Інтерв’ю, емпатія та гіпотези. Як застосовувати Design Thinking у бізнесі
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Через війну чимало українців втратили свій бізнес і виїхали за кордон. Багатьом доведеться починати спочатку. Можливо, це найкращий час для створення власного бізнесу чи стартапу. Щоби спростити завдання, ми вирішили вибрати головне з курсу Українського фонду стартапів — USF Product. Тема — «Design Thinking». Спікерами виступали засновниця стартапу Zirity з віртуальної примірки окулярів Ірина Пульвас, яка має понад 15 років корпоративного досвіду і понад 5 років у сфері Design Thinking, а також CEO компанії Savvy В’ячеслав Родницький.
У тексті розберемо суть методології Design Thinking, головні правила глибинних інтерв’ю та процес фільтрування ідей.
Що таке Design Thinking
Design Thinking (дизайн-мислення) — це побудова методів того, як ми маємо думати, щоби знайти нетипові відповіді на питання. І у всіх на початку є цей базовий конфлікт із гіпотезами, чи достатньо людей ми опитали тощо. Суть методології — звільнитися від усіх гіпотез, а просто вивчати споживача. Це перший етап, емпатія. Допустити, що ми про цю людину нічого не знаємо, і скласти «Портрет персони». Якщо ми будемо приходити зі своїми гіпотезами, то не зможемо побачити реальні потреби.
Фільтрування ідеї — процес не лінійний. Ми повертаємося на різні етапи. Типова помилка фаундера: горіти своєю ідеєю настільки, що відкидаються інші. Іноді потрібно вчасно зробити півот. Головне пам’ятати, що людина, для якої ви створюєте продукт, є бенефіціаром.
Алгоритм Design Thinking
Дизайн-мислення — це спринт-підхід: виділений час на виділене завдання. Спочатку проводимо глибинні інтерв’ю. Потім фіксуємо всі отримані висновки. Для цього потрібні інструменти для спільної роботи розподілених команд і фізична дошка з наліпками. Далі складаємо «Портрет Персони» (заповнюємо карту емпатії) та формуємо точку зору. І тільки після цього сортуємо ідеї та звіряємося: а чи допомогли ми цій людині? Креатив — це цеглинки, які потрібно надбудовувати. Не критикуємо ідеї на цьому етапі: припускаємо, що все можливо, будь-яка ідея не є шаленою.
З чого почати?
- Чого ми не знаємо? Що ми хочемо перевірити?
- Домовитися, що ми виділяємо на це певний час: не більше, ніж два дні.
- Визначити, хто в команді краще за всіх може поставити питання. Визначити, кого будемо опитувати. Хто найбільше зацікавлений у нашому продукті.
- Провести інтерв’ю. Краще за все — живі.
- Обговорити результати.
- Генерувати ідеї. Краще на цьому етапі запросити когось із маркетингу та дизайну.
Методологія Design Thinking: п’ять кроків
З одного боку, дизайн-мислення — це філософія, де за основу беруться потреби, точки болю користувача, аналіз, емпатія. А з іншого — це чек-ліст, який легко реалізувати.
Design Thinking належить до agile-підходів, тобто таких, які швидко реагують на зміни у світі. Ця методологія бере початок у Стенфорді. Її засновниками вважають спеціалістів компанії Ideo. Пізніше кожен з університетів адаптував цю методологію та розбив її на 5–7 етапів зі своїми роз’ясненнями. Але суть процесу не змінюється.
Можна виділити п’ять кроків:
- Перший — емпатія.
- Другий — фокусування.
- Третій — генерування ідей.
- Четвертий — прототипування.
- П’ятий — тестування продукту.
Усі технології (такі, як глибинні інтерв’ю чи «принцип мокасинів», коли ти йдеш шляхом свого користувача) вже були придумані задовго до цього, але зібрані воєдино та покладені в основу дизайн-мислення. Цей набір підходів особливо актуальний, коли йдеться про раннє народження ідеї, коли ми намагаємося відповісти на питання:
- Що далі?
- Для кого ми це робимо?
- Як продукт має трансформуватися?
А от коли ідей достатньо, але їх потрібно оптимізувати та знизити ризики, досягти операційної ефективності, тоді більше підходить lean-підхід. Важлива деталь: люди об’єднуються не віком, а потребами.
Як проводити глибинні інтерв’ю
Інтерв’ю мають проводити ті люди в команді, кому це вдається найкраще. Люди перестають бути аматорами, коли кількість переходить в якість. Найгірше, що може зробити команда стартапу, — не зробити опитувальник. Навіть Google-форма з закритими питаннями краща, ніж нічого. Для перевірки будь-якої гіпотези достатньо в середньому 10–12 глибинних інтерв’ю.
Рекомендація: ходити на інтерв’ю не по одному. Бо люди різних типів (наприклад, екстраверт та інтроверт) та з різним досвідом зроблять різні висновки з однієї історії та звернуть увагу на різні деталі.
Можна виділити головні правила глибинних інтерв’ю:
- Не ставити закриті питання.
- Пам’ятати, що час на інтерв’ю обмежений.
- Бути максимально відкритим, не створювати бар’єри, пояснити причину інтерв’ю.
- Інтерв’ю — це діалог, а не список питань.
- Менше говорити, а більше слухати.
- Йти в глибину історії.
- Пам’ятати, що люди брешуть = хочуть давати соціально прийнятні відповіді.
Більше про це
Краще запитати клієнта. Що таке Customer Development і для чого він потрібен
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
