Секрет від Пола Грема. Як надлінійна віддача допоможе вам досягти успіху 

Що таке надлінійна віддача

Одна з найважливіших речей у світовому устрої, яку я не розумів, коли був дитиною, — це те, що залежність віддачі від майстерності є надлінійною. 

Вчителі та тренери запевняли нас, що віддача є лінійною величиною. «Ви отримуєте те, що вкладаєте» — чув я безліч разів. Вони говорили це з найкращих міркувань, але це трапляється рідко.

Якщо ваш продукт вдвічі гірший за продукт конкурента, ви отримаєте вдвічі менше клієнтів. У вас їх не буде взагалі — і ви збанкрутуєте. 

Очевидно, що в бізнесі віддача від майстерності є надлінійною. Дехто вважає, що це недолік капіталізму, який зникне, щойно ми змінимо правила. Але надлінійна віддача — це характерна особливість світоустрою, а не результат вигаданих нами правил. Ми бачимо однакову закономірність у славі, владі, воєнних перемогах, знаннях і навіть у доброчинності. В усіх цих випадках багаті отримують більше статків. 

Ви не зможете розібратися у світоустрої, не розуміючи концепції надлінійної віддачі. І якщо ви амбітні, то обов’язково маєте про це знати, адже саме цю хвилю вам доведеться підкорити.

Може здатися, що існує безліч варіантів надлінійної віддачі, але, наскільки я розумію, всі вони мають дві фундаментальні причини: експоненціальне зростання й порогові значення. 

Найочевидніший приклад надлінійної віддачі — це коли ви працюєте над чимось, що зростає експоненціально. Скажімо, вирощування бактеріальних культур. Якщо бактерії ростуть, то їхня кількість збільшується за експонентою. Але сам процес досить складний. Тобто різниця в результатах між тими, хто вміє це робити, і тими, хто не вміє, надзвичайно велика. 

Стартапи також можуть зростати експоненціально, і тут ми помічаємо таку ж закономірність. Деяким вдається досягти високих темпів зростання. Але більшості — ні. Відповідно, ви отримуєте якісно різні показники: компанії зі швидкими темпами зростання зазвичай стають високоприбутковими, в той час, як компанії з нижчими темпами зростання можуть навіть не вижити. 

Y Combinator рекомендує підприємцям орієнтуватися на темпи зростання, а не на абсолютні показники. Це запобігає розчаруванню на ранніх етапах, коли прибуток ще настільки великий.

А також допомагає їм вирішити, на чому зосередитися: темпи зростання можна використовувати як дороговказ до напрямку розвитку компанії. Але головна перевага полягає в тому, що, сконцентрувавшись на цих темпах, ви здебільшого отримуєте те, що зростає експоненційно. 

Щоразу, коли ваша нинішня якість роботи залежить від того, наскільки добре ви працювали раніше, ви отримаєте експоненціальне зростання. Але ні наша природа, ні традиції суспільства не готують нас до цього. Експоненціальне зростання не здається нам чимось звичайним: кожна дитина дивується, почувши історію про людину, яка в перший день попросила в царя одне зернятко рису, а кожного наступного дня — вдвічі більше. 

Те, що неможливо зрозуміти в найприродніший спосіб, ми намагаємося пояснити за допомогою звичаїв. Але в нас мало прикладів для ілюстрації ідеї експоненціального зростання, бо в історії людства випадків його прояву небагато. Власне кажучи, таким прикладом могло б стати скотарство: чим більше тварин, тим більше в них потомства. Але на практиці вільні пасовища — обмежений ресурс, і не було жодного плану щодо їхнього зростання. 

Точніше, не було універсального плану. Хоча існував спосіб експоненціального зростання території — завоювання. Чим більше країн перебуває під вашим контролем, тим потужніша ваша армія і завоювання нових територій дається все легше. Саме тому в історії людства було настільки багато імперій. Але так мало людей створювали імперії або керували ними, що їхній досвід вплинув на звичаї лише частково. Імператор був туманною і страшною фігурою, а не прикладом для наслідування, який можна було б використати у власному житті. 

Найпоширенішим випадком експоненціального зростання в доіндустріальні часи була, мабуть, освіта. Чим більше ви знаєте, тим легше вчитися новому. Результатом як тоді, так і зараз було те, що деякі люди були напрочуд обізнанішими в певних питаннях, ніж решта. Але на звичаї це також не надто вплинуло. Хоча імперії у світі ідей можуть співіснувати й таким чином імператорів може бути набагато більше, в доіндустріальні часи цей тип імперії мав досить мало практичного ефекту. [1] 

За останні кілька століть усе змінилося. Тепер імператори ідей створюють бомби, які перемагають імператорів територій. Але це явище ще настільки нове, що ми не до кінця його усвідомили. Мало хто з учасників процесу навіть розуміє, що отримує вигоду від експоненціального зростання, або ставить собі запитання, чого можна навчитися на прикладі такого розвитку. 

Інший зразок надлінійної віддачі втілений у виразі «переможець отримує все». У спортивному матчі зв’язок між майстерністю команди та віддачею є пороговою функцією: команда-переможиця тріумфує незалежно від того, чи грає вона набагато краще, чи лише трохи. [2] 

Однак, джерелом порогової функції є не конкуренція як така. Річ у тім, що існують порогові значення результатів. Для їхнього досягнення конкуренція не потрібна. Порогові значення можуть виникати в ситуаціях, коли ви є єдиним учасником, як-от під час доведення теореми або влучання в ціль. 

Слід відзначити, що часто в ситуації з одним джерелом надлінійної віддачі є й інше джерело. Подолання порогових значень призводить до експоненціального зростання: сторона, яка перемогла в битві, зазвичай зазнає менших збитків, що підвищує ймовірність її перемоги в майбутньому. А експоненціальне зростання допомагає долати порогові значення: на ринку з мережевими ефектами компанія, яка зростає досить швидко, може витіснити потенційних конкурентів. 

Слава — цікавий приклад явища, що поєднує обидва джерела надлінійної віддачі. Вона зростає за експонентою, оскільки наявні шанувальники приводять до вас нових. Але основна причина такої високої віддачі — це порогові значення: у голові середньостатистичної людини не так вже й багато місця для списку найкращих. 

Найважливішим прикладом поєднання обох джерел надлінійної віддачі є навчання. Знання зростають експоненціально, але у них також є порогові значення. Наприклад, вміння їздити на велосипеді. Деякі з цих порогових значень можна використовувати як інструменти для подальшого прогресу: навчившись читати, ви зможете опанувати будь-що інше набагато швидше. 

Але найважливіші порогові значення — це нові відкриття. Знання є фрактальним у тому сенсі, що якщо посунути межі однієї галузі знань, то іноді відкривається абсолютно нова царина. І якщо ви це зробите, то можете стати першовідкривачем всіх нових досягнень у цій області. Так було з Ньютоном, а також з Дюрером і Дарвіном. 

Загальні правила надлінйної віддачі

Чи існують загальні правила для пошуку випадків надлінійної віддачі? Найпростіше рішення — шукати справу, в якій вона може швидко збільшуватися. 

Є два шляхи стрімкого зростання віддачі. Це може бути безпосереднє зростання, тобто успіх в одному циклі приводить до кращого результату в наступному. Це трапляється, наприклад, коли ви будуєте інфраструктуру, розширюєте аудиторію або просуваєте бренд. Або ж віддача від роботи стрімко зростає завдяки навчанню, оскільки воно забезпечує зростання. 

Другий випадок цікавий тим, що в процесі діяльності вам може здаватися, що у вас усе погано виходить.

Можливо, вам не вдається досягти своєї найближчої мети. Але якщо ви багато вчитеся, експоненціального зростання не уникнути. 

Це одна з причин, чому Кремнієва долина настільки толерантно ставиться до помилок. Це не означає, що люди тут мають безоглядну терпимість до невдач. Вони продовжуватимуть ставити на вас лише за умови навчання на своїх поразках. Якщо це так, у вас дійсно варто вкладатися. Можливо, ваша компанія розвивалася не так, як ви того хотіли, але ви самі розвивались завдяки навчанню. І це, зрештою, має принести свої плоди. 

Дійсно, навіть ті форми експоненціального зростання, які не пов’язані безпосередньо з наукою, настільки часто переплітаються з навчанням, що ми, мабуть, повинні розглядати це як правило, ніж виняток. Звідси випливає ще одна практична порада: завжди вчіться. Якщо ви не прагнете нових знань, то, найімовірніше, ваш шлях не веде до надлінійної віддачі. 

Водночас не варто надто фільтрувати те, що ви вивчаєте. Не обмежуйтеся вивченням того, що вважається корисним. Ви вчитеся; ще не знаєте напевно, що буде для вас корисним, і якщо надто обмежити сферу вивчення, є ризик втратити багато можливостей. 

А як щодо порогових функцій? Чи існують також корисні поради на кшталт «шукайте порогові значення» або «шукайте конкуренцію»? Тут ситуація дещо складніша. Існування порогового значення не гарантує, що гра буде того варта. 

У рулетці ви, звісно, опинитеся в ситуації з пороговими значеннями, але навіть за найкращим сценарієм не досягнете успіху. Аналогічно марно «шукати конкуренцію»: що як приз, отриманий у конкурентній боротьбі, просто не вартий докладених зусиль? Завдяки швидкому експоненціальному зростанню ви гарантовано отримаєте досить круту й довгу криву віддачі. Адже те, що росте швидкими темпами, згодом стане великим, навіть якщо спочатку було досить мізерним. Проте порогові значення гарантують лише обриси кривої віддачі.

Використання порогових значень повинно передбачати перевірку, аби впевнитися, що справа того варта. Ось показова ситуація: якщо ви натрапили на щось посереднє, але все ще популярне, то замінити його — дуже гарна ідея. Наприклад, якщо компанія випускає продукт, від якого люди не в захваті, але все одно купують його, то, ймовірно, якщо ви запропонуєте їм якісну альтернативу, вони її куплять. 

Було б чудово, якби існував спосіб знаходити перспективні порогові значення у сфері інтелектуального розвитку. Як визначити, які питання ховають у собі абсолютно нові галузі знань? Я не думаю, що ми коли-небудь зможемо точно це передбачити, але нагорода тут має таку цінність, що було б корисно мати хоч якісь прогнози, а не покладатися на щасливий випадок, і я сподіваюся, що такі прогнози можна отримати. Ми вже можемо певною мірою виявити, коли дослідницька проблема навряд чи приведе до нових відкриттів; таке дослідження хоч і логічне, але нудне. 

Водночас питання, які справді приводять до відкриттів, зазвичай здаються захопливими, але не дуже важливими. (Якби їхня важливість була очевидною, то вони вже були б загальновідомими головоломками, над якими б’ються вчені). Тому одна з основних рекомендацій тут полягає в тому, щоб керуватися своєю допитливістю, а не бажанням зробити кар’єру: дати волю власній цікавості, ніж робити «належне». 

Перспектива надлінійної віддачі від майстерності є захопливою для амбітних людей. І тут на вас чекає чудова новина: цей простір розширюється в обох напрямках. З’являється все більше видів діяльності, в яких можна її отримати, і сама віддача теж зростає. 

На це є дві причини, хоча вони настільки тісно переплітаються, що їх радше можна розглядати як два прояви одного явища: технологічний прогрес і зменшення значення організацій. 

П’ятдесят років тому для роботи над амбітними проєктами було набагато важливіше бути частиною організації. Це був єдиний спосіб отримати необхідні ресурси, мати колег і отримати визнання. Тож у 1970 році ваш престиж у більшості випадків був престижем організації, до якої ви належали. Успіх був сталою величиною: якщо ви не належали до організації, то навряд чи змогли б чогось досягти. Було кілька винятків, передусім художники та письменники, які працювали одноосібно, використовуючи недорогі інструменти, і мали власні бренди. Але навіть вони залежали від організацій у питанні доступу до аудиторії. [6] 

Світ, в якому домінують організації, пригнічує варіативність віддачі від майстерності. Але цей світ значно змінився лише за мого життя. Тепер набагато більше людей можуть здобути свободу, яку мали художники та письменники у 20-му столітті. Є багато амбітних проєктів, які не потребують великого початкового фінансування, а також різноманітні способи вчитися, заробляти гроші, знаходити колег і розширювати свою аудиторію. 

Ще багато чого залишилося від старого світу, але темпи змін були блискавичними за історичними мірками. Особливо з огляду на те, що поставлено на карту. Важко уявити більш фундаментальну зміну, ніж зміна у віддачі від майстерності. 

Без вирівнювального ефекту системи організацій варіативність результатів буде вищою. Це не означає, що всі від цього виграють: тим, у кого справи йдуть добре, стане краще, а тим, у кого погано, навпаки. Це важливий момент, про який слід пам’ятати. Не кожен може ризикнути, щоб отримати надлінійну віддачу. Більшості людей краще бути частиною спільноти. Тож хто повинен прагнути її? Амбітні люди бувають двох типів: ті, які напевне знають, що вони матимуть перевагу у світі з більшою варіативністю завдяки своїй вправності, та ті, особливо молоді, які можуть дозволити собі ризикнути й з’ясувати це на практиці.

Відмова від системи організацій стане не просто масовим відтоком людей з наявних структур. Багато з майбутніх переможців — це люди, яких стара система ніколи б не прийняла. Таким чином ми отримаємо справжню велику демократизацію можливостей, а не її скромну версію, яку могли б запропонувати самі організації. 

Як отримати від цього вигоду

Та не всі радіють цьому небувалому вивільненню амбіцій. Це загрожує деяким корисливим інтересам і суперечить певним ідеологіям. Але якщо ви амбітна людина, це хороша новина для вас. Тож отримати від цього вигоду? 

Найочевидніший спосіб скористатися перевагами надлінійності віддачі від майстерності — це виконувати роботу винятково якісно. Додаткові зусилля виявляються дуже виграшними на дальньому кінці кривої віддачі. До того ж що далі ви на цьому шляху, то менше конкуренція, і не лише тому, що зробити щось винятково добре (очевидно) важко, а й тому, що людей така перспектива лякає настільки, що мало хто навіть намагається це робити. А це означає, що навіть проста спроба вже неабияк вигідна. 

Існує багато змінних, які впливають на якість вашої роботи, і якщо ви хочете бути серед лідерів, вам потрібно врахувати майже всі з них. Наприклад, щоб зробити щось винятково добре, ви повинні бути зацікавлені в цьому.

Лише старанності недостатньо. Тож у світі з надлінійною віддачею надзвичайно важливо визначити, що вас цікавить, і знайти спосіб над цим працювати. 

Також потрібно вибрати роботу, яка відповідає вашим обставинам. Наприклад, якщо вона за своєю природою вимагає величезних витрат часу та енергії, то краще займатися цим у молодості, коли ви ще не маєте дітей. 

Існує дивовижна кількість методів виконання відмінно якісної роботи. Це не просто питання наполегливої праці. Спробую дати рецепт:

• Обирайте роботу, до якої у вас є природні здібності та глибокий інтерес. Виробіть звичку працювати над власними проєктами; неважливо якими, аби лиш вони були захопливими та амбітними. 
• Працюйте так старанно, як тільки можете, але не виснажуйтеся — це врешті-решт приведе вас до одного з рубежів пізнання. Здалеку вони виглядають неприступними, та якщо придивитися, в них повно ніш. Помічайте і досліджуйте ці ніші, і, якщо вам пощастить, одна з них відкриє перед вами абсолютно непізнану царину. 
• Ризикуйте настільки, наскільки можете собі дозволити; якщо ви не зазнаєте невдач час від часу, ви, ймовірно, занадто консервативні. 
• Шукайте найкращих колег. 
• Виховуйте в собі гарний смак і вчіться на найліпших прикладах. 
• Будьте чесними, особливо із собою. 
• Займайтеся спортом, добре харчуйтеся й спіть, уникайте шкідливих звичок. 
• Якщо маєте сумніви, прислухайтеся до своєї природної допитливості. Вона ніколи вас не підведе й підкаже, на що варто звернути увагу. 

І, звичайно, є ще одна річ, без якої нікуди: везіння. Удача — це завжди вагомий фактор, але вона стає ще важливішою, коли ви працюєте самостійно, а не у складі організації. І хоча справедливо кажуть, що удача приходить туди, де готовність зустрічається з можливістю, є також елемент чистої випадковості, з яким ви нічого не можете вдіяти. Рішення полягає в тому, щоб робити багато спроб. Це ще одна причина почати ризикувати якомога раніше. 

В яких галузях це працює

Найкращим прикладом галузі з надлінійною віддачею є, мабуть, наука. Вона має експоненціальне зростання у формі навчання, а також порогові значення на краю найбільших досягнень, тобто буквально на межі знань. 

У результаті нерівність у царині наукових відкриттів сягнула таких меж, що, порівнюючи з нею, соціальна нерівність у найрозшарованіших суспільствах здається незначною. Відкриття Ньютона були, мабуть, важливішими, ніж досягнення всіх його сучасників разом узятих. 

Це твердження може здатися очевидним, але не зайвим буде його пояснити. Надлінійна віддача передбачає нерівність. Чим крутіша її крива, тим більша варіативність результатів. 

Насправді зв’язок між надлінійною віддачею і нерівністю настільки сильний, що дає ще одну підказку для пошуку роботи такого типу: шукайте сфери, де кілька переможців випереджають усіх інших. Вид діяльності, де всі мають приблизно однакові результати, навряд чи принесе надлінійну віддачу. 

В яких галузях кілька видатних лідерів перевершують всіх інших? Назву загальновідомі: спорт, політика, мистецтво, музика, акторство, режисура, письменництво, математика, наука, створення стартапів та інвестування. У спорті цей феномен зумовлений зовнішніми пороговими значеннями: достатньо бути на кілька відсотків швидшим, аби перемогти в будь-яких перегонах. 

У політиці влада зростає так само як і за часів імператорів. А в деяких інших сферах (включно з політикою) успіх значною мірою визначається славою, яка має власне джерело надлінійного зростання. Але якщо викреслити спорт, політику і вплив слави, вимальовується дивовижна картина: список решти точно збігається з переліком сфер, де для досягнення успіху потрібно мислити незалежно, де ваші ідеї повинні бути не тільки правильними, але й новими. 

Це, очевидно, стосується науки. Ви не можете публікувати статті, в яких йдеться про те, що вже було сказано іншими людьми. Але це так само справедливо і щодо інвестування. Ставити на компанію вигідно лише тоді, коли більшість інших інвесторів не вірить у її успіх; якщо всі інші вважають, що справи у компанії йтимуть добре, то ціна її акцій буде відповідною, й тут не залишиться місця для заробітку. 

Чого ще ми можемо навчитися у цих сферах? У всіх цих галузях вам доведеться докласти початкових зусиль. Спочатку надлінійна віддача здається невеликою. На цьому етапі ви часто ловите себе на думці, що так я ніколи нічого не досягну. Але оскільки крива винагороди так круто підіймається на дальньому кінці, варто вжити надзвичайних заходів, щоб туди потрапити. 

У світі стартапів цей принцип називається «робити те, що не масштабується». Якщо ви приділятимете смішну кількість уваги своєму крихітному початковому колу клієнтів, в ідеалі ви отримаєте експоненціальне зростання з допомогою «сарафанного радіо». Цей же принцип застосовується до всього, що зростає експоненціально. 

Наприклад, навчання. Коли ви тільки починаєте щось вивчати, ви відчуваєте розгубленість. Але варто докласти початкових зусиль, щоб увійти в курс справи, адже чим більше ви вчитеся, тим легше це буде даватися. 

З переліку галузей з надлінійною віддачею випливає ще одне дещо складне для сприйняття правило: не варто ототожнювати роботу із зайнятістю. Протягом більшої частини 20-го століття ці два поняття були ідентичними майже для всіх, унаслідок чого ми успадкували звичай, який ототожнює продуктивність із зайнятістю. 

Навіть зараз для більшості людей вираз «ваша робота» означає їхню посаду. Але для письменника, художника чи науковця це те, що вони наразі вивчають чи створюють. Для таких людей їхня робота — це те, що завжди з ними, незалежно від того, де вони працюють і чи взагалі мають якусь посаду. Така робота може виконуватися для роботодавця, але вона є частиною особистого портфоліо. 

Допитливість важливіша за амбіції

Перспектива потрапити у сферу, де кілька переможців випереджають усіх інших, може лякати. Деякі люди свідомо шукають такі галузі, але це не обов’язково. Якщо у вас достатньо природних здібностей і ви слідуєте своїй допитливості, то, зрештою, опинитеся в одній з них. Ваша допитливість не дозволить займатися нудними питаннями, а цікаві питання зазвичай належать до галузей з надлінійною віддачею або самі створюють такі галузі. 

Територія надлінійної віддачі аж ніяк не є статичною. Адже найбільшу віддачу можна отримати саме від її розширення. Тож, хоча привести вас сюди можуть як допитливість, так і амбіції, саме допитливість є більш надійним супутником. Амбіції здебільшого спонукають вас підкорювати давно відомі вершини, але якщо впритул наблизитися до захопливого питання, ви відчуєте, як нова, незнана височина сама підносить вас над світом. 

Більше про це

01 БІЗНЕС

«Творець королів». Як та чому Пітер Тіль підтримував Трампа, Венса та інших кандидатів

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter