Острів-фантом на $10,6 трлн: чому США готові воювати за Тайвань, але не за Україну
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Острів, заледве більший за Одеську область, виробляє 90% найсучасніших чипів планети та перебуває у сфері інтересів кількох наддержав. У 2026 році США «викупили» незалежність Тайваню угодою на $500 млрд, поки Китай готує армію для «повернення» території. Війна за острів із зупинкою його фабрик коштуватиме нам $10,6 трлн за рік — це гірше за COVID-19 та кризу 2008-го разом узяті.
Журналістка Vector Дарія Прудіус замовляє бабл-ті, щоб думати як тайванці, і розбирає, як 23 млн людей побудували економіку, без якої буквально зупиниться світ, та перетворили технології на «кремнієвий щит». А ще — чому США готові платити за цей острів більше, ніж за будь-якого союзника.
Завод, який робить Тайвань недоторканним
Коли говорять «Тайвань», часто згадують TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company). Компанія тримає 71% ринку контрактних чипів і понад 90% передових напівпровідників: вони є практично у кожному iPhone, GPU Nvidia та серверах, де тренують ChatGPT чи Gemini. Ринкова капіталізація — близько $1,94 трлн, що робить її шостою найдорожчою компанією планети, десь між Meta і Broadcom Американська корпорація, яка виробляє чипи для мереж, серверів і смартфонів та корпоративне ПЗ (зокрема після купівлі VMware). Один із найбільших постачальників компонентів для телекомів і дата-центрів. за вагою на біржі. Цьогоріч Nvidia вперше обійшла Apple як найбільший клієнт TSMC. Очікують, що вона принесе тайванському гіганту $33 млрд виторгу (22% від загального).
Електроавтомобілі, системи автопілотів, військові дрони, супутники зв’язку — усе це залежить від напівпровідників, виробництво яких зосереджене на одному острові за 180 км від материкового Китаю.
Така залежність світових корпорацій від однієї компанії виходить за межі звичних бізнес-відносин. Як сформулював президент US-Taiwan Business Council Руперт Гаммонд-Чемберс: партнерство між американськими розробниками чипів і TSMC «можливо, найважливіше комерційне партнерство в глобальній економіці». Саме тому цю залежність називають Silicon Shield — «Кремнієвий щит», або простіше: поки світ потребує тайванських чипів, він де-факто змушений захищати незалежність острова.
Концепція «Кремнієвого щита» виникла не випадково. Ідея проста: глобальна економічна залежність від тайванських чипів створює потужний стимул для США, Європи, Японії, Південної Кореї захищати де-факто Тайвань.
Якщо Китай захопить острів і зупинить виробництво TSMC (через бойові дії, блокаду або саботаж), це означатиме майже колапс виробництва для США, Європи, Японії, Південної Кореї. І хоча «Кремнієвий щит» далеко не запорука незалежності острова, без його чипів «золоті єдинороги» перетворяться на купу стартапів у сірих худі, які не зможуть виготовити жодного реального продукту. А це вже, погодьтеся, важить багато.
Невидима інфраструктура
TSMC — обличчя тайванського бізнесу, а за ним стоїть довгий список компаній, про які ви, ймовірно, ніколи не чули, але без яких нічого не працює.
Foxconn, Quanta Computer, Wistron — три тайванські контрактні гіганти. Foxconn закрив 2025 рік із рекордним виторгом $258 млрд, Wistron — $64 млрд, Quanta — $50,3 млрд. Усе завдяки попиту на сервери, де Foxconn забрав 40% замовлень під чипи Nvidia GB200, а Quanta — до 30%.
На черзі наступне покоління ШІ-чипів Nvidia — Blackwell Ultra. У Quanta обсяги нових замовлень називають «такими, що важко уявити», а Foxconn разом із Nvidia вливає $1,4 млрд у суперкомп’ютерний центр на Тайвані.
Однак Тайвань — це не тільки чипи і сервери. Поки традиційне машинобудування відходить на другий план, острів монополізує в Європі критичні ніші. Понад третину всього імпорту ЄС з острова — інтегральні схеми та комп’ютери. Втім, є несподівані позиції:
- 49% усіх запчастин для велосипедів у Європі;
- 48,6% сталевих гвинтів, на яких тримаються європейські конструкції.
Сам ринок напівпровідників розділений майже порівну. Близько 29% чипів йде на мережеве обладнання — роутери та компоненти для смартфонів. Ще 28% — на сервери та дата-центри. Решту забирають автопром і побутова техніка.
Через такий попит на технології звичайні верстати й машини в експорті Тайваню впали до мінімуму. Острів остаточно став цифровим цехом планети.
Як Тайвань купує американську прихильність
У 2020 році вже почали будувати заводи в США через тиск Вашингтона. На Тайвані це сприйняли як «зливання» національного гіганта: опозиційна партія звинуватила владу в капітуляції перед США і що «TSMC неодмінно стане USMC». Експрезидент острова Ма Інцзю назвав це «даниною за захист».
15 січня 2026 року США і Тайвань підписали торговельну угоду на $500 млрд. Для порівняння — це вдвічі більше ніж ВВП України ($210 млрд у 2025 році).
Суть угоди така:
- $250 млрд — тайванські техкомпанії будують заводи в США;
- $250 млрд — кредитні гарантії для дрібніших компаній теж у США;
- Вашингтон знижує тарифи з 20% до 15%, а на ліки, авіакомпоненти та ресурси — до нуля;
- тайванських виробників, які інвестують у США, звільнюють від окремих тарифів.
Найбільший куш забирає TSMC — $165 млрд на будівництво фабрик в Аризоні: три нові заводи з виробництва чипів, два центри пакування та R&D-центр. Міністр торгівлі Говард Лутнік заявив, що США хочуть перенести 40% ланцюга (тут важливо, що йдеться не про кілька заводів, а про всю екосистему виробництва).
Тайвань став донором капіталу та технологічним партнером, без якого промисловість не функціонує. Коли Вашингтон (і Трамп) дивиться на Тайвань, він бачить інвестора, який будує заводи в Аризоні, створює робочі місця в Техасі та переносить критичні технології «додому». Re-shoring чипів, ШІ, енергетика — всі пріоритети адміністрації Трампа спираються на тайванські гроші й технології. Лутнік вже публічно назвав це «внеском у $500 млрд на повернення напівпровідників додому».
Через свої медіа Китай поширює думку, що американцям не можна довіряти, а вихід TSMC на ринку США — стратегічна помилка і краще б інтегрувалася в материкову (читай: китайську) екосистему.
Для порівняння, товарообіг України з США у 2024 році — це $16,5 млрд, де основу експорту становлять кукурудза, пшениця та залізна руда. Ми залишаємося постачальником сировини та споживачем допомоги, який потребує мільярдів на підтримку бюджету та закупівлю зброї.
Чому Китай та США готові воювати за Тайвань
Для Пекіна Тайвань — це про ідеологічну ставку існування свого режиму та частину націоналістичного міфу. Компартія офіційно прив’язала «возз’єднання» до своєї легітимності, зробивши його частиною «національного відродження».
У «Білій книзі» Офіційний урядовий документ-позиція. У ньому Пекін пояснює свою політику або бачення теми (наприклад, Тайваню, технологій, безпеки) для світу та своїх громадян. прямо зазначили: острів є ключовим інтересом Китаю, де він не піде на компроміси. Це закріплено і юридично в антисецесійному законі (2005), який прямо зобов’язує Китай застосувати «немирні засоби», якщо острів наблизиться до суверенітету.
Для Сі Цзіньпіна Тайвань особистий виклик: його влада тримається на «китайській мрії», а її неможливо реалізувати без «історичної місії» з анексії острова. Сі Цзіньпін називав розділення «історичною раною», яку зобов’язаний залікувати. Якщо Тайвань остаточно закріпить незалежність, це стане крахом головної обіцянки партії — відновити «величний Китай» після століття принижень. Для режиму це екзистенційна загроза. Економіка острова — лише приємний бонус. Офіційно Пекін обіцяє Тайваню «спільний розвиток», але реальною метою є контроль над TSMC та рештою виробників.
Щодо військової логіки, Тайвань — це замок на відкритому виході флоту до Тихого океану. Крім того, захопивши острів, Пекін зможе вільно тиснути на Японію, Філіппіни та американську базу на Гуамі (Маріанські острови).
Своєю чергою, для Пентагону Тайвань — центр оборонної дуги від Японії до Філіппін, що не дає китайському флоту вийти у відкритий океан. У стратегіях США Тайвань описують як ключовий вузол першого острівного ланцюга. Без контролю над островом американці просто не зможуть стримувати Китай і захищати свої інтереси Індо-Тихоокеанському регіоні.
У будь-якому разі Тайвань готується до гіршого. Оборонний бюджет вже підняли до рекордних 3,3% ВВП. США підтримали темп пакетом озброєнь на $11 млрд, та законом PORCUPINE Act, який фактично надає Тайваню статус партнера рівня НАТО.
Тайвань — країна-фантом, яку не визнають 168 держав ООН, але без якої зупиниться світова економіка. Острів реалізував напрочуд ризикову бізнес-модель, коли став занадто важливим, щоб його відпустили. Цікаво лише, чи не стане Тайвань занадто важливим, щоб за нього не воювали.
Більше про це
The Sims за $55 млрд: як Саудівська Аравія купує одну з найінклюзивніших ігор світу
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
