preview preview
Нова функція

Слухай статті з Respeecher

Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
preview
00:00 00:00
Наступні статті
    Завантажується
    Голос
    Вибір голосу
      player background
      Вибір голосу
        Наступні статті
          Завантажується
          00:00 00:00
          БІЗНЕС

          Не споживачами єдиними: з чого почати роботу зі стейкхолдерами в комунікаціях 

          10 Червня 2025, 13:00
          14 хв читання
          Лідія Неплях Керую стрічкою, працюю з SEO-оптимізацією, вичитую тексти та верстаю.
          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
          Режим читання

          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

          Стейкхолдери — широка мережа людей, важливих для життєдіяльності будь-якого бізнесу. Від них залежить, чи дозволить місцева громада побудувати на їхній території ваше підприємство, чи вийде на нього з вилами; чи будуть працівники пишатися своєю організацією і вмотивовано працювати; чи виглядатимете ви в очах регуляторних органів законослухняним громадянином, чи незрозумілим об’єктом, до якого треба придивитися. Всі згадані групи є прикладами стейкхолдерів.

          Як побудувати комунікації зі стейкхолдерами так, щоб вони були союзниками та адвокатами, а не байдужою спільнотою, яка готова виступити проти вас? Почати варто з визначення та систематизації всіх осіб, що можуть стати рушієм прогресу вашого бізнесу чи, навпаки, вставити палки в колеса. 

          Визначення стейкхолдерів і відмінність від ЦА

          При визначенні стейкхолдерів існує ризик оминути увагою когось важливого. Тут допоможе аналогія: якщо бізнес — це корабель, то стейкхолдери — не лише пасажири. Це ще екіпаж, власник судна, порти та їхні команди, пірати та інші. Чи буде мандрівка успішною, якщо пасажири — наша цільова аудиторія, залишаться задоволеними, але екіпаж звільниться? Вочевидь, ні, і в плавання ви більше не підете. Так виглядає і мережа стейкхолдерів. Все, що впливає на результати «подорожі», має бути в аналізі.

          Тож, цільова аудиторія — це лише частина всього пулу стейкхолдерів. Це клієнти, яким бізнес продає продукт або послугу. Втім, процвітання компанії залежить не лише від продажів. Адже якщо інші групи застрайкують — то продавати буде нічого. Всі, хто має вплив і власний інтерес у результатах (негативних чи позитивних) компанії — і є стейкхолдерами.

          Розглянемо на прикладі:

          Ви відкрили магазин жіночого одягу й визначили свою ЦА (потенційних покупців): мешканки міста Х віком від 16 до 60 років із середнім рівнем доходу. Чи вплине на долю вашого магазину умовна Тетяна, яка пройде повз і придбає джинси в конкурента? Вона підпадає під всі параметри ЦА, але одна її покупка (у нашому випадку «не покупка») не вплине на успіх вашого магазину. 

          Водночас є Віталій — найбільш популярний місцевий блогер, який робить огляди на все новеньке в місті. Він не підпадає під ЦА, не є потенційним покупцем магазину (принаймні для себе). Але йому не сподобалось, що вивіска вашого магазину псує історичний фасад будівлі. Як наслідок, він розміщує негативний відгук у себе на сторінках, який знаходить підтримку в сотнях підписників. Чи вплине це на вашу репутацію, ставлення ЦА, а врешті й продажі? Так, і рівень цього впливу залежатиме від подальшого «підігрівання» ситуації в соцмережах.

          Так само вплинуть: інвестори, які дали гроші на відкриття магазину; орендодавці приміщення, в якому розташований ваш магазин тощо. І серед них може навіть не бути жодної мешканки міста, яких ви з самого початку закладали в ЦА.

          Тож, зафіксували, мережа стейкхолдерів — значно ширше поняття, ніж ЦА, безпосередні покупці/споживачі. Але як визначити всі групи, які будуть пріоритетними та що з ними робити далі?

          Як працювати зі стейкхолдерами покроково

          Крок I: визначення груп стейкхолдерів 

          Стейкхолдери бувають двох типів — внутрішні та зовнішні. Покупці вашого продукту/послуги (ЦА) входять до зовнішніх. Кого ще варто врахувати для подальшої комунікації?


          Розглянемо на прикладі все того ж магазину одягу.

          Внутрішні стейкхолдериЗовнішні стейкхолдери
          Крім згаданих клієнтів, інвесторів і орендодавців:
          1. Продавці та консультанти, які працюють у вашому магазині
          2. Працівники складу
          3. Якщо ви продаєте речі власного виробництва — всі працівники виробництва: дизайнери, кравці, операційний персонал
          4. Команда менеджерів, які займаються рекламою, SMM, розвитком магазину в цілому
          1. Постачальники тканин/готового одягу
          2. Регуляторні органи: від представників санітарно-епідеміологічної станції, охорони праці до податкової служби
          3. Місцеві органи влади
          4. Місцеві медіа, спільноти та групи, лідери думок
          5. Конкуренти

          Залежно від специфіки бізнесу/продукту, можуть додаватися специфічні групи.

          Наприклад, ви хочете запустити ініціативу з роздільним збором сміття у вашому місті. Підтримати вас на шляху до організації цього процесу можуть екоактивісти, цільові ГО, тематичні комʼюніті, навіть міжнародні організації. Водночас варто враховувати вплив вже наявних служб з вивозу сміття, реакцію комунальних служб — чи готові вони до додаткової відповідальності на свої плечі, чи готова до цього інфраструктура? 

          Підсумовуючи: на жаль, не існує готового, вичерпного переліку груп, який можна копіпастнути у свою стратегію. Групи, на які точно варто звернути увагу та адаптувати до свого продукту послуг, охоплюють:

          Крок II: систематизація та пріоритетність груп — матриця стейкхолдерів

          Припустимо, на кроці I ви виокремили 12 різних груп стейкхолдерів: як тепер визначити всіх цих людей, скласти в зрозумілу форму й розподілити ресурси? З цим допоможе матриця стейкхолдерів. Це інструмент візуалізації, що дозволяє ідентифікувати ризики, можливості, найважливіших стейкхолдерів і зробити комунікацію системною. 

          Як будується матриця? Основними критеріями для неї є ступінь впливу бізнесу на стейкхолдера і навпаки — впливу стейкхолдера на життя бізнесу. Вони є осями координат. Як визначити ступені впливу — розглянемо на прикладі.

          Ви хочете побудувати сміттєпереробний завод поблизу одного з сіл. Ви визначили місцеву громаду як одного зі стейкхолдерів. Чи вплинете ви на її життя? Безумовно. І не лише створенням робочих місць і сплатою податків у місцевий бюджет, а й, імовірно, певним дискомфортом у їхньому житті. Тобто ваш вплив на їхнє життя — високий. 

          При цьому, чи може місцева громада повністю заблокувати таке рішення, якщо воно вже було підтверджене всіма органами влади та регуляторними інстанціями, у вас є інвестори, ресурси й усі документи на руках? Навряд чи. Так, мешканці можуть ускладнити реалізацію проєкту: починаючи від страйків під стінами заводу, до нескінченної тяганини з адміністративних питань. Саме тому їх варто враховувати, але кидати весь ресурс на переконання — недоцільно.

          А тепер припустимо «неідеальну картину» — у вас ще немає остаточного «так» від держорганів. Вплив держорганів на вас буде високим, адже вони можуть просто не дозволити будівництво. Потенційний вплив вашого заводу на самі органи — теж високий, адже це, знову ж таки, гроші в бюджет, робочі місця, зміна ландшафту міста в цілому. І ось, у комунікацію з такими групами доведеться вкладатися на всі 200%.

          Уявімо, як би виглядала матриця стейкхолдерів для такого проєкту:

          Інший приклад — з практики. Наша команда M&P Communications розробила комунікаційні стратегії національного та регіонального рівнів для енергетичного сектору, який разом із GIZ втілює процес Справедливої трансформації. Процес передбачає поступовий перехід від вугільної генерації енергії до «зеленої». 

          У нашому проєкті, як і в прикладі зі сміттєпереробним заводом, були групи, які могли суттєво знизити темп програми. І в кожній групі були гравці, які особисто впливають на процес. Щоб охопити всіх найважливіших осіб, ми перейшли до деталізації — наповнювали групи іменами. Якщо «місцева громада» — це сукупний стейкхолдер, де виокремити кожного члена неможливо, то у випадку профспілок, ГО, медіа, держорганів — варто все ж шукати окремих осіб (урядовців, директорів, головних редакторів, галузевих журналістів чи експертів). 

          Фінальний список стейкхолдерів для національної комунікаційної стратегії містив близько 200 осіб, які вже впливають або можуть вплинути на процес у майбутньому (з огляду на їх діяльність і позиції). Де ми відшукали всіх цих людей?

          • Сайти, стратегічні документи, звіти та дослідження від партнера — ваша база і ґрунт, з них потрібно починати пошуки.
          • Моніторинг медіа та соціальних мереж за ключовими словами (звертайте увагу на коментарі).

          Крок III: мапа стейкхолдерів — інструмент для роботи з кризовими групами

          Буває так, що всередині самої групи можуть бути представники з полярно різним ставленням до бізнесу. І саме так, як показує практика, буває найчастіше. 

          Для прикладу візьмемо групу «органи державної влади», яка зустрічається в усіх наведених ситуаціях: урядовці однієї партії можуть підтримувати вашу ініціативу, а іншої — жадати заблокувати на самому початку; органи місцевого самоврядування підтримають будівництво сміттєпереробного заводу, а урядовці на рівні області — спрямують бюджетні кошти на інші, більш пріоритетні проєкти. 

          Якщо це не ваш випадок — матриці буде достатньо для розробки плану комунікацій, інструментів і каналів. Втім, коли групи неоднорідні — потрібно йти глибше, ніж матриця за двома параметрами. Тоді, на які інструменти варто звернути увагу?

          Одним з розгорнутих методів аналізу стейкхолдерів є Salience Model — модель значущості. За нею оцінюють стейкхолдерів за рівнем влади + тим, наскільки вони в цілому дотичні до процесу + наскільки терміново потрібно реагувати на них. 

          Іншим методом є мапа стейкхолдерів. Саме її ми будували при розробці комунікаційних стратегій. Мапа виглядає як хрест і має мінусові значення: 

          • За горизонталлю стейкхолдери розміщуються за рівнем обізнаності. На прикладі сміттєпереробного заводу: зліва будуть всі ті стейкхолдери, які гадки не мають, як працюють такі підприємства й для чого; праворуч — ті, хто може розповісти про ваш завод трішки менше, ніж ви самі.
          • За вертикаллю — за ставленням. Знову ж, на прикладі з заводом: знизу будуть ті, хто кістьми ляже, але не дасть збудувати підприємство у місті; зверху — ті, хто вбачають у цьому неабияку вигоду й підтримають вас.

          Самі стейкхолдери позначаються кружечками, де діаметр вказує на рівень «гучності» — наскільки часто стейкхолдер зʼявляється в медіаполі та говорить про вас. Розмір кружечка може так само визначати вплив — наскільки його слова важливі для вашого бізнесу. Як ми будували мапу:

          1. На попередніх етапах виокремили групи стейкхолдерів та склали якомога детальний перелік осіб, які до них входять. Перенесли в таблицю.
          2. Для кожної особи з цього переліку визначили рівень обізнаності — високий, низький, середній. Це можна зробити за аналізом медіаполя чи говорила людина щось про вашу компанію, що дозволить визначити рівень обізнаності. Якщо публічних заяв немає — ставили «невідомо».
          3. За тим самим принципом визначаємо ставлення — негативне, негативно-нейтральне, нейтральне, нейтрально-позитивне й позитивне, або «невідомо».
          4. Всі стейкхолдери зі значенням «невідомо» в параметрах не були додані до мапи. Це — сірі кардинали, які можуть вистрибнути з критикою/підтримкою у будь-який момент, а можуть і ні.
          5. Для решти  — визначили рівень «гучності» голосу/впливовості. Отримані параметри задали координати для мапи. 

          Розглянемо, що вийшло в результаті нашої роботи в межах проєкту Справедливої трансформації (у робочій версії — конкретні імені осіб): 

          Що далі

          Як взаємодіяти з різними квадратами на наступних етапах? Розглянемо на прикладі вже згаданого сміттєпереробного заводу:

          • Правий верхній кут — адвокати (знають багато й ставляться позитивно): джерело сили бренду. Зокрема, у цю категорію може входити Голова Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів/голова екологічної ГО, який підтримує будь-які «зелені» перетворення на рівні міста й добре знає механізм перероблення сміття. Запрошуйте адвокатів до колективних сесій,  укладайте партнерства, реалізовуйте спільні проєкти, підтримуйте поінформованість та відкритість — так ви збережете їхню підтримку.
          • Правий нижній кут — противники (знають багато й ставляться негативно): за ними потрібно слідкувати, але не завжди є сенс кидати всі ресурси на їхнє переконання (це може бути просто неможливо). Наприклад, представники/директори місцевих компаній з вивезення сміття/комунальних служб можуть добре розуміти, які зміни внесе сміттєпереробний завод в їхню діяльність — і не готові до цих змін/не хочуть брати відповідальність/бачать у цьому загрозу для свого бізнесу. Якщо ця загроза та відповідальність дійсно існують, а фінансової вигоди немає — домогтися їхньої підтримки буде складно. Так само із забудовником, який нещодавно побудував котеджне містечко поблизу ділянки, яку ви викупили для заводу. Продаж будинків у самому розпалі, а тут таке «сусідство». 
          • Лівий верхній кут — зона розвитку (ставляться позитивно, хоча й небагато знають): ці стейкхолдери можуть стати адвокатами, якщо знатимуть достатньо. Потенційними адвокатами можуть стати представники місцевих медіа, які побачили потенціал для розвитку міста у вашій ініціативі, але поки не знають деталей; представники Департаменту економічного розвитку, які готові вас підтримати, якщо ви доведете зиск для бюджету міста. Донесіть більше подробиць про ваш бізнес, закріпіть позитивне ставлення — саме ваші ключові меседжі мають бути першими, що проллють світло на досі невідомий для них бізнес. 
          • Лівий нижній кут — зона ризику або диванних експертів (не розуміють, про що ви, але вже готові вийти з вилами): про цю групу також не варто забувати, адже сьогодні це може бути сварка в коментарях, а завтра — сварка в прямому ефірі чи під стінами вашого офісу. Зокрема, це може бути місцевий активіст, який звинувачує владу в фінансуванні непріоритетних проєктів замість, умовно, ремонту доріг. Можливо, отримавши достатньо інформації (скільки грошей принесе ваш завод у бюджет міста, скільки робочих місць створить, скільки інвестицій здатен залучити), його ставлення зміниться? Вирішальним є тільки те, від кого ця група стейкхолдерів отримає інформацію — від вас чи ваших противників. 

          Отже, стейкхолдери можуть бути як двигуном, так і гальмом бізнесу. Для послідовної комунікації з ними потрібні «навігатори», якими виступають матриця та мапа. Від того, чи правильно ви визначили групи, ваш вплив на них та їхній на вас, можна ефективно розробити меседж-бокс, враховуючи інтереси та переконання тих, з ким вам потрібно розмовляти.

          Ці інструменти допомагають точніше визначити не лише канали, а й інструменти, тон, формат, глибину контенту. А отже — зробити вашу комунікацію ефективною і скерованою на вирішення бізнес-завдань, а не на генерацію повідомлень, які ні на кого не впливатимуть.

          Більше про це

          01 БІЗНЕС

          Щоб бути у топі. Як підкорити алгоритми біржі для фрилансерів Upwork та отримати перші інвайти

          Додати в закладки

          Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

          Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

          Партнерські матеріали

          Не сім’я, а баскетбольна команда: як побудувати корпоративну культуру через спортивну модель — кейс Boosters
          01 БІЗНЕС
          Не сім’я, а баскетбольна команда: як побудувати корпоративну культуру через спортивну модель — кейс Boosters
          Як виділятися в інфошумі, будувати стале ком'юніті та чому AI не замінить ваших талантів. Про що говорили на UPConf'25 
          02 БІЗНЕС
          Як виділятися в інфошумі, будувати стале ком’юніті та чому AI не замінить ваших талантів. Про що говорили на UPConf’25 
          Паковання з морських водоростей та біопластик: які стартапи увійшли до програми сталих рішень L’Oréal та CISL?
          03 ТЕХНОЛОГІЇ
          Паковання з морських водоростей та біопластик: які стартапи увійшли до програми сталих рішень L’Oréal та CISL?
          АI vs креативні задачі бізнесу. Як обрати підрядника, коли всі довкола працюють зі штучним інтелектом
          04 КРЕАТИВ
          АI vs креативні задачі бізнесу. Як обрати підрядника, коли всі довкола працюють зі штучним інтелектом
          Завантаження...