Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Попри заборону реклами тютюнових виробів, нагрівальних пристроїв і нікотинових рідин в Україні, виробники тютюну продовжують активно рекламувати свою продукцію онлайн та в торгових точках.
Прогалини в законодавстві сприяють залученню молоді, зокрема неповнолітніх, до куріння. Цю проблему розглянули юристи Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у співпраці з Держпродспоживслужбою в межах дослідження «Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням» і запропонували рекомендації для змін.
«Дослідження є важливим документом, що визначає вектори руху і пропонує практичні розв’язання нагальних законодавчих розбіжностей», — зазначає Олег Кобельков, начальник відділу контролю за рекламою Держпродспоживслужби. Він наголошує, що всі автори дотримуються позиції «тютюн — стовідсоткове зло, і компроміси неприпустимі».
Законодавчі прогалини як основа для нелегальної реклами
В Україні реклама тютюнових виробів заборонена трьома законами.
Закон «Про рекламу» — забороняє будь-яку рекламу тютюнових виробів у ЗМІ, на транспорті й у громадських місцях.
Антитютюновий закон — регулює маркування тютюнових виробів і попередження про шкоду.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) — передбачає відповідальність за порушення, але через юридичні прогалини статті не працюють.
Попри ці закони, недоліки в їхньому виконанні ускладнюють боротьбу з порушниками.
«Декілька законів містять схожі правила, але різний вид відповідальності. Наприклад, КУпАП передбачає штрафи для громадян, а Закон “Про рекламу” — для рекламодавців. Це створює лазівки для порушників», — зазначає Богдан Кашаник, юрист ЦЕДЕМ.
Як порушники обходять закони?
У квітні-травні 2024 року громадські організації промоніторили 64 звернення в пʼяти населених пунктах щодо порушень ЗУ «Про рекламу» й Антитютюнового закону. Під час перевірки виявили найчастіші приклади реклами тютюнових виробів, електронних сигарет і снюсів:
84% — використання підсвітки й кольорових фонів;
66% — друкована реклама (листівки, плакати);
33% — реклама через дисплеї чи монітори;
20% — активність промоутерів.
Результати моніторингу показали, що в 61% випадків на порушників накладено фінансові санкції. У 26% — порушення не встановлено. У 10% — перевірка неможлива через відсутність відповідальних осіб, а в 3% — інспекторів Держпродспоживслужби не допустили до перевірки. Це пояснює юрист ЦЕДЕМ Богдан Кашаник.
Той факт, що в понад чверті випадків Держпродспоживслужба не встановила порушень, свідчить про те, що або є певні законодавчі норми, які по-різному тлумачаться, або є необхідність додаткових змін у законодавство.
Сума накладених фінансових санкцій і штрафів за порушення встановлених заборон реклами тютюну у 2023 році зросла й сягнула 7,09 млн грн. Натомість у довоєнному 2021 році не перевищувала 292,4 тис. грн, а в перший рік повномасштабного вторгнення впала до 39,77 тис. грн.
Як розвʼязати проблему?
Юристи ЦЕДЕМ у партнерстві з Держпродспоживслужбою розробили рекомендації для подолання прірви між законодавством та його виконанням. Вони мають такі пропозиції до законотворців.
Чітко розділити закони: усе, що стосується реклами в місцях торгівлі, віднести до Антитютюнового закону. У Законі «Про рекламу» зафіксувати інші аспекти реклами тютюнових і нікотинових виробів.
Змінити правила: повністю заборонити розміщення брендів виробників електронних сигарет і пристроїв у магазинах.
Посилити контроль: зробити перевірки ефективнішими, щоб уникнути перешкод для інспекторів.
Заборонити рекламу в соцмережах: не дозволяти рекламувати тютюн на особистих сторінках чи інших онлайн-платформах.
Деякі із цих змін уже передбачені законопроєктом №12091, поданим до Верховної Ради в жовтні 2024 року. Він має врегулювати питання нікотинових снюсів і закрити прогалини у чинному законодавстві.
«Досить складно просувати закони, обґрунтовуючи їх необхідністю збереження здоров’я людей. Там головну роль має аргумент отримання грошових надходжень у державний бюджет України від великих сплачених податків із продажу тютюнової продукції», — стверджує народна депутатка, авторка законопроєкту №12091 Лада Булах.
Попри законодавчі заборони, недоліки в їхньому виконанні дозволяють компаніям знаходити нові лазівки для реклами тютюну. Документ їх підкреслює та допомагає знайти рішення. Завдання законодавців у 2025 році — врахувати всі ризики й усунути двозначності, що дозволяють порушникам уникати відповідальності.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter