Монархія померла, хай живе «фірма»! Як найвідоміша сім’я безробітних мільйонерів змушує Британію платити за свої палаци

Скільки коштує британський король

У кулуарах Букінгемського палацу члени королівської родини називають себе «Фірмою», і це дуже точно. Монархія справді працює як велика бізнес-структура з різними активами та складними фінансами. 

Гроші британської монархії зав’язані на трьох опорах:

Sovereign Grant — щорічні виплати від уряду

Це не зарплата і не «особисті витрати», ці гроші офіційно йдуть на утримання палаців та представницькі заходи. Ці гроші беруться з прибутків Crown Estate: усе, що заробив цей маєток, іде в бюджет, а від 15% до 25% згодом повертається монарху як Sovereign Grant. Тобто держава нібито орендує королівський бренд — і платить за його роботу з цих же грошей. 

Звіти за 2023-2024 рр. пишуть про 86,3 млн фунтів виплат на королівську родину. Але антимонархічні організації, як-от Republic, вважають, що реальні витрати для платників податків сягають 510 млн фунтів щороку — у 6 разів більше офіційного гранту. Витрати містять зокрема:

• 150 млн на охорону палаців;
• 200 млн втрачених доходів від експлуатації королівських маєтків.

На тлі скорочення соціальних програм у Великобританії (наприклад, зимових допомог на опалення) такі витрати викликали обурення у частини платників податків. «Як можна говорити про урізання зимових компенсацій за опалення, коли ми тринькаємо пів мільярда фунтів на королівську родину?» — заявив голова Republic Грем Сміт.

Crown Estate або «Володіння корони» — головний актив монархії

Ця незалежна корпорація керує нерухомістю вартістю у 15,8 млрд фунтів, зокрема дорогою нерухомістю у Лондоні, торговими центрами, фермами, лісами на понад 336 000 акрів землі та навіть частина морського дна, де зараз розташовані вітряні електростанції. 

Річний прибуток у 2023 році становив 442,6 млн фунтів, з яких 25% йде на Sovereign Grant, а решта — до державної казни. Завдяки особливому статусу (майно належить короні як інституції, а не особисто королю), вдається уникнути податку на спадщину. Тобто, це не «вілла короля Чарльза», яку він може продати або подарувати, це радше публічний актив, яку монарх тримає заради держави (принаймні так заявляється).

Приватні активи родини

Найцікавіша опора. Це маєтки Сандрінгем, Балморал, Хайгрув-хаус та інші, вартістю у сотні мільйонів фунтів. Особисте багатство короля Чарльза III оцінюється приблизно у 600 млн фунтів, що ставить його на 258 місце серед найбагатших людей Британії — нижче колишнього прем’єра Ріші Сунака (650 млн фунтів).

Фінанси монархії керуються як у корпорації. Король діє як генеральний директор, а «робочі» члени родини отримують річні виплати відповідно до свого статусу та обов’язків (навіть принцеси не застраховані від KPI). 

За лаштунками управління «фірмою» стоїть чітка корпоративна ієрархія, з 23 членів родини Віндзорів реальний вплив на бізнес-рішення мають лише сім осіб — «робоча група» або «велика сімка»: 

• Чарльз III і королева-консорт Камілла;
• принц Вільям і принцеса Кейт; 
• принцеса Анна; 
• герцог Едвардський;
• графиня Софі. 

Саме вони виконують 95% королівських обов’язків, відповідають за найважливіші церемонії та отримують найбільше фінансування з Sovereign Grant. Така концентрація влади серед внутрішнього «найближчого» кола нагадує структуру сімейного холдингу з радою директорів.

Коронація короля Чарльза III

Як заробляє гроші сучасна королівська родина

Нерухомість — ключовий актив у багатстві Віндзорів. Крім відомих палаців (Букінгемського, Кенсінгтонського, Сент-Джеймського), королівське портфоліо містить у собі дорогі об’єкти в найкращих районах Лондона. За оцінками Forbes, загальна вартість усіх королівських володінь досягає $46 млрд, і значна частина — саме нерухомість. Тільки на Ріджент-стріт є комерційні приміщення, які щороку приносять десятки мільйонів фунтів орендного доходу, зокрема відомий магазин Apple.

Монархія також володіє унікальними цінностями, які приносять гроші незвичайними способами: 

• Crown Jewels — колекція королівських регалій та коштовностей — теоретично оцінюється в мільярди, зокрема знаменитий діамант Кохінур (105,6 карата). 
• Royal Collection, що налічує понад мільйон предметів мистецтва, як-от, роботи Леонардо да Вінчі та Рембрандта, перебувають під наглядом монарха і є без перебільшень неоціненним активом.

Звісно ж, королівська сім’я приваблює мільйони туристів з усіх куточків планети, а саме близько 2 млн відвідувачів щорічно купують квитки для огляду королівських резиденцій. Загалом від такого монархічного туризму Royal Collection Trust отримує близько 50 млн фунтів, а решта розподіляється між приватними компаніями.

Особливий актив корони — система Royal Warrant, королівського схвалення. Понад 800 компаній платять за право розміщувати королівський герб на своїй продукції. За обережними оцінками, вартість такого «знаку якості» для брендів перевищує 200 млн фунтів на рік у додатковому обороті. На відміну від інших європейських монархій (Швеція, Данія), британська система ліцензування набагато більше спрямована на заробіток.

«Ефект Кейт» — здатність членів королівської родини збільшувати продажі будь-якого бренду — оцінюється у близько 1 млрд фунтів додаткового обороту для британської економіки. Сукня від Reiss вартістю 175 фунтів, в якій Кейт з’явилася на зустрічі з Бараком та Мішель Обамою, була розпродана за 24 год, протягом яких користувачі поклали сайт бренду (20 одиниць продали за перші 2 хв після появи Кейт). Цей вплив все частіше поширюється на соціальні мережі та цифрові платформи, де королівський контент генерує мільйони переглядів та відповідні рекламні доходи.

Інвестиційне портфоліо монархії залишається найменш прозорою частиною бізнес-моделі. За непрямими оцінками, королівські інвестиції містять консервативне поєднання державних облігацій, надійних акцій та традиційних секторів, хоча точних даних немає через право на приватність фінансових справ корони.

Щороку утримання монархії обходиться британцям у 500 млн футнів. Водночас, за оцінкою Brand Finance, бренд королівської родини приносить економіці країни 2,5 млрд фунтів — за той самий період.

Гаррі та Меган

Після відмови від королівських обов’язків у 2020 році, принц Гаррі та Меган Маркл уклали серію комерційних угод, найбільша з яких — кількарічний контракт із Netflix на суму близько $100 млн. Вони вже випустили документальний серіал «Гаррі та Меган» (2022), який став найпопулярнішим документальним дебютом на платформі. Вартий уваги їхній документальний проєкт «Серце нескорених», в якому знялися українські ветерани. Найновіший кінопроєкт пари — лайфстайл-шоу «З любов’ю, Меган» (With Love, Meghan), де ведучою та виконавчою продюсеркою стала Меган Маркл. 

Цікаво, що пара також мала контракт зі Spotify на суму близько $25 млн, хоча співпрацю припинили після випуску лише одного подкасту Меган «Архетипи». 

У 2024 році вона запустила свій лайфстайл-бренд American Riviera Orchard. Крім того, принц Гаррі видав мемуари «Запасний» (2023), які стали бестселером і принесли йому гонорар приблизно на $27 млн. Подружжя також заснувало некомерційну організацію Archewell Foundation, яка займається благодійністю у сферах психічного здоров’я, боротьби з дезінформацією та підтримки громад. 

Фінансово Гаррі та Меган більше не отримують гроші від британських платників податків. Після переїзду до США вони придбали будинок у Монтесіто (Каліфорнія) за $14,7 млн. За оцінками, їхній річний бюджет на безпеку становить близько $2-3 млн, який вони покривають самостійно. Хоча точні цифри їхніх доходів не розголошуються, експерти оцінюють їхній спільний статок у $30-50 млн станом на 2024 рік.

Брудні гроші та офшори британської корони

Британська королівська родина, попри статус національного символу, не раз потрапляла у фінансові скандали, пов’язані з офшорами та доволі сумнівними інвестиціями. Наведемо кілька гучних кейсів.

Офшорні схеми та катарські мільйони

У 2017 році Paradise Papers Витік мільйонів документів, який розкрив подробиці про глобальну мережу офшорних компаній та фінансових структур. показали, що Герцогство Ланкастер — особистий фонд королеви Єлизавети II — вклав 10 млн фунтів у фонди на Кайманових островах і Бермудах. Один із фондів фінансував компанію BrightHouse, яку звинувачували у грабіжницьких кредитах для бідних громадян. Хоча інвестиції були законними, вони викликали питання про етичність використання королівським двором офшорів.

Король Чарльз (тоді ще принц) потрапив у власний офшорний скандал, інвестувавши мільйони фунтів у компанію Sustainable Forestry Management, зареєстровану на Бермудських островах, якою керував один з його найкращих друзів — особливо красномовно на тлі його публічних закликів до боротьби зі зміною клімату. 

А у 2022 році ЗМІ повідомили, що він отримав близько 3 млн євро готівкою від колишнього прем’єр-міністра Катару між 2011 і 2015 роками. Гроші, формально призначені для благодійності, надійшли у сумках для покупок і валізах під час приватних зустрічей у Кларенс-хаусі. Антикорупційні організації вказали на ризик використання монархії для «відмивання» політичних коштів.

Тіньові мільярди

Володіння корони (Crown Estate), які номінально належать монарху, у 2023 році отримали 1,1 млрд фунтів прибутку, з яких лише 25% повертаються державі через Sovereign Grant. Рештою коштів керують через непрозорі механізми. Розслідування Pandora Papers виявило участь Crown Estate у спірній угоді з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим: $42 млн прибутку від продажу лондонської нерухомості опинилися в офшорному трасті. 

Оренда маєтків

Розслідування британських медіа The Sunday Times та Channel 4 Dispatches викрили схему, яка роками залишалася в тіні — приватні маєтки короля Карла III та принца Вільяма систематично заробляють на оренді нерухомості державним установам. Ця практика, хоч і законна, стала джерелом скандалу через очевидний конфлікт інтересів. 

Так, приватні володіння монархії, герцогства Ланкастер і Корнуол, уклали контракти на суму близько 50 млн фунтів із державними структурами. Найцікавіші угоди:

• Контракт на 37,5 млн фунтів між герцогством Корнуольським і Міністерством юстиції на оренду в’язниці Дартмур.
• Угоду на 11,4 млн фунтів між NHS Trust Гая та Сент-Томаса і герцогством Ланкастер на 15-річну оренду лондонського складу для зберігання машин швидкої допомоги.
• Плату від Міністерства оборони за доступ військових кораблів до причалів.
• Оренду приміщень державним школам, а міст місцевій міській раді.
• Контракти маєтків з гірничодобувними компаніями.

Особливо цікаво, що герцогства не сплачують корпоративний податок і податок на приріст капіталу, адже на них діють податкові пільги як на королівські установи. Проте вони легко позиціюють себе як комерційні структури, коли це вигідно для отримання прибутку.

Скандал із Принцом Ендрю

Особливо токсичним для фінансового іміджу став скандал навколо принца Ендрю та його зв’язків з Джеффрі Епштейном Джеффрі Епштейн — американський фінансист, засуджений за сексуальне насильство та торгівлю неповнолітніми. Його приватний острів став місцем злочинів, а скандал довкола охопив багатьох впливових осіб, зокрема принца Ендрю. . У лютому 2022 року принц погодився на позасудове врегулювання з Вірджинією Джуффре за 12 млн фунтів, з яких 2 млн були профінансовані з герцогства Ланкастер — приватного маєтку королеви. Продаж швейцарської вілли принца за 17 млн фунтів частково покрив ці витрати.

Розслідування виявили, що польоти на приватному літаку Епштейна коштували до $300 000 за рейс, а стиль життя принца вимагав щонайменше 1,5 млн фунтів на рік на «особисті розваги». Спроба виправдатися в інтерв’ю BBC 2019 року точно не була узгоджена з антикризовою командою, адже принц заявив, що «фізично нездатний пітніти» У 2019 році принц Ендрю дав інтерв'ю BBC, намагаючись виправдати свої зв'язки з Джеффрі Епштейном. Він заявив, що «фізично нездатний пітніти» через травму, отриману під час війни в Перській затоці, — це мало спростувати твердження Вірджинії Джуфре, яка згадувала, що принц надмірно пітнів під час їхніх «зустрічей». .

Фінансові наслідки для «фірми» були суттєвими — принц втратив чисельні військові звання та королівський патронат, що коштувало йому 1 млн фунтів річного доходу. Хоча Ендрю продовжував отримувати 248 000 фунтів щорічно як «пенсію», у 2024 році король Чарльз III остаточно припинив фінансування брата, скасувавши щорічну допомогу в 1 млн фунтів та фінансування охорони в 5 млн фунтів.

Між традицією та бізнесом

Головною перевагою британської монархії залишається стабільність бренду. Жодна корпорація світу (певно, крім Святого Престолу) не може похвалитися тисячолітньою історією та впізнаваністю по всьому світу. Crown Estate з активами у 46 млрд фунтів, королівські колекції мистецтва та історичні палаци формують такий собі «холдинг», що витримав випробування часом. Ліцензування, туризм та Royal Warrant показують здатність монархії заробляти на своєму символічному капіталі в різних секторах економіки.

Проте фінансова модель корони буквально суперечить сама собі. Система, що базується на податкових привілеях, непрозорих механізмах фінансування та використанні офшорів, все частіше критикується на тлі зростання запитів на соціальну справедливість. «Справа принца Ендрю» та Paradise Papers оголили вразливість репутації монархії, особливо серед зумерів.

Пів мільярда фунтів щороку — і Британія отримує бізнес-імперію, яка не виробляє нічого, крім помахів руками та сімейних драм. Netflix за ці гроші хоча б знімає серіали. Але якщо замислитись — хіба не геніально створити багатомільярдну корпорацію, єдиним продуктом якої є її власне існування? Хоча, якщо фінансова модель тримається на тому, щоб «мати величний вигляд», то 500 млн фунтів щороку — цілком прийнятна ціна за найдорожчий у світі косплей середньовіччя. Нехай живе король, як-то кажуть.

Більше про це

01 Що за шум

«Лотерея яйцеклітин» або чому «зроби себе сам» не працює в капіталістичному світі 

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter