Крипта під час кризи. Як криптоактиви працюють у складні часи й що з ними робити
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Наразі вся криптоіндустрія потерпає від кризи, на появу якої вплинуло безліч чинників: від обвалу криптовалюти LUNA і стейблокоїна UST і до нової регуляторної політики Федеральної резервної системи США. І хоч це не перше круте піке для криптовалют за їхню коротку історію, кожна «криптозима» змушує інвесторів, трейдерів та всіх зацікавлених у розвитку криптоактивів замислюватися про причини їхнього падіння.
Разом зі співзасновником українського криптоком’юніті CryptoCrew Вадимом Короленком відповідаємо на розповсюджені запитання про криптовалюти в кризових ситуаціях.
Як економічні кризи впливають на криптоактиви?
Будь-яка світова економічна криза впливає на всі фінансові ринки. Зазвичай менші ринки повторюють тенденції більших. Тож із криптовалютами й цифровими активами відбувається те саме, що з більшими ринками.
Візьмемо фондовий ринок, який іде на спад. Маленький, з точки зору капіталізації, ринок криптоактивів буде повторювати цю тенденцію. Так сталося під час пандемії ковіду: наприкінці лютого 2020-го відбувся різкий спад за «барометрами американської економіки» й такими індексами світових фондових бірж, як Dow Jones, Nikkei та FTSE. Одразу ж обвалився і ринок криптовалют.
Фондові ринки почали падати ще з грудня 2021 року. Певний час криптовалюта ще трималася на висоті, однак згодом теж пішла вниз. Далі вже був «ведмежий ринок».
Є дуже влучна приказка серед трейдерів: «Сходи вгору, ліфт униз». Зараз ми ще летимо цим ліфтом донизу й будемо це робити, поки всі шортисти не вийдуть зі своїх позицій. А потім знову буде підйом.
Криза 2020-го обвалила фондові ринки, але вже наприкінці року відбувся масовий злет цифрових активів. Чому тоді відбулося зростання, а зараз навпаки?
До ковідного падіння ніхто не готувався. ФРС США просто почала друкувати дуже багато грошей. Люди почали цю валюту скуповувати й використовувати — так вона переходила в інші ринки, включно з криптоактивами. Вийшов ефект мильної бульбашки — усі ті гроші вплинули на зростання криптовалют.
Однак тоді ми зіткнулися тільки з фінансовою кризою, а сьогодні маємо ще й воєнну.
Що сталося з LUNA та UST?
У квітні 2022 року монета LUNA входила до десятки найбільших криптовалют за капіталізацією, а станом на сьогодні вибула навіть із 50 найбільших. Ця криптовалюта забезпечувала активи блокчейн-платформи Terra, призначеної для випуску алгоритмічних стейблкоїнів. У травні вона втратила 99% своєї вартості. Передувало цьому виведення невідомим інвестором 30 000 BTC із забезпечення стейблкоїна Terra USD (UST). Тоді ж виявилось, що UST більше нічим не підкріплений.
Тож можна стверджувати, що стався скам. Є чутки, що це була давно спланована атака, за якою могли стояти великі гравці ринку — наприклад, установи, які представляють інтереси банківського сектору й працюють проти крипти. Або ж менші гравці обрали собі актив-жертву, довго наповнювали її коштами, впливаючи на зростання, а потім почали все продавати. Так ліквідність переходить до тих, хто робив вкладення ще на маленьких значеннях цієї монети.
Ця ситуація вплинула і на вартість біткоїна. Його ціна впала на понад 50% від піка в листопаді 2021 року і на момент написання статті становила $19 000. Віра криптоінвесторів в стейблкоїни — та й криптовалюти загалом — похитнулась, однак Luna Foundation у довгостроковій перспективі ще може впоратися з кризою.
Яку роль у війні в Україні відіграють цифрові активи?
Війна, окрім іншого, спонукала більшу кількість людей в Україні повірити у криптовалюту. Наша держава дуже швидко отримала багато криптодонатів.
Більше про це
Усе падає. Як криптозима впливає на фандрейзинг — досвід «Повернись живим», «Фонду Сергія Притули» та KOLO
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
На відміну від звичайних переказів з-за кордону, що можуть оброблятися кілька днів, ці транзакції приходять на рахунки за хвилину й одразу йдуть на допомогу нашій країні.
Крім того, люди почали більше використовувати стейблкоїни, які можуть замінювати деякі фіатні гроші. Коли з’явилися обмеження на вивіз валюти з країни, відкрився новий спосіб переказувати фіатні кошти з крипти в крипту до своїх родичів за кордон.
У непевні часи технологія блокчейну завжди трансформувалася. Ми бачимо, що її темпи зростання та інновацій тільки будуть збільшуватися.
Як цифрові активи допомагають державі під час кризи?
Наразі це питання не є дуже актуальним для України. Хоч і з 2022 року криптовалюта стала офіційною в нашій країні (з ухваленням Верховною Радою закону «Про віртуальні активи»), поки що це уможливлює тільки легальність переказів.
У світовій практиці є кейси, коли банки починають кредитувати під криптовалюту, зокрема під біткоїни. Адже біткоїн так чи інакше буде рости. Те, що він може втратити до 90% вартості, ще не каже про його кінцеву втрату цінності й стагнацію. Якщо подивитись на його еволюцію, то біткоїн вже коштував від $1000 до $5000 між 2012 та 2016 роками. Зараз падіння до 90% поставить йому ціну орієнтовно $8000. Ця тенденція вказує, що навіть попри свою волатильність цей актив буде рости.
Чи може регулювання державами цифрових активів стати способом їхньої стабілізації?
Те, яку політику обирають різні країни щодо криптовалют, на короткий проміжок часу впливає на їхній графік зростання. Але в більшості випадків гучні новини є каталізатором падіння чи зростання, а не тригером. Наприклад, коли 2021 року Сальвадор визнав біткоїн офіційною валютою, ціна на крипту почала збільшуватись, а коли Китай заборонив будь-які операції з криптовалютами, відбулось різке падіння. Однак після таких випадків відбувається корегування, й курс знову стабілізується.
Питання регулювання криптовалюти в Україні обговорюється з 2017 року. І знову ж таки, не з точки зору стабілізації курсу, а щодо легалізації.
Регуляція не зменшить волатильність криптовалют, адже прив’язувати криптовалюту до золота поки що ніхто не збирається. Однак поступове регулювання — спочатку надання правового статусу та створення можливості для декларування своїх прибутків криптоінвесторам, а вже потім фінансовий моніторинг віртуальних активів — зробить регулювання максимально комфортним для всіх. Легалізація криптовалют і визнання їх державами також стають позитивним сигналом для інвесторів.
Чи варто переводити свої фіатні активи в цифрові під час кризи?
Диверсифікація — це найголовніше. Важливо тримати свої кошти й у фіаті, і в цифрових активах, і в стейблкоїнах. Вірити лише в долар або те, що гривня не буде падати, — хитка позиція. Можна порівняти з бізнесом: будь-яка підприємницька справа потребує багато опцій та диверсифікацій, щоб витримати кризу.
Якщо все ж вирішили переводити, то читайте, з чого почати інвестування, як купити криптовалюту в Україні й у яких криптогаманцях зберігати.
Чи варто переглядати свою стратегію торгівлі під час кризи?
Інвестиції бувають короткострокові та довгострокові. Меншому впливу від криз піддаються ті інвестори, які мають довгострокові вкладення. Така стратегія передбачає встановлення певного порогу маржі, до досягнення якого інвестор не торкається своїх вкладень.
- Дивіться в бік найбільш стабільних монет і тих, які найдовше на ринку: біткоїн та ефір.
- Звертайте увагу також на ті монети, за якими стоять справжні технології, як-от BNB.
- Диверсифікуйте свій портфель так, щоб 60% становили стабільні й старіші монети.
Чому ми рекомендуємо не вкладати більшість коштів в альтернативну крипту? Є така думка, що з падінням великих монет до 80% альткоїнів може просто не стати. Такий висновок можна зробити з попередніх криптокриз та сумної долі деяких альткоїнів, як-от Litecoin, Ripple та Dash.
