Міста-мрійники. Як створити хаб креативних індустрій: покроковий гайд на прикладі Луцька

Уже декілька років в Україні говорять про креативні індустрії як один з пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної економіки. Так, у 2020 році креативні індустрії згенерували 4,2% доданої вартості, і ця цифра наближається до світових 6%. 

Ми поспілкувалися з українськими ІТ-підприємцями Адамом Харламповичем та Вадимом Махомедом, які створили платформу «Алгоритм дій», об’єднавши бізнес, технологічну і креативну спільноти громад, щоб розвивати креативні індустрії в Україні.

Що сталося

У Луцьку за допомогою дослідження, активізації українців та партнерств створюють осередок креативних індустрій. Як втілити цю амбітну мету в чотирьох кроках — читайте далі.

Крок 1. Дослідити й зрозуміти місто

Дослідження допомагає не тільки зрозуміти, де, як і коли створювати креативний хаб, а й містить прикладну інформацію для кожного лучанина. Наприклад, за щільністю чи потоком мешканців у певному районі луцький підприємець може визначити, де краще відкривати магазин чи кавʼярню. А визначивши основні інфраструктурні проблеми міста, влада може зробити його більш інклюзивним. Ці та інші прикладні дані представлені в дослідженні й опубліковані для загального користування.

Крок 2. Активізувати мешканців

На Волині останні роки формується потужний осередок малого та середнього бізнесу. Саме тому вирішили створити центр Дія.Бізнес у Луцьку — офлайн-складову масштабного національного проєкту з розвитку підприємництва та експорту, ініційованого Міністерством цифрової трансформації України.

Це чи не єдиний простір для нетворкінгу та навчання підприємницької спільноти у місті. За вісім місяців роботи сюди завітало близько 6 000 відвідувачів, у середньому в центрі відбувається 21 подія і 37 консультацій на місяць.

Крім цього, «Алгоритм дій» працює і з іншими активними креативними лучанами. Зокрема, до Луцька привезли найбільший артпроєкт року МОТ («Модуль тимчасовості»), який за місяць відвідали понад 8 000 лучан. А також платформа підтримує й десятки інших ініціатив. Словом, намагаються «розворушити» представників креативних індустрій міста.

Крок 3. Партнерства

«За цей рік роботи стало зрозуміло дві речі. Перше — соціальні проєкти робляться повільніше, ніж у бізнесі. На відміну від бізнесу, ти не можеш спрогнозувати чіткий дедлайн, по ходу з’являються додаткові завдання та проєкти. Також потрібен час, щоб суспільство встигло зрозуміти вагу проєкту. 

І друге — нам потрібні сильні партнери. Профі, яким ми можемо довірити й віддати певні проєкти, а також партнери, які зможуть підсилювати нас», — пояснює Адам Харлампович, співзасновник «Алгоритму дій».

Більшість проєктів платформа реалізовує з потужними партнерами з усієї України і світу, серед яких «Тепле місто», Мінцифра, DTF agency, balbek buro та інші.

Повномасштабне вторгнення

«Алгоритм дій» заснована 23 лютого 2022 року, тому в другий день свого існування мали зрозуміти, чи рухаються далі та як. У результаті до основної цілі — створити креативний хаб — взяли ще напрям допомоги українцям, що постраждали від війни. 

Зокрема, RE:Ukraine Housing Lutsk — проєкт тимчасового житла з програмою відновлення та реінтеграції. Місія проєкту: створити комфортний простір для українців, що постраждали, щоб вони могли почати нове життя.

А також у партнерстві з ДТФ за допомогою проєкту МОТ згенерували 10 млн грн на відновлення артустанов, що постраждали від російської агресії.

Крок 4. Створення креативного хабу

Глобальна ціль організації — створити креативний хаб в місті, щоб поставити Луцьк на всеукраїнську та й міжнародну карту як місто креативних індустрій. Так, війна вносить свої корективи, і дедлайн на п’ять років, який поставили собі на початку проєкту, зараз виглядає дуже оптимістично. Але з досвідом реалізованих проєктів, сильних партнерів та потужної команди, що напрацьовуються увесь цей час, він звучить дедалі більш реально.