Чи можна хакнути свою креативність? На першій дискусії Science&Wine генетикиня Оксана Півень та психолог Ілля Ягіяєв пояснили, як пов’язані креативність та генетика, чому серед митців багато людей з психічними розладами і як врятуватися від вигорання на роботі. Ми записали найголовніше.
Ілля Ягіяєв та Оксана Півень. Фото: INSCIENCE
Чи існує ген креативності
Креативність — надзвичайно складний вид когнітивної діяльності людини, до якого залучено понад 700 генів, які кодують білки нейронів. «Єдиного гену креативності не існує, але історія знає багато прикладів творчих родин. Взяти хоча б Моцарта: визнаним у всьому світі генієм став саме Вольфганг, але його батько та сестра були не менш обдарованими», — розповідає Оксана Півень.
Креативність можна прослідкувати на рівні ДНК. У 2013 році вчені Гельсінського університету провели експеримент щодо музичних здібностей. Вони запропонували 172 учасникам, які не були родичами, пройти кілька музичних тестів, а потім провели генетичний аналіз.
У найбільш креативних учасників виявили подвоєння гену галактозмутаротази (GALM), який вивільняє серотонін. У тих, хто впорався із завданнями найгірше, знайшли пошкодження групи генів у 5 хромосомі (5q31.1), яка бере участь в створенні нейронних зв’язків.
Між геніальністю та божевіллям
Шведські вчені виявили, що люди з шизофренією та біполярним розладом, а також їхні здорові брати і сестри частіше обирають творчі професії. Зв’язок між креативністю і психічними розладами має генетичне підґрунтя. Наприклад, ген DRD2 виконує дві різні функції: покращує вербальну креативність і водночас спричиняє неврастенію. Схожа ситуація і з геном KATNAL2: він допомагає знаходити оригінальні рішення і часто зустрічається при аутизмі.
Професорка Гарвардського університету Шелі Карсон теж виявила залежність між креативністю та психопатологіями.
Чи можна змусити людину креативити
«Креативність не можна розглядати у відриві від мотивації», — каже Ілля Ягіяєв. Існує два основних її види: зовнішня (уникнення покарання, винагорода, соціальне схвалення) і внутрішня (діяльність сама по собі є цінною і приносить задоволення).
«Якщо потрібно копати “звідси і до обіду” — зовнішня мотивація спрацює краще. Вона ефективна для монотонної, некреативної роботи, де головне — кількість. Для творчих завдань більше підійде внутрішня мотивація», — пояснює психолог.
Щоб підтримувати внутрішню мотивацію, потрібно задовольнити три базові психологічні потреби: в автономії, компетентності та зв’язаності.
Автономія включає:
- розуміння з боку керівництва та колег;
- чітку постановку задач та самостійне їх виконання;
- підтримку ініціативи;
- чіткий та оперативний фідбек;
- окреслені дедлайни, в межах яких є свобода дій.
Компетентність включає:
- відчуття власної майстерності;
- фідбек з метою допомогти, а не проконтролювати;
- оцінку роботи людини, а не її особистості.
Зв’язаність включає:
- повагу до особистості;
- відчуття власної цінності та значущості;
- турботу та підтримку;
- емоційне тепло, довіру та включення.
Що таке вигорання
Вигорання означає амотивацію — відсутність як зовнішніх, так і внутрішніх стимулів працювати. При вигоранні людина втрачає емоційний та смисловий зв’язок зі своєю діяльністю, перестає бачити в ній сенс.
«Фактично вигорання — це депресія стосовно роботи. Спершу людина починає виконувати її механічно, формально. Їй доручили завдання, вона його виконала і все, на цьому — крапка. Людина дедалі частіше відчуває втому і навіть огиду стосовно своєї роботи. Ні про яку креативність чи оригінальні способи розв’язання проблем при вигоранні йтися не може», — пояснює Ілля.
Біологічні маркери вигорання
Вигорання проявляється не лише на психологічному, а й на фізіологічному рівні. Люди, які страждають на вигорання, мають вищий рівень глікованого гемоглобіну, глюкози, С-реактивного білка, лейкоцитів, нейтрофілів, моноцитів і загального холестерину в крові, а також відчувають брак вітаміну D. Це збільшує ризик появи метаболічного синдрому, серцево-судинних захворювань та діабету.
Як подолати вигорання
Щоб «вилікувати» вигорання, психолог радить:
- Взяти паузу і відновити фізіологічне здоров’я.
- Відновити емоційний зв’язок зі своєю діяльністю, віднайти у ній сенс.
Вигорання завжди означає втому, але втома не завжди означає вигорання, зауважує Ілля. Якщо після відпочинку вам знову хочеться повернутися до роботи — це була просто втома. Якщо перерва не допомогла і бажання працювати все ще немає — це вигорання.