FOMO OFF

Незручне питання. Чому дизайн авто надто «чоловічий» та як це виправити? 

10 Січня 2024, 09:00
20 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Незручне питання. Чому дизайн авто надто «чоловічий» та як це виправити? 
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

У журналі Wired звернули увагу, що жінки купують понад 60 % усіх нових авто у США. Водночас дизайн автомобілів значною мірою все ще орієнтований на чоловіків. У своєму матеріалі видання пояснює, чому так сталось та як виправити ситуацію. Статтю українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад тексту.

Тестостерон та Cybertruck

Дуже важко згадати модель автомобіля з нещодавніх, від дизайну якої настільки ж віяло б тестостероном і чоловіками, як від Cybertruck від Tesla. Едріан Кларк, британський дизайнер автомобілів, описав стиль цього електромобіля як «низькополігональний», який «існує тільки у гарячкових снах фанатів Tesla». 

І справді, після першої появи кутастого й агресивного концепту Cybertruck з гострими краями Пол Снайдер, голова програми дизайну транспортних засобів у Детройтському коледжі креативних досліджень, недовірливо запитав: «Що там відбувається?» 

Звісно, Ілон Маск, CEO Tesla, був безапеляційним. У 2020 році він сказав Джею Лено: «Ми прагнемо бути лідером технологій апокаліпсиса». У чорному з голови до ніг, включно з чорними окулярами-авіаторами, ніби актор, якого не взяли до «Матриці», він додав, що платформа вантажівки достатньо велика, щоб «змонтувати на ній ракетну установку»

Але не тільки Маск надає перевагу настільки приголомшливо маскулінній автомобільній естетиці. Новий флагман Tesla просто репрезентує теперішній пік автодизайну, орієнтованого на чоловіків. Гіперкар HiPhi А від шанхайського виробника електромобілів створений за таким самим принципом. Не відстає й екстравагантний концепт Hyper Force від Nissan, представлений на виставці Japan Mobility Show у жовтні. Він має такий вигляд, ніби виїхав прямо зі знімального майданчика фільму «Смертельні перегони 2000»

Але, вочевидь, попит на Cybertruck існує (усього 15%  попередніх замовлень на нього дорівнює щорічному обсягу продажів пікапів Toyota у США). Проте автоіндустрія, попри появу дизраптних електричних силових агрегатів та розподіл чоловіків і жінок-водіїв у США майже 50/50, наполегливо продовжує віддавати перевагу чоловічій думці про те, який вигляд має мати авто. 

Переосмислити автомобіль 

Легендарний індустріальний дизайнер Дітер Рамс казав: «Обмежте все до найнеобхіднішого, але не прибирайте поезію». Цю цитату часто наводять у розмовах про дизайн з великої літери. (Що він означає? За яких умов він гарний? Де межа дозволеного? Хто це вирішує?). Одне з найголовніших питань, яке наразі розв’язується, пов’язане з повним переосмисленням автомобіля. 

Автомобіль, безумовно, був найвидатнішим винаходом 20-го сторіччя. Проте тепер, із прийдешньою забороною, двигун внутрішнього згоряння неохоче рухається в сторону виходу, архітектура електромобілів стукає у парадні двері, а немодні водневі елементи сподіваються, що їх також впустять. 

Двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) традиційно гучні, складні та займають багато місця під капотом авто. Електромобілі не потребують ДВЗ та трансмісійного тунелю, що дозволяє дизайнерам залишити підлогу плоскою та зосередитися на аеродинаміці. Із переходом на електромобілі може змінитися багато елементів дизайну, починаючи зі звисів коліс і до зовнішньої форми, видимих повітрозбірників, внутрішнього планування тощо. 

Ба більше, стандартна характеристика зовнішнього дизайну автомобілів у деяких моделях останніх кількох десятиріч нагадувала клішовані хлопчачі мрії про Hot Wheels. 

Джеремі Оффер, глобальний директор з дизайну Volvo, стверджує, що фізичний продукт завжди був лише шляхом до відчуття авто. Воно здебільшого виходить з бажання максимальної швидкості й потужності: колісні арки, гідні справжнього мачо, виступи на капоті, помітні решітки радіатора та плавні аеродинамічні вигини. 

Оскільки вже тривалий час домінантним стандартом дизайну в автомобільній індустрії є маскулінність, для пошуку її протилежності (фемінності? андрогінності?) доведеться  зануритися в тонкощі. У будь-якому разі вперше за сотню років у нас виникла чудова можливість повністю змінити цей стандарт (швидкість, керованість, аеродинаміка) та й переглянути уявлення про те, як ми думаємо, будуємо проєктуємо автомобілі. Це складно, і тому дотриматися принципу Рамса про збереження і функціональності, і поезії буде непросто. 

Де ж директорки з дизайну? 

Оскільки більшість керівників найвищого рівня у великих виробників комплектного обладнання (OEM) — чоловіки, не дивно, що авто давно асоціюють зі стереотипом про високу концентрацію тестостерону. Навіть манекени для краш-тестів історично створювалися з урахуванням чоловічої статури. 

Швидкий пошук у LinkedIn показує, що всі директори з дизайну компаній Volkswagen, Volvo, Chrysler, BMW, Porsche, Bugatti, Audi, Ford, Kia, General Motors і Mercedes-Benz  — чоловіки. Жінки періодично з’являються біля керма відділів дизайну інтер’єру та оздоблення OEM. Наприклад, керували цими напрямами у GM, McLaren, Volkswagen, Audi та Mercedes-Benz. 

Загалом, кількість і вплив жінок в індустрії повільно зростають. У середині 1950-х був один яскравий проблиск: Харлі Дж. Ерл, директор General Motors і справжній візіонер, зібрав команду з 10 промислових дизайнерок, яких назвали «Дами в дизайні». Вони мали додати жіночності інтер’єрам авто цього виробника. 

«Це важлива подія, — каже Хелен Евенден, кураторка й лекторка з архітектури та дизайну Єльського університету й Королівського коледжу Лондона. — Це довело, що жінки можуть виконувати цю роботу. І вони просували це. Але після — нічого… Чому таке більше не відбувалося?» 

Слова Евенден підтверджує той факт, що перелік автомобілів, сконструйованих жінками, залишається дуже коротким. За даними Women’s Automotive Network, Марілена Корваш була першою жінкою-головою відділу дизайну великого виробника, вона створила Ghia Brezza 1982-го (хоча цю модель так і не випустили). Мімі Вандермолен розробляла дизайн Ford Probe. Дайен Аллен була дизайнеркою Nissan 350Z, а Мішель Крістенсен — Acura NSX

Цікаво, що Вандермолен спочатку вчилася на дизайнерку інтер’єрів і пізніше відповідала за дизайн Ford Taurus, а вже потім Probe. Під час розробки останнього вона приділяла особливу увагу підвищенню зручності водіння для жінок. Вандермолен часто визнають як дизайнерку тактильних елементів керування та цифрових внутрішніх контрольних панелей. Також регулярно цитують її слова до власного боса:

«Якщо мені вдасться розв’язати всі проблеми, які ускладнюють водіння для жінки, то це зробить його набагато простішим для чоловіка». 

Евенден також зазначає, що відсутність автомобілів, розроблених жінками або для жінок, має величезні наслідки, адже вони складають половину людства. «Це просто божевілля, — каже вона. Сценарії, у яких опиняються жінки, відрізняються від чоловічих». Хоча, за її словами, деякі дії у цьому напрямку були зроблені (зокрема, косметичне дзеркало на задньому сидінні від Rolls-Royce), жінки інколи почуваються у авто ніяково. «Передбачається, що нам неважливо, якої статі люди, проте в цій індустрії досі немає жінок [на чолі дизайну]». 

Неприваблива професія 

Кріс Бенґл, колишній директор з дизайну BMW Group розповідає, що коли він прийшов в компанію у 1992-го, жінки складали, мабуть, 9% відділу дизайну. На момент його звільнення у 2009-му ця цифра досягла 29 %. Його відділ збільшився в чотири рази. При цьому багато жінок займалися вибором кольорів, оздобленням та матеріалами, адже ці  команди значно спираються на дизайн інтер’єру, моду і текстиль. 

За час своєї роботи Бенґл також призначив жінку на посаду голови Designworks USA (дочірньої компанії BMW). Процесом дизайну BMW Gen-2 Z4 керували дві жінки (одна очолювала команду зі створення екстер’єру, а інша — інтер’єру). «Хоча правління BMW не дуже хвилювало, хто саме розробляє автомобілі, якщо цей дизайн — найкращий, — каже він, — це все ж таки, мабуть, перший приклад спорткара від великого виробника, лід-дизайнерками якого були жінки». 

Поки немає точної інформації про кількість жінок, які вплинули на індустрію автомобільного дизайну за увесь час її розвитку, у суспільстві переважають домисли. Джофф Вордл нещодавно обіймав посаду виконавчого директора магістратури з систем транспорту і дизайну у ArtCenter College of Design в Каліфорнії. Він розповідає, що коли закінчував Королівський коледж мистецтв у Лондоні у 1977 -го, дизайн автомобілів загалом був досить невеликою галуззю. 

«Вважалося, що у світі менше ніж 1000 дизайнерів автомобілів, — каже Вордл. — Тепер їх декілька тисяч». 

Якщо стереотип про Hot Wheels дійсно має під собою підґрунтя, він може впливати на кількість жінок, які після досягнення студентського віку прагнуть зробити кар’єру в автомобільному дизайні. 

«Можливо, професія дизайнера автомобілів і справді неприваблива, якщо людині нецікаво працювати з цією темою, — міркує Бенґл, — але я не знаю, чи це правда настільки, що виключає вибір для когось. Багато жінок захоплюються авто, але наскільки складно було стати дизайнером авто в часи, коли формувався поточний склад топменеджерів?» 

Наразі важко знайти нішеві можливості для залучення жінок до автомобільної індустрії за межами програм із розвитку талантів і забезпечення різноманітності, рівності й інклюзивності. 

Минулої весни компанія McLaren запустила програму з дисциплін STEM (наука, технології, інженерія, математика) 60 Scholars, націлену на збільшення кількості жінок в галузі. Вона створює кар’єрні можливості та дає шанс на отримання менторської підтримки для жінок у віці 18-23 років. 

Фонд Prancing Ponies Foundation був заснований у 2015-го після першого ралі від Ferrari за участі лише жінок. Він продовжує проводити суто жіночі автошоу щосерпня в Каліфорнії. А ще — програми, які сприяють залученню жінок з недостатньо представлених спільнот до роботи в галузях STEM. 

Мішель Крістенсен, дизайнерка моделі Acura NSX (яку в усьому світі знають під назвою Honda NSX) і директорка з дизайну Karma Automotive, американського виробника електромобілів класу «люкс», розповідає, що захоплювалася автомобілями з дитинства: 

«Мої мама й тато мали потужні автомобілі. Мій дядько брав участь у перегонах на Barracuda… Мене від природи тягнуло до двигунів, механізмів і всього швидкого». Під час одного шоу модифікованих автомобілів батько звернув її увагу на дизайнера автомобілів. «Я не знала, що така професія взагалі існує, — розповідає вона. — Я сказала: “Що?! Так можна?!”». 

Крістенсен була однією з лише двох жінок у своєму випуску зі Школи дизайну ArtCenter у Пасадені (Каліфорнія). Їй запропонували вакансію дизайнера у Honda. Вона прийняла пропозицію ще на випускному вечорі. 

«Я пам’ятаю, як один з керівників спеціально сказав мені: “Ми найняли тебе не тому, що ти жінка, а через твоє портфоліо”, — каже вона. — Є люди, які змушують вас почуватися символом. Коли ти одна із небагатьох, приємно знати, що ти не просто галочка». 

Однак Крістенсен визнає, що є для цієї індустрії винятком, а не правилом. Вона часто називає себе «єдиною дівчиною у морі хлопців» і каже, що жодного разу не зустрічала більше ніж три жінки у класі з навчання дизайну автомобілів. «Жінки нечасто відчувають пристрасть до авто, — каже Крістенсен. — Типове виховання дівчаток цього не передбачає. Але саме через пристрасть я потрапила до цієї сфери». 

Електромобілі від початку призначалися для жінок 

Імовірно, саме зараз відкривається вікно можливостей для залучення більшої кількості жінок на кшталт Крістенсен до відділів дизайну та насичення дизайну автомобілів фемінністю або навіть андрогінністю. «Автомобілі все більше нагадують пристрої, — каже Оффер. — Нам потрібно змінити погляд на відчуття, які ми отримуємо під час водіння». Цікаво, що хоча ця тема здається актуальною тепер, електромобілі існують з кінця 1800-х років. 

Перший автомобіль Фердінанда Порше, Egger-Lohner моделі C.2 Phaeton, був електричним. На кінець 19-го сторіччя, за оцінкою Міністерства енергетики США, електричною була третина усіх автомобілів. Вони були тихими, простими у користуванні та ідеальними для коротких поїздок містом. Саме тому їх рекламували жінкам. В одній моделі, Waverly Electric 1912-го, підкреслювались чистота й просторість («ніжні сукні не забрудняться в цьому місткому електромобілі!»). 

На запитання про подальший розвиток індустрії електромобілів Оффер відповідає, що основна ціль: «Досягти такого рівня кастомізації та модульності транспортного засобу, який дозволить пристосовувати його до ваших потреб, незалежно від того, їдете ви на шопінг або до кемпінгу чи відвозите дітей до школи. Ми прагнемо зробити автомобіль адаптивним незалежно від вашого гендеру». 

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, жінки, як і раніше, виконують левову частку неоплачуваної роботи по дому та відповідних обов’язків. У середньому чоловіки витрачають на це трохи більше ніж дві години на день, а жінки — понад чотири. 

Тому інтегрування в автомобілі елементів дизайну, розрахованих на собак, дітей і перевезення продуктів, — не сексизм, а знак поваги до непомітної роботи, яку жінки виконують щоденно незалежно від того, працюють вони фултайм, залишаються вдома чи обрали якийсь проміжний варіант. Тим часом багато чоловіків також беруть на себе подібні обов’язки. Відповідно, їм може сподобатися невеличка деталь, яка спрощує налаштування сидіння або полегшує поїздки разом із золотистим ретривером. 

Скотті Райсс — засновниця сайту A Girls Guide to Car, який допомагає жінкам орієнтуватися в автоіндустрії. Вона досліджує питання на кшталт, в яких автомобілях найзручніші підголівники для волосся, зібраного у хвостик, або як мода впливає на дизайн. За її словами, уже зараз можна побачити натяки на втілення бачення Оффера, зокрема у Buick. 

«Buick відверто адаптує свій бренд під жінок, — каже Райсс. — Вони обладнали інтер’єр своїх авто відповідно до потреб клієнток: світліші кольори, більші люки та салон, розрахований на те, щоб в ньому було приємно перебувати. Buick насправді намагався з’ясувати, що потрібно жінкам і що вони хочуть бачити у авто, та надати це в доступному форматі». 

Звісно, усі OEM виконують «домашню роботу» і проводять маркетингові дослідження та фокус-групи серед споживачів. За словами Райсс, Kia конкурує з Buick за увагу клієнток: «Ще один гарний приклад — Sorento. Ця модель дуже функціональна та проста у використанні: окремі сидіння в другому ряді, достатньо місця для великих собак і маленьких дітей». 

Спроба Volvo 

Але, імовірно, кінцевий результат розробки автомобілів для жінок не завжди знаходить однаковий відгук у жінок і чоловіків, а тим більше у спільноти LGBTQIA+. Наприклад, у 2004-му повністю жіноча команда з Volvo запитала жінок, що вони хочуть мати в автомобілі, як ззовні, так і зсередини. 

У результаті створили ексклюзивну модель Your Concept Car (YCC). Він мав на меті задовольнити всі побажання опитаних жінок: простота паркування, мінімальна потреба в технічному обслуговуванні, зручна організація місць для зберігання, гарна видимість, простота сідання та виходу з автомобіля.

Де ця модель зараз? Не на ринку, хоча гілка на Reddit дворічної давнини, у якій обговорюють YCC та її потенціал, повна ідей від автолюбителів усіх гендерів. 

Деякі дані свідчать про те, що в очах OEM жінки є таким собі голосом практичності у дизайні автомобілів, зокрема, в умовах переходу індустрії до електромобілів і відповідних технологій. У січні 2023-го на зустрічі Національної асоціації автомобільних дилерів провели повністю жіночу дискусію. На ній декілька топкерівниць із відділів продажів і маркетингу компаній GMC, Toyota й Audi обговорювали побажання жінок до електромобілів. 

«Чого жінки хочуть від електромобілів: отримати безпечне авто, яке було б комфортним та стильним. Мати чудовий користувацький досвід, незалежно від того, чи вони сидять за кермом авто із ДВЗ або електромобіля», — сказала Моллі Пек, міжнародна директорка з маркетингу GMC та Buick. 

Також цікавить джерело матеріалів, з яких виготовлене їхнє авто. Чи зроблені вони з вторинної сировини? Чи можна використати в автомобілі більше екологічних технологій? Бенґл стверджує, що значущість вибору кольорів і матеріалів в дизайні серйозно недооцінена. 

«Крім того, що вони впливають на всю екологічність галузі, їхня робота може бути однією з найцінніших для створення емоційного зв’язку з клієнтами, — каже Бенґл. — Наскільки я знаю, досі доволі рідко трапляються дизайнери автомобілів, які здобули освіту в галузі кольору, матеріалів та оздоблення. Частіше це люди з іншої галузі, як-от моди або дизайну текстилю, які перейшли до автоіндустрії. Я не впевнений, що система освіти справді відповідає потребам індустрії в цьому питанні». 

Джо Льюїс, голова відділу кольорів і матеріалів у McLaren, розпочинала кар’єру у сфері текстилю та моди в компанії Stella McCartney, але вже 12 років працює в автомобільній індустрії. «У наш час матеріали впливають на дизайн і відіграють у ньому провідну роль, — каже вона. — Ми створюємо матеріали, а не те, що лежить зверху, як глазур на торті. Вони стали більш невіддільною частиною дизайну». 

Зміна напряму 

Дерек Дженкінс, старший віцепрезидент з дизайну та бренду компанії Lucid Motors, розповідає, що почав думати про літаки, які мають стати основою майбутнього дизайну електротранспорту. Він помітно сахається від ідеї про те, що дизайн автомобілів за своєю сутністю чоловічий. 

«[У моделі Lucid Air] ми навмисно відійшли від агресивних елементів, — каже він. — Там немає фальшивих вентиляційних отворів, вона не виглядає загрозливо. Мені авто скоріше нагадує реактивний  літак  — бездоганно гладкий. Я не вважаю це маскулінним або фемінним. Просто елегантним». 

Ба більше, за словами Дженкінса, важливо те, що Air не виглядає «відверто хвалькуватою» або «відверто маскулінною». Він визнає, що термін «маскулінний» «часто використовується в автомобільному дизайні досі, у тому числі мною, але в Lucid ми прагнемо досягти іншого». 

Імовірно, потреба у пошуку нових підходів тільки зростатиме зі зміщенням фокуса дизайнерів автомобілів у бік інтер’єру.

Ральф Жиль, головний дизайнер Chrysler, каже, що, коли машини перетворилися на «надзвичайно потужні комп’ютери на колесах», він по-іншому почав ставитися до наймання співробітників. 

«Ми переманюємо людей із індустрії моди, — розповідає він, вказуючи на органічне перетинання моди з дизайном автомобільних інтер’єрів. — Буквально витягували людей з підвалів у домах їхніх батьків, де вони розробляли відеоігри». 

Також, за словами Жиля, значну увагу наразі приділяють звуковому дизайну. «Водити електромобілі захопливо, але вони дуже тихі». Можна обговорювати, чи увага до звуків більше притаманна чоловікам чи жінкам, але це, безсумнівно, нова сфера, з якою дизайнери можуть попрацювати. 

Крістенсен з компанії Karma дуже захоплена можливістю прокладати нові шляхи. Ось що вона каже про цього виробника електромобілів класу «люкс»: «Це було одним із найпривабливіших для мене аспектів цього бренду. Це чистий лист… Ми вриваємось у всеозброєнні». 

Цікаво, що таке бачення майбутнього збігається з міркуваннями про дизайн Рамса. Можливо, розвиток автоіндустрії має йти не у напрямку фемінності (чистий лист) чи маскулінності (всеозброєння), а десь посередині. Там, де зливаються практичність і поезія, із хвостиком чи без. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...