Все, що ви хотіли спитати в аніматора, але соромились
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Ми продовжуємо рубрику #тижпрофесіонал. У ній ми питаємо людей різних професій про їхні буденні обов’язки, стереотипи й те, про що більшість питати соромиться.
Наш сьогоднішній герой — stop motion аніматор та режисер студії «Новаторфільм» Клим Климчук. Ми дізналися, хто вкрав у нього назву професії та скільки пластиліну треба на один мультфільм.
Клим Климчук
Чим займається мультиплікатор? Що входить до твоїх обов’язків?
У професійному колі ми називаємо себе аніматорами, хоча це ім’я у нас вкрали представники розважальної галузі у костюмах кроликів.
Я створюю stop motion анімацію, знімаємо в програмі Dragonframe. Робота аніматора виглядає так: на майданчику під камерою виставляється, скажімо, персонаж мультфільму. Кадр за кадром ти почергово ставиш його в усі фази руху. Як правило, ми знімаємо окремо на хромакей, по 12.5 кадрів на секунду — це оптимально для stop motion. Далі сцени збираються докупи в After Effects.
Моє робоче місце — студія, адже там є все необхідне для створення анімації. Я досить пізно встаю і пізно приходжу на роботу. В мене ненормований графік: працюю, скільки вважаю за потрібне.
Чим створення анімації відрізняється від створення фільмів?
Створення анімації більш розтягнуте у часі, ніж зйомки фільму. Хто хоч раз був на знімальному майданчику чи бачив відео making of, знає, що зйомки кіно — це метушня.
На анімаційній студії жодної метушні не буде. Коли потрапляєш у розпал зйомок анімації, може здатися, що нічого не відбувається: чутно лише клацання камер, тому що аніматори мовчки сидять за станками. Якщо ми говоримо про комп’ютерну анімацію, то її можна створювати навіть дистанційно. Кіно на відстані зняти не можна.
Існують мультфільми з дивним сюжетом. Наприклад, «Їжачок у тумані». Як затверджують ідеї таких проектів?
Коли Норштейн розпочав роботу над цим мультфільмом, він вже був заслуженим художником і режисером. «Їжачок у тумані» був авторською анімацією, яка за радянських часів розвивалася досить вільно, якщо не торкалася соціальних чи політичних тем. Ця робота не зачіпала ідеологічних питань, тому не було причини її не відзняти.
Чому радянську мультиплікацію вважають легендарною?
Радянських художників не обмежували у засобах створення мультфільмів — лише в темах. Художнє кіно і театр тих часів розвивалися за державні кошти, тому художники не переймалися заробітком. Вони створювали роботи, які й досі залишаються цікавими з точки зору виготовлення.
Клим за роботою
Можеш назвати українські анімаційні проекти, відомі широкому загалу?
Мені на думку одразу спадає щось злободенне. Студія, що створила «Руслана і Людмилу», перед цим розробила антиестетичний анімаційний проект для «95 кварталу» — політичний мультфільм у 3D «Київська Русь». Багато людей бачили його по телевізору, але це точно не назвеш мистецтвом.
Анімація надзвичайно вигідна для політичних справ, адже це найвиразніше з екранних мистецтв, воно вражає на емоційному рівні. У правильних руках це потужний інструмент.
Зараз популярні фільми зі спецефектами, чому анімація виразніша за них?
Мало хто розуміє, що «Месники» — не зовсім кіно, там багато графіки. Більшу частину сучасних бойовиків зі спецефектами можна зробити за допомогою анімаційних засобів. Це неочевидна анімація, замаскована під кіно. Коли знімали «Мауглі», в кадрі був один актор, тому й результат сприймався як фільм. Але якщо прибрати ту людину з кадру, залишиться сама анімація.
Хто ліпить мультфільм з пластиліну?
Найчастіше художники або декоратори. Анімація — настільки вільне мистецтво, що можна вигадати унікальну команду спеціалістів. Все залежить від художнього рішення, не потрібно дотримуватися чітких правил. Ти взагалі можеш все зробити сам і сказати: «Я — художник, я так бачу». Якщо це не пусті слова, то вийде хороший фільм.
Скільки кілограмів пластиліну потрібно для такого мультику?
Я ніколи не зважував, але мені було б важко підняти весь пластилін з мого останнього проекту. Це чимала коробка.
Скільки людей і часу потрібно, щоб зробити «Пластилінову ворону» та «Короля Лева»?
Я чув, що Татарський (режисер-мультиплікатор «Пластилінової ворони» — ред.) починав робити анімацію в київському будинку піонерів зі своїм другом. Потім потрапив на Київнаукфільм, звідти на ТО «Екран», але методи виробництва не сильно мінялися.
Для такої анімації, як «Пластилінова ворона» потрібно не більше 10 людей і кілька місяців роботи.
«Король Лев» — це сотні аніматорів та інших професіоналів. Такий проект залежно від фінансування може розтягнутися на роки.
Чому 3D-анімація майже витіснила 2D?
Люди не бачили такого раніше, тож студії намагалися постійно використовувати її у проектах. Зараз 3D-анімація вже всім приїлася, нею нікого не здивуєш, тому повертається мода на класичну анімацію. Особливо це помітно в авторських проектах — аналоговість та класика зараз домінують.
Який сенс займатися авторською анімацію, якщо комерційна в рази прибутковіша?
Авторська анімація дає можливість розкритися, а комерційна — заробити. Кожен аніматор сам обирає свій шлях, бо є ремісники, а є творці. Ремісники не називають себе художниками — вони роблять 3D-анімацію для комерційних проектів і їм цього достатньо. Творці шукатимуть шляхи для реалізації своїх ідей, тож підуть в авторську анімацію.
У авторської та комерційної анімації різні джерела фінансування, мета та глядач. Це просто окремі сфери, які важко порівнювати. Але заробити можна в обох.
Чи згоден ти, що анімацію створюють тільки для дітей?
Звісно, ні. Я не досліджував це питання, проте здається, цей стереотип притаманний людям на пострадянському просторі. У СРСР навіть авторські мультфільми робили для дітей. Зверніть хоча б увагу на назву студії «Київнаукфільм». Як туди закралася частинка «наук»? Мовляв, освітні фільми, для дітей. Це була радянська практика: дорослим — програма «Час», дітям — мультфільми.
Мультфільми яскраві та виразні. Вони подобаються дітям, але це не означає, що вони не можуть подобатися дорослим.
Чому Pixar отримують Оскари та змушують глядачів плакати?
Вони новатори, це вони зробили перший 3D-мультфільм «Історія іграшок». Інші студії почали повторювати за ними, а копія завжди гірша за оригінал. Ця студія не розгубила свої навички і залишається новаторською і сьогодні. Проект завжди був комерційним, але у ньому залишається багато творчості.
Де можна навчитися анімації?
В інтернеті, по відео на YouTube. Можу порадити книгу Animator’s survival kit американського аніматора Річарда Вільямса. Хоч він і займався класичною мальованою анімацією, його поради можна застосовувати в будь-якому стилі.
Які навички треба мати, щоб стати аніматором і чи обов’язково закінчувати художню школу?
Я не дуже добре малюю. Моя спеціалізація — stop motion, тут навички малювання не потрібні. Знадобиться лише моторика рук, але і її можна натренувати.
У кожному виді анімації є своя специфіка. Для stop motion потрібно знати основи анімації і багато практикуватися. Для мальованої анімації цього недостатньо. В 3D дуже важлива технічна сторона, потрібно знати пакет програм.
Назви свій топ анімаційних режисерів та проектів
- Юрій Норштейн. Його мультфільм «Їжачок у тумані» недаремно вважають кращим анімаційним фільмом в історії людства (у 2003 році таким його визнали за версією 140 мультиплікаторів та кінокритиків по всьому світу — ред.).
- Саша Свірський, дуже раджу. Його фільми — «бомба-ракєта».
- Девід О’Райлі. Це унікальний випадок, коли 3D-аніматор робить авторську анімацію. Наприклад, він робив авторську серію для Adventure Time.
- Хто б не назвав Міядзакі? Тут можна і не пояснювати (попри те, що Міядзакі японський режисер, йому вдалося завоювати прихильність усього світу, що трапляється вкрай рідко — ред.).
- Сучасні комерційні продукти (насамперед Cartoon Network) — просто бомба. Це вдале поєднання комерційної та авторської анімації.
- Тім Бартон! Ще один чудовий приклад поєднання авторського і комерційного.
На жаль всього не запам’ятаєш, бо авторів дуже багато. У цьому плані анімація схожа на поезію, де можуть подобатися окремі вірші, але авторів ти не запам’ятовуєш. Відвідуйте анімаційні фестивалі та дивіться конкурсні програми. Передовсім Linoleum — головний анімаційний фест в Україні. На жаль, на інших українських суто анімаційних фестивалях я не був. Знаю про «Задзеркалля» в Луцьку і «Равлик-фест» у Бердянську. Але не менш цікавими можуть бути й анімаційні програми на фестивалях ширшого профілю. Наприклад, «Анімаційне божевілля» в рамках KISFF. У нас в країні не так багато подій, пов’язаних з анімацією, але культурний ринок тільки формується, тож це, гадаю, питання часу.
https://www.youtube.com/watch?v=kWgyynDv_r8
