Ліки під прицілом: як російські обстріли вплинули на український ринок фармацевтики
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
20% місячного запасу ліків країни можуть зникнути за одну ніч — разом зі складом на 29 000 квадратів. Поки українці шукають ліки від хронічних хвороб у найближчих аптеках, російські ракети б’ють не лише по енергетиці та житлових будинках, а й по ланцюгах постачання, які тримають 85% фармринку.
Журналістка Vector Олена Коваль зібрала дані про фармацевтичних виробників та дистриб’юторів, які постраждали від російських обстрілів. А також поспілкувалася з представниками української фармацевтики, щоб дізнатися, наскільки критичною є ситуація на ринку та що потрібно, щоб перемогти дефіцит ліків в умовах війни.
Як удари руйнують виробництво та логістику ліків
Російські атаки по фармацевтичній інфраструктурі стали системними. За даними ВООЗ, з початку повномасштабного вторгнення, станом на кінець 2025 року, зафіксовано 2763 атаки на систему охорони здоров’я України. За 2025 рік їхня кількість зросла ще на 12% порівняно з 2024-м. Медична, зокрема фармацевтична, інфраструктура дедалі частіше стає ціллю.
Один із найгучніших ударів припав на компанію «Оптіма-Фарм» — другого за розміром фармдистриб’ютора після «БаДМ». Компанія працює на українському ринку 31 рік, має частку 33% і 12 аптечних складів загальною площею 70 000 кв. м, вона залишається одним із найбільших бізнесів на фармринку.
25 жовтня 2025 року під час російської атаки на Київ було повністю знищено центральний склад «Оптіма-Фарм» площею 29 000 кв. м та пошкоджено офіс компанії. Склад обслуговував центральні регіони країни та містив близько 20% місячного запасу ліків України. За інформацією джерела «Економічної правди», об’єкт «знищений вщент». У самій компанії підтвердили руйнування, збитки оцінили приблизно у $100 млн.
28 серпня 2025 року росіяни також обстріляли фармацевтичний склад СП «Оптіма-Фарм» у Києві, суттєво пошкодивши столичні склади. А 15 листопада, менш ніж за місяць після знищення центрального об’єкта, повністю зруйнували логістичний хаб компанії у Дніпрі. Міжнародний комітет порятунку (IRC) повідомив, що через цей удар він втратив препарати, призначені для 30 000 пацієнтів.
Під ударами опинився і лідер ринку — «БаДМ». 6 грудня 2025 року російська повітряна атака повністю знищила логістичний комплекс компанії у Дніпрі, площею 43 000 кв. м. Склад забезпечував лікарні, аптеки та гуманітарні організації по всій країні. Компанія втратила препарати на $110 млн.
«БаДМ» та «Оптіма-Фарм» разом забезпечують приблизно 85% аптек країни. Тому руйнування їхніх об’єктів одразу вдарило по всьому ланцюгу постачання. Дефіцит медикаментів відчула вся країна.
Окремий удар припав і на групу фармацевтичних компаній «Кусум». 12 квітня пряме влучання дрона повністю знищило в Києві склад аптечного оператора ТОВ «Гледфарм ЛТД». Там зберігалися готові ліки, фармацевтичні субстанції, допоміжні речовини для виробництва та нове виробниче обладнання. Загальний обсяг збитків становить приблизно 1 млрд грн. У компанії заявили, що це серйозна фінансова втрата, однак жоден зі співробітників не постраждав.
Як працюють українські виробники ліків в умовах війни та обстрілів
Farmak
У березні 2022 року росіяни вщент знищили склад компанії із готовою продукцією на суму 1,5 млрд грн. У 2025 році внаслідок атак втрат зазнали два найбільші дистриб’ютори фармацевтичної продукції та одна із виробничих компаній. Також деякі виробники ліків зі східних областей релокувалися і зараз працюють через контрактне виробництво.
З початку повномасштабної війни компанія інвестувала понад 24 млн грн в облаштування укриттів для захисту співробітників. Для досягнення енергетичної автономності закупили дизельні генератори та газопоршневі установки. Загальні інвестиції в альтернативні джерела енергії, за даними пресслужби, перевищили 300 млн грн.
Водночас у компанії переконують, що дефіциту лікарських засобів немає, галузь змогла вистояти та адаптуватися. 80% сировини у ліках Farmak — імпорт з усього світу.
Окрім фізичних загроз війни, у Farmak зазначають й інші ризики. Зокрема, реформи в галузі можуть призвести до скорочення виробництва українських ліків. Зокрема, через надмірне цінове регулювання, яке не застосовується в країнах ЄС. Це створює ризик для фармацевтичної безпеки країни в майбутньому, кажуть в компанії. Частка українських виробників ліків в Україні скоротилася майже на 3% у 2025 році у порівнянні з 2024-м.
Водночас компанія інвестує у дослідження та розробку нових лікарських засобів: минулого року вивели на ринок 13 нових препаратів.
Інвестиції компанії у розвиток в Україні у 2025 році становили 2,3 млрд грн. У 2026 році Farmak планує збільшити інвестиції приблизно на 30%. Зокрема, їх спрямують на розвиток інноваційного центру, який компанія наразі будує у Києві, модернізацію виробничих цехів, а також підвищення енергонезалежності, дослідження та розробку ліків.
«Дарниця»
Щоб зберегти обсяги виробництва та забезпечити доступність ліків для українців, компанія вирішила вкладати у виробничу енергонезалежність і запуск нових продуктів. Так за період повномасштабної війни вивели на ринок 47 лікарських засобів. У пріоритеті кардіологія, неврологія та управління болем.
У 2026 році планують вивести на ринок понад 10 нових брендів. Портфель переважно містить генеричні препарати Непатентований лікарський препарат, який є відтворенням оригінального препарату, на діючі речовини якого збіг термін патентного захисту .
Наразі дефіциту сировини чи компонентів запевнили, що не спостерігають.
Дефіцит через війну: адаптуватися чи перечекати
Звісно, обстріли серйозно вплинули на фармацевтичний ринок, але не можна сказати, що критично. Наприклад, 20% ліків, які втратила «Оптіма-Фарм» — це лише від запасу одного місяця. Та водночас для пацієнтів з хронічними хворобами постачання ліків і на один день не можна зупиняти.
Втрати великі, на жаль, постраждав бізнес, але не можна сказати, що сильно постраждали пацієнти. Тому що Україна — фармацевтична держава, і 69% ліків, які купує наше населення, — українські. Це говорить про те, що у нас досить високий рівень фармацевтичної індустрії.
На фармацевтичному ринку втрати пов’язані не лише з окремими обстрілами, а з війною загалом. Адже проблема є у ланцюгах постачання, і це те, що не залежить від наших виробників. Бо приблизно 90% субстанцій (діючої речовини) виробляються в країнах Азії. Раніше їх доставляли літаками, а зараз — морем до Європи, потім їх завантажують у потяги чи автомобілі та везуть до українських виробників. А це значно збільшує час виробництва, і його складніше планувати.
З досвідом ковіду в Європі з’явилося планування можливого дефіциту критичних лікарських засобів. Для цього створюють комісії, у більшості країн є програми, за якими вони повідомляють, що очікують нестачу певних ліків. Це допомагає уникати дефіцитів. У нас таких програм поки що немає (але у майбутньому будуть).
Нинішня ситуація на фармринку — це довготривала історія, і нам потрібно адаптуватися. Шукати замінники, стимулювати вітчизняних виробників. Загалом Україні важливо працювати над тим, щоб самій себе забезпечувати ліками.
Для цього державі потрібно підтримувати наших виробників: у плані оподаткування, завезення обладнання, якщо постраждали виробничі потужності. Також, на мою думку, потрібно працювати над тим, щоб наші виробники могли виходити на ринки європейських країн. Для цього треба взаємне визнання GMP (належної виробничої практики), сертифікатів.
Також дуже важливий кадровий потенціал, зараз мало охочих здобувати освіту у фармацевтичному напрямі. Тому сьогодні в аптеках багато людей працює без відповідної освіти. Держава зі свого боку змінює ліцензійні умови, щоб в аптеках працювали лише фахівці з фармацевтичною освітою. Водночас є дефіцит кадрів і в деяких прифронтових аптеках дозволяють працювати, наприклад, медсестрам.
Держава також дає дозвіл продавати безрецептурні ліки на АЗС, і це декларують як доступність для населення. З іншого боку, світовий досвід показує, що далеко не всі безрецептурні ліки можна продавати не в аптеці, лише дуже обмежений перелік.
Фахівці з фармакології часто говорять про те, що держава «стрибками» приймає зміни до правил регулювання на фармацевтичному ринку. І всі — вітчизняні та іноземні гравці ринку — хочуть, щоб це було прогнозовано. А зважаючи на те, що в умовах війни рішення доводиться ухвалювати швидко, вони іноді виявляються не до кінця продуманими. Тому держава тут повинна втручатися, стати повноцінним гравцем на цьому полі: забезпечувати лікарні лікарськими засобами, ще більше розширювати програму «Доступні ліки», звернути більше уваги на розвиток інноваційних ліків.
Чи вистоїть фармринок
Фармацевтична система України сьогодні працює у режимі постійного стрес-тесту. Коли два дистриб’ютори забезпечують 85% аптек, кожен приліт по логістичному хабу — це удар по всій екосистемі, а не окремому бізнесу.
Війна відкриває очі на глибинні слабкі місця: надто залежні від імпорту субстанції, нестача кадрів, нестабільні зміни правил і регуляцій. Фармація тримається, бо пацієнти не можуть чекати, поки все владнається. І це змушує задуматися: чи вдасться нам балансувати між мільйонами збитків та здатністю країни зберегти життя та здоров’я громадян, навіть коли світ навколо горить?
Більше про це
Як штучний інтелект розхитує SaaS-ринок: кейс IBM та Figma
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
