За кордоном ШІ-артисти очолюють Billboard, вибивають мільйонні контракти й отримують пріоритет у стримінгових платформ. В Україні — те саме: запуск ШІ-треків стабільно кращий за людський. Платформи адаптуються, слухачі звикають, бізнес рахує вигоду. А музиканти намагаються зрозуміти, яке їхнє місце в новому ландшафті ринку.
Журналістка Vector Дарія Прудіус під «Смарагдове небо» досліджує, як гравці індустрії ставляться до нейромереж, де проводять власні межі та як змінюється ринок. Свої коментарі дали:
- Ірина Горова, засновниця та CEO Pomitni;
- Дмитро Однороженко, фронтмен гурту «Хейтспіч»;
- Макс Нагорняк, засновник проєкту Bezodnya Music;
- Олексій Єфименко, засновник проєкту NUAM;
- Леонід Ласточкін, СЕО Mayak Music.
Цифри, на які треба зважати
Станом на листопад 2025 року, кожного дня на стримінгові платформи завантажують близько 50 000 повністю ШІ-генерованих треків. 34% з них вже не експерименти аматорів у гаражах. Для порівняння: на початку року цей показник становив лише 10%. Потрійне зростання за дев’ять місяців.
Найбільш тривожна цифра — інша. Свіже дослідження французької платформи Deezer та агентства Ipsos показало: 97% слухачів не можуть відрізнити музику, створену штучним інтелектом, від тієї, що написали люди. Зауважте, мова не про «мають труднощі» чи «іноді плутають».
Тож, чи означає це, що дискусія про «душу» та «автентичність» втрачає практичний сенс для переважної більшості аудиторії? Якщо трек звучить добре, викликає емоції та потрапляє в плейліст — виходить, його походження стає другорядним.
Трішки локальних цифр
В Україні тенденція відтворюється майже дзеркально. За даними дослідження агрегатора української музики NAUM, яке команда надала Vector, за перше півріччя 2025-го на локальні платформи завантажили 25 262 ШІ-треки.
За 11 місяців дебютували 1015 живих артистів і 543 ШІ-артистів. Середня кількість щомісячних слухачів на Spotify:
- у ШІ-артистів — 2430;
- у людей — 744.
Водночас майже 24 000 ШІ-треків не змогли подолати позначку в 1000 прослуховувань. Решта 1647 композицій разом зібрали 26,1 млн стримів. Для порівняння: у справжніх дебютних артистів вийшов 4081 трек, і лише 551 із них перевищили 1000 прослуховувань — у сумі це 6,7 млн стримів.
Що важливо: старт ШІ-артистів стабільно сильніший за дебютантів-людей. Не завжди й не в кожному жанрі, але статистично — так. Алгоритми платформ не розрізняють походження контенту, вони реагують на поведінку слухачів. А слухачі, як з’ясувалося, теж не розрізняють. Проте кількість завантажень — не найбільша проблема.
Міжнародна конфедерація товариств авторів і композиторів (CISAC) підрахувала, що до 2028 року музиканти можуть втратити 24% своїх доходів через генеративний ШІ. У грошовому еквіваленті це 10 млрд євро за п’ять років (2023–2028). Найбільше постраждають цифрові канали — там прогнозується втрата 30% ревеню.
Особливо вразливий сектор B2B-музики — фонові треки для бізнесу, реклами, відеоконтенту. Прогнозують, що до 2028 року ШІ генеруватиме 60% цієї музики. З точки зору бізнесу виникає питання: навіщо платити авторам за ліцензії, якщо «достатньо пристойний» трек можна отримати за кілька доларів через підписку?
Паралельно зростає ще одна економіка — ШІ-індустрія музики. Через три роки ринок ШІ-генерованої музики досягне 16 млрд євро щорічно, а інструменти для її створення — ще 4 млрд євро. Глобальний ринок ШІ-музики, за консервативними оцінками, наближається до $2 млрд і зростає приблизно на 30% на рік.
Нейромережі в чартах
Три роки тому FN Meka став показовим факапом. Capitol Records підписала віртуального репера — і через дев’ять днів скасувала контракт. Проєкт згорів на расових стереотипах, «цифровому блекфейсі» та використанні голосу реального музиканта без належної оплати. Скандал, провал, урок нашого часу: так презентувати ШІ-артистів не можна.
Сьогодні ШІ-перформери очолюють чарти Billboard. У листопаді 2025 року Breaking Rust — повністю синтетичний кантрі-виконавець — зайняв перше місце в Billboard Country Digital Song Sales із треком Walk My Walk. Понад 3,5 млн прослуховувань на Spotify, верифікований профіль, фанати в коментарях запитують про тури. Вочевидь частина аудиторії досі не усвідомлює, що Breaking Rust не існує фізично.
На відміну від FN Meka, тут немає культурної апропріації чи сумнівних схем. Є просто трек, який алгоритм видав, він злетів досить високо. Цифрові продажі сильні, хоча органіка на стримінгах скромніша. Однак це вже прецедент, коли ШІ вперше офіційно обійшов живих артистів у чарті світового рівня.
Інший кейс — Xania Monet. Віртуальна R&B/госпел-співачка з Міссісіпі, створена Telisha Nikki Jones, дебютувала одночасно у п’яти чартах Billboard: Hot Gospel Songs, Hot R&B Songs та інших. У жовтні 2025-го вона підписала багатомільйонний контракт із Hallwood Media після жорсткої конкуренції між лейблами.
Втім, Jones нічого не приховує. Вона прямо каже, що працює на Suno, освоїла ШІ за чотири місяці й пише всі тексти сама — на базі власних віршів. В такому випадку Xania Monet — модель, де людина керує креативом, а ШІ виконує технічну роботу.
Українські «штучні топи»
За даними дослідження NUAM, станом на листопад 2025 року, серед першої десятки ШІ-артистів лідирує Amaya Roma (AI, pop) із понад 171 000 прослуховувань. Друге місце — Y.K. Music із понад 163 000 прослуховуваннями.
Усі вони дебютували цього року й позначені як AI, pop. У них немає акаунту в Instagram (окрім LYRA Music UA, 8 місце в топі, яка намагається імітувати присутність у соцмережах).
Окремий випадок — литовський проєкт Transportna, який здобув популярність завдяки україномовним постпанк-пісням. У профілі на Bandcamp гурт позиціював себе як «архітектори з Йонішкіса з українським корінням». Лише на YoutubeMusic гурт має 280 000 слухачів на місяць, а пісні «Ніби у кіно» та «Холодні стіни» набрали понад 440 000 відтворень кожна.
Іронічно, що «штучність» гурту виявили після допису Tranpsortna, де вони стверджували, що з’явилися артисти, які копіюють їхній стиль, візуал, атмосферу та навіть назви.
Зрозуміти, що це ШІ-гурт можна за помилковими наголосами при ідеальній вимові — характерна ознака ШІ. До того ж у пісні «Ніби у кіно» на 3:21 звучить фраза: «Звук дещо посилюється і поступово поглинає музику, залишаючись звучати наодинці ще кілька секунд, перш ніж різко обірватися» — інструкція з промпту, яку забули вирізати.
Дмитро Однороженко, фронтмен гурту «Хейтспіч», відреагував: «О ні, в ШІ-гурта вкрали ідентичність. Все-таки не треба було хвастатись однокласникам заробленими грошима».
О ні, в ШІ-гурта вкрали ідентичність 😭😭😭😭
— дмитрик ненависнапромова 🪗 (@heitspich) October 6, 2025
Все-таки не треба було хвастатись однокласникам заробленими грошима… pic.twitter.com/bIF9Mys94K
На запитання Vector про те, наскільки реальною є конкуренція з боку ШІ-треків, Однороженко відповідає прямо: «У першу черг,у ШІ-слоп забирає слухача в максимально посередніх артистів. Як бачимо, заміщення почалось із жлобської попси і постпанку, то ж ми поки не в зоні ризику. Але через пару років замінять і нас, людям же залишиться лише нудна робота і самознищення».
Водночас музикант підкреслює, що основний дохід артисти отримують від мерча, концертів та взаємодії зі слухачами, а прослуховування музики безпосередньо приносить відносно невелику частку доходу.
Як реагує глобальний ринок
Коли технологія зачіпає авторські права й заробіток, індустрія робить те, що вміє: судиться і ламає закони під себе. У 2025-му музичний ринок розбирається з цим одночасно юридично, політично й фінансово.
Так, у червні 2024 року Universal, Sony та Warner подали позови проти ШІ-платформ Suno та Udio за масове порушення авторських прав. Вимагали до $150 000 за кожну композицію.
Suno відповіла, що навіть якщо ШІ навчався на захищених піснях, згенеровані треки — це нові звуки, які не порушують наявні записи. У жовтні 2025 року Universal врегулювала спір з Udio й оголосила про спільну «ліцензовану платформу» у 2026 році.
Натомість Spotify, Universal, Sony та Warner оголосили партнерство для «артисторієнтованих» ШІ-інструментів із принципом opt-in — коли користувач сам має дати згоду або ввімкнути функцію. ElevenLabs та Merlin/Kobalt запустили першу модель з розподілом роялті 50/50 між видавництвом і записом.
Spotify запускає маркування ШІ-треків, фільтр спаму й бан клоном голосу. Deezer прибирає ШІ-музику з рекомендацій і редакційних плейлістів, на платформу щодня заливають понад 30 000 повністю згенерованих треків.
У листопаді 2025-го Пол Маккартні, Кейт Буш, Елтон Джон та ще понад 1000 музикантів випустили альбом Is This What We Want? — збірку треків, де замість музики звучить тиша порожньої студії. Назви треків містять послання: «Британський уряд не повинен легалізувати крадіжку музики на користь ШІ-компаній».
Він зʼявився на знак протесту проти нового британського законопроєкту про авторські права, який може дозволити ШІ вільно використовувати захищений контент — включно з музикою — без згоди авторів.
Як реагують українські гравці
Проблема не в ШІ?
За словами засновника NAUM Олексія Єфименка, станом на листопад 2025-го, майже 35% усієї української музики створено з участю ШІ — ще влітку було 25%. У чартах із 50 позицій стабільно з’являються 6–8 ШІ-треків. На думку Єфименка, проблема в «неосвіченому українському слухачі», який «не розбирається» в якісній музиці, «зробленій не на колінці» — і прослуховуваннями просуває ШІ в чарти. Єфименко не вважає, що з ШІ-музикою треба боротися через заборони: стримінги не блокуватимуть такий контент — якщо це зробить Spotify, слухачі просто перейдуть на YouTube Music. Тож, каже, підіймати музичну освіченість українського слухача мають музичні критики, інфлюенсери, медіа тощо.
Ірина Горова, засновниця та CEO музичного лейбла pomitni, підкреслює: «Лише 1647 ШІ-треків набрали сукупно 26 млн прослуховувань. Для порівняння, одна пісня DOROFEEVA «А я все плакала» має понад 12 млн стримів, а «Кохаю, але не зовсім» — 11 млн. Тобто два треки реальних артистів збирають стільки ж, скільки вся українська добірка ШІ-пісень за 3 квартали».
Деякі критики прогнозують, що з’явиться окремий жанр — AI-pop, де музика буде чітко маркована як створена ШІ, а за процесом стоятиме людина, яка керує ним. Можливо, навіть виникнуть професійні ШІ-музичні продюсери, які будуть створювати біти винятково через алгоритми, а великі артисти почнуть експериментувати з ними, роблячи прецеденти, коли аранжування створює конкретний АІ-продюсер.
Водночас Макс Нагорняк, засновник проєкту Bezodnya Music підкреслює, що йому не подобається, коли слухачів обманюють, але якщо продукт виглядає так, ніби його створила людина, у цьому немає нічого принципово поганого: «Це як сперечатися з тим, що йде дощ. Ну, він йде — це нормальне, природне явище. Штучний інтелект не створить хіти Radiohead, Катю Chilly чи суперкультових гуртів. Залишається людина, і саме її унікальність зачіпає мільйони, а не шаблонність і зашкарублість». За його словами, ШІ багато в чому допомагає мистецтву, багато в чому шкодить, але це природна частина еволюції.
Використання ШІ професійними артистами
За оцінкою Леоніда Ласточкіна, CEO Mayak Music, майже кожен третій артист так чи інакше використовує ШІ у створенні треків. Найчастіше використовують ШІ для генерації вокальних партій у демозаписах, що, за його словами, фактично знищило професію демовокалістів. Крім того, саунд-продюсери почали економити на живих інструментах, замінюючи їх ШІ-генерованими семплами, адже замість запису живого хору можна швидко згенерувати потрібні партії.
Макс Нагорняк оцінює використання ШІ по-різному — усе залежить від конкретного артиста. Він пояснює, що все залежить від ставлення до музики: артист — це той, хто живе творчістю.
Як СЕО музичного лейбла, Ірина Горова додає: «Що більше в нашому житті буде ШІ, то більше цінуватиметься людина, яка створює контент самостійно. Водночас конкуренція у музичному просторі стане сильнішою. Можливо, зміняться форми роботи та бізнес-моделі, а бюджети на розкрутку артиста лише зростатимуть».
Хто має діяти
Питання відповідальності викликає найбільше дискусій. Ласточкін підкреслює, що зараз відповідальність перекидається з однієї сторони на іншу, і ніхто не хоче її нести: «Цей продукт може жити, звичайно — у нього є право на слухача. Ми не можемо забороняти слухати такі продукти. Але має бути спецмаркування. Це обов’язково, бо інакше ми бачимо те, що відбувається в трендах і чартах».
Ірина Горова погоджується з необхідністю дій з боку платформ: «Стримінгові платформи вже намагаються відстежувати контент, створений ШІ, і не монетизувати його. Для них це стратегічно невигідно — адже якщо на стримінгах з’явиться надлишок штучно згенерованого матеріалу, цінність таких платформ суттєво знизиться».
Чи стали ШІ-проєкти повноправними учасниками ринку
Олексій Єфименко каже прямо: «Хочемо ми цього чи ні, так, на жаль, стали».
Макс Нагорняк дивиться на це трохи інакше, розділяючи цифровий і фізичний світи: «Повноправними учасниками ринку точно не можна. Музична індустрія — не тільки цифра. У цифровому світі, скоріш за все, вони є. Але повноцінні AI-артисти ще не виходили на сцену». Він додає, що майбутнє може виглядати як голограми та візуальні шоу: «Скоріш за все, це буде щось на кшталт ABBA: голограми, концерти, візуальні шоу».
Ласточкін оцінює з морального боку: «За моральними, професійними критеріями — ні. Як порівняти живу людину, яка має досвід у Євробаченні і створює хіти, з кимось, хто просто користується інструментами? Це не одне й те саме».
І підкреслює специфіку українського ринку та потенційно позитивну роль ШІ: «Найголовніше зараз в українській музичній сфері — за рахунок якісного продукту та системної роботи індустрії в хорошому сенсі змушувати людей слухати українське». Він додає, що ШІ може допомогти створювати більше української музики та скоротити розрив із російським ринком: «російський ринок генерує в десятки разів більше, ніж ми. Якщо ШІ допомагає нам зменшити цей розрив і створити більше продукту українською мовою, то, слава Богу, хай так і буде».
Замість висновків
Усі п’ятеро спікерів із різних сегментів індустрії погоджуються в одному: межа між прийнятним і зашкварним використанням ШІ є, просто ніхто вже не впевнений, де вона.
Для когось ключовою є прозорість — використовуєш ШІ, скажи про це прямо. Для інших — контроль: рішення має ухвалювати людина, а не модель. Для третіх — економіка: поки артист здатен заробляти, технічний прогрес — не проблема, а перевага.
Поза тим, усі визнають, що межа постійно рухається, і те, що ще вчора було табу, сьогодні проходить як норма. Однак саме ця швидкість і є головним ризиком — індустрія може навіть не встигнути помітити, що саме вона втратила або здобула.