Українці монетизують бджіл у преміумсегменті: як 10 вуликів можуть принести більше, ніж інвестиції в крипту

Що ми маємо зараз

За офіційними даними Міністерства аграрної політики, в Україні зареєстровано близько 50 000 пасічників. Але якщо врахувати тих, хто працює «у тіні», реальна цифра може сягати кількох сотень тисяч осіб. Відчутна різниця, чи не так?

Щодо експорту, то у 2023 році Україна відправила за кордон понад 55 000 тонн меду загальною вартістю близько $121 млн. Основними покупцями залишаються країни ЄС (особливо Польща, Німеччина та Франція), а також США та Канада. Порівняно з іншими великими експортерами меду, як-от Індія та Аргентина, Україна займає значне місце на світовому ринку, хоча її експортна вартість нижча за ці країни.

Середньорічне виробництво меду в Україні становить близько 63 000-65 000 тонн. Для порівняння: Китай, як світовий лідер, виробляє значно приблизно 500 000 тонн щороку. Однак якість китайського меду часто ставиться під сумнів європейськими регуляторами через імовірні порушення стандартів якості.

Скільки може заробити початківець 

Бджільництво як бізнес не потребує значного стартового капіталу, дозволяючи починати з невеликих інвестицій і поступово розширюватися. Розглянемо витрати «з нуля» на доступну модель для початківця — пасіки з 10 вуликів: 

• Середній дохід. За середньої продуктивності 35-40 кг меду з вулика за сезон та ціні 100-120 грн/кг (гуртова) можна отримати від 35 000 до 40 000 грн валового доходу.
• Стартові витрати. Один вулик з бджолосім’єю коштує приблизно 1500-3000 грн. Додайте недорогу медогонку (близько 10 000 грн), інвентар для розпечатування рамок, захисний костюм, пасічну стамеску, димар, ножі та тару. Загальні стартові витрати на пасіку з 10 вуликів — приблизно 25 000-35 000 грн.
• Рентабельність. За хорошого управління ROI за перший рік може становити 10-44% за гуртового продажу та 18-99% за роздрібного.

Яка прибутковість

З одного кг меду після вирахування витрат (утримання пасіки, ліки для бджіл, транспорт, амортизація) пасічник отримує чистий прибуток у 40-60 грн. З 10 вуликів за сезон це дає від 8 000 до 15 000 грн чистого прибутку.

Це базова модель. Але якщо додати власне фасування, просувати свій бренд і продавати напряму споживачам — прибуток може зрости вдвічі. При роздрібній ціні 150-200 грн/кг та продажу додаткових продуктів (віск, прополіс, перга) дохід може сягнути 25 000-58 000 грн, а чистий прибуток — до 50 000 грн.

Пасіка з 5-10 вуликів — оптимальний старт: менші інвестиції, більше уваги кожній бджолиній сім’ї й можливість поступово розширювати бізнес через природне розмноження бджіл або купівлі додаткових вуликів. Але для всього цього потрібно дивитися на бджільництво не як на хобі для пенсіонерів, а як на повноцінний агробізнес із перспективами масштабування.

Хто керує експортом українського меду

Профіль великих гравців

Експортний ринок вже контролює кілька компаній, які щороку генерують мільйони доларів на постачаннях українського меду за кордон.

Топ лідерів експортного ринку:

1. «Асканія-Пак» — продукція представлена у 18 країнах світу. Крім європейських ринків постачає до США, Канади, Сінгапуру, країн Близького Сходу, Саудівської Аравії.
2. «Юкрейніан Бі» — відносно молода компанія, заснована у 2014 році, яка за 5 років вийшла на експорт в понад 5000 тонн щорічно.
3. «ЛУМЕЛІ» — постачає переважно до Литви, Франції, Бельгії, Німеччини. Належить литовській компанії. 
4. «Бартнік» — компанія з польським корінням, яка експортує понад 8000 тонн меду щороку. Фан факт: «Юкрейніан Бі» і «Бартнік» належать одній власниці — Неонілі Паньківській.

Як працює їхня бізнес-модель

Усі ці компанії діють за схожою схемою: мають власні пасіки, але у масштабах недостатніх для забезпечення експортних обсягів. Наприклад, «Юкрейніан Бі» має органічну пасіку з 300 бджолиних сімей, сертифіковану Organic Standart Перший український орган сертифікації, визнаний в ЄС .

Основний обсяг меду такі компанії закуповують у дрібних та середніх пасічників. На сайтах компаній розміщені відкриті пропозиції для співпраці: гарантують «чесну ціну» та швидкий розрахунок. Однак великі експортери не обмежуються звичайним медом у банках, вони ще й активно розвивають нові продукти. Наприклад, «Асканія-Пак» розробила технологію виробництва мед-крему з додаванням ягід, фруктів та горіхів — такий мед не кристалізується.

Якщо ви плануєте розвивати бджільницький бізнес з прицілом на експорт, варто розуміти, що ці компанії вже контролюють значну частину ринку. Проте співпраця з ними може стати вашим квитком на міжнародні ринки (особливо, європейський).

Нові технології: є-Бджільництво і не тільки

Що таке є-Бджільництво

«є-Бджільництво» — це державна е-система, запущена у лютому 2025 року Мінагрополітики. Вона має розв’язати ключову проблему — масову загибель бджіл під час оброблення полів пестицидами.

Система дозволяє аграріям вести електронний журнал обробки полів, а пасічникам отримувати сповіщення про заплановані оброблення. Завдяки інтеграції з різними держреєстрами є-Бджільництво автоматизує процеси, які раніше займали тижні бюрократії.

Smart-вулики

У 2023 році на Київщині з’явилася перша у світі IT-пасіка — україно-польський проєкт AmoHive, що поєднує бджільництво з цифровими технологіями. Це 10 експериментальних вуликів з поліпропілену з сонячними панелями та сенсорами. Вони відстежують температуру, вологість, вагу, активність бджіл і навіть мають GPS-навігацію. Всі дані передаються на смартфон пасічника в реальному часі.

У вуликах використовуються RFID-мітки, що зберігають інформацію про бджолину матку, проведене лікування та інші важливі дані — фактично е-журнал для бджолярів. 

Проблеми ринку

Попри високе місце в експортному рейтингу, бджільництво, як і будь-яка сфера бізнесу, стикається з купою проблем. Основні з яких:

• Демпінг цін на експорті. Внутрішня конкуренція між експортерами призвела до зниження цін. Додаткові тарифи ЄС з 2024 року лише посилили демпінг, змушуючи експортерів ще більше знижувати закупівельні ціни.
• Фальсифікат на внутрішньому ринку. Внутрішній ринок наповнений неякісним медом. Деякі виробники додають цукровий сироп, крохмаль або інші згущувачі, а часом розігрівають мед до небезпечних температур, що знищує його корисні властивості. 
• Пестициди. Масове використання хімікатів призводить до загибелі бджіл. За 2022 рік зафіксовано 50 випадків отруєння. 
• Відсутній діалог між пасічниками та фермерами. Аграрії часто обробляють поля хімікатами без попередження власників пасік, через що гинуть тисячі бджіл.

Що з економікою бджільництва

Один вулик за сезон може дати 35-45 літрів меду, що дозволяє отримати $100-150 при реалізації. Пасіка з 10 вуликів може генерувати до $1000-1500 за сезон, забезпечуючи окупність за 1-2 роки.

Реальна промислова рентабельність починається від 1500 бджолосімей. Великі проєкти досягають операційної окупності на третій рік, а при правильній організації рентабельність може сягати 200%.

Попри озонові діри, глобальне потепління та коливання курсу, бджільництво було і залишається одним з найперспективніших напрямків агробізнесу (за версією Vector). Адже навіть мала пасіка з 10 вуликів може стати постійним джерелом доходу. А її працівники ніколи не попросять підвищення, не влаштують змову і створюють продукт, який не можуть замінити навіть китайські діти на уроках праці.

Тож поки всі вкладають у крипту та стартапи, пасічники тихо заробляють на продукті, який не псується і завжди має попит. То хто ж тоді справжній стратег — той, що біжить за трендами, чи той, хто поставив на крилатих робітників, яких не змогли замінити за 10 000 років?

Більше про це

01 БІЗНЕС

Які звички та ритуали зроблять ваше життя ефективнішим — бліц із топами Flyer One Ventures

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter