БІЗНЕС

Мій пост у Facebook опублікували на іншому сайті без моєї згоди. Це законно? Пояснює юрист

22 Серпня 2019, 09:31
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Старший партнер юридичної фірми Berylstone Костянтин Чекунов пояснив, чи мають право інші використовувати ваші публікації у Facebook (скажімо, запостити на власному сайті чи у блозі) без вашої згоди, а деколи і без посилання на першоджерело. Також він дав кілька порад щодо захисту авторських прав. З дозволу автора публікуємо повну версію тексту.

Костянтин Чекунов


Чи можуть сторонні особи використовувати контент з вашого поста у Facebook без вашої згоди? Коли я ставлю це питання, то спочатку чую, що тут все ясно. Але після коротких роздумів співрозмовник розуміє, що насправді це не так. Давайте спробуємо розібратися разом.
Складність саме в порушенні авторських прав, адже досить важко встановити та повноцінно ідентифікувати особу порушника, та, як наслідок, майбутнього відповідача.
Якщо говорити про порушення на окремих веб-порталах — ідентифікацію власника провести не складно, а от із соціальними мережами — задача не з простих. Найбільша проблема — найпопулярніші соціальні мережі знаходяться не в Україні. Тому віднайти, ідентифікувати та притягнути до відповідальності особу складно.
Плюс, маємо величезну проблему і з діючим законодавством — немає чіткого нормативного регулювання сфери. А враховуючи, що інтернет — по суті глобальна мережа, регулюється вона також законами інших держав.

Єдиних правил гри немає (ок, GDPR рахується, проте, на мою думку це не панацея). Питання тотального контролю над мережею та інформацією в ній — утопія.

Давайте трішки проаналізуємо. Пункт 9. ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»: право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами шляхом подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця та у будь-який час за їх власним вибором, є виключним правом автора (чи іншої особи, яка має авторське право).
Дуже круто, коли з цим ще й погоджується Пленум Верховного суду України в тексті своєї постанови «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 р. №5: розміщення творів у мережі інтернет, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором. Розміщення є законним, якщо наявний дозвіл автора, чи інших правовласників.
Все ж таки є сенс хоч інколи читати «Policies».
Отже, Facebook. Не будемо враховувати останні «зашквари» щодо захищеності персональних даних та конфіденційності… Декларується політика зацікавленості в захисті прав інтелектуальної власності. Не допускається розміщення матеріалів, що їх порушують, включаючи авторські права та права на знаки для товарів і послуг.
Цікавою є стаття «Інтелектуальна власність». Зміст зводиться приблизно до наступного: «Перш ніж публікувати щось у Facebook, переконайтеся, що маєте на це право. Дотримуйтесь авторських прав, прав на торговельні марки та будь-яких інших прав».
Клааас. Ми в безпеці. Пункт 1 статті 2 Положення про права та обов’язки користувачів встановлює що при поширенні матеріалів та інформації, користувачі повинні надати відповідні дозволи або глобальні ліцензії на всі матеріали, на які поширюються права інтелектуальної власності. Як воно діє на практиці — питання риторичне.
Відповідальність? Так, є інструменти для допомоги в захисті. Є відповідний довідковий центр. Є можливість офіційного звернення до «адміністрації» (повідомити про порушення). Розглянуть — видалять. Особливо злісних порушників — блокують. Чи можна посилатись на порушників в суд — теоретично так.
Якщо порушник в Україні — можна також зафіксувати порушення та долучити їх до доказової бази. Чи почує сторону суд та чи задовольнить позов — питання. Слід також зважати, чи завдало таке порушення будь-яких матеріальних збитків, які дійсно можна підтвердити. Інколи дійсно встановити збитки дуже складно і майже неможливо.
Як бачимо: суцільні превентивні методи. Ресурси не вступають у спори та не є відповідальними за порушення, що стаються на «їх територіях». Діємо суто за механізмом: «повідомлення — видалення» (див. Digital Millenium Copyright Act, США, 1998 р.).
В Україні ситуація є іншою. Закон України «Про телекомунікації» (ст. 40) визначає, що оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами майнову відповідальність за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг. На жаль, це не поширюється на відеохостинги, форуми, соціальні мережі.
Плюс, висловився і Вищий Господарський Суд України в листі «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» № 01-8/184 від 28.03.2007 р.
У пункті 13 Листа зазначається: «у разі розміщення інформації в мережі інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація».
Верховний Суд України в п. 31 постанови пленуму «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» встановлює, що при вирішенні спорів, пов’язаних з незаконним розміщенням творів в мережі інтернет, суд повинен встановити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред’явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права.
По суті, у разі порушення ваших авторських прав слід використовувати всі можливі засоби їх захисту. Від ресурсу самої соціальної мережі чи порталу, до відпрацювання механізму фіксації інформації в інтернеті (для цього існують профільні установи) та звертатись з відповідними вимогами.
Варто фіксувати завдані порушеннями збитки (якщо це можливо). Це додасть вашій позиції переконливості. Загалом, системний захист, «мінімальними» (власними) методами або на базі системного професійного захисту надсилає всім учасниками процесу правильний «меседж», що порушення закону призводить до неприємних наслідків.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ Велика добірка безоплатних курсів у креативній економіці
Готуймося до відбудови. Велика добірка безоплатних курсів у креативній економіці
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Квітня 2022, 15:00 13 хв читання
НАГАЛЬНЕ
Дослідження ринку, навчання та самомотивація. Як змінити професію під час війни?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
07 Квітня 2022, 15:17 10 хв читання
БІЗНЕС
Бізнесмени — про свій план дій і комунікацію з командою в умовах «загроз»
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Січня 2022, 18:30 7 хв читання
КРЕАТИВ Як заробляти на Патреоні
Як заробляти на Patreon і чим привабити патронів — кейси українських ютуберів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
20 Грудня 2021, 10:00 9 хв читання
Завантаження...