Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Буває, обговорюєте щось у компанії, і йдеться, скажімо, про нову угоду Apple. Зізнатися, що ви не в темі, соромно. Тому залишається тільки кивати з розумним виглядом. Щоб таких незручних ситуацій було менше, ми запускаємо рубрику «На пальцях». У ній спеціалісти пояснюватимуть складні речі простими словами.
У першому випуску екскерівник екосистеми та партнерств UNIT.City і засновник агентства інновацій Center42 Кирило Мазур розповідає, що таке раунди інвестицій та як це працює на практиці.
Що таке раунди інвестицій і які вони бувають
Раунди інвестицій — це етапи залучення коштів на розвиток бізнесу. Є три ранні етапи залучення інвестицій для стартапів: pre-seed (передпосівна), seed (посівна), Round A. Усі інші стадії — пізні. Вони мають літерні назви (Round B, Round C, Round D тощо).
Навіщо ділити інвестування на раунди
Назва раунду одразу говорить про стадію бізнесу. Це зручно і для стартапів, і для інвесторів. Стартапи одразу розуміють, до яких інвесторів іти. Водночас інвестори можуть сфокусуватися на сегменті, який їх цікавить, і не опрацьовувати зайвих заявок від нерелевантних стартапів.
Наприклад, якщо стартап шукає seed-фінансування, але інвестор сконцентрований тільки на бізнесах на пізніх стадіях (від раунду B й вище), то немає сенсу витрачати час інвестора і своєї команди. Це matchmaking — шукайте тих, хто вам підходить.
Як відбувається кожен раунд
Перший етап — pre-seed. Засновники інвестують власні ресурси (включно з ресурсами FFF — friends, family, fools) у старт бізнесу. Потім шукають варіанти грантової підтримки або кошти приватних інвесторів, які розбираються в їхній індустрії.
До речі, в Україні цьогоріч запустили три нові грантові фонди для стартапів. Сумарно за два роки ці фонди вкладуть майже $25 мільйонів в українські інноваційні стартапи. Усіх їх в одному місці можна буде побачити на 42 Investment Summit.
Завдання стадії pre-seed — перевірити гіпотези своєї бізнес-ідеї, обрати вектор діяльності та перетворити гіпотезу на продукт. Коли продукт готовий, можна йти за seed-інвестиціями. Їхнє завдання — знайти product-market fit. Тобто ваш продукт розв’язує реальну проблему клієнта, за що він платить реальні гроші.
Коли product-market fit знайдений, час залучати інвестиції раунду А. Це гроші в ріст і розвиток продукту, який ви намацали на етапі product-market fit.
Які суми найчастіше інвестори вкладають на кожному раунді
Сума інвестицій завжди має відштовхуватися від реальної потреби бізнесу. Перед тим, як іти до інвестора, варто чітко розуміти.
- Скільки грошей і ресурсів вам потрібно.
- На який термін ці ресурси необхідні.
- Яку мету ви плануєте досягти (приблизні KPI й цілі).
Кілька особистих підказок від Кирила Мазура:
- шукайте гроші на щонайменше вісім і щонайбільше 18 місяців. Так ви встигнете показати результат, поки кошти не закінчаться;
- на seed-стадії в Україні найоптимальніше шукати $150-250 000. На раунді А — від $500 000 і вище;
- в ідеалі спілкуватися з багатьма інвесторами паралельно, щоб мати запасні варіанти й ділити всю суму між кількома інвесторами.
Чи обов’язково стартапу проходити всі раунди в суворій послідовності
Розподіл на раунди — не обов’язкова умовність. Це допомагає стартапам та інвесторам розуміти стадію бізнесу. На практиці є безліч варіантів. Наприклад, стартап, який розвивався на гроші засновників і встиг швидко вирости, може одразу перейти на раунд А, минаючи ранні стадії.
Так український Grammarly свої перші великі публічні гроші взагалі підійняв одразу в раунді B із чеком у $110 мільйонів. Також часті випадки, коли стартапи кілька разів підіймають раунди А чи B. Такі ситуації зазвичай називають серіями інвестицій (Series A, Series B).
Що відбувається на кожному етапі всередині команди
Пошук інвестицій — величезний шматок роботи, який може займати до 70% часу CEO в активний етап залучення коштів. На кожному раунді команда виконує різні завдання.
Колектив створює список потенційних інвесторів, вивчає фокус інвесторів та їхню репутацію, готує інвестиційні документи (щонайменше презентацію, фінансову модель, знання ключових KPI та родзинок бізнесу). Також намагається потрапити на радар до потрібних фондів, проводить живі зустрічі й підтримує листування.
Ідеально, щоб компанія продовжувала весь цей час активно рости. Інвестори люблять стартапи, які швидко зростають.
Коли інвестор отримує свої вкладення назад
У стартап-індустрії повернення інвестицій відбувається в момент продажу інвестором своєї частки в компанії. Ось основні ситуації, на які розраховують інвестори:
- поглинання стартапу іншою компанією або злиття — M&A. Тоді інвестор продає свою частку новому покупцю й заробляє на продажу;
- вихід компанії на біржу — IPO. Інвестор конвертує частку в компанії в акції, продає їх під час розміщення на біржі або пізніше — і так заробляє;
- продаж своєї частки іншим інвесторам. Часто на пізніх стадіях великі інвестори викуповують частки дрібних ранніх інвесторів. Наприклад, щоб мати більше місць у раді директорів, вагомішу частку або прозорішу структуру інвесторів.
Які раунди найризикованіші для інвестора
Ранні стадії — найризикованіші. На цьому етапі помирає більшість стартапів (90%). Проте в разі успіху ідеї повернення інвестицій за такими угодами максимальне.
Пізні стадії — менш ризиковані. Хоча й повернення набагато менше. Бізнеси на цих стадіях уже зрілі, випробували свої гіпотези й навчилися заробляти. Водночас зростання не таке, як на старті. До того ж за спиною зазвичай стоїть натовп конкурентів, які скопіювали продукт.
Як розмиваються частки інвесторів під час кожного раунду
Розмиття часток — процес, під час якого в кожному наступному раунді стартап шукає нові інвестиції. Щоб залучити нових інвесторів, компанія випускає для них нові акції. Від цього страждають ті, хто купив акції під час попереднього раунду. Адже куплені в компанії частки стають меншими, тобто розмиваються.
Наприклад, є два засновники із частками 70% і 30%. Новий інвестор погодився на інвестиції в обмін 10% частки в компанії.
Результат угоди:
- стартап отримує інвестиції від інвестора;
- випускаються нові акції, що становлять 10% від нової загальної суми акцій (акції для інвестора);
- інвестор отримує 10% частки в компанії (новими акціями), як і домовлялися раніше;
- частки засновників пропорційно зменшуються на 10% від їхньої минулої частки;
- співзасновник 1 замість 70% тепер володітиме часткою 63%, співзасновник 2 — замість 30% часткою 27%.
На перший погляд нічого складного. Однак найважливіше те, що криється в умовах договорів, умовах виходу інвестора, правах вето і блокуваннях на розмиття часток. Це найчастіші помилки, яких припускаються й інвестори-початківці, й навіть успішні стартапи. На них варто звертати особливу увагу.
Більше про це
Коли в кишені лише ідея: де та як стартапу знайти інвестиції
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
