Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Відеоігри рідко опиняються в центрі великої політики, але цього разу ставки надто високі. Продаж Electronic Arts за $55 млрд перетворює ігри компанії з простору свободи та самовираження на частину глобальної гри грошей і впливу. Для Саудівської Аравії це ще один крок до контролю над індустрією розваг, для EA — можливість позбутися тиску біржі, а для спільноти гравців — привід поставити незручні запитання.
Журналістка Vector Олена Коваль розібралася, чи можуть інклюзивні ігри існувати під контролем держави, де ці цінності не визнаються, і яку роль в цій угоді відіграє зять Дональда Трампа.
$55 млрд за EA: що відбувається
Electronic Arts — один із найбільших видавців відеоігор у світі (Need for Speed, FIFA, The Sims) — переходить у приватну власність. Компанію купує консорціум на чолі з Суверенним фондом Саудівської Аравії (Public Investment Fund). Сума угоди — $55 млрд, що робить її однією з найбільших в історії індустрії розваг.
Акціонери EA схвалили угоду наприкінці 2025 року. Закриття очікується на початку 2027-го після завершення регуляторних перевірок, зокрема у США. Контрольний пакет — 93,4% акцій — отримає саме PIF. Міноритарними інвесторами виступають Silver Lake та Affinity Partners — інвестиційна компанія Джареда Кушнера, зятя Дональда Трампа.
Формально це класичний викуп коштом кредиту: $36 млрд власного капіталу та близько $20 млрд боргу, залученого через JPMorgan. Неформально — ще один крок Саудівської Аравії до контролю над глобальною індустрією розваг у межах Vision 2030.
Про угоду домовилися, а креатори пішли
Новина про угоду з PIF викликала хвилю протесту. Відомі креатори The Sims — LilSimsie (понад 2 млн підписників), James Turner, Jesse Plumbella McNamara — публічно залишили Creator Network EA.
Вони заявили, що не можуть співпрацювати з компанією, контроль над якою переходить до державного фонду країни, де ЛГБТК+-люди позбавлені базових прав. Частина з них припинила купувати ігри EA та створювати новий контент.
Це не масовий бойкот, але важливий символічний жест — саме від тих, хто роками будував довіру спільноти до бренду.
Контекст Саудівської Аравії
У Саудівській Аравії одностатеві стосунки криміналізовані відповідно до шаріатського права. Покарання може сягати смертної кари. Правозахисні організації регулярно фіксують арешти, тортури та страти ЛГБТК+-осіб.
PIF напряму підконтрольний кронпринцу Мухаммеду бін Салману — фактичному правителю країни. Саме з ним пов’язують убивство журналіста Джамала Хашоггі у 2018 році та війну в Ємені.
Чому для творців The Sims важливі права ЛГБТК+
З моменту виходу у 2000 році The Sims стали для багатьох значно більшим, ніж симулятор побуту. У часи, коли квірів в іграх майже не існувало, серія несподівано перетворилася на безпечний простір для ЛГБТК+-спільноти. Тут можна було будувати одностатеві стосунки, експериментувати з гендером, створювати альтернативні родини й розповідати власні історії.
Для тисяч гравців — підлітків і дорослих — The Sims стала можливістю втекти від жорстокої реальності. У грі дозволялося те, що в реальному житті часто було неможливим або небезпечним. Саме навколо цих можливостей виросли спільноти гравців і творців, які роками перетворювали The Sims на простір колективного сторителінгу.
Випадковий початок, який змінив індустрію
Інклюзивність The Sims не була частиною великого плану. Вона з’явилася майже випадково. Під час розробки першої гри програміст скористався застарілою документацією, через що в коді збереглися одностатеві романтичні взаємодії. Розробники сумнівалися, чи варто це залишати, але зрештою не стали нічого змінювати.
Наслідки цього рішення виявилися історичними. На виставці E3 у 1999 році під час живої демонстрації дві жіночі сімки самостійно поцілувалися. Цей момент миттєво привернув увагу преси та гравців і став символічним проривом для індустрії. Його згодом назвуть «поцілунком, що змінив відеоігри».
У The Sims з’явилися квір-стосунки, усиновлення дітей та створення будь-яких сімей. Гра не робила заяв — вона просто дозволяла існувати. На тлі культурних стереотипів початку 2000-х це було тихе, але надзвичайно важливе підтвердження ідентичності.
Наступні частини не лише зберегли цей підхід, а й зробили його системним. З’явилися одностатеві шлюби. Гра зробила це раніше, ніж багато країн світу ухвалили відповідне законодавство. Згодом гравці отримали небінарні опції, можливість налаштовувати займенники, сексуальну орієнтацію, романтичні вподобання. У грі регулярно з’являлися предмети до прайду та тематичні події.
Велику роль у цьому процесі відіграли самі гравці. Квір-спільнота активно створювала модифікації, кастомних сімів, спадкові челенджі та складні наративи. YouTube, Tumblr і пізніше TikTok наповнилися історіями про квір-родини, транс-персонажів, альтернативні моделі життя.
Навіщо EA йде з біржі
Для EA рішення стати приватною компанією має передусім прагматичний сенс. Перехід під контроль суто інвестиційної групи дозволяє зняти тиск публічних акціонерів і зосередитися на довгострокових проєктах. Без необхідності щоквартально виправдовуватися перед ринком. Як зазначають учасники угоди, приватний статус дає компанії більше свободи в ухваленні стратегічних рішень та інвестицій у цифрові сервіси, кіберспорт і новітні технології.
Викуп коштом боргу дає змогу зробити угоду масштабнішою. Але водночас EA має відповідальність повернути $20 млрд кредитного фінансування разом із відсотками. А це може вплинути на фінансові рішення у майбутньому (наприклад, розподіл коштів між розробкою нових ігор і поверненням боргу). Проте це не обов’язково означає невідворотні скорочення чи закриття студій — подібні наслідки залежать від подальшої стратегії нового власника.
Яка в цьому роль зятя Трампа
Угода з Electronic Arts має ще один політично чутливий вимір — участь Джареда Кушнера, зятя президента США Дональда Трампа. Через його інвестиційну компанію Affinity Partners, яка входить до консорціуму покупців разом із Саудівським суверенним фондом PIF та Silver Lake.
Кушнер не буде входити до щоденного менеджменту компанії й не керуватиме розробкою ігор чи бізнес-рішеннями напряму. Формально його роль — фінансовий інвестор та глава Affinity Partners.
Affinity Partners Кушнер заснував у 2021 році, незабаром після виходу з адміністрації Трампа. Це американська інвестиційна компанія, що зосереджена на інвестиціях у технології, фінанси та розваги.
Початково у фонд інвестували суверенні фонди Перської затоки, зокрема PIF Саудівської Аравії, який у 2021 році виділив близько $2 млрд для Affinity Partners як джерело капіталу.
Це показує, що Affinity залежить від міжнародних інвестицій, і частина аналітиків вказує, що саме тому компанія опинилася в центрі значущого партнерства із PIF під час угоди щодо EA.
Політичний вимір угоди
Участь Кушнера у продажі EA привернула увагу через його фінансові зв’язки з авторитарними режимами Близького Сходу та видиму роль у зовнішній політиці адміністрації Трампа. PIF додав його компанію до угоди, попри заперечення власного інвестиційного комітету, нібито щоб полегшити схвалення угоди Комітетом з іноземних інвестицій у США (CFIUS). Цей крок багато хто сприймає як кумівство.
Але питання ширші, ніж особиста роль Кушнера. Купівля EA показує політичне значення індустрії відеоігор. Сучасні ігри — не лише розваги: вони слугують платформами для комунікацій, збирають великі обсяги даних користувачів і створюють інтерактивні простори для мільярдів людей. Як ці платформи модеруються чи залишаються без контролю, має серйозні наслідки для гравців і суспільства.
Це важливо, бо є докази, що Саудівська Аравія використовує технології для тиску на критиків. Уряд інвестує в системи спостереження, переслідує онлайн-дисидентів і використовує шпигунське ПЗ проти журналістів і активістів. У країні, де навіть твіти можуть призвести до багаторічного ув’язнення, можливість впливу держави на глобальну ігрову платформу викликає серйозні запитання про контроль даних і модерацію контенту.
Придбання EA також вписується у ширшу стратегію Саудівської Аравії з «м’якої сили». У межах Vision 2030 королівство прагне перетворитися на центр розваг та технологій.
PIF активно розширює портфель у геймінгу: інвестував $3,3 млрд в Activision Blizzard (2021), придбав частку в Nintendo, заснував Savvy Games Group і проводить ESports World Cup (2025). Це не лише про фінансову вигоду — це про вплив.
Контроль над індустрією, що формує діджитал-культуру молоді, дозволяє Саудівській Аравії розширювати культурний вплив.
Гроші проти цінностей
Продаж EA — це зіткнення двох світів. Інклюзивна спадщина The Sims і спільноти, що виросли разом із грою, стикаються з державною стратегією «м’якої сили».
Питання не в тому, чи зміняться ігри. А тому, чи готова індустрія відмовитися від грошей, якщо вони суперечать її цінностям. Поки що відповідь та сама, що й у спорті. Моральні принципи закінчуються там, де починаються контракти.