми проговорюємо важливі питання та ризики, а потім біжимо робити. 

Про успіх та самореалізацію 

Батьки прищепили мені тягу до спорту. Я не вмію програвати й дуже люблю вигравати. Думаю, такий підхід мені завжди дуже допомагав в бізнесі. Прості, здавалося б, правила — не здаватися, попри все, йти вперед, ні на кого не оглядатися.

Коли щось дійсно хочеться, і ти буквально гориш цим, то воно рано чи пізно вийде. Проте не варто забувати три ключові аспекти — праця, талант та можливості. 

Я досяг речей, яких прагнув в молодості, ще до 30 років — закрив для себе матеріальні питання (квартири, машини). Тому мотивувати себе далі було складно. Шукаю речі, які більше про самореалізацію та користь суспільству загалом. Фінансові цілі не мотивують так, як, наприклад, вихід на певний міжнародний рівень.

Зараз у мене етап, коли хочеться принести користь вже Україні. Я на постійній основі співпрацюю з гравцями tech-ринку, допомагаю не тільки фінансово, але й експертизою. Наш фонд Digital Future був партнером першого українського павільйону на WebSummit у 2021-му (цього року також), першої української делегації на SelectUSA у 2023 тощо. 

Було б круто, якби я зміг допомогти ще більше злетіти в українській tech-екосистемі. Ставлю собі за мету показати світовій інвестиційній спільності її можливості. Вважаю, наші вісім екзитів красномовним доказом того, що в Україну можна й треба інвестувати.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter