Статус біженця vs. тимчасовий захист. Що треба знати українцям про перетин кордону (юридичні тонкощі, діти та тварини)
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну понад 2 млн українців покинули свої домівки та переїхали в безпечніші регіони країни. Ще 2,5 млн українців вимушені були покинути Україну та виїхати до сусідніх країн.
Через воєнні дії багато хто виїжджав без документів, речей і розуміння, що робити далі. Люди ладні були вивезти найрідніших чимшвидше за кордон, але мало хто замислювався: «А що ж далі?». Що робити без біометричного паспорта за кордоном, куди йти по допомогу, якщо не маєш родичів і знайомих у Польщі, Угорщині, Словаччині та інших країнах. Це точно не туризм у класичному його розумінні, але й статус біженця в багатьох викликав запитання.
Ми вирішили розібратися, що означає статус «біженець», чим він відрізняється від «тимчасового захисту», на яких сьогодні умовах можна вивезти за кордон дитину та що потрібно для перевезення домашнього улюбленця. Ми розпитали про це менеджерку проєкту правової допомоги біженцям БФ «Право на захист» Олександру Журко та координаторів волонтерських ініціатив SupportUkraineNOW і «КоордиНація».
Статус біженця й альтернативи для тривалого перебування за кордоном
Загалом для перебування у країнах Європи можна обрати один із трьох статусів:
- біженця;
- «безвізового мандрівника»;
- тимчасового захисту.
Статус біженця
Його набувають шляхом визнання країною, що приймає, громадянина України біженцем згідно з Конвенцією про статус біженця 1951 року. Українці або особи без громадянства можуть звернутися за отриманням цього статусу, якщо:
- мають побоювання щодо переслідувань на основі расових, релігійних, громадянських ознак, належать до певних груп політичних і суспільних поглядів;
- побоюються зазнати серйозної шкоди (страта, катування, нелюдське або таке, що принижує людську гідність, поводження чи покарання, загроза життю через невибіркове насильство в ситуаціях міжнародного чи внутрішнього збройного конфлікту).
Подати заяву на отримання статусу біженця українці можуть безпосередньо в країні, у якій перебувають. Про своє бажання про отримання статусу потрібно повідомити офіцерів прикордонної служби. Також потрібно пройти інтерв’ю для підтвердження причини набуття такого статусу. В ідеалі потрібно мати із собою хоч якийсь документ, що підтверджує особу. Водночас біометричний паспорт не потрібен.
Розгляд заявки триває протягом шести (максимум дев’яти) місяців. Увесь цей час паспорт українця перебуває у відповідному держоргані країни, яка ухвалює рішення щодо надання статусу біженцям.
Після отримання статусу громадяни мають право на:
- медичну допомогу;
- навчання дітей у школах і дитячих садках;
- працевлаштування (у деяких країнах забезпечується навіть під час розгляду заяви);
- подорожі країнами Шенгенської зони, але право на захист є лише в тій країні, де отриманий статус біженця;
- забезпечується проживання, а в деяких країнах потрібно обов’язково перебувати в приймальних центрах протягом розгляду заяви.
Проте отримати статус біженця не так уже й просто. До того ж потрібно розуміти, що він має й певні обмеження:
- Якщо людина вирішує повернутися до країни, з якої втікала, статус біженця анульовують.
- Набуття нового громадянства так само позбавляє права на цей статус.
- Отримати «статус біженця» можна лише в країні, кордон якої перетнули. Наприклад, якщо ви заїхали до Польщі, то лише в цій країні можна отримати такий статус.
- Поки триває розгляд заявки на отримання статусу, ви не маєте права працювати. Якщо ж через шість місяців статус біженця досі не надали, можна отримати довідку з дозволом на роботу.
Безвізовий мандрівник
Якщо ж українці, які перетинають кордон через воєнні дії на території нашої країни, не планують отримувати статус біженця, є альтернатива. У Європі можна перебувати в режимі «безвізового мандрівника». Щоправда, він має обмежений термін — у країнах ЄС можна перебувати 90 днів протягом пів року. Також потрібно пам’ятати про обмеження:
- без біометричного паспорта або звичайного закордонного з відкритою візою цим статусом користуватися не вийде;
- не можна працевлаштовуватися, якщо немає відкритої робочої візи;
- також не варто розраховувати на тимчасове житло, проте на кілька діб із прихистком можуть допомогти волонтери;
- немає права на отримання медичної допомоги;
- дітей не можна віддати в навчальні заклади, лише платні короткочасні курси.
Статус тимчасового захисту
Окрім того, зараз українці мають право на тимчасовий захист у країнах ЄС (окрім Данії). Цей режим спеціально введений для українців, які вимушені були залишити країну через російсько-українську війну. Подати заяву на отримання такого статусу можна ще під час перетину кордону або вже в державі, яка приймає.
- Отримання статусу триває в кожній країні індивідуально: мінімальний термін — у Словаччині (30 днів), а максимальний — в Угорщині (45 днів).
- Статус тимчасового захисту призначають на один рік. Він може бути продовжений до трьох років.
- Забезпечується житло або, якщо необхідно, кошти для його самозабезпечення.
- Можна працевлаштуватися, займатися бізнесом, а також проходити стажування та практики. Оплата праці здійснюється на загальних законах держави, яка приймає українців. Проте в разі вибору співробітника роботодавець може надавати перевагу громадянам ЄС і держав, пов’язаних Угодою про Європейську економічну зону.
- Діти до 18 років мають право на освіту, як і громадяни держави, що приймає.
- Забезпечується невідкладна допомога та невідкладне лікування хвороб, як дорослим, так і дітям.
- Після отримання статусу про тимчасовий захист потрібно перебувати в країні, у якій він був набутий. Але до його отримання можна мандрувати Європою протягом 90 днів у статусі «безвізового мандрівника».
Статус «тимчасового захисту» можна отримати паралельно зі статусом біженця. Проте юристи радять українцям не поспішати з оформленням статусу біженця, враховуючи, що тимчасовий захист надає їм достатньо прав для повноцінного перебування в європейській країні.
Як їхати невакцинованим, бабусям з онуками та везти домашніх тварин
Здебільшого з України виїжджають жінки з дітьми, щоб захистити їх від війни. Також часом з онуками виїжджають бабусі з дідусями. Окрім того, українці не забувають і про своїх хатніх улюбленців.
Насамперед потрібно згадати, що у світі триває пандемія COVID-19. До війни українці могли заїжджати в країни ЄС лише із зеленими COVID-паспортами про щеплення, визнаними в союзі вакцинами. Проте наразі прикордонні служби всіх країн, які приймають українців, не запитують про паспорти вакцинації. Тому українці можуть перетинати кордон, якщо зовсім не проходили вакцинацію, отримали лише одну дозу або вакциновані, наприклад, CoronaVac (невизнана в частині країн ЄС).
Діти
Щоби перевезти за кордон дитину, потрібно:
- Якщо мати вивозить дитину за кордон, їй бажано мати хоч якийсь дозвіл від батька, але це не є обов’язковою умовою сьогодні. Дитину в будь-якому разі пропустять до країни.
- Опікунам чи родичам, які виїжджають із дитиною, потрібно мати на неї документи (свідоцтво про народження). У випадку опікунів ще потрібні документи, які засвідчують їхнє опікунство.
- Якщо дитину вивозять незнайомі люди або немає жодних документів, то її відразу після перетину кордону передають до органів опіки та піклування відповідної держави.
Домашні тварини
Що ж стосується домашніх тварин (собак, котів і тхорів), для їхнього перевезення за кордон так само діє спрощена процедура. Якщо у тварини є паспорт, чип і довідки про всі вакцинації, жодних проблем з її перевезенням не буде. Але й тих улюбленців, на яких немає жодних документів, теж можна вивезти за межі країни. Для цього в Європі діють спеціальні умови:
- У Польщі домашнім улюбленцям без документів одразу проведуть безоплатне обстеження — перевірять на наявність сказу й інших хвороб. Також у країні безоплатно встановлюють тваринам чип, якщо в них його немає.
- В інших країнах українців зобов’язують звернутися до ветеринарної клініки для обстеження домашнього улюбленця на наявність тих самих хвороб та отримання довідки про здоров’я. Щоб виконати цю умову, дають до 14 днів (залежно від країни перебування).
Загалом у SupportUkraineNOW і «КоордиНація» радять уже під час дороги знайти контакти волонтерів, юристів, які допомагають українцям у європейських країнах. Щоб ті скоординували наступні кроки, допомогли з житлом та отриманням потрібних документів.
Більше про це
Я хочу евакуюватися до Польщі. Тут зібрані всі необхідні контакти, чати та інформація
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
