Підприємець Ярослав Ажнюк заснував компанію «Четвертий Закон» у 2023 році. Компанія виготовляє модулі автономності TFL-1 та дрони «Лупиніс», які допомагають військовим точніше влучати в ціль, навіть на великих відстанях і в умовах дії РЕБ. Влітку минулого року стартап залучив інвестиції та спрямував їх на розвиток R&D і розширення команди. Наразі фахівці працюють над створенням повністю автономних дронів.
Журналістка Vector Олена Коваль поспілкувалася з Максимом Саваневським, VP of Business Development deftech-стартапу, про те, коли дрони зможуть виконувати завдання самостійно та чи достатньо інвестицій в українському дефтеку.
«Дрони з повною автономністю можуть з’явитися вже до кінця року — в обох сторін або в однієї». Про вдосконалення продуктів
Система автономності працює на базі ШІ, тому її потрібно постійно тренувати. Для цього ми використовуємо власне симуляційне середовище, яке за логікою нагадує комп’ютерну гру, — там навчаємо моделі. Наступний етап — польові випробування. Але чи не найцінніше для нас — відгук від військових, які застосовують продукти в реальних умовах. Вони повідомляють про нестандартні ситуації та так звані edge-кейси — сценарії, які не були передбачені під час розробки.
Наші модулі автоматичної детекції та донаведення вже працюють із водними, повітряними й наземними цілями — як статичними, так і динамічними. Паралельно ми адаптуємо їх під специфічні типи цілей. Часто це відбувається у відповідь на запити від Сил оборони, але інколи ініціатива йде від нас, коли бачимо, що певний продукт потребує кращої якості або точності.
У більшості випадків під конкретні задачі ми розробляємо окремі модулі автономності. Наприклад, для бомберів потрібен спеціалізований модуль донаведення, який враховує механіку скиду боєприпасу.
У перспективі дрон може стати платформою за аналогією зі смартфоном: оновлюється не стільки пристрій, скільки програмний модуль автономності. Нові функції, покращені моделі трекінгу, розпізнавання та детекції можуть з’являтися через оновлення ПЗ. У міру появи більш натренованих моделей дрон фактично «перепрошивається» й отримує кращі характеристики або нову спеціалізацію.
Водночас напрям автономності активно розвивається не лише в нас, а й у противника. З великою ймовірністю протягом наступних 12 місяців дрони з повною автономністю можуть з’явитися в обох сторін — або в якоїсь однієї.
Від початку ми декларували повну автономність як стратегічну ціль компанії. Йдеться про сценарій, в якому дрон самостійно вилітає, виконує місію і, якщо це передбачено задачею, повертається. Це цілком досяжне завдання, і ми системно працюємо над тим, щоб дрони з повною автономністю стали реальністю.
Про систему автономного скидування
Окрім автоматизації для дронів-камікадзе, ми працюємо і над модулями автономності для бомберів. На відміну від камікадзе, ці дрони не виконують місію «в один кінець» — вони скидають боєприпас і повертаються. У класичному сценарії бомбінгу дрон змушений зависати над ціллю, що робить його значно вразливішим для ППО.
Бомбер із автономним донаведенням працює за іншим принципом: скидання боєприпасу відбувається на підльоті. Після цього дрон швидко залишає зону ураження — щоб уникнути пошкодження уламками — і може або продовжити виконання завдання, або повернутися.
Розробка автономних бомберів уже вийшла за межі лабораторних і полігонних випробувань. Найближчим часом ми очікуємо побачити їхню роботу в бойових умовах. Такий підхід має стабільний попит — ми регулярно отримуємо відповідні запити від військових. І, на мою думку, ця технологія здатна помітно вплинути на ситуацію на полі бою.
Про експорт deftech-продуктів
Експорт багато в чому може змінити deftech-галузь, адже в ній існує чимало надлишкових потужностей, які можна використовувати. Не на всі з них уже є запит із боку потенційних іноземних партнерів чи покупців, однак загалом інтерес до української оборонної продукції зберігається. Для компаній це важливо передусім як джерело додаткового фінансування.
У дефтеку західних країн є характерна особливість: цей бізнес побудований на інтеграції різних виробників між собою. У Європі практично немає компаній, які створюють складні пристрої чи системи повністю самостійно — наприклад, ППО або кораблі. Різні виробники мають власну спеціалізацію та експертизу. Водночас в Україні вже сформувався ряд технологічних доменів, в яких ми маємо доволі сильну, а подекуди й одну з найкращих експертиз.
Якщо говорити про дрони, то, наприклад, ми можемо виробляти модулі автономності, які встановлюватимуться на платформи інших виробників. Навігаційні системи при цьому можуть постачати інші компанії.
Ми позитивно ставимося до експорту й вважаємо цей напрям важливим. Також зацікавлені в експорті власного продукту. Водночас нині нашим пріоритетом залишається ситуація на українському фронті. Попит поки що перевищує наші можливості його забезпечити, тому питання експорту фактично не стоїть. У разі надлишкового виробництва підхід був би іншим.
Водночас не варто забувати критерій, який озвучувала держава під час формування експортних підходів. У разі зростання запиту з боку Сил оборони першочерговим є задоволення їхніх потреб. За такого сценарію експортні контракти можуть розриватися або відтерміновуватися. Такий підхід виглядає цілком логічним.
«Інвестиції у deftech не порівнювані з розмірами ринку». Про фінансування
Зараз компанія фінансово почуває себе добре: вона і сама заробляє кошти, і має додаткові джерела фінансування, зокрема інвестиції. Завдяки цьому ми можемо розширювати команду: нещодавно опублікували 200 вакансій, половина з яких — для інженерів.
Щодо інвестицій у deftech загалом, на сьогодні вони досить малі і взагалі не порівняні з розміром ринку. Одна з причин полягає в тому, що багато компаній, які потенційно могли б залучити інвестиції, просто не знають, як це робити. Вони обирають хибні підходи і неправильно взаємодіють з інвесторами.
Ще одна причина — закритість сектору. У всіх цивілізованих країнах основним замовником дефтеку є держава. Ми не можемо купити в магазині танк чи дрони з донаведенням і вибухівкою. І кожна країна намагається зберегти технології всередині власної країни.
Залучені інвестиції та зароблені кошти ми спрямовуємо на розвиток виробництва та запуск нових продуктів. Велику частку наших витрат становить R&D, оскільки продукт, який ми створюємо, має високу технологічну додану вартість. Я впевнений, що наразі наша інженерна команда — найсильніша в українському miltech у сфері штучного інтелекту.
За минулий рік команда зросла в рази — мова й про виробничу, й про інженерну та операційну частину.
«Найбільше запитів — від підрозділів, які вже спробували наші модулі». Про попит на автономність
Найбільше запитів надходить від підрозділів, які вже спробували наші модулі автоматичного донаведення і починають їх активно використовувати. Є й такі підрозділи, які ставляться до них обережно, відкладають на потім і думають, що доведеться довго навчатися керувати дронами з донаведенням. Насправді ж на заряді однієї батареї можна зрозуміти та освоїти базові принципи роботи автономності дронів.
DOT-Chain — канал, який набирає все більшої частки в наших продажах. Там, зокрема, можна купувати засоби й за «є-Бали». Крім того, є Brave Market, який виступає вітриною для наших товарів, і він також стимулює запит з боку бойових підрозділів.
«У нас є очікування, що 2026 рік буде переломним з боку автономності дронів»
Ми продовжуємо співпрацювати з багатьма підрозділами — зараз їх понад 50. Пояснюємо, показуємо, як працюють наші модулі. Спершу вони їх випробовують, а потім починають замовляти в більшій кількості.
Система автономності дрона працює просто. Наприклад, якщо рухається ворожий автомобіль, БпЛА може на відстані 500–1000 м ідентифікувати ціль, а оператор приймає рішення щодо її ураження. Коли дрон підлітає ближче і потрапляє в зону дії РЕБ або об’єкт перебуває за радіогоризонтом, сигнал від оператора може втрачатися. Але завдяки автономності дрон продовжує виконувати завдання самостійно, усі обчислення відбуваються на борту.
Наші розрахунки показують: модуль донаведення збільшує вартість середньостатистичного дрона приблизно на 10%, водночас кількість успішних уражень зростає в 2–4 рази.
Дрони з донаведенням також підвищують безпеку операторів.
Засоби РЕБ будуть розвиватися й вдосконалюватися. Щоб обійти ці обмеження, зараз активно застосовуються БпЛА на оптоволокні. Проте вони мають обмеження у дальності, їх легше збивати, і вони можуть нести менше корисного навантаження.
Про цивільний сектор
Від цивільного сектору також є попит на дрони з модулями автономності. Наприклад, вони можуть бути корисними для охорони аеропортів та моніторингу об’єктів, що наближаються. Для зоозахисників дрони допомагають відстежувати події в лісах і резерваціях. У сільському господарстві є чимало кейсів застосування автономних БпЛА, а також вони корисні для контролю трубопроводів і загалом у будь-яких ситуаціях, де потрібна автономна детекція.
Наразі, на жаль, ми не можемо задовольнити цивільний попит. Пріоритетом для нас залишаються Сили оборони.
Україна — світовий лідер у сфері автономності
Технологічні перегони між Україною та росією відбуваються дуже швидко у багатьох доменах. Є напрями, в яких ми наздоганяємо їх, і є такі, де вони випереджають нас. Важливо розуміти, що цей процес не зупиниться, принаймні поки триває війна.
У сфері використання автономності на сьогодні Україна є одним зі світових лідерів. Це напрям, яким українці можуть пишатися. Загалом рівень інженерів, які розвивають ці технології в Україні — йдеться не лише про нашу компанію — достатньо високий. І, з великою ймовірністю, це буде революційна технологія майбутнього, яка здатна кардинально змінити ситуацію на полі бою.