Торговельна війна Трампа обвалює ринки: чому це вдарить по вашій кредитці і як захистити фінанси — пояснює експерт

Що таке тарифи простими словами

Митні тарифи — це податки, які країна накладає на ввезені товари. Наприклад, на iPhone, який виробляють у Китаї та привозять до США, американський уряд встановив 54% від вартості смартфона як мито. Ці 54% — і є тариф.

На перший погляд, це справа лише великих корпорацій та маркетплейсів. Проте компанії не хочуть втрачати свої прибутки, тому коли їм доводиться платити додаткові відсотки, вони просто додають їх до вартості товару. Як наслідок, ці відсотки за перетин кордону сплачує покупець. 

На одному смартфоні таке підвищення звучить несуттєво, але Apple продає понад 220 млн iPhone щороку, а США є одним із найбільших ринків збуту поряд з Китаєм та всією Європою. А на китайському заводі, де збирають більшість iPhone, працює понад 200 000 людей, — можемо уявити масштаби виробництва  У 2018 році за літні місяці завод виробляв 500 000 телефонів на день або до 350 у хв. Нині ця цифра може буде значно вищою, оскільки глобальний попит на нові телефони зростає. .

Чому раптом усі говорять про тарифи

Трамп запровадив найбільше підвищення тарифів у США за останнє століття. Середня ставка для імпортних товарів стрибнула з 2% до приблизно 24%. Такі різкі зміни вже обвалили біржі від Токіо до Лондона.

Зазвичай країни домовляються про низькі тарифи (або їхню відсутність), щоб торгувати вільно. Коли ж одна країна різко підвищує тарифи, інші відповідають тим самим. І починаються «тарифні перегони», коли всі підіймають мита все вище і вище, аж доки торгівля не стає занадто дорогою і невигідною.

Як тарифи впливають на ціни в магазинах

Прямо і безпосередньо. Ось простий приклад:

1. Виробник телефону платить $600 за деталі й роботу.
2. Додає $100 прибутку і продає телефон за $700.
3. З’являється 10% тариф на імпорт — додаткові $70.
4. Виробник не хоче втрачати прибуток, тому нова ціна для вас — $770.

Але це ще не все. Якщо телефон зібрано в Індії з американських та японських чипів та китайського скла (вибух мозку, але правда), то тарифні перегони роблять дорожчими всі ці компоненти. А це означає, що ціна підвищиться в рази.

Чому закордонні тарифи мають вас хвилювати

Україна отримала найнижчий можливий базовий тариф у 10%, що надає нам відносну перевагу порівняно з багатьма іншими країнами. Цікаво, що серед європейських країн тільки Велика Британія, Україна, Туреччина, Андорра та Гібралтар отримали мінімальну тарифну ставку 10%. 

Поза тим, тариф у 10% підняли після попереднього раунду 25% мит у березні для українського металургійного сектору, який є основним експортером до США. Підвищений 25% тариф з березня 2025 року вже діє на сталь і алюміній.

Примітно, що росія не внесена до списку країн для нових тарифів, оскільки, за словами представниці Білого дому Кароліни Левітт, «чинні санкції унеможливлюють будь-яку змістовну торгівлю».

Думка експерта

Андрієм Длігач Д.е.н., голова Advanter Group, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Чому маємо стежити за міжнародними тарифами

Зміни в митних тарифах відбиваються на цінах товарів, які ми купуємо: від щоденної купівлі овочів до покупки гаджетів. Коли країни підвищують мита, компанії переважно «перекладають» нові витрати на споживачів. Як наслідок, підвищуються ціни, розгортається інфляція, знижується купівельна спроможність.

Вплив на ціни імпортних товарів

Найбільше подорожчають ті товари, які залежать від імпорту сировини або є закордонними продуктами повністю: 

• електроніка; 
• побутова техніка; 
• автомобілі;
• одяг;
• будматеріали. 

Наприклад, якщо США підвищує митні тарифи для Китаю — це відображається на ціні китайських мікросхем, відповідно телефони чи ноутбуки автоматично дорожчають в усьому світі, включно з Україною. Хоча для кожного виробника здорожчання буде різним і залежатиме від країни збирання кінцевого продукту та частки собівартості, сформованої в країнах із вищими митними тарифами.

У класичній моделі митні тарифи — це фіскальний інструмент, але у сучасній глобалізованій економіці — це також і важіль геоекономічного і геополітичного впливу. Ескалація тарифного протекціонізму з боку США, Китаю, ЄС, Індії призведе до зростання цін у секторах, залежних від глобальних постачань: високотехнологічної електроніки, автомобільної промисловості, хімічної та фармацевтичної продукції, текстилю, а також широкого спектра побутової продукції.

Подорожчають насамперед товари з високою доданою вартістю, які охоплюють трансконтинентальні виробничі цикли. І що важливо, підвищення цін буде також і непрямим через:

• коливання курсів валют;
• перерозподіл попиту;
• зростання логістичних витрат (переорієнтація на нових постачальників тимчасово буде також дорожчим);
• зменшення доступності сировини (Китай вже посилює обмеження на рідкісноземельні метали) і компонентів.

Тарифні перегони як частина стратегії адміністрації Трампа 

Очевидно, що заявлене збільшення митних тарифів — це не просто примха чи емоційна «гра». За цим стоять інтереси й певна стратегія (щоправда, оцінити її глибину і відповідність складно). 

Можливо, стратегія яку реалізує Трамп — примусити країни змінити свої торговельні практики, зробити американське виробництво конкурентнішим, повернути робочі місця. Хоча тут є великий сумнів, бо все це супроводжується висилкою мігрантів, що забезпечували здешевлення робочої сили, а саме безробіття не становить значну проблему для США на поточний момент. Натомість розгортання інфляції сильніше вдарить по найбідніших американцях і виборцях Трампа.

Потенційні позитивні наслідки — податкові надходження і нові робочі місця — можуть виявитися слабкішими за втрати, якщо торгова війна затягнеться або викличе рецесію. Або ж стратегія Трампа — це спроба деглобалізації під американським контролем. Вона має на меті не тільки перенести виробництва до США, а й створити стимули для внутрішнього інвестування, зменшити залежність від критично важливого імпорту, передусім з Китаю.

Тобто послабити Китай, одночасно збільшивши самостійність, економічну стійкість США, розв’язати питання з дефіцитом федерального бюджету та накопиченим 30 трлн боргом США — і при цьому забезпечити на наступне десятиріччя збереження економічної домінації США.

Чи вистоїть довіра до США після валютних експериментів і різких змін правил гри

Здається, Трамп переконаний, що світ нікуди не дінеться без США і що «нові союзники», як-от Аргентина, Бразилія, Туреччина, Саудівська Аравія та інші країни, забезпечать силу його позиції у світі.

Однак ризики такої стратегії надвеликі: інфляційний тиск, можливі відповідні дії торгівельних партнерів (зокрема скоординовані — як зараз демонструють Китай, Японія, Республіка Корея), дестабілізація глобальних ринків. 

У цій грі в економічний і політичний «покер» можуть виграти ті економіки, що здатні швидко адаптуватися і ті, що запропонують власну асиметричну гру. Програють ті, хто проявлять слабкість і погодяться на запропоновані умови.

Як тарифна війна відобразиться на гривні

Торгові війни знижують темпи зростання світової економіки, зменшують попит на сировину (а Україна все ще експортує переважно сировинні товари), зменшують валютні надходження — отже гривня слабшає. 

«Долар по 50» — це малоймовірний, але не неможливий сценарій, якщо водночас будуть відбуватися: глобальна рецесія, зниження цін на зерно і метал (руду), вихід іноземних інвесторів з України.

Але зараз може прискоритися і доларова інфляція, долар вже дешевшає щодо євро, наприклад.

Варто розуміти, що курс гривні — це не лише функція внутрішніх макрофакторів, а й відображення глобальних ризиків. Україна має відкриту економіку, що прагне стати експортоорієнтованою, але критично залежить від імпорту і міжнародної допомоги. У разі ескалації тарифних воєн гривня зазнає девальваційного тиску. До речі, курс «45» закладений у бюджет.

Чи «зроблено в Україні» стане дешевшим порівняно з імпортом

Так, внутрішній виробник отримує шанс — але ним ще треба скористатись. Здорожчання імпорту відкриває можливості для українських товарів. Українська харчова промисловість, деревообробка, меблеве виробництво, легка промисловість, перероблення отримають покращення позицій на внутрішньому ринку. Але питання — чи зможуть вітчизняні компанії оперативно наростити якість, обсяги й логістику.

З іншого боку, з урахуванням нижчих тарифів для України з боку США може відкритися можливість експорту до тієї країни (заміщення експорту з країн, для яких митний тариф став суттєво вищим). А також заміщення американських товарів на тих ринках, де відбулося симетричне (чи асиметричне) підняття тарифів для товарів зі США.

Формула виграшу, яка є прямим висновком зі стратегії Трампа, якщо імпорт дорожчає, а локальний виробник здатен задовольнити попит — він перемагає. Але це потребує інституційної підтримки, фінансування оборотного капіталу та комунікації з кінцевим споживачем, який досі часто орієнтований на імпорт як індикатор якості.

Інфляція зростає — як захистити сімейний бюджет

Дисклеймер: Цей текст не є інвестиційною порадою і має інформаційний характер та є думкою автора. Інвестування завжди пов’язане з ризиками, які кожен інвестор має оцінювати самостійно.

Торгові війни породжують прискорення інфляції. Товари гарантовано дорожчають, а зарплати можуть і не зростати, оскільки виробники прагнуть контролювати кінцеву ціну при зростанні вартості імпортних компонентів.

Відповідно, щоб захистити сімейний бюджет, варто відкласти необов’язкові покупки (зайве оновлення смартфонів чи автівок, проведення ремонту вдома), наперед проінвестувати у власне здоров’я (стоматолог, чекапи, планові операції), сформувати власний резервний фонд (мультивалютний — долар, євро, швейцарський франк, гривня), проінвестувати в державні цінні папери та золото. Виплатити наперед валютні кредити (якщо не маєте відносно гарантованих валютних доходів). Знайти можливість отримувати пасивний дохід — проінвестувати у франшизу, цінні папери.

Мої рекомендації:

1. Диверсифікувати доходи — зокрема мати пасивний дохід.
2. Інвестувати в «захисні» активи: комерційну нерухомість, золото, швейцарські франки, євро (долар також поки залишається в рекомендованому портфелі), державні цінні папери.
3. Зменшити боргове навантаження (особливо у валюті).
4. Інвестувати у власне здоров’я та освіту.

Дочекатися умовного «дна» кризи й — наприклад, слідом за Вореном Баффетом — зберегти «готівку» і почати скуповувати здешевлені активи (акції американських компаній, комерційну нерухомість, криптовалюти).

Коли купувати імпортні товари з США: зараз чи потім 

Якщо йдеться про критично необхідний товар (техніка для бізнесу чи дому, медикаменти для родини, виробниче обладнання) варто не відкладати покупку і зробити її зараз. Ризики зростання цін перевищують інші економічні причини для відкладення таких покупок. 

Якщо ж це не обов’язкова покупка — є сенс відкласти й стежити за динамікою рішень щодо митних тарифних воєн. Політика Трампа — непередбачувана. Вона може спричинити як нову хвилю зростання цін, так і спроби компенсацій з боку виробників (через знижки, оптимізацію виробництва).

Головне — не кидатися в необдумані рішення від страху. Так, «продавати біткоїн» зараз вже пізно і ще зарано.

Як захистити свої фінанси, враховуючи уроки «Великої депресії»

Під час кризи кінця 1920-х та початку 30-х в США вже ухвалювали підняття митних тарифів («закон Смута-Гоулі») — і світова економіка, й економіка США тоді різко провалилась. Депресія стала Великою.

Зараз Трамп теж може перетворити економічну кризу на Велику депресію. До речі, Велика депресія — не лише економічна катастрофа, а й нагадування про наслідки ізоляціонізму. Тарифна війна, покликана «захистити внутрішнього виробника» може призвести до економічного занепаду.

Це вже не ХІХ століття, коли США проводили індустріалізацію через протекціонізм. Архітектор такої політики — Олександр Гамільтон, один з батьків-засновників і перший міністр фінансів США, ще у 1791 році обґрунтовував потребу «індустріального виховання». 

Упродовж ХІХ століття США підтримували високі митні тарифи, зокрема на британські товари. Це давало змогу захищати молоду американську промисловість від конкуренції з боку передових європейських виробників.

Південна Корея у 1960–1980  рр. також застосувала стратегічний протекціонізм:

• Захист стратегічних секторів (автомобільна і сталеливарна промисловість, електроніка).
• Високі митні тарифи на іноземні товари.
• Стимулювання експортноорієнтованих галузей через субсидії та пільги.

Китай у 1980–2000-ті — також комбінував протекціонізм та експортне стимулювання:

• Високі тарифи на імпорт.
• Вимоги створення спільних підприємств з трансфером технологій.
• Преференції національним виробникам.

З усім тим висновок незмінний: у замкнених системах зростання неможливе. Глобальна економіка потребує відкритості у торгівлі, розподілу праці, інтеграції.

Висновки для нас:

1. Не робити довгострокові фінансові рішення без розуміння і врахування макроекономічних тенденцій.
2. Бути мобільними й адаптивними: географічно, професійно, фінансово.
3. Готуватися до несподіваного — але інвестувати в майбутнє. Тобто перш за все — у себе.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Справжні яйця українського бізнесу: як заробити на курячій продуктивності та домінувати на ринку ЄС

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter