Що таке Європейський Союз: як працює, критерії вступу та переваги для України

На тлі війни підтримка вступу України до Європейського Союзу стала найвищою за всю історію. Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», 86% українців — за приєднання нашої держави до ЄС.

Схоже, Україна як ніколи близька до досягнення цієї мети. 28 лютого наша держава подала заявку на вступ до Євросоюзу. 18 березня переговори президентів України та Єврокомісії завершилися домовленістю про прискорену процедуру до статусу кандидата у члени ЄС. У цьому матеріалі ми відповідаємо на найпоширеніші питання — для чого створили Євросоюз, як він працює, критерії вступу та навіщо це нашій державі.

Що таке Європейський Союз і для чого його створили

Європейський союз (ЄС) — економічний і політичний союз, що об’єднує 27 незалежних європейських держав-членів: Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Данія, Ірландія, Греція, Португалія, Іспанія, Австрія, Фінляндія, Швеція, Латвія, Литва, Естонія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина, Кіпр, Болгарія, Румунія, Хорватія.

ЄС постав у лютому 1992 року після підписання «Маастрихтського Трактату» (або ж Трактату про Європейський Союз). На той час членами європейської спільноти стали 12 країн.

Європейський Союз створили для впровадження:

• спільного внутрішнього ринку;
• спільної торговельної, аграрної, транспортної політики;
• координації в атомній енергетиці;
• координації економічної та соціальної політики;
• спільної закордонної політики й політики безпеки;
• координації у сфері правосуддя і внутрішніх справ;
• договору про Шенгенську зону;
• спільних органів влади.

Юридично ЄС не має столиці. Де-факто ж нею є місто Брюссель, де базується більшість інституцій Європейського Союзу.

Як працює Європейський Союз

ЄС діє через систему незалежних наднаціональних інституцій і спільно узгоджених рішень держав-членів. Найважливіші серед них:

• Європейська комісія — вищий орган виконавчої влади, надає пропозиції щодо нового законодавства до Європарламенту та Ради ЄС, реалізує політику та розпоряджається бюджетом. Президент Європейської комісії — німецька політична діячка Урсула фон дер Ляєн. Термін каденції — 5 років.
• Європейський парламент — обирається кожні п’ять років громадянами Європейського Союзу. Депутати Європарламенту вивчають законопроєкти та затверджують бюджет. Голова Європейського парламенту — мальтійська політикиня Роберта Мецола. Термін каденції — два з половиною роки.
• Рада Європейського Союзу — спільно з Європарламентом є законодавчим органом та контролює бюджет. Укладає міжнародні угоди. Рада складається з 27 національних міністрів певних галузей та одного відповідального за цю галузь єврокомісара.
• Європейська рада — організовує зустрічі на вищому рівні глав держав чи урядів, дає політичний стимул для розвитку Союзу і встановлює загальні цілі та пріоритети. Голова Європейської ради — бельгійський державний та політичний діяч Шарль Мішель. Обирається на два з половиною роки.
• Суд Європейського Союзу — забезпечує однакове застосування і тлумачення Європейського права, вирішує спори між державами-членами, установами, підприємствами та приватними особами. Європейський суд складається з трьох основних органів: основний, загальний та трибунал у справах публічної служби. Кожен з них має власного голову
• Європейський центральний банк — визначає грошову політику єврозони та забезпечує цінову стабільність. Голова — французька фінансистка Крістін Лагард. Термін каденції — вісім років.

Переваги членства в ЄС

Серед переваг членства в ЄС:

• Шенгенська зона. Фактично означає відсутність прикордонного контролю. Люди, товари, послуги та фінанси вільно переміщуються на території ЄС.
• Митний союз ЄС. Країни мають єдине митне законодавство. Торгівля між країнами ЄС є безмитною.
• Енергетичний союз ЄС. Країни мають спільний енергетичний ринок та зовнішню енергетичну політику. Вони разом працюють над переходом на альтернативні джерела енергії.
• Спільний авіаційний простір. Країни мають ідентичні правила у сфері безпеки польотів, управління повітряним рухом, захисту навколишнього середовища, прав споживачів, систем комп’ютерного бронювання, а також соціальні норми в авіаційній галузі.
• Єдиний цифровий ринок. Єдине законодавство у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, телекомунікацій, електронних послуг та торгівлі.
• Спільна економічно-фінансова політика. Країни разом зменшують рівень безробіття, сприяють інвестиціям, підтримують валютну політику.

Як вступити до Європейського Союзу

Для вступу до Євросоюзу країна-кандидат повинна відповідати Копенгагенським критеріям:

• дотримання демократичних принципів, свободи й поваги до прав людини;
• дотримання принципів верховенства права;
• наявність ринкової економіки та здатність виробників витримати конкуренцію в рамках ЄС;
• визнання загальних правил і стандартів ЄС, включно з прихильністю цілям політичного, економічного і валютного союзу.

Відповідність країни цим критеріям оцінює Європейська Рада. Умови та терміни прийняття, імплементації та виконання всіх чинних правил ЄС індивідуально обговорюються з кожним кандидатом. Вимоги конкретизують на основі поточного стану країни та розподіляють на різні сфери політики: транспорт, енергетика, навколишнє середовище тощо.

Окремо обговорюються фінансові домовленості, наприклад, скільки новий член платитиме до бюджету ЄС та отримає з нього. А також перехідні умови — іноді певні правила вводяться поступово, щоби дати новому члену час адаптуватися.

Входження до Євросоюзу відбувається поетапно:

1. Підписання Угоди про асоціацію.
2. Включення до офіційної програми розширення ЄС.
3. Подання заявки на вступ.
4. Набуття статусу кандидата в члени.
5. Переговори про членство.
6. Вступ.

Розглянемо докладніше, що відбувається між набуттям статусу кандидата та вступу до ЄС:

1. Переговори про членство не можуть розпочатися, доки всі уряди ЄС не домовляться (у формі одноголосного рішення Ради ЄС) щодо рамок або мандату для переговорів з країною-кандидатом.
2. Кандидат переходить до офіційних переговорів про членство. Цей процес включає прийняття чинного законодавства ЄС та забезпечення його дотримання, а також проведення судових, адміністративних, економічних та інших реформ.
3. Комісія разом із кандидатом детально вивчає кожну політичну сферу, щоб визначити, наскільки добре країна підготовлена. Висновки за областями представляють державам-членам у вигляді звіту про перевірку.
4. Переговори за будь-якою сферою не завершаться, поки кожен уряд ЄС не буде задоволений прогресом кандидата в кожній галузі.
5. Тривалість переговорів залежить від швидкості реформ і відповідності законам ЄС у країні.

Вступ до ЄС

Договір про приєднання — це документ, який закріплює членство країни у ЄС. Він містить докладні умови, перехідні заходи та крайні терміни.

Аби він став остаточним і обов’язковим, договір має:

• отримати підтримку Ради ЄС, Комісії та Європейського парламенту;
• бути підписаним країною-кандидатом і представниками всіх чинних країн ЄС;
• бути ратифікованим країною-кандидатом та кожною окремою країною ЄС відповідно до їхніх конституційних правил (парламентське голосування, референдум).

Після підписання договору кандидат стає країною, що приєднується. Вона стане повноправним членом ЄС у визначену в договорі дату за умови ратифікації договору.

Що дасть Україні вступ до ЄС

Переваги вступу до ЄС:

1. Вихід на один рівень із провідними країнами Європи. Прийняття її до співдружності вільних, розвинутих в економічному та політичному плані держав. Також це означатиме повне символічне прощання із планами росії з відродження радянського союзу та унеможливлення її економічного та політичного впливу.
2. Політичні вигоди. Стабільність політичної системи та адаптація національного законодавства до законодавства ЄС, реформування національного судочинства, участь у Європейській колективній безпеці та гарантування територіальної недоторканості України.
3. Економічні вигоди. Макроекономічна стабільність, нові ринки збуту для українських товарів і додаткові інвестиції в економіку. Також забезпечення розвитку середнього та малого бізнесу, впровадження стандартів ЄС у виробництві, підвищення конкурентоспроможності підприємств. ЄС надасть субсидії сільському господарству, зменшить митні тарифи тощо.
4. Соціальні вигоди. Формування середнього класу, реформування освіти, соціального захисту, ефективний захист прав людини в інституціях ЄС, відкриття кордонів для вільного пересування населення та розширення можливостей для освіти, роботи й відпочинку, забезпечення високого рівня життя населення.
5. Культурні вигоди. Поширення української культури в країнах ЄС, широкий доступ до інформаційного потенціалу Євросоюзу.
6. Освітні вигоди. Українські студенти та школярі зможуть вільно навчатися за кордоном, а українська система освіти тягтиметься до європейських стандартів.
7. Енергетичні вигоди. Український голос в ухваленні спільних рішень про європейську енергетичну безпеку, зокрема у відносинах з росією.

Потенційні ризики членства у ЄС для України:

• Висока конкуренція. Цілком можливо, що українська економіка не готова до конкуренції на всіх європейських ринках. З одного боку, це сприятиме розвитку, але й може збільшити кількість банкрутств.
• Відтік кадрів. Багато фахівців можуть залишити Україну заради кращих умов у інших країнах ЄС.
• Перехід на європейський рівень цін. Це може призвести до різкого подорожчання товарів та послуг.