Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Кожен бренд хоче розповісти про себе по-особливому й виділитися з-поміж конкурентів. Як цього досягти? Щоб допомогти своєму мозку з креативом, можна використати теорію трансактного аналізу психоналітика Еріка Берна.
Марія Кузьменок, креативна директорка Vivid brand content hub, розповідає, як користуватися ролями «дитини», «батька» і «дорослого» при пошуку креативних рішень.
Марія Кузьменок креативна директорка Vivid brand content hub
Три основні ролі
Американський психоаналітик Ерік Берн запропонував теорію трансактного (транзакційного) аналізу у 60-х роках XX століття. Її основні положення викладені в книзі «Ігри, у які грають люди» і широко використовуються в психотерапії.
Трансакція — окрема одиниця спілкування, в якій співрозмовники знаходяться в одному з трьох станів свого «Я». Вони умовно були названі Берном «Батько», «Дорослий» і «Дитина».
Спробуємо проаналізувати їх на прикладах рекламних комунікацій.
1
«Батько»
Асоціації до ролі: гіпервідповідальність, навчання, порядок, контроль, правила — усе, як лікар рекомендував і чітко за інструкцією.
Відображення в рекламі. Найчастіше з позиції батька створюють рекламу ліків. При перегляді цього креативу є ризик, що ви непомітно для себе аж випрямите спину. Оце воно!
2
«Дорослий»
Якщо креативне рішення було знайдено дорослим, то це щось з курсів пікапу: «Ти, звичайно, можеш жити зі своєю невпевненістю, але я зміню твоє життя назавжди! Вибір за тобою».
Відображення в рекламі. Цей вибір завжди пропонує Nike: «Просто зроби це. Знайди свою велич! Спробуй!» Без істерик та інструкцій.
3
«Дитина»
Асоціації до ролі: невпевненість, сумніви, страх, або навпаки — інфантильність, істерики і хаос.
Відображення в рекламі. За цією роллю можна виокремити рекламні кампанії енергетиків, низки заспокійливих, а ще — Snickers. Самі подивіться — і ви відчуєте цю інфантильність.
Спробувати подивитися під іншим кутом зору
Початкова роль. Коли ми створюємо рекламу засобу від нежитю для дітей, найзвичніше виступити в ролі батька: «Є проблема, можуть бути наслідки, тому треба пити тричі на день, по 5 мл певний засіб — і все пройде!» Повчально, з гіпервідповідальністю в тоні.
Другий кут зору. А тепер уявіть, якби ми говорили з ролі дитини:
«В мене нежить — просто клас! Пропускаю сад на раз!
А в морозива сезон буду точно бризкати і солодке тріскати».
Третій кут зору. А от якби на спрей дивився дорослий, то він сказав би: «Ти, звичайно, можеш НЕ лікувати нежить. Взагалі! Це твій вибір. Прогуляємо садочок, але на морозиво не підемо найближчий тиждень. Що обираєш?».
Як бачимо, простий психологічний прийом допоміг по-новому подивитися на продукт.
Як правильно обрати роль
Погодьмося, що кожна з ролей має право на існування. Тоді як правильно її обрати?
Забудьте про «правильно». У креативі не існує «правильно-неправильно», «норма-не норма». Ця модель — певна гімнастика для мозку, щоб «розіграти» варіанти та подивитися на завдання ширше.
Подумайте про відповідальність. Якщо продукт, для якого вам треба розробити рекламну кампанію, — 18+, маску дитини відкладіть до кращих часів, щоб потім не сваритися з юристами. А дві інші можна приміряти сміливо.
Розділіть ролі між колегами. Візьміть кожен по ролі або поділіться на групи. Виділіть по п’ять хвилин на генерацію ідей — і опісля можна обмінюватися креативними знахідками. Так ви не заплутаєте одне одного та звузите власні пошуки.
Підглядайте та підслуховуйте. Зайдіть в Instagram чи Facebook на сторінки своїх знайомих, які відповідають одній з ролей. Почитайте їхні пости та коментарі, відчуйте себе на їхньому місці.
Не критикуйте. Ні себе, ні колег. Шукайте рішення разом, сприймаючи процес як гру.
Висновки
Люди жонглюють ролями, самі цього не зауважуючи. То чому б не використати цей природний інструмент в креативі? З ним ми отримуємо щонайменше три ідеї до одного брифу. Це не штучний інтелект, але наш рідненький розумний мозок. Користуйтеся без реєстрації 🙂
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter