«Справжні»: в Україні випускають фільм про те, як Карпати стали надійним тилом під час війни
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
На початку осені в Україні відбудеться прем’єра художньо-документального фільму «Справжні» Дениса Воробйова та Дмитра Ципердюка. Стрічка розповідає про жителів Карпат, які стали волонтерами під час війни.
Що відомо?
В основу фільму лягли десятки історій. Героями стали звичайні прикарпатці та гості регіону, які спромоглися на надзвичайні вчинки.
«Усі історії в нашій кінокартині — унікальні. Одна з героїнь разом зі своїм чоловіком у літній кухні вдома за час війни заготувала приблизно 14 тисяч банок тушкованки. А ще пошила майже тисячу пар шкарпеток для українських захисників. І це все абсолютно безкорисливо. Або ж чоловік, який за день чи два зміг зібрати кошти на півтора десятка квадроциклів і відправити їх на передову. Ви уявляєте, яка мотивація в цих людей?» — запевняє режисер Денис Воробйов.
Режисер та музикант Дмитро Ципердюк каже, що людська згуртованість і вміння співпереживати й безкорисливо допомагати стали наскрізною темою художньо-документальної стрічки «Справжні». Нині в Карпатах завершують знімання фільму. Творці документалки працюють над її художнім оформленням. Стрічці вирішили додати карпатського колориту, яким оповите усе в регіоні. Бо це, кажуть, унікальне місце — спокою і сили.
Карпатський волонтерський центр від перших днів повномасштабного вторгнення працює для допомоги переселенцям та військовим. Його співзасновник, керівник та ідейний натхненник стрічки Андрій Мартищук — бізнесмен і співвласник котеджного містечка Skogur у селищі Яблуниця.
День, коли по всій Україні пролунали перші вибухи, Андрій Мартищук пам’ятає як сьогодні. Розповідає, що часу на зволікання не було. Розуміння, чим може виявитися корисним, з’явилося одразу.
«У ніч із 23 на 24 лютого ми із сім’єю вилетіли на заздалегідь запланований відпочинок на море. Як потім виявилося, це був останній рейс з України… Приземлившись і побачивши в новинах, що почалася війна, я одразу почав шукати шлях додому. Щоправда, зробити це було непросто. Дорога зайняла декілька днів.
На шляху додому я зв’язався з братом та друзями в Польщі й попросив у максимальній кількості скуповувати все, що може бути корисним військовим на фронті: амуніцію, ліхтарі, форму, тепловізори, бронежилети, шоломи та інше. І 1 березня ми перетнули український кордон на мікроавтобусі, вщент заповненому першою допомогою…» — розповідає Андрій Мартищук.
Тоді допомоги потребували не лише військові. У регіоні виникли складнощі з розміщенням переселенців. Разом із керівництвом територіальних громад почали переобладнання шкіл, дитсадків, лісництв, закинутих будинків під тимчасові поселення для ВПО.
Андрій Мартищук розповів, що сантехніки переоблаштовували санвузли та проводили теплу воду на місцях. Оскільки в котеджному містечку Skogur діє власне деревообробне виробництво, заготовляли дрова для опалення та виготовляли ліжка.
«Наші майстри працювали на виробництві в три зміни. Жителі села Заріччя, де діє багато швейних підприємств, почали шити постільну білизну. Так виготовили приблизно три з половиною тисячі спальних комплектів. Тоді ж організували майже 30 фур гуманітарної допомоги з Європи, які заїхали в Яремче. Фінансування цієї діяльності здійснювалося невеликою групою підприємців — як місцевих, так і вимушено переселених», — каже Андрій Мартищук.
Засновники Карпатського волонтерського центру щодня передають по кілька важливих посилок на фронт, розповідає Андрій Мартищук. Зараз із однодумцями вони ініціювали великий збір коштів під назвою «Від нуля до життя». Гроші підуть на квадроцикли для швидкої евакуації поранених із поля бою. Планують купити понад 50 одиниць техніки.
«Насамперед ми хочемо придбати квадроцикли для роти евакуації 93-ї бригади “Холодний Яр”. Там ще із 2014 року служить наш товариш, головний лікар Яремчанської лікарні Олександр Соколюк, позивний “Сокіл”. Він і звернувся з таким проханням. Втім, ми поставили ціль зібрати більше, ніж потребує “Холодний Яр”, щоб допомогти іншим військовим. Евакуація без належної техніки — це дуже довго й часто із серйозними втратами».
Долучитися до благодійної акції «Від нуля до життя» може кожен за посиланням.
Партнерські матеріали
