СТАРТАПИ

Що якби українські мільярдери інвестували в стартапи. На скільки би раундів вистачило грошей?

02 Січня 2022, 16:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Настя
Анастасія Шкальова Пишу новини про технології та компанії.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Українські мільярдери практично не цікавляться стартапами та креативною економікою. Їх більше приваблюють металургійні заводи, ТЕС, телеканали, шахти та футбол. Ми вирішили дати їм шанс. Тому вибрали трьох українських мільярдерів, підібрали для них стартапи та спрогнозували, наскільки інвестиції були б вигідними для обох сторін.

Рінат Ахметов

  • Статки: $7,6 млрд.
  • Місце у рейтингу Forbes: перше в українському та 327 у світовому.
  • Ключові активи: холдинг «Метінвест», енергетична компанія ДТЕК, банк «ПУМБ», інвестиційна компанія UMG Investments (вкладають в металургійні підприємства),«Медіа Група Україна», футбольний клуб «Шахтар».
  • Відомі витрати 2021-го: придбав IdeaBank за $50–55 млн і Дніпровський меткомбінат за 9,17 млрд грн (приблизно $335,8 млн), інвестував $307 млн в «Медіа Група Україна».

Загалом витрат Ріната Леонідовича вистачило б щонайменше на десять інвестицій в українські стартапи (ті, що залучили $10–50 млн 2021 року). Проте з його статками можна вкластися в найбільші компанії:

  1. Grammarly — онлайн-сервіс на базі AI, який допомагає правильно писати тексти англійською. 2021 року компанія залучила $200 млн. Капіталізація — $13 млрд.
  2. People.ai — стартап-єдиноріг, який створив платформу на базі штучного інтелекту для керування менеджерами з продажів. 

2021 року він залучив $100 млн. Капіталізація — $1,1 млрд.

Ахметов міг би одноосібно вкласти $300 млн та закрити ці два раунди. Чи вигідне це капіталовкладення? Так, оцінка Grammarly та People.ai, схоже, продовжить рости. Також інвестиції точно позитивно вплинули би на бренд Ріната Леонідовича.

Проте навряд чи Grammarly та People.ai зацікавилися б його пропозицією. Наразі на ринку вистачає інвесторів, що готові вкластися. Тому стартапи шукають «smart money». Інвестор має допомогти їм нетворкінгом, знаннями чи власним досвідом. 

Зв’язки та бекграунд Ріната Леонідовича, можливо, не те, що шукають стартапи. До того ж американським інвесторам навряд чи сподобалося б володіти часткою в компанії разом із підприємцем, якого в Україні вважають олігархом. Та й сам Ахметов навряд чи цікавиться технологіями на базі штучного інтелекту. 

Більше про це

01 БІЗНЕС

Гіперлуп «Київ – Житомир». Як можна витратити гроші трьох найбагатших людей України

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Ігор Коломойський

  • Статки: $1,8 млрд;
  • Позиція у Forbes: четверте місце в українському, 1750-те у світі.
  • Ключові активи: група «1+1 Медіа», Нікопольський, Запорізький та Стаханівський заводи феросплавів, Марганецький та Орджонікідзевський ГЗК, «Укрнафта» (приблизно 40%), «Дніпроазот» тощо.
  • Відомі інвестиції 2021 року: запустив криптоферму в Запорізькій області з обладнанням на суму 750 млн грн (приблизно $27 млн).

Можна було би говорити й про інші інвестиції. Але, виявилося, навіть українські мільярдери з 1990-х намагаються осідлати криптовалютну хвилю. 

Витрат Коломойського теж вистачило б, щоби вкластися не в один український стартап. Проте враховуючи власну криптоферму, в паралельній реальності Ігор Валерійович інвестував би у криптовалютні компанії. 

Наприклад, Matter Labs — український стартап, що створив платформу для запуску бірж, програмного забезпечення та гаманців на базі блокчейну. У лютому компанія залучила $6 млн в раунді А. Восени вона отримала ще $50 млн у раунді В.

Звісно, Коломойський міг би вкластися у Matter Labs та посилити свій криптопортфель. Проте подивимося правді у вічі — компанія не погодиться на співпрацю з Ігорем Валерійовичем. Серед причин — проблеми підприємця у США, де проти нього запровадили санкції. Також проблеми Ігоря Валерійовича навряд чи зробили його партнером мрії для фонду Andreessen Horowitz, що вклався в Matter Labs в останньому раунді.

Костянтин Жеваго

  • Статки: $2,4 млрд.
  • Місце у рейтингу Forbes: друга місце в Україні та 1362 у світі.
  • Ключові активи: компанія Ferrexpo
  • Інвестиції: 300 млн грн (приблизно $11 млн) за п’ять спиртзаводів.

2021 року Жеваго, здається, більше віддавав за результатами судових рішень (так би мовити, інвестував не за власним бажанням). Уже недіючий банк Жеваго «Фінанси та кредит» винен НБУ 6,2 млрд грн (приблизно $234 млн).

Але все ж, якби Костянтин Жеваго подивився би на креативну економіку як на чисте небо після невпинного дощу, то міг би обрати такі стартапи:

  • Mate Academy — українська онлайн-школа програмування. 2021 року стартап залучив $1,9 млн. Костянтин Валентинович міг би вкласти хоча би частину цієї суми. Як то кажуть, у 47 років життя тільки починається, чому б не стати програмістом. Тим паче з банками у Жеваго зараз виходить не дуже.
  • Finmaxi — український сервіс бухгалтерських послуг на аутсорсі. Нещодавно стартап залучив $50 000 від американських бізнес-янголів. Костянтину Валентиновичу було би корисно стати єдиним бізнес-янголом стартапу. Наприклад, бухгалтери на аутсорсі могли би допомогти звести всі дебіти з кредитом у його компаніях.

Чи вигідні стартапам інвестиції Жеваго:

  1. У липні Костянтина Жеваго оголосили в міжнародний розшук. Такий інвестор швидше став би проблемою для стартапів, а може й загрозою їхньому існуванню.
  2. За цей рік у Констянтина Валентиновича відсудили готель «Салют» у Києві та Білоцерківську ТЕЦ. А там може й стартапам в рядку «плани на залучені інвестиції» довелося би писати «виплатити борги інвестора». 

Креативна економіка та бізнеси українських олігархів можуть перетнутися лише у вигаданому світі. В ньому мільярдери не фігурують в десятках судових справ та реально хочуть допомогти розвитку технологічних компаній, а не просто підкинути грошей. Тому питання «Чому українські мільярдери не дивляться у бік креативної економіки?» варто замінити на «За яких умов креативний сектор погодився би на таких інвесторів?».  

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід і думки
«Вміти слухати погані новини». Як я працюю інвестиційним менеджером у Genesis Investments
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
07 Грудня 2020, 17:38 10 хв читання
Завантаження...