Команда астрономів дослідила магнітну активність зорі K2-18 та з’ясувала, що її екзопланета K2-18 b може зберігати атмосферу попри близькість до зорі. Про це повідомляє Phys.org. Розповідаємо деталі.
Що сталося
Минулого року телескоп «Джеймса Вебба» виявив у атмосфері K2-18 b сліди метану, вуглекислого газу та диметилсульфіду — газів, які на Землі повʼязані з біологічними процесами. Це спостереження спричинило нову хвилю дискусій щодо потенційних біосигнатур на екзопланетах.
Нещодавно команда дослідників проаналізувала магнітну активність зорі K2-18, щоб з’ясувати, чи здатна атмосфера цієї субнептунної планети взагалі вціліти поруч зі своєю зорею. Для цього вони використали радіотелескоп Very Large Array і протягом 12 тижнів шукали радіовипромінювання в діапазоні 2–10 ГГц.
Що показали дані
Результат виявився несподіваним: телескоп не зафіксував жодного сигналу. Радіосигнали зазвичай вказують на магнітні процеси: спалахи, потужні зоряні вітри, корональні викиди. Для планет це критично, тому що активні зорі можуть руйнувати атмосфери. А K2-18 — надзвичайно тиха зірка, без помітної радіоактивності. За попередніми розрахунками, ця планета може втрати не більше 3% маси атмосфери за весь час існування.
Дослідники також шукали ознаки спалахів і авроральної активності, але не виявили ні постійного випромінювання, ні коротких радіоімпульсів. Вчені дійшли висновку, що система K2-18 надзвичайно стабільна та сприятлива для збереження атмосфери планети.