Куди зникають знання: я склала ЗНО через 6 років після випуску
«У всех проблем одно начало, сидела женщина скучала», — так одну з моїх статей прокоментував підписник Vector. Тоді я твердо вирішила, що саме з цих слів розпочнеться мій матеріал про те, як я складала ЗНО.
Ця ідея з’явилася в мене давно. Щоб взяти участь, потрібно зареєструватися в січні-лютому: важко не прогавити цей період, коли не тусуєшся серед школярів. Цього року мені пощастило отримати сертифікат і зареєструватися на ЗНО з 4 предметів: українська мова та література, історія України, англійська мова та географія.
Перше тестування з мови проводили 23 травня, тоді моя Stories про відвідини ЗНО взірвала Instagram: друзям було цікаво, навіщо мені це. Виявилось, що перескласти ЗНО потайки мріє кожен другий випускник. Тож я стану вашим супергероєм і розкажу, як це — знову опинитися у шкільній системі через 6 років після випуску.
Українська мова та література
Все мало початися 23 травня, об 11:00. Я не готувалася до тесту, бо тоді отримала б 200 балів, це не показово. Звечора я лише почитала про структуру твору і лягла спати без книжки Авраменко під подушкою. Зранку я вирішила сходити на депіляцію, через яку мало не запізнилася на іспит — довелося викликати таксі. Але я таки встигла і забігла у будівлю школи за 10 хвилин до старту.
Тест я проходила у 72 школі, це за колом мого уявлення про столицю — вона знаходиться поряд із дорожнім знаком на м. Ірпінь. За правилами, на виконання завдань відводиться 180 хвилин. На початку пів години зачитують інструкцію та ліплять наліпки на тестові бланки та зошити. В аудиторії я просиділа заледве 2 години, бо на більшість завдань дивилася, як баран на нові ворота. З мовою проблем не було — називні й особові речення я відрізняю. А от за літературу мені соромно: там одні помилки. Тема твору була дурна — «Як не зневіритись на шляху до мрії».
Коли наступного дня я звірялася з правильними відповідями, не здивувалась своїм 56 зі 104, без врахування твору.
У результаті я отримала 166 балів, що дорівнює 166 сантиметрам мого зросту. Для порівняння, у 2013 році я написала тест на 196,5. За 6 років «розгубила» 30 балів.
Історія України
4 червня у коледжі від КНЕУ, який сховався у кущах за трамвайною колією, я складала історію України. Я прийшла на тестування і увімкнула нетворкера: намагалася заговорити із вчителями та школярами. Дехто з випускників сказав, що я молодо виглядаю та не схожа на 23-річну дівчину.
Перед тестом нас попросили усе сховати, а хлопчика, який прийшов із напоєм у чорній пляшці, прибрати її, бо вона непрозора. Мені здається, такі правила «накручують» і без того переляканих школярів. У моєму 2013 такого не було: ми пили воду з пляшок з етикетками, і нас не обшукували з металодетектором під час виконання завдань.
Поки вітер колихав наші бланки, а час ішов, я читала завдання. Моє улюблене:
«У 1957 р. Центральне розвідувальне управління США підготувало доповідь з характеристикою регіонів України за ступенем сприяння американським силам спеціальних операцій на випадок можливої війни з СРСР. Якому з регіонів надано таку характеристику: “У цьому регіоні спеціальні сили можуть отримати значну підтримку місцевого населення включно з його активною участю в діях проти радянського режиму…”?».
Кілька разів його перечитую і дуже дивуюсь, бо 6 років тому такого не було. Тепер у завданнях якась пропаганда у коллаборації з США. Як виявилось пізніше, я відповіла правильно — найбільшу загрозу радянському режиму несла Закарпатська область. Логіка — та й все.
За історію України я отримала 160 балів, у 2013 було 175.
Англійська мова
На англійську я покладала найбільші надії і готувалася до неї аж надто серйозно: у моєму арсеналі були підписка на Netflix, курси з мови та кілька подорожей за кордон, де я спілкувалась лише англійською. До того ж я стабільно щороку складала це ЗНО онлайн.
З 2018 року до програми з англійської додали аудіювання, його я боялась найбільше. Одна справа — підспівувати «ракамакафо», і зовсім інша — ставити хрестики на 200 балів. Одне із завдань я не розчула, тому поставила відповідь навмання. Після тестування я спитала у інших, що ж було у тому завданні? Мені відповіли «nature» — рандом спрацював.
Саме англійська мова врятувала мою самооцінку та цей текст. Якщо б з жодного предмету я не набрала 180+, то вважала б експеримент невдалим і не ділилася б досвідом. За англійську я отримала 195 балів.
З цим результатом я перевершила себе 2013 року — тоді було 189. Маю намір ходити на ЗНО з англійської, доки не отримаю 200.
Географія
Учасник на тестування не з’явився. У 2013 четвертим предметом я обрала математику та отримала близько 170 балів. Цього року думала спробувати свої сили у географії, але трьох попередніх веселощів мені вже вистачило. Сил вдесяте слухати інструкцію та просиджувати штани у мене не було.
Висновки про систему
Без підготовки до української та історії я отримала середньостатистичні результати.
Мене дивує, що за 6 років мій мозок якимось дивом не перетворився на друшляк. Справа в іншому: сам підхід до завдань будується на тому, що учні зазубрять куски тексту та дати. Мій експеримент довів основну ідею всіх противників ЗНО: воно не показує реальних знань.
Мої бали з англійської, як на мене, ілюструють, що постійне використання предмету в житті допомагає не лише підтримувати рівень знань, а й підвищувати його. Відповідально було б написати до міністра освіти й науки гнівного листа та показати їм цей текст. Але я пожалію їх, а вам скажу таке: сходіть на ЗНО і ви, посмійтеся та перевірте залишки своїх знань від шкільного та університетського атестатів.
А тоді приходьте у коментарі до цього тексту — будемо мірятися балами. Хай щастить!