Рахуємо гроші «Євробачення»: чи вигідно країнам проводити конкурс
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Один тиждень, 40 країн, 200 млн глядачів і десятки мільйонів євро, що переходять з рук у руки. За вартість одного вечора «Євробачення» можна було б побудувати парк, спорткомплекс або невеликий міст. Міста змагаються за право витратити такі суми, держави закладають їх у бюджети.
Журналістка Vector Дарія Прудіус занурилась у фінансову бухгалтерію найяскравішого музичного шоу Європи, щоб з’ясувати — хто насправді рахує гроші після фінальних феєрверків і чому найдорожче шоу не завжди означає найбільший прибуток.
Бюджет «Євробачення»: куди йдуть мільйони
Щоб зрозуміти фінансову кухню «Євробачення», розберемо бюджет Базеля-2025. Чому саме це місто? По-перше, торішній конкурс виграли Nemo, представники Швейцарії. По-друге, організовувати шоу необов’язково в столиці країни. Будь-яке місто країни-переможниці має право позмагатися за змогу приймати міжнародний конкурс у себе. Однак для того, щоб прийняти таке масштабне шоу має бути необхідна інфраструктура, логістична розв’язка, наявність необхідної кількості готелів тощо.
Наприклад, цьогоріч під час вибору «міста-господаря» низку претендентів оцінювали за близько 100 критеріями. Зокрема придатність залу до конкретних вимог, креативні ідеї для супутніх івентів, виділені кошти, культурна програма, а також концепції сталого розвитку та безпеки.
У листопаді 2024 року швейцарці на референдумі схвалили витрати в 37 млн франків ($40 млн) на проведення конкурсу. Випадок цінний своєю прозорістю — влада Базеля детально опублікувала всі статті витрат — а ми їх із вами розберемо.
Malmö Arena, на якій проводили «Євробачення-2024» та Nemo — переможці конкурсу. Джерела: Creative Technology та CBC
Хто платить за свято
Витрати на «Євробачення» діляться між містом та мовником. Телевізійне виробництво оплачує мовник (SRG), а місто відповідає за інфраструктуру, безпеку та супутні івенти.
Бюджет Базеля-2025 витрачається на:
- Арену: 14,56 млн франків (39%) — адаптація арени St. Jakobshalle, на якій проходитимуть усі шоу «Євробачення» 2025 року.
- Безпеку: 7,87 млн франків (21%) — охорона, кібербезпека, екстрені служби.
- Міську інфраструктуру: 5,13 млн франків (14%) — підготовка міста, волонтери, проживання команди.
- Додаткові заходи: 3,91 млн франків (10%) — фестивальна зона, церемонії.
- Транспорт: 2 млн франків (5%) — для делегацій, ЗМІ та глядачів.
- Інше та резерв: 3,95 млн франків (11%) — управління, маркетинг, непередбачені витрати.
Цікаво, що містечко для фанів «Євробачення»» фінансуватиметься окремо — фондом швейцарської національної лотереї.
Однак швейцарський бюджет неуніфікований для інших країн-господарів. Розподіл фінансування варіюється залежно від країни: у Базелі-2025 основне навантаження несе місто/регіон, тоді як у централізованих державах, як Україна (Київ-2017), більшість витрат покриває національний уряд.
Крім офіційного бюджету існують «невидимі» витрати. Так, мовник SRG витрачає близько 20-25 млн євро на виробництво і трансляцію, внески Швейцарії в EBU Європейська спілка радіомовлення і телебачення становлять близько 6,2 млн євро, а делегації країн-учасниць сукупно витрачають сотні тисяч євро. Така система працює як механізм перерозподілу, де кожна країна-учасниця платить відповідно до свого охоплення та використання пропозицій «Євробачення». Внески платять мовники держав (в Україні — «Суспільне»).
Найбільше грошей завжди вносить «Велика п’ятірка» — країни-засновниці конкурсу: Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія, Німеччина. Наприклад, Німеччина сплачувала близько 473 000 євро лише за право участі, тоді як Чорногорія у 20 разів менше — приблизно 23 000 євро. Власне, саме тому артистам із цих держав та країни-переможниці відразу забезпечений квиток у фінал.
При цьому загальні витрати на кампанію можуть бути набагато вищими за стартовий внесок. Люди бачать три хвилини на сцені, а за цим — місяці підготовки, великі делегації з десятками професіоналів та ретельно продумані постановки.
На що розраховує Базель
За оцінками швейцарської влади, конкурс принесе місту близько 64 млн євро, за нашими підрахунками, окупність має становити 50,2%. Основними джерелами доходів стануть: витрати відвідувачів (готелі, ресторани, сувеніри) — 70%, квитки та комерційні заходи й зростання туризму в наступні роки.
Оскільки місто розташоване на кордоні трьох країн (Швейцарія, Німеччина, Франція) влада робить ставку на те, що це допоможе Базелю додатково збільшити потік відвідувачів.
Арена St. Jakobshalle. Джерело: Georgios Kefalas/KEYSTONE/picture alliance
Arena Plus. Джерело: Basel
Хто та скільки насправді (не) заробляє
Найдешевшим в історії сучасного «Євробачення» (з 2000-х років) вважається Мальме-2013, де шведам вдалося організувати шоу лише за 12 млн євро. При цьому на Мальме-2024 місто витратило вже 28 млн євро — інфляція не обходить стороною навіть найекономніших організаторів.
Рекордсменом із витрат став і досі залишається Баку-2012. Офіційно виділили $64 млн, але реальні витрати, зокрема на інфраструктурні проєкти та будівництво нової арени, за оцінками експертів, сягнули понад $800 млн. Суму, яку за 13 років Азербайджану так і не вдалося відбити.
Така різниця наочно показує важливий патерн: дорожче — не значить краще. Так, окрім Швеції, відносно економні шоу провели Фінляндія (Гельсінкі) у 2007 році, яка витратила близько 13 млн євро та Швеція (Стокгольм) у 2016, яке коштувало приблизно 13,5 млн євро.
Київське «Євробачення»-2017 Україна провела за 20,4 млн євро — за ці гроші можна було б придбати близько 16 310 флагманських iPhone X за цінами 2017 року.
Сцени конкурсу у Мальме-2013, Баку-2012 та Києві-2017. Джерела: Wikimedia та Wikiwand
Хто зміг заробити
Експертом із фінансової грамотності «Євробачення» стало Мальме. У 2013 році місто витратило 12 млн євро, а отримало прибуток у 22 млн євро. Рентабельність у 38% — показник для івенту такого масштабу.
Подібна ефективність була в Мальме й у 2024 році, коли витрати у 16,6 млн євро принесли місту 23 млн євро прямого прибутку — рентабельність у 37%.
Ліверпуль-2023, який приймав конкурс від імені України, показав ще вищі цифри. Інвестувавши близько 25 млн євро, (з них лише 2 млн фунтів — з міського бюджету), місто отримало економічний імпульс у розмірі 54,8 млн фунтів — рентабельність понад 100%. Це пояснюється унікальним статусом «українського» «Євробачення» на британській землі, який привабив 473 000 відвідувачів.
А от Баку-2012 з інвестиціями в $800 млн заробив лише $115 млн — не надто вдало для бюджету Азербайджану (а ще це офіційно найменш рентабельне «Євробачення» в історії).
Що впливає на такі суттєві відмінності в окупності?
Наявна інфраструктура
Країни, яким довелося будувати новий концерт-хол або суттєво модернізувати чинний, витрачали значущі суми, які в принципі неможливо окупити за тиждень проведення конкурсу.
Ефективне управління витратами
Шведська модель «Євробачення» — найефективніша в Європі. Вони повторно використовують обладнання з минулих років, укладають вигідні спонсорські контракти й фокусуються не на ефектності, а на якості шоу.
Туристична привабливість міста
Ліверпуль показав рекордну окупність не в останню чергу завдяки своїй культурній історії, зв’язкам із The Beatles і справній туристичній інфраструктурі, яка була готова прийняти десятки тисяч фанатів.
Хто реально втрачає гроші
Фінансова сторона «Євробачення» не обмежується лише прибутками. Є галузі та групи, які систематично зазнають втрат.
Малий бізнес поза центром. Дослідження в Ліверпулі показують, що малий бізнес поза центром міста отримує обмежену вигоду від проведення конкурсу. Поки центральні заклади процвітають, периферійні підприємства часто не відчувають зростання доходів.
Незручності для місцевих. Місцеві жителі стикаються з тимчасовим зростанням цін на житло, товари першої потреби та транспортними обмеженнями через перекриття вулиць.
Фінансовий тягар для малих країн. Для малих країн участь у «Євробачення» і часто стає серйозним викликом. Хоча малі країни (Естонія, Латвія) платять менше, але відносно їхніх бюджетів ці суми значні. Так, Молдова відмовилась від участі в «Євробаченні-2025», назвавши фінанси ключовою причиною. Крім того, перемога в конкурсі може стати фінансовим тягарем через необхідність проведення заходу наступного року.
Довгострокові економічні «євроефекти»
Але сухі цифри не розповідають всю історію. «Євробачення» — ще й потужний маркетинговий інструмент. Фінансовий успіх залежить від ефективного планування та максимізації довгострокових вигод. Тут лідирують шведи з їхньою «розумною економією», яку тепер копіюють інші країни.
Конкурс найбільше впливає на три сектори: готельєрів, ресторани й бари, а також транспортні компанії. Однак точні показники зростання цих секторів можуть варіюватися залежно від міста та конкретних умов проведення конкурсу.
У західних містах готельний бізнес часто є одним з найбільш прибуткових секторів під час «Євробачення», тоді як у східноєвропейських містах більший акцент може бути зроблений на транспортні послуги.
Організатори «Євробачення» чудово знають сучасну економіку: спочатку витратити всі гроші платників податків, а потім переконувати їх, що вони стали багатшими. А для тих, хто не в змозі платити — двері завжди відчинені.
Більше про це
Шоу замість бюджету. Як популісти перетворюють економіку на театр абсурду
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
