Часто під кінець робочого дня ми почуваємося настільки стомленими та млявими, що здається, ніби мозок просто розм’як. Вирішувати щось у такому стані — справжня мука. А багатозадачність втомлює ще більше.
Дослідження 2009 року в Brain Research показало: люди, які дві години працювали у багатозадачному режимі, помилялися більше і мали повільнішу розумову реакцію.
Але не кваптеся звинувачувати в усьому мультитаскінг. Письменник Маркхем Гайд спробував розібратися, що насправді виснажує наш мозок і що робити, щоб не втомлюватися на роботі так швидко.
Багатозадачність — міф
У цьому переконаний заслужений професор психології канадського університету МакГілл і автор книги The Organized Mind Даніель Левітін. Людський мозок може зосередитися лише на чомусь одному. Коли ви намагаєтесь виконати кілька завдань одночасно, мозок має переключатися з одного на інше. Такі «стрибки» йому дорогого коштуватимуть.
Наш мозок вважає прийняття рішень надто енергозатратною справою. Ось чому сортування мейлів у скринці видається нам таким непосильним: «Прочитати чи відкласти? Відповісти зараз чи пізніше? Переслати це комусь?».
Якщо ви увесь день робите багато справ одночасно і постійно маєте щось вирішувати, не дивуйтеся, коли відчуєте ментальне виснаження.
Але є й інший погляд на проблему: деякі дослідники стверджують, що ментальна втома не залежить від завдання. Це не означає, що мозок не стомлюється. Стомлюється. Але багатозадачність і прийняття рішень виснажують його не набагато більше за інші завдання.
«Ми намагалися з’ясувати, наскільки сильно різні розумові завдання виснажують когнітивні резерви людини, але так і не отримали відповіді, — каже доцент кафедри поведінкової неврології Університету штату Нью-Йорк в Олбані Ювен МакНей. — Щоб вирішити складніші завдання, мозок витрачає більше палива». «Паливом» МакНей називає глюкозу, яка є головним джерелом енергії головного мозку.
«Але немає жодних доказів того, що один вид завдань втомлює нас більше за інший», — підсумовує він.
Вам просто не вистачає мотивації
Торік МакНей опублікував наукову статтю про ментальну втому і самоконтроль. Тривалий час дослідники стверджували, що самоконтроль (тобто сила волі) — обмежений ресурс. Натомість МакНей з колегами не знайшли доказів того, що самоконтроль стомлює нас більше за інші розумові задачі.
На підтвердження цієї теорії є багато доказів. Автори дослідження Brain Research 2009 з’ясували, що навіть після двох годин важкої роботи в режимі багатозадачності учасники почували себе менш змученими, коли їм пропонували грошову винагороду. Іншими словами, їхня втома — результат відсутності мотивації, а не розумового виснаження.
«Я підозрюю, що ментальна втома — це психологічна, а не біологічна проблема», — каже МакНей. Те, наскільки стомленим почувається ваш мозок, частково залежить від того, наскільки вам сподобається те, що ви робите.
«Піаніст з мене не дуже хороший, але мені це подобається, — говорить вчений. — Якщо я гратиму на фортепіано годину, моєму мозку доведеться добряче попрацювати. Але я не відчуватиму таку ж втому, як у випадку, коли я годину роблю щось, що мені не подобається».
Як правильно перемикатися
Коли людина відчуває розумове виснаження або розуміє, що помилилася, активізуються кілька відділів головного мозку. «Втома — це сигнал, який подає мозок, щоб сказати: час закінчити з цією справою і рухатись далі», — пояснює директор Neuroimaging Center Rocco Ortenzio Гленн Уайлі.
Кинути завдання, яке вас втомило, і перемкнутися на щось інше — хороший спосіб розвіяти втому, переконує він.
Секрет у тому, щоб ваш мозок справді відрізнив це «інше» від попереднього завдання.
Наприклад, зробити перерву в сортуванні мейлів і почати гортати стрічку новин — не дуже вдалий варіант. Обидві справи зав’язані на роботі з екраном, за їх виконання відповідають одні й ті самі відділи мозку.
«Розумова втома і її біологічне обгрунтовати — дуже суперечлива тема, — каже МакНей. — Те, що насправді змушує вас втомлюватися, не залежить від виду діяльності. Мозок виснажує акт мислення як такий».