Що українські бізнеси мають знати про ESG: розмова із СЕО Глобального договору ООН в Україні Тетяною Сахарук
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У новому випуску подкасту «Так можна було» головна редакторка Vector Юлія Ткач поговорила з генеральною директоркою Глобального договору ООН в Україні Тетяною Сахарук про те, як українські компанії впроваджують ESG-принципи, чому вони стають умовою для інвестицій і яку роль у цих змінах відіграє освіта. Публікуємо скорочений конспект розмови.
Що таке ESG і чому бізнесу варто про це думати вже зараз?
Найперше, ESG — це три складові: Environmental, Social і Governance. Ми говоримо про те, що ESG — це гігієна бізнесу. Якщо бізнес планує працювати на довгострокову перспективу, він має включати всі ці складові у свою стратегічну та операційну діяльність.
Чи всі це розуміють? На жаль, ні. Наше дослідження «Потреби та виклики МСП у сфері ESG-стандартів» показало, що близько 60% підприємців уже зіштовхуються з принципами Governance, бо часто саме від цього залежить, чи отримає цей бізнес інвестиції або кредити.
Коли ми говоримо про впровадження ESG, на кому лежить основна відповідальність? Чи достатньо, якщо засновник або керівник просто просуватиме ці принципи?
Ні. Прагнення керівника — це важливо, та лише цього недостатньо.
Сьогодні багато керівників хочуть бачити не лише фінансові результати, а й розвиток компанії в ширшому сенсі. Проте якщо в компанії немає людей, які розуміють, як рахувати викиди [парникових газів], формувати звітність, інтегрувати ESG у процеси, то керівник просто фізично не встигне це зробити самотужки.
Тому будь-якій компанії потрібна команда або спеціалісти, які знають, як впроваджувати такі зміни на практиці.
З якими викликами найчастіше стикаються українські компанії, коли починають впроваджувати ці принципи?
Аудитори завжди кажуть, що аби щось почати, потрібно провести аудит власної діяльності. Потрібно зрозуміти, де ти зараз. Іноді на це може піти навіть рік: щоб з’ясувати, що в компанії працює, а що ні.
Коли компанія робить таку детальну мапу того, що відбувається сьогодні, вона вже може визначити, куди рухатися далі і як покращувати свою роботу.
У вас є кліматичний акселератор. Що це за ініціатива, на кого вона орієнтована і як працює?
Це ініціатива, яку започаткував наш глобальний офіс — UN Global Compact. Україна приєдналася до неї у 2022-му році, на початку повномасштабної війни. Ми тоді думали, що не зможемо зібрати компанії, бо бізнес у той час переживав питання виживання і безпеки співробітників. Але коли ми почали говорити з компаніями, вони сказали, що ця програма допомагає їм заземлитися і сфокусуватися на цілях.
У 2022-му році ми зібрали 12 організацій. Сьогодні в програмі беруть участь і великі компанії, і малий та середній бізнес — у приблизно рівній пропорції. В Україні набір 2026-го року триває до 30 квітня.
Який вигляд має акселератор і чого навчаються учасники у межах програми?
Основний фокус програми — це встановлення кліматичних цілей відповідно до Science Based Targets initiative.
Програма пояснює як компанія визначає викиди CO₂ що таке і як працюють обрахунки впливу на довкілля за Scope 1, 2 і 3, які джерела енергії вона використовує, як працює ланцюг постачальників та як постачальники скорочують свої викиди.
Учасники отримують лекції від міжнародних експертів. Паралельно ми проводимо зустрічі в Україні, щоб компанії могли обмінюватися досвідом. Представники бізнесів презентують власні практики і результати, як вони рахують показники і як покращують свою роботу.
У підсумку, кожна компанія розробляє власний план скорочення викидів.
Як вимірюється успіх акселератора? Чи є метрики, за якими ви вимірюєте успіх програми?
Для мене показником успіху є те, що компанії приходять на програму знову. Ми запускаємо п’яту хвилю акселератора і бачимо, що ті самі компанії щороку відправляють нових людей.
Ба більше, ми можемо видати лише два сертифікати на компанію. Але цього року була компанія, від якої програму пройшли вісім людей, хоча сертифікати отримали тільки двоє. Для них саме знання важливіші, ніж сертифікати.
Чи допомагає проходження акселератора залучати фінансування — наприклад, від ЄБРР?
Так, і це стає дедалі очевидніше. Наприклад, ЄБРР прямо говорить, що без ESG-підходу компанія не зможе отримати фінансування. Багато міжнародних інституцій уже інтегрували такі критерії у свої процеси забезпечення фінансової підтримки.
Наскільки це близько до грінвошингу? Як уникнути ситуації, коли компанія декларує ESG, але це виглядає нещиро?
Я б сказала, що проблема частіше полягає не у свідомому грінвошингу, а в неповному розумінні ESG. Наприклад, компанія може реалізувати один невеликий довкіллєвий проєкт і активно про нього комунікувати. Але при цьому інші важливі компоненти, соціальний та управлінський, залишаються поза увагою.
Саме тому ми намагаємося працювати через освітні проєкти — акселератор і школу ESG 360°, яку зараз створюємо. Це велика освітня програма, яка пояснює ESG на практиці. У розробці беруть участь майже 100 експертів із різних секторів бізнесу.
Чому компанії цікавляться ESG-принципами навіть під час повномасштабної війни?
Я бачу дві причини. Перша — свідомість лідерів бізнесу. Друга — вимоги європейського законодавства. Якщо ми не розуміємо принципів ведення бізнесу за цими стандартами, нас навряд чи будуть сприймати як партнерів.
Чи є серед ESG-принципів той, який зараз найскладніший або найдорожчий для впровадження?
Під час війни на перший план виходить соціальний напрямок, тому що він стосується людей. Жоден бізнес не може існувати без працівників.
Сьогодні ми бачимо дуже багато проєктів підтримки ветеранів, їхніх родин, ментального здоров’я. Україна зараз формує власний унікальний досвід, який може бути цікавим для світу.
Як ви думаєте, які ESG-тренди визначатимуть 2026-й рік?
Я впевнена, що ми будемо багато працювати з соціальним компонентом. Наш голос вже чують, і я сподіваюся, що в 2026-му році він буде ще гучнішим.
Також дуже важливо, щоб ми не відставали в кліматичному напрямку і мали проєкти, якими зможемо пишатися на міжнародному рівні. У цій царині ми маємо значну підтримку міжнародних донорів, зокрема британського Foreign, Commonwealth and Development Office (FCDO), з яким ми разом просуваємо важливі зелені та енергетичні ініціативи.
Чи є в процесі вступу України до ЄС вимоги, які прямо пов’язані з ESG?
Ці принципи фактично пронизують увесь процес євроінтеграції. Ми допомагали Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерству енергетики України готуватися до переговорів за розділами 15 і 27 [наразі Україна передала переговорну позицію і отримала список бенчмарків для кандидата]. Це величезний обсяг документів, які показують, як наше законодавство співвідноситься з європейським і що нам потрібно змінити, щоб бути готовими до вступу в ЄС.
ESG і корпоративна соціальна відповідальність — це одне й те саме?
Ні. КСВ — це окремі добрі справи. А ESG — це системна модель управління бізнесом. Вона включає довкіллєві стандарти, соціальні принципи та прозоре управління. І без цього сьогодні важко розраховувати на інвестиції.
Я б сказала, що ESG — це еволюція КСВ. Впевнена, що ESG стане обов’язковою частиною роботи будь-якої компанії. Це буде сигналом для європейських партнерів, що український бізнес готовий до інтеграції з європейським ринком.
Партнерські матеріали
