Перші результати Neuralink: пацієнти з чипом вже працюють і спілкуються подумки

Перші пацієнти з мозковими імплантами Neuralink вже працюють, спілкуються та керують пристроями силою думки. Технологія швидко розвивається і може змінити підхід до лікування паралічу та втрати мовлення. Про це пише Quartz.

Що сталося

Мозкові імплантати, зокрема розробки компанії Neuralink Ілона Маска, швидко переходять зі стадії експериментальних прототипів до інструментів, що реально змінюють життя. Перший пацієнт компанії — Ноланд Арбо, паралізований нижче плечей, нині використовує імплантат не лише для ігор, а й для виконання повсякденних завдань: обробки пошти, онлайн-банкінгу, редагування сайтів. Разом із ним ще шестеро пацієнтів Neuralink доводять, що ІМК (інтерфейс «мозок-комп’ютер») уже дозволяє паралізованим людям працювати з комп’ютером на рівні повноцінного користувача.

Крім Neuralink активний прогрес демонструють і конкуренти. Стартап Paradromics нещодавно провів перший імплант мозкового чипа людині й обіцяє вищу точність завдяки 1600 електродам (проти 1024 у Neuralink). Інші компанії, як-от Precision Neuroscience та Synchron, працюють над менш інвазивними методами імплантації. Зокрема Synchron, за підтримки Джеффа Безоса та Білла Гейтса, імплантувала пристрої 10 людям і планує перший BCI із Bluetooth для пристроїв Apple.

Чому це цікаво

Ці імплантати не лише відновлюють мобільність людям з травмами — вони фактично відкривають нові шляхи взаємодії з цифровим світом. Унікальна система від UC Davis уже вміє перетворювати думки на мову з мінімальною затримкою (10 мс), а дослідники з Карнегі-Меллона тестують технології без імплантації — зчитування мозкових сигналів через ЕЕГ-шолом.

Що далі

Попри стрімкий прогрес, технологія стикається з перешкодами: помилки у передачі сигналів, питання безпеки та конфіденційності нейроданих. Але компанії вже планують перші комерційні продукти — орієнтовані на людей з БАС чи травмами спинного мозку. У найближчі 2–3 роки BCI може перейти з лабораторій у життя, спершу як засіб керування гаджетами, а згодом і як нова форма розширення людських можливостей. Як сказав Арбо, перший користувач Neuralink: «Кожен, хто цього хоче, зрештою матиме мозковий імплантат».