Поки ми донатимо 20 гривень на дрони, технобро інвестують мільярди в компанії, що їх виробляють. А ще у ракети, літаки, кібербезпеку, зв’язок. Паралельно з облаштуванням своїх бункерів, найбагатші світу цього вкладають кошти в оборонну промисловість. Зокрема й в українську, бо зв’язок на полі бою і перехоплення шахедів — це для нас база.
Журналістка Vector Олена Коваль порахувала, скільки грошей техноеліта віддає задля світової безпеки та чи щедро іноземні інвестори діляться з Україною.
Модернізація оборонпрому не чекає
Коли світ побачив, що війна росії проти України стала битвою технологій, деякі країни почали активніше розвивати свою оборонну промисловість в сторону модернізації та інновацій.
Наприклад, Європа активно працює над провідними платформами для авіації, морських систем, кібербезпекою та засобами для електронної війни. Витрати ЄС на оборону у 2024 році сягнули 343 млрд євро, що на 19% більше ніж у 2023-му, і планується подальше збільшення бюджету.
США цього року переводить акцент з літаків на ракети та безпілотні системи. Венчурні інвестиції у військові технології зросли до понад $13 млрд за перші пів року 2025-го. Це показує, що країна прагне інновацій.
Україна, попри активні бойові дії, також розвиває свої військові розробки. Бо нам треба на вчора. Маємо власне виробництво бронетехніки, безпілотників і озброєнь. 40% зброї, яка є на фронті, вироблено в Україні. У планах на наступний рік — 50%.
Втім бюджету на закупівлю всього необхідного нам не вистачає, тому шукаємо партнерств із західними країнами. А deftech-компанії активно залучають кошти від іноземних інвесторів. Яких, власне, цікавлять українські технології, адже вони відразу і проходять бойове хрещення.
Хто дає гроші на озброєння світу
Пітер Тіль
«Штучний інтелект — це військова технологія», — каже Тіль. Він має довгий досвід фінансування оборонних технологічних компаній через свій фонд Thiel Capital і Founders Fund. Для інвестицій вибирає технології подвійного призначення, ШІ для оборонної розвідки, оборонні технології.
Наприклад, у серпні цього року подвоїв Пітер Тіль оцінку компанії Anduril, інвестувавши через свій фонд $1 млрд. Компанія спеціалізується на виробництві автономних дронів, веж спостереження та мережевих оборонних систем для державних замовлень, серед яких — співпраця з Космічними силами США.
У 2022 фонд Тіля інвестував у Quantum-Systems — німецького розробника БПЛА, відомого своєю технологією електричних літаків eVTOL.
Тіль також є співзасновником виробника програмного забезпечення для ШІ Palantir, який має контракти з Імміграційною та митною службою на $30 млн, армією США та Податковою службою на $10 млрд.
Ерік Шмідт
Колишній генеральний директор Google став частим гостем в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Він активно інвестує в оборонні технології нашої держави. Компанія Шмідта стоїть за розробкою одного з найефективніших перехоплювачів дронів. Зараз його найчастіше використовують для збивання Shahed.
Окрім перехоплювача, його команда працює над ще двома безпілотниками — БПЛА середньої дальності та дронами FPV. Всі вони побудовані на основі ШІ та передових технологій.
Команда Шмідта почала застосовувати ці перехоплювачі для збиття дронів після презентації їх Михайлу Федорову. Перехоплювачі передали кільком мобільним підрозділам у Київській області, які погодилися їх випробувати та розширити використання.
Шмідт був одним із перших іноземних інвесторів, які підтримали сектор оборонних технологій України. Він інвестував $10 млн у фонд D3, який спочатку був акселератором, а згодом переорієнтувався на прямі інвестиції.
Але є нюанс: не всі задоволені діяльністю Шмідта в Україні. Деякі джерела стверджують, що він використовує країну як полігон для випробування технологій, які згодом зможе продати за вищою ціною іншим країнам.
Данієль Ек
Засновник Spotify цілиться в європейський оборонний комплекс. У червні венчурна компанія Данієля Ека очолила раунд фінансування на суму 600 млн євро для німецької оборонної технологічної компанії Helsing. Місяцем раніше холдингова компанія мільярдерської родини, що стоїть за Volkswagen і Porsche, оголосила, що шукає співінвесторів для венчурного фонду, присвяченого європейським оборонним стартапам.
З цією метою Porsche SE поділилася планами провести мережевий захід «День оборони» для європейських і зокрема німецьких сімейних офісів. У другому кварталі 2025 року венчурні інвестиції в оборонні технології досягли $19,1 млрд, а це на 200% більше, ніж у попередньому році.
Ілон Маск
SpaceX не лише запускає космічні апарати, компанія стала активом національної безпеки й уклала багатомільярдні контракти з NASA та Міністерством оборони США. SpaceX використовує свою супутникову мережу Starlink для забезпечення життєво важливого зв’язку для союзників США (зокрема й України) в зонах бойових дій. А ще будує безпечну супутникову мережу Starshield для розвідувальних агентств.
Для NASA компанія постачатиме ракети Falcon 9 та вже розробляє системи Starship, яка є ключовим компонентом плану США щодо повернення на Місяць. Цей контракт вартував $15 млрд.
SpaceX також будує мережу шпигунських супутників Starshield для уряду США в межах контракту на $1,8 млрд. Навіть конкуренти, зокрема Amazon і OneWeb, запускали свої супутники на ракетах SpaceX.
Компанія також має контракти з повітряними силами та армією на суму $102 млн. В їхніх межах військові вивчають можливості Starship з доставки вантажів та інших проєктів, що підтримують армію.
Проте через значні урядові контракти Маска звинувачують у конфлікті інтересів. А деякі законодавці висловили занепокоєння щодо його безпрецедентного «внутрішнього доступу» до непублічної інформації та потенційного впливу на урядові кошти.
Марк Андріссен
Американський підприємець переконаний, що розвивати технології — в інтересах національної безпеки. Він каже: «Технологічно слабкі ліберальні демократії програють своїм автократичним конкурентам». Тому через свою венчурну компанію Andreessen Horowitz (a16z) активно інвестує в оборонний сектор.
Серед основних інвестицій — Anduril Technologies, технологічна компанія, що розробляє автономні системи та штучний інтелект для оборонних цілей.
Також Андріссен зацікавився зв’язком у військовій розвідці, для цього він інвестував у компанію Northwood, яка створює наземну інфраструктуру для космічних даних, яка власне працює над таким зв’язком.
Фонд Андріссена також підтримує інші стартапи в галузі оборонних технологій, наприклад, Shield AI. І цікавиться штучним інтелектом та передовими технологіями виробництва в оборонній сфері.
Суми інвестицій підприємець не розголошує, проте джерела Reuters зазначають, що фонд Andreessen Horowitz прагне залучити близько $20 млрд для підтримки американських компаній, що займаються штучним інтелектом. Досить масштабний вклад, за такі кошти можна скласти бюджет невеликої країни або купити WhatsApp.
Джефф Безос
Безос продовжує дивитися в космос, один із напрямів його інвестицій — аерокосмічні проєкти. Ракетобудівна компанія Джеффа Безоса, Blue Origin, у квітні 2025 року отримала контракт з Космічними силами США на $2,4 млрд на запуск військових вантажів за допомогою своєї нової орбітальної ракети New Glenn. Цей контракт — наслідок успішного першого польоту ракети New Glenn у січні 2025 року. Він ознаменував нову еру для компанії та запуск її орбітальної платформи Blue Ring.
Також спільно з компанією Anduril Industries Blue Origin виграв контракти на дослідження військових «ракетних вантажів». Вони допоможуть американським військовим дослідити, чи можна використовувати комерційні ракети для перевезення вантажів по всьому світу з безпрецедентною швидкістю.
Ще одне захоплення Безоса — громадська безпека. У 2016 році Bezos Expeditions інвестувала $27 млн у фінансування серії B для Mark43. Ця компанія вдосконалює ПЗ для громадської безпеки. Також Amazon Web Services надає Mark43 підтримку для її великих робочих навантажень у сфері інформаційної безпеки кримінального правосуддя.
Як інвестують іноземці в українську оборонку
Український оборонний комплекс активно залучає інвестиції від іноземних підприємців, українських, українсько-європейських та міжнародних фондів (зокрема, D3, MITS, Green Flag). Наприклад, за 2024 рік 10 країн виділили $1,6 млрд. Цього року має надійти ще $1 млрд інвестицій.
Вже відомо про $100 млн від іноземних компаній. Кошти підуть на РЕБ, дрони, «розумне» виробництво та оборонні інновації.
Український оборонний комплекс має різні форми співпраці з партнерами. Це може бути пряма закупівля зброї у наших виробників, спільні виробничі хаби або дочірні компанії на нашій території.
За словами Станіслава Гришина, співзасновника українського виробника FPV «Генерал Черешня», приклад інвестиції Quantum Systems в стартап Frontline демонструє, що західні техгіганти та інвестори дуже зацікавлені Україною.
Але потреби галузі не можна покрити лише інвестиціями, каже співрозмовник. На його думку, потрібно говорити про потреби індустрії комплексно, а саме:
- Відкриття експорту військових технологій задля збільшення кількості надходження іноземної валюти та масштабування.
- Збільшення програм кредитування від держави — нещодавно Міноборони звітувало, що держава надала кредитів на суму в 2,7 млрд гривень 50 виробникам: «Наразі це критично мало для розвитку підприємств в Україні».
- Спрощення юридично та фінансово інвестиційного процесу.
Очікувано, серед перешкод для себе іноземні інвестори назвали продовження російської агресії та можливі руйнування. Також це корупція, слабка судова система, тіньова економіка та атаки на енергосистему. Станіслав Гришин зазначає, що інвесторів вабить не якась окрема ніша, а все, що змінює ситуацію на полі бою.