Парламент ухвалив законопроєкт №14023, який дозволяє працювати без актів у договорах про надання послуг. Сторони договору зможуть за домовленістю підтверджувати надання послуг інвойсом. Vector детально розповідає, що це означає для бізнесу на практиці.
Що сталося
Верховна Рада підтримала законопроєкт №14023, який дозволяє сторонам договорів про надання послуг не оформлювати акти. Після набрання законом чинності сторони договору зможуть за взаємною згодою не оформлювати акти, а підтверджувати факт надання послуг інвойсом (рахунком на оплату).
Такий інвойс може визнаватися первинним документом за умови повної (100%) безготівкової оплати послуг, якщо це передбачено договором.
Закон не скасовує акти як інструмент — бізнес зможе й надалі використовувати їх, якщо вважатиме це за доцільне. Водночас відмова від актів не поширюється на договори, що оплачуються з бюджету.
У Міністерстві економіки заявили, що рішення є частиною політики дерегуляції та синхронізації українських правил із міжнародною практикою, де базовим документом у сфері послуг є інвойс, а не окремий акт. За оцінками уряду, скасування обов’язковості актів може заощадити бізнесу до 20 млрд грн щороку, завдяки зменшенню адміністративного навантаження.
Щоб з’ясувати, як зміни працюватимуть на практиці, редакція Vector звернулася за коментарями до юриста та представниці Дія.City United.
Як це працюватиме на практиці — пояснення юриста
На запитання Vector про те, як сформулювати застереження у договорі, керівний партнер та засновник адвокатського бюро «Айрапетов і партнери» Мануел Айрапетов радить прямо прописати у ньому можливість використання інвойсу як первинного документа та зафіксувати, що факт повної сплати (100%) означає прийняття послуг без зауважень.
Важливо: застосовувати такі формулювання можна лише після набрання законом чинності.
Раніше акти були головним інструментом доведення факту надання послуги. Поки що офіційних роз’яснень чи готова податкова визнавати «інвойс + оплату» достатнім підтвердженням від Державної податкової служби немає.
На запитання про те, що робити, якщо оплату здійснено, але замовник згодом заявляє про неякісну послугу, за словами юриста, вирішальним буде зміст договору та умови, прописані у ньому. «Це питання взаємин контрагентів та якості складеного договору. Підприємцям варто залучати кваліфікованих юристів або адвокатів на етапі його підготовки», — каже Айрапетов.
Реформа не поширюється на договори, що оплачуються з бюджету.
«Відмова від актів — це добровільне рішення двох суб’єктів підприємницької діяльності. Сторони можуть і надалі використовувати акти у своїй роботі», — пояснює юрист.
Для компаній, що працюють і з приватним сектором, і з державою, це означає паралельне ведення документообігу залежно від типу контрагента.
Щодо моменту визнання доходів і витрат — підхід у бухгалтерському обліку не змінюється. Це питання юрист радить погоджувати з бухгалтером або аудитором.
Що кажуть у Diia.City United
Олена Дьяченко, операційна та фінансова директорка Diia.City United, пояснює: для tech-сектору швидкість і простота процесів безпосередньо впливають на конкурентоспроможність.
«Реформа не скасовує акти, а дає право їх не підписувати. Бізнес може залишити звичну модель або перейти на формат “інвойс + оплата”, якщо це передбачено договором».
За її словами, зміни синхронізують українську практику з європейською, де інвойс є базовим документом у сфері послуг. Для компаній, що працюють з іноземними контрагентами, це означає менше бар’єрів у документообігу та більш передбачувані правила. Для B2B-сектору загалом — зменшення накопиченого адміністративного навантаження.
Які галузі відчують ефект першими
Закон стосується всієї B2B-сфери послуг, однак першими спрощення відчують компанії, які вже працюють у форматі контрактів та інвойсів, тобто ІТ-компанії, сервісні провайдери, креативні індустрій та інші. Але рішення про перехід на новий формат кожна компанія ухвалюватиме самостійно — з урахуванням внутрішніх процесів та вимог аудиту.
Бізнес очікує, що зміни вплинуть і на підхід контролюючих органів. «Якщо закон дозволяє працювати без обов’язкового акта, важливо, щоб перевірки не поверталися до оцінки форми заради форми та не створювали нових штучних підстав для спорів».
За словами Дьяченко, сенс реформи — у зменшенні бюрократичного навантаження, а не в його трансформації в інші формальні бар’єри.
Чи вплине це на інвестиційну привабливість
На її думку, сам собою закон не змінює інвестиційний клімат, однак зменшує регуляторний шум. Такі зміни дозволяють компаніям фокусуватися на розвитку та взаємодії з інвесторами, а не на адміністративних процедурах.
У технологічній спільноті вважають, що це лише один із кроків системної роботи. Серед наступних пріоритетів:
- валютна лібералізація;
вдосконалення правового режиму Diia.City та чіткість тлумачення його норм; - розвиток інструментів венчурного фінансування (зокрема Diia.City Invest);
- подальша цифровізація звітності.