Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Команда TechCrunch зібрала книжки про кібербезпеку, шпигунство, криптовалюту та цифрові злами — ті, що читають самі хакери, дослідники та журналісти. Розповідаємо про найцікавіші з них.
Що сталося
Кібербезпека за останні 30 років перетворилася на індустрію з ринковою вартістю понад $170 млрд, йдеться в матеріалі видання. Її зростання пришвидшили масштабні хакерські атаки — наприклад з нещодавнього:
Паралельно з цим хакерство стало частиною масової культури — його образи з’явилися в серіалах і фільмах, а книжки про цифрові злами, криптовалюту й шпигунство стали окремою категорією. Ось добірка найцікавіших книг про кіберсферу:
1.«Зворотний відлік до нульового дня», Кім Зеттер (Countdown to Zero Day)
Журналістка Кім Зеттер досліджує один із найвідоміших випадків кібератаки в історії — Stuxnet. Цей вірус, створений США та Ізраїлем, вперше довів, що цифрове втручання може мати фізичні наслідки: ураження ядерного об’єкта в Ірані. Авторка відтворює повну хронологію — від розробки шкідливого коду до його виявлення фахівцями з безпеки.
Книга пояснює, як Stuxnet започаткував нову еру — коли кібератаки можуть стати зброєю стратегічного рівня. Окрім технічних деталей, Зеттер аналізує, що означає цей прецедент для майбутнього воєн і критичної інфраструктури.
2.«Темний дріт», Джозеф Кокс (Dark Wire)
Anom — це фальшивий технологічний стартап, створений у межах спецоперації ФБР «Троянський щит». Його зашифровані телефони використовували представники організованої злочинності по всьому світу, вважаючи, що система дозволяє уникнути стеження. Насправді всі повідомлення та медіафайли автоматично надходили до правоохоронців у США, Австралії та Європі.
Журналіст 404 Media Джозеф Кокс досліджує хід операції через інтерв’ю з агентами, розробниками та користувачами Anom. Книга показує, як працювала одна з наймасштабніших кібероперацій у сфері кримінального спостереження.
3.«Зозулине яйце», Кліфф Столл (The Cuckoo’s Egg)
У 1986 році працівник лабораторії Берклі Кліфф Столл почав розслідувати незначну фінансову розбіжність у платіжках за доступ до комп’ютерної мережі. Рік потому це привело його до одного з перших відомих випадків кібершпигунства — слід вивів на російський КДБ, який через мережу намагався отримати доступ до урядових систем США.
Книга описує процес виявлення зламу: від технічного аналізу до взаємодії з правоохоронцями. Вона стала однією з перших публікацій, що задокументували державне шпигунство через інтернет-інфраструктуру.
4.«Твоє обличчя належить нам», Кашмір Гілл (Your Face Belongs to Us)
Журналістка Кашмір Гілл досліджує історію розвитку технології розпізнавання облич через кейс стартапу Clearview AI — компанії, яка зібрала мільярди зображень із соцмереж і створила один з найпотужніших інструментів ідентифікації.
У книзі Гілл відтворює, як технологія, що донедавна була ненадійною, стала рутинним інструментом поліції. Вона спирається на власне розслідування, інтерв’ю із засновниками стартапу та незалежну перевірку їхніх тверджень. Авторка першою оприлюднила існування Clearview AI у 2020 році.
5.«Культ мертвої корови», Джозеф Менн
Журналіст Джозеф Менн досліджує історію «Культу мертвої корови» — однієї з найвпливовіших хакерських груп 1980–1990-х років, яка зіграла ключову роль у формуванні кібербезпеки.
Книга розповідає про те, як учасники групи вплинули на розвиток технологій, боролися за цифрову приватність і свободу слова, а згодом стали радниками політиків і впливовими гравцями у сфері безпеки. Менн спирається на інтерв’ю з учасниками групи та власне журналістське розслідування.