Нічого спільного. Як росіяни з Долини та списку Forbes відхрещуються від зв’язків із батьківщиною

Засновник Telegram Павло Дуров, співзасновник банку Revolut Нік Сторонський, засновники мобільних ігор Playrix Ігор і Дмитро Бухмани й інші мільярдери, які народилися в росії, просять не пов’язувати їхні імена з батьківщиною. І причина тому насправді дуже проста — ніхто з них не хоче опинитися в наступному списку санкцій проти росії. Про це розповідає американський Forbes. Помітні настрої спостерігаються і в Долині: ті, хто декілька місяців тому хизувався успіхами росіян у Долині та дякував за інвестиції росіян, сьогодні всіляко заперечують свої зв’язки.

Що сталося

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну колективний Захід уже запровадив шість пакетів санкцій. Але, окрім російських компаній, під обмеження потрапили й мільярдери, які так чи так пов’язані з країною-агресором. Зокрема, Велика Британія вже запровадила санкції проти десяти найбагатших людей росії, ЄС — проти дев’яти, а США — чотирьох. У багатьох із них блокують рахунки в іноземних банках, вилучають приватні літаки, яхти та вілли. Тому кожен наступний анонс нових санкцій не може не бути привидом для хвилювань для десятків інших багатіїв росії.

Власне, російські мільярдери, які будують свій бізнес десь за кордоном або просто вже давно проживають за межами рф, усе частіше почали наголошувати, що не є російськими бізнесменами. Серед них:

• Павло Дуров — на початку повномасштабної війни в Україні він нагадав, що рід його матері походить з України, а сам він покинув рф ще 2014 року. Причому не просто так, а через вимоги ФСБ розкрити дані найбільшої соціальної мережі в росії та Україні «ВКонтакте». Тоді Дуров був CEO соцмережі. Перед тим ФСБ намагалося тиснути на нього 2011 року через вимогу закриття опозиційних груп і двох зустрічей. Зараз Дуров проживає в Дубаї, а за паспортом узагалі є громадянином Франції.
  
• Нік Сторонський — Микола проживав у росії до 20 років. Потім переїхав у Велику Британію, де і заснував 2015 року з українцем Владом Яценком цифровий банк Revolut. Його представник говорить, що Сторонський є громадянином Британії, тому він і наполягає на тому, щоб його не називали російським мільярдером. Але тут також треба додати, батько Сторонського — Микола Миронович — є топменеджером російського  «Газпрому», з грудня 2019 року обіймає посаду гендиректора АТ «Газпром Промгаз».
  
• Ігор і Дмитро Бухмани — брати заснували 2004 року на батьківщині в місті Вологда компанію з виробництва мобільних ігор Playrix. Але вже 2013 року перевезли її до Ірландії. І попри те, що тисячі співробітників компанії продовжують працювати з України та росії, самі Бухмани просять не називати їх російськими мільярдерами. Пояснюючи тим, що з 2016 року вони є громадянами Ізраїля.
  
• Євген Швідлер — бізнесмен має більш тісні зв’язки з росією. Насамперед він є партнером підсанкційного Романа Абрамовича. А також є співзасновником інвестиційної Millhouse, яка має частки в нафтових компаніях росії «Сибнефть» (зараз «Газпром нефть»), «Русский алюминий», «Аэрофлот» и «Руспромавто», а також 2014 року компанія відкрила представництво в анексованому Криму. Проте сам Швідлер стверджує, що до росії стосунку не має. Він народився в Уфі, а з 1994 року мав громадянство США, 2010 року — отримав британське.
  
• Лен Блаватник — Леонід народився в Одесі та мешкав у росії. Проте 1978 року імігрував до США. І хоча Блаватник відхрещується від зв’язку з росією, наголошуючи, що є громадянином Великої Британії та США. Він розбагатів із підсанкційним Віктором Вексельбергом. Щоправда, зараз Лен інвестує лише в іноземні компанії: Warner Music, виробника хімікатів LyondellBassell і лейбл Tory Burch. Також відомий пожертвуваннями Стенфорду, Гарварду й Оксфорду.
  

Інвестори теж не хочуть російських грошей

Не мільярдерами єдиними. Не лише багатії відмовляються від своєї батьківщини, а й іноземні інвестори не готові взаємодіяти з російськими грошима. Вони детально перевіряють зв’язки своїх партнерів і переписують минулі правила введення бізнесу. Підприємці й інвестори стурбовані тим, що їхній капітал може зникнути. Інші побоюються, що будь-який зв’язок із багатими росіянами може несправедливо затаврувати їхні фірми чи стартапи. Ось декілька яскравих прикладів:

• Y Combinator — американський бізнес-інкубатор для стартапів запросив від усіх своїх партнерів підтвердження про те, що вони не підпадають під санкційний список США. Окрім того, вони мають підтвердити, що не співпрацюють прямо чи опосередковано з тими, хто потрапив під санкції.
  
• Маша Бухер — засновниця компанії Day One Ventures у коментарі для The Washington Post (через юристів, звісно) відхрестилася від співпраці з російськими інвесторами. У підлітковому віці росіянка Маша Дрокова була лідеркою президентської пропутінської організації «Наши» (путін & co). Найголовніше те, що ще під час промо свого фонду Day One серед інвесторів Маша називала російських мільярдерів Олександра Мамута та засновника російського телекомунікаційного та медіаконгломерату «Система» Володимира Євтушенкова. Проте після вторгнення рф в Україну Бухер заперечує цю інформацію. Жінка каже, що довгий час «уникає» російських грошей, адже вони стали «токсичними» після анексії Криму 2014 року.
  
• Юрій Мільнер — народився в Москві, але 1990 року поїхав на навчання до США. Мільнер був співвласником і головою ради директорів Mail.Ru Group. Окрім того, має венчурний фонд DST Global, у який інвестував підсанкційний Алішер Усманов, банк BTБ і дочірню компанію «Газпром». Проте Мільнер підкреслює, що є громадянином Ізраїля, а 97% його статків зароблені за межами росії. Але зараз мільярдер відхрещується не лише від російського громадянства, а й частково від грошей. Його представники заявляють, що після 2011 року його фонд не взаємодіяв із російськими інвестиціями, а кошти ВТБ повернув ще 2014 року, коли на банк уперше наклали санкції США.
  
• Эстер Дайсон — широко відомо інвесторка Кремнієвої Долини до повномасштабного вторгнення рф була членкинею ради директорів «Яндекс». Проте 7 березня покинула цю посаду.
  
• Нік Давидов — інвестор Кремнієвої Долини покинув свій російський венчурний фонд Gagarin Capital. Причина — його партнер хотів лишитися у країні й інвестувати в місцеві бізнеси. Тому Давидов разом із дружиною створили новий фонд Davidovs Venture Capital, який не інвестує в російські компанії. Щобільше, вони просять компанії підписувати угоду про те, що ті не будуть виходити на російський ринок.
  
• Redline Capital Management — лондонський венчурний фонд відхрестився від інвестиційних зв’язків мільярдера Володимира Євтушенкова. Окрім того, після 24 лютого фонд видалив сторінку «Команда», де була інформація про доньку Євтушенкова, Тетяну. Жінка є CEO та керівною партнеркою фонду. Але найцікавіше — вона була радницею підсанкційного російського Сбербанку.

Про те, що російські гроші стануть токсичними, заявляв ще 8 березня Співзасновник і керівний партнер GrowthUP Group Денис Довгополий. Саме тоді стало відомо, що європейський венчурний фонд Index Ventures оголосив про вихід із російського ринку та припинення інвестицій в компанії, які хоч якось пов’язані з представниками з рф.

Очікувано, що зараз до будь-яких зв’язків із рф ставляться стримано, якщо не з острахом. Хотілося би сказати, що з етичних причин, але більше із суто економічних: потенційні санкції й арешт майна майоріють на російських грошах. Годі казати про репутаційні ризики. Це, звісно, не відкидає можливості інвестувати через фонди та третіх осіб або не розкривати джерела фінансування. Та якщо оцінювати довгострокову перспективу, то стартапи уникатимуть небажаних сюрпризів і, найімовірніше, звернуть увагу на інші джерела фінансування. Китай, Близький і Середній Схід, вітання!