Офлайнізація tech-компаній: чому айтівці обирають офіс, а не ремоут?
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
2023 року Google, Zoom та Facebook почали вимагати регулярної присутності в офісі. Глобальні компанії ставлять під сумнів дистанційну роботу, яка прижилася в техспільноті за часи пандемії. Із чого почалась офлайнізація, як вона впливає на працівників та чи спрацює досвід іноземних бізнесів в українських реаліях?
Дискусія про ефективність онлайн- та офлайн-роботи точиться серед міжнародної спільноти, відколи у 2022 році світ скасував останні карантинні обмеження. Перед компаніями постав вибір: повертатися до офісів чи зберегти систему, напрацьовану за два роки. Багато керівників дійшли висновку, що ремоут більше не працює для їхніх компаній. Однак українські бізнеси зіткнулися з викликами війни та необхідністю врахування, що члени команди мають різну локалізацію.
Coworking і growth studio Kooperativ провів внутрішнє опитування серед технологічних компаній-резидентів, щоб дізнатися їхнє ставлення до різних форматів роботи та з’ясувати, який із них найактуальніший для спільноти.
Що не так із ремоутом?
Коли виклики переходу до нового формату згасли, а працівники навчилися організовувати робочий процес без офлайн-залучення, з’явилося питання: чи потрібне воно деяким галузям взагалі?
Більшість спеціалістів із досвідом віддаленої роботи оцінюють його позитивно. Однак статистика стверджує, що на ремоуті люди стають менш продуктивними. Institute of Labor Economics наводить такі дані: кількість активних робочих годин працівників техкомпаній на ремоуті зросла на 18%. Це означає 48 робочих годин на тиждень. Фактично протягом тижня айтівці сумарно напрацьовують додатковий робочий день.
Під час опитування Kooperativ головною проблемою респонденти зазначали саме розмиту межу між роботою та особистим життям. 62% респондентів повідомляють, що мали труднощі у формуванні графіку, який би не зазіхав на їхній вільний час.
Також працівники ремоуту наголошують на нестачі спілкування з колективом (42%) та відсутності командного духу (36%). Багатьом бракує неформальної комунікації, що призводить до меншої залученості у внутрішню екосистему компанії. Так люди втрачають відчуття приналежності до ком’юніті.
До цього аргументу апелював і Ендрю Р. Джессі, генеральний директор Amazon, коли оголосив про перехід компанії до офлайн-роботи. На його думку, культура «є однією з основних складників нашого успіху», яка зміцнюється під час міжособистісного спілкування.
Отже, повернення в офіс неминуче?
Попри прогнози, практика міжнародних техкомпаній не задала глобального тренду: рівень пропозицій дистанційної роботи тримається на позначці 30%.
Повернення з ремоуту до офісу означає нові виклики в утриманні кадрового складу. Адже частина співробітників, яка прийшла на віддалену позицію, не хоче чи не може змінювати формат. Опір працівників можна легко пояснити. Згідно з дослідженням Kooperativ, невдоволення офлайн-роботою значно вище, ніж дистанційною.
Основною проблемою респонденти називають зайві витрати часу на дорогу. Через зупинку наземного транспорту під час тривоги ця проблема загострилася ще більше, у Києві зокрема. Жителі великого міста в середньому витрачають 1-1,5 години на дорогу в один бік.
80% опитаних резидентів Kooperativ заявляють, що дорога до офісу — найбільша проблема в офлайні. Що цікаво, згідно з даними глобального опитування, 48% респондентів працюють у дорозі на роботу. Так з’являються неоплачувані робочі години, які витрачаються на ділове листування, ознайомлення з документами тощо. Отже, від перепрацювань не рятує ні ремоут, ні офлайн.
Наступною проблемою респонденти називають неможливість розв’язати рутинні завдання (67%). Забрати дитину із садочка, сходити до лікаря чи записатися на консультацію — усі ці справи часто ускладнюються негнучким графіком.
Такий підхід призводить до втрати лояльності працівників. Найпоширеніші відповіді на запитання: «Про що свідчить негнучкий офлайн-графік у компанії?» були: консервативний підхід, слабка адаптація до сучасних тенденцій і нехтування інтересами працівників.
«Людина найбільш ефективна, коли робота в задоволення. Сьогодні ти прокинувся рано, хочеш випити чаю о 7 ранку та почати креативити, працювати над своїми завданнями. А іншим разом ти мав складну й гучну ніч, і потрібно доспати, почати день із 11. Гнучкий графік дає можливість людині максимально вдало розпочати й завершити день, із хорошим настроєм і бажанням продовжити свою справу», — ділиться Product Owner у «Нова пошта» Олег Ліп’яцький.
Робота і життя повинні бути в синергії. Тому гнучкий графік — мастхев.
З іншого боку, працівники зазначають важливість соціалізації та спілкування з колегами. За їхніми відчуттями, це пришвидшує комунікацію та формує довіру між колегами.
Пошук балансу: як об’єднати переваги форматів?
Респонденти часто зазначали важливість гнучкості, а не якогось конкретного усталеного підходу. Тут на сцену виходить гібридний формат. Він почав набирати популярності після 2022 року й уже став нормою для багатьох бізнесів. Працівники погоджують графік напряму або ж мають фіксовані дні присутності в офісі.
Дослідження NATIONAL BUREAU OF ECONOMIC показали, що гібридні домовленості не мали суттєвого впливу на продуктивність. Проте змінилося ставлення до робочого процесу і внутрішній клімат: працівники були більш задоволеними своєю роботою та рідше звільнялися.
Це підтверджує і дослідження Kooperativ: 88% опитаних резидентів назвали гібридний графік ідеальним для себе.
Dropbox, Grammarly, Microsoft, Siemens, Spotify, Twitter заявили, що назавжди перейшли на гібридний формат роботи. Їхні працівники, посади яких дають змогу працювати вдома, можуть робити це від двох до п’яти днів на тиждень.
Хто з українських компаній тестував гібрид?
Найкращі практики можна перейняти в Kyivstar. Із 2021 року понад 70% співробітників працюють за гнучкою моделлю, яка дає можливість самостійно визначати місце й час роботи. GlobalLogic Ukraine впровадили таку систему у 2023 році, перевівши понад 600 працівників на змішаний формат.
Компанії зазначають, що найважливіше — це підтримка обох робочих середовищ: онлайн та офлайн. Великі бізнеси готові інвестувати в офіс, prop-tech платформи, які дозволять бронювати місця та переговорні кімнати. Також у персонал, що контролюватиме адміністративний компонент локації.
У середньому тільки стартові витрати на офіс із 50 людей у центрі Києва становлять приблизно $20 000. Однак стартапи й невеликі команди теж знаходять рішення для побудови гібридного формату — ними стають коворкінги та гнучкі простори.
Три кроки до ремоуту
Одна з компаній-резидентів Kooperativ, Choice31, на власному досвіді відчула нюанси переходу на гібридний формат.
Команда два роки працювала дистанційно й зіткнулися з нестачею командного духу та відчуттям роз’єднаності. Через це і з’явився запит на періодичні зустрічі й офлайн-спілкування.
Засновниця й CEO Євгенія Глізер поділилася трьома кроками для переходу до гібридного формату роботи:
- провести опитування серед команди. Основний поінт, із якого варто починати, — пряма комунікація. Орієнтуватися варто на запит працівників і одразу визначити: які умови важливі для комфортного повернення в офіс? Що мотивуватиме співробітників працювати частково з офісу? Які бар’єри або занепокоєння виникають?
- сформувати графік: хто б хотів приходити в офіс та як часто? Це допоможе створити зручний графік і зрозуміти, який простір потрібний команді;
- організувати тімбілдинги й командні офісні дні. Щоб перехід не закінчився разом із мотивацією працівників, необхідно перетворювати його на нову норму. У цьому допоможуть тімбілдинги й баланс між робочими завданнями та соціальними активностями.
Усім компаніям, які хочуть змінити формат, варто прислуховуватися й запитувати фідбек — чого бракує людям — і закривати ці потреби. Саме з людиноцентричним підходом вдається отримати результати у вигляді згуртованої команди, інсайтів від спілкування та лояльності працівників.
Партнерські матеріали
