Історія однієї перемоги. Як активісти зупинили фури між ЄС і росією
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
На початку березня українські активісти з’ясували, що росія тонами вивозить товари з ЄС, попри офіційні санкції. Щодня тисячі фур везли через Польщу та білорусь електроніку, метал, продукти та медикаменти для російських солдатів. Українці вирішили привернути увагу до проблеми та зупинити потік торгівлі. Боротьба тривала місяць, інколи здавалася безнадійною, та все-таки правда перемогла.
Розповідаємо деталі цієї історії з коментарями співорганізаторки акцій Ірини Земляної.
Чому почалися протести
Після початку повномасштабної війни Європейський Союз запровадив низку санкцій проти росії. Лідери європейських країн і керівники глобальних компаній заявили, що підтримують Україну та припиняють поставляти до рф електроніку, деталі, харчові продукти та багато інших товарів.
Утім українці, що живуть у Польщі, помітили, що всі ці офіційні заяви — декларативні. Насправді росіяни приватно закуповують товари в ЄС, і тисячі вантажівок везуть їх до росії через білорусь. Інформація про це з’явилася в польських медіа, серед польських активістів.
Наталка Панченко й Ірина Земляна вирішили зібрати невелику групу людей і поїхати на польсько-білоруський кордон, щоби заблокувати проїзд російських фур. Наталка Панченко — менеджерка міжнародних проєктів і кінопродюсерка. Вона вже кілька років живе в Польщі, у Варшаві. Ірина Земляна — медіаекспертка, тренерка з безпеки для журналістів. Приїхала в Польщу після початку повномасштабної війни.
Наталка й Ірина зібрали приблизно 20 людей. Уранці 12 березня вони приїхали на пункт пропуску Кукурикі-Козловичі, стали на дорозі та фізично, своїми тілами, зупинили проїзд фур із російськими та білоруськими номерами.
Перший етап блокування фур
Протестувальники кажуть, що спочатку водії не сприймали їх серйозно. Навіть не глушили двигуни на вантажівках. Чекали, що все минеться, і вони поїдуть далі. Згодом — виходили сваритися. Сварилися з протестувальниками, прикордонниками та польською поліцією.
Хтось із водіїв кричав, що українці — нацисти, убивають тисячі дітей. Інші погрожували: казали, що повбивають, зґвалтують протестувальниць. Детально описували способи, як це робитимуть. Малювали символ «Z» на своїх вантажівках. Була ситуація, коли водій фури збирався наїхати на протестувальника, але вчасно втрутилася польська поліція та затримала водія.
Загалом, польська поліція підтримувала активістів. Поліцейські ставали коридором між протестувальниками та водіями фур, щоби не було сутичок.
«Деякі водії приходили на перемовини. Це переважно були водії з білорусі, — розповідає Ірина Земляна. — Вони тиснули на жалість: казали нам, що ні в чому не винні, у них діти, сім’ї, що хочуть додому. Ми пропонували їм залишати фури на кордоні й іти пішки, якщо вони дійсно хочуть додому». Іноді водії-білоруси самі зізнавалися, що везуть товари не до білорусі, а до росії.
На третій день акції, 14 березня, перед польсько-білоруським кордоном утворилася черга з фур у кілька десятків кілометрів. Це були суто російські та білоруські фури. Вантажівки з європейськими номерами активісти пропускали.
Та до кордону приїхав цілий відділ польської поліції. Поліцейські оточили протестувальників, витіснили їх із дороги на поле та пропустили всі фури через кордон. Активісти вимушені були припинити акцію. Про це розповіла Наталка Панченко у Facebook.
Другий етап блокування
Протест припинився, бо активісти не мали необхідного дозволу від уряду.
Ірина Земляна каже, що в Польщі є два способи отримати дозвіл на проведення мирних акцій. Перший спосіб — просто оголосити про це. Сказати, що тепер відбувається мирна акція. 12 березня активісти так і зробили: голосом повідомили, що починають акцію, і вона тривала.
Другий спосіб — отримати офіційний дозвіл від влади. Щоб перекривати дорогу, влаштовувати масові акції, потрібен офіційний дозвіл. У цьому випадку уряд країни може гарантувати безпеку всім учасникам акції й іншим людям, які можуть бути дотичними до події.
За кілька днів польський уряд видав активістам дозвіл на мирну акцію. 19 березня люди знову зібралися на кордоні та заблокували проїзд російських фур.
Цього разу акція була масовою. До активістів з України приєднувалися поляки та білоруси. Замість кількох десятків людей на кордоні збиралося понад 400. Про акцію писали в українських і польських медіа, у соцмережах, повідомляли через українські спільноти в Польщі, працювало «сарафанне радіо».
Поліція створила буферну зону на кілька кілометрів — щоби відділити водіїв від мітингувальників.
Під час першого блокування в активістів були тільки бутерброди, які вони взяли із собою. Люди просто стояли на дорозі й ходили колами, щоби не замерзнути. Другий протест був більш організованим. Біля кордону розклали вогнище, щоби грітися. Деякі підприємці привозили учасникам акції їжу — гарячий суп, піцу, чай. Була сцена, музика, приїжджали поети й актори, читали вірші. Це допомагало гуртуватися. Учасники акції навіть організували безоплатні автобуси, якими можна було приїхати з Варшави на польсько-білоруський кордон.
Ірина Земляна розповідає, що в цей період перевізники влаштували власну акцію. Зібралося приблизно 10 осіб, протестували приблизно пів години. Люди з камерами зняли відео, і мітингувальники розійшлися. Та акцію вони зареєстрували на цілий місяць саме на тому місці, де блокували фури українські активісти. Перевізники сподівалися, що завдяки цьому більше ніхто не зможе зареєструвати акцію на кордоні.
Російські водії й далі погрожували. Вони кидали петарди та саморобні вибухові пристрої, щоб налякати активістів. Знаходили Ірину та Наталку в соцмережах і писали їм погрози. Погрози писали навіть дружини та матері водіїв. Інколи було дуже страшно.
Ірина Земляна зверталася до польської поліції, писала заяву про погрози. Минулого тижня вже отримала відповідь від польської прокуратури. Там пишуть, що розглянули заяву, склад злочину є, тож прокуратура відкрила кримінальну справу та буде її розслідувати.
На третій день блокади черга з вантажівок розтяглася більш ніж на 50 кілометрів. Та ввечері 22 березня протест довелося припинити. У активістів закінчився дозвіл від влади, продовжити його було складніше, ніж першого разу.
Реакція уряду європейських країн
Зусилля активістів не були марними. Блокада фур показала, що торгівля ЄС з росією залишається дуже масштабною. Протестувальники показали масштаб проблеми, змусили уряди країн ЄС визнати, що їхні санкції щодо торгівлі не працюють. Насправді ЄС і далі веде бізнес із росією та дає їй величезну фінансову підтримку.
Польські депутати Міхал Щерба та Даріуш Йонський повідомили офіційні дані: за два тижні, з 24 лютого до 8 березня, через польсько-білоруський кордон проїхали понад 22 000 вантажівок.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час пресконференції сказав, що повністю підтримує активістів. І закликав ЄС додати до пакета санкцій торговельну блокаду для морських портів і заборону на сухопутну торгівлю.
Міністри транспорту Польщі, Литви, Латвії й Естонії написали спільного листа до єврокомісара з транспорту Адіни Валеан і міністрів транспорту інших країн ЄС. Вони закликали ЄС заборонити автомобільні перевезення вантажів до росії та білорусі й обмежити заходи суден цих країн до портів ЄС.
Проте уряди Німеччини та Франції блокували це рішення. Канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав, що він не готовий до таких кроків, бо від цього постраждає німецький бізнес.
Акції в Німеччині
29 березня активісти, які блокували рух російських фур на польському кордоні, приїхали до Німеччини. Вони привезли лист до канцлера Німеччини Олафа Шольца з вимогою заборонити торгівлю ЄС із росією.
До акції під німецьким канцлератом приєдналися й українці, які живуть у Берліні. Вони вийшли на протест із плакатами, на яких було написано «Скільки коштує життя?». Активісти вимагали негайно, без роздумів, припинити торгівлю з росією.
Разом із листом активісти подарували канцлеру нові туфлі 6-річної дівчинки Тетянки, яку вбила російська армія в Маріуполі. На жаль, Тетянка не встигла їх одягнути. «Шольц може продати це взуття росії. Так само як цинічно та холоднокровно продає росії всі інші товари», — прокоментували свій подарунок учасники акції.
4 квітня до боротьби приєдналися самі громадяни ЄС. Активісти з Німеччини, Польщі, Латвії, Литви й Естонії заблокували магістраль міжнародного сполучення на польсько-німецькому кордоні. Люди закликали уряд ЄС, уряд Німеччини негайно припинити торгівлю з росією.
Завдяки суспільному тиску 5 квітня почалися урядові обговорення наступного пакета санкцій проти росії.
Третій етап блокування
7 квітня активісти відновили блокування фур на польсько-білоруському кордоні. Вони знову мали офіційний дозвіл, уже на 10 днів. Протестували не лише українці, а й люди з інших країн.
Протестувальники принесли великі плакати з фотографіями з Бучі. Розклали на асфальті дитячі іграшки. Виклали зі свічок число 167 і напис «Діти» (саме стільки дітей загинуло в Україні від рук росіян із 24 лютого до 7 квітня).
Активісти планували блокувати проїзд фур стільки часу, скільки зможуть. Щоразу брати нові дозволи та відновлювати акції. Та вже 8 квітня уряд ЄС затвердив п’ятий пакет санкцій.
В одному з пунктів цього пакета ідеться, що російським і білоруським фурам забороняють вʼїжджати до країн ЄС, а суднам заходити в європейські порти. Транспортним компаніям із рф і білорусі забороняють працювати в ЄС. Виняток — перевезення вантажів з енергоносіями, харчовими продуктами та ліками. Усі російські та білоруські фури, які на той час перебували в Європі, мали покинути територію ЄС до 16 квітня.
9 квітня Наталка Панченко зі сльозами на очах подякувала всім людям, завдяки яким вдалося здобути цю перемогу.
Уряд білорусі розізлився на санкції ЄС проти російських і білоруських перевізників та оголосив про власні дзеркальні санкції. З 16 квітня заборонений в’їзд автомобілів, зареєстрованих у ЄС, на територію білорусі.
Що допомагало нам у боротьбі? Сенс того, що ми робили. Коли у твоїй країні війна, ти мусиш покинути свій дім, робиш усе, щоб якнайшвидше повернутися. Звісно, що гірше буде з економікою в росії, то швидше Україна переможе.
Ірина Земляна
«Тепер Європейський Союз закрив кордон для фур із російськими та білоруськими номерами, а лукашенко — для автівок із європейськими. Фактично він допоміг нам розв’язати проблему торгівлі ЄС із росією. За кілька тижнів ми знову поїдемо на кордон, щоби перевірити, чи дійсно санкції працюють. Якщо ні — знову заблокуємо кордон», — каже Ірина Земляна.
