«Чорне дзеркало» розплідників: як TikTok, селебріті та маркетинг перетворили мальтипу на бізнес
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Бізнес на мальтипу нагадує модну індустрію — він процвітає на створенні штучних потреб, обіцяє унікальність і статус, але має власний темний бік виробництва. Різниця лише в тому, що собака — не дизайнерська сумка, яку можна викинути, коли вона вийде з моди. Це жива істота, генетично модифікована під тренди, яка проживе з наслідками людських маніпуляцій наступні 12-16 років.
Журналістка Vector Дарія Прудіус прослідкувала повний цикл цього бізнесу — від розплідників до хештегів у соцмережах. Ми поговорили з Ольгою Чевганюк, керівницею відділу стратегічних ініціатив UAnimals про те, як тварини стають жертвами прибутку, та чи можливе їхнє етичне розведення.
Мальтипу: що за звір і звідки взявся
Мальтипу — це не самостійна порода, а гібрид, отриманий від схрещування мальтійської болонки та карликового пуделя. Обидві батьківські породи мають давню історію та репутацію, але їхнє гібридне потомство з’явилося відносно недавно. Ця порода не визнана Міжнародною кінологічною федерацією як окрема порода, а належить до категорії так званих «дизайнерських» собак.
Зовні мальтипу — це мініатюрний собака вагою 2-5 кг з м’якою, часто кучерявою шерстю, яка буває різних відтінків: від чисто білого до кремового, сріблястого, абрикосового і коричневого (окраси «карамель», «капучино» та «мокко» особливо цінуються на ринку). Великі виразні очі, ідеальний для соцмережних дописів розмір та грайливий характер роблять цих собак ідеальними компаньйонами для міського способу життя.
Перші мальтипу з’явилися у США наприкінці 80-х років XX століття, але справжній сплеск популярності припав на початок 2000-х років. Цікаво, що ці тварини з’явилися не випадково, а внаслідок цілеспрямованої селекції. Заводчики мали чітку мету: створити ідеального міського компаньйона з гіпоалергенною шерстю, який поєднає м’який характер мальтійської болонки з розумом пуделя, але без надмірної енергійності останнього.
В Україну мальтипу прийшли із запізненням — лише у 2010-х роках, але змогли швидко завоювати ринок завдяки соцмережам. Особливо потужним каталізатором став TikTok, де хештеги #мальтіпу та #maltipoo зібрали мільйони переглядів та понад пів мільйона публікацій, перетворивши породу з екзотики на один із найбажаніших запитів у розплідниках.
Чому люди схиблені на мальтипу
Феномен популярності мальтипу можна пояснити кількома чинниками, які ідеально зійшлися в часі та просторі.
По-перше, мальтипу відповідає запитам сучасних жителів мегаполісів: невеликий розмір, відносно невибагливий догляд, низька схильність до линяння (що особливо цінується людьми з алергією) і привітний характер. Ці собаки зазвичай добре ладнають з дітьми та іншими домашніми тваринами, що робить їх ідеальними для сімей.
По-друге, вирішальну роль у популяризації мальтипу зіграли знаменитості. Голлівудські зірки активно демонстрували своїх тварин щоразу, як поруч була камера або папараці, що миттєво зробило цих собак модним аксесуаром.
Ріанна, Блейк Лайвлі, Джессіка Сімпсон, Еллен ДеДженерес та Порша де Россі з мальтипу
По-третє, маркетинг «гіпоалергенності» був вдалим кроком. Хоча повністю гіпоалергенних собак не існує, мальтипу часто позиціюють як варіант для людей з алергією завдяки шерсті, успадкованій від пуделя.
Проте американський коледж алергії, астми та імунології (ACAAI) заявив, що ключові алергени Білки Can f 1-6 містяться не в шерсті, а в слині, сечі та лупі, які є у всіх собак без винятку. Рівень алергенів у домогосподарствах із «гіпоалергенними» породами, зокрема мальтипу, не відрізнявся від показників у будинках зі звичайними собаками. Хоча мальтипу й линяють менше інших порід, алергени все одно присутні в їхній слині та шкірних виділеннях, проте міф про гіпоалергенність значно розширив коло потенційних покупців, попри численні медичні дослідження, які підтверджують — повністю гіпоалергенних собак просто не існує.
Зрештою, ці маленькі собаки ідеально вписалися у глобальний тренд «дизайнерських» собак — метисів, створених для задоволення певних запитів ринку. Вони стали ретельно розробленими «продуктами», які відповідають певним маркетинговим критеріям: компактний розмір, привабливий зовнішній вигляд, мінімальна алергенність та соціальна впізнаваність.
Однак основною перевагою для бізнесу є те, що вони й досі не визнані офіційно як порода кінологічними федераціями, а отже, на них не діють строгі стандарти розведення, що значно спрощує вхід на ринок для нових заводчиків.
Особливості гібридизації мальтипу
Для розуміння бізнес-механіки розведення мальтипу розберімося в особливості їхньої гібридизації. Існують різні покоління цих собак, які мають неоднакову цінність на ринку.
F1 — перше покоління, завдяки безпосередньому схрещуванню чистокровних мальтійської болонки та той-пуделя. Ці собаки успадковують приблизно 50% генів від кожного з батьків і вважаються найбільш привабливими з комерційного погляду.
- Діапазон цін: $800-1 550.
- Чому такий прайс: чистокровність батьків (мальтезе та пудель), рідкісне забарвлення (ред браун, карамель), мініатюрні розміри (вага до 3 кг).
F2 — друге покоління, яке отримують шляхом схрещування двох мальтипу між собою або мальтипу з карликовим пуделем. Собаки цього покоління вже мають менш передбачувану зовнішність через рекомбінацію генів, що позначається на їхній ринковій вартості.
- Діапазон цін: $500-1 200.
- Чому такий прайс: переважна схожість з пуделем, менш передбачувана зовнішність.
F3 — третє покоління та подальші, які виходять шляхом продовження розведення мальтипу між собою.
- Діапазон цін: $300-800.
- Чому такий прайс: найменш привабливі для бізнесу. Часто продаються як «метиси без покоління» зі знижкою до 50%.
Ключовий бізнес-аспект полягає в тому, що найбільшу комерційну цінність мають саме цуценята першого покоління (F1) — прямі представники чистокровних мальтійської болонки та той-пуделя. Вони не тільки гарніші (з позиції на ринку), але й мають стабільніший характер і менше проблем зі здоров’ям. Це означає, що заводчику потрібно постійно тримати чистокровних собак обох порід, а не просто схрещувати мальтипу між собою. А це суттєво збільшує стартові витрати та щоденні витрати на утримання, але забезпечує вищі ціни на цуценят.
Поза тим, мальтипу далеко не єдині в індустрії «дизайнерських» метисів собак. За тією ж бізнес-моделлю розвивається розведення:
- кавапу (кавалер-кінг-чарльз-спанієль + пудель);
- йоркіпу (йоркширський тер’єр + пудель);
- помскі (померанський шпіц + хаскі);
- пушон (бішон фрізе + пудель);
- лабрадудлів (лабрадор + пудель);
- шіпу (ші-тсу + пудель) та десятків інших гібридів.
Кожен створюється під специфічні ринкові запити та має власну цінову категорію, але принцип залишається незмінним: схрестити популярні породи, дати гучну назву, продати за максимальною ціною.
Зліва направо кавапу, йоркіпу, помскі, пушон, лабрадудль, шіпу
Шахрайські схеми й не тільки
Найлегший спосіб зустріти шахраїв на ринку мальтипу — купити цуценят з оголошень, наприклад, на OLX, де анонімні продавці можуть діяти без жодних гарантій.
Найпоширеніші схеми шахрайства:
- Продаж «підробок» — коли під виглядом мальтипу пропонують інших метисів або навіть повністю інші породи, особливо коли йдеться про маленьких цуценят, зовнішність яких ще не сформувалась остаточно.
- Фальсифікація покоління — продавці часто видають собак F2 або F3 за більш цінну F1, відповідно завищуючи прайс.
- Замовчування проблем зі здоров’ям — продаж собак із генетичними захворюваннями, які проявляться пізніше і потребуватимуть дорогого лікування (хоча варто розуміти, що всі селекційні собаки більш схильні до захворювань, ніж інші).
- «Фантомні цуценята» — схема, коли шахраї беруть передоплату за нереальних цуценят, а потім розчиняються в інтернеті.
Але шахрайство — не найбільша проблема на ринку. Набагато серйознішими є недобросовісні розплідники, які заради прибутку жертвують добробутом тварин. Оскільки розведення мальтипу практично не регулюється, це створює підґрунтя для зловживань.
У так званих «фабриках цуценят» собаки часто утримуються у жахливих умовах: тісні клітки, відсутність прогулянок, низькоякісне харчування, недостатній ветеринарний догляд. Самки використовуються як «машини для народження», їх запліднюють у кожній тічці без необхідного відпочинку між вагітностями, що призводить до виснаження та ранньої смерті.
Матері-виробниці в таких розплідниках рідко живуть довше 5-6 років, хоча нормальна тривалість життя для цих порід становить 12-15 років. Цуценята в недобросовісних розплідниках часто страждають від відсутності ранньої соціалізації, що в майбутньому викликає великі проблеми з поведінкою та дресуванням.
Особливо небезпечною є практика інбридингу — схрещування близьких родичів для закріплення певних зовнішніх ознак без урахування потенційних генетичних проблем. Як наслідок — підвищений ризик генетичних захворювань у потомства.
Не менш проблемною є доля «бракованих» цуценят — тих, що не відповідають стандартам зовнішності й не можуть бути продані за високою ціною. Такі тварини часто опиняються на вулиці або в притулках, а в гірших випадках просто знищуються.
Зооактивісти закликають потенційних покупців не підтримувати такий бізнес і ретельно перевіряти умови утримання собак перед купівлею, а краще — розглянути можливість взяти собаку з притулку замість підтримки сумнівної індустрії «дизайнерських» порід.
Захисники тварин критикують розведення будь-яких порід — через низку етичних і ветеринарних проблем. Мальтипу — це гібрид мальтійської болонки та пуделя, який виводиться з метою отримання модної собаки. Але за красивим образом стоїть реальність комерційного розведення, яке часто ігнорує добробут тварин.
По-перше, виведення специфічної породи породжує певні хвороби й тварина живе в стражданнях. Мальтійські болонки часто мають проблеми з диханням, очима та колінними суглобами, а пуделі — хворіють на епілепсію, дисплазію кульшових суглобів, проблеми з зубами та хвороби серця. Комбінування цих порід не «обнуляє» ці проблеми, а подекуди навіть посилює їх.
По-друге, власників розплідників цікавить заробіток, а не любов до тварин. Тварини — це просто «машини» для народження цуценят. Вони часто не просто не отримують любов та увагу від власників, а й живуть у жахливих умовах, без ветеринарного догляду та соціалізації. Це спричиняє фізичні й психологічні страждання.
По-третє, це породжує ще одну хвилю безпритульності. Після втрати привабливого вигляду, спроможності народжувати або через хвороби вони часто опиняються на вулиці або в притулках.
І головне, з етичного погляду, створювати нові породи тоді, коли тисячі безпородних собак вмирають у притулках або просто не мають дому — це неприйнятно.
Чи справді мальтипу — собака для всіх
Наперекір маркетинговим обіцянкам, мальтипу не є універсальним рішенням для всіх потенційних початківців та алергіків. Їхня популярність зумовлена поверхнево: зовнішності «живої іграшки», компактності та удаваній гіпоалергенності. Однак реальність власництва собаки виходить далеко за межі плівкових фотографій в Instagram.
Мальтипу потребують постійного грумінгу, регулярних ветеринарних перевірок через схильність до генетичних проблем та достатньої соціалізації, щоб запобігти тривожним розладам, характерним для малих порід. Вартість утримання протягом життя легко може сягати $3000/рік, враховуючи грумінг, харчування та медичне обслуговування, що робить їх набагато дорожчим «продуктом», ніж здається на перший погляд.
Щодо питання етичності бізнесу на «дизайнерських» породах, Ольга Чевганюк має однозначну позицію. На її переконання, такий бізнес принципово не може бути етичним. Хоча теоретично можна забезпечити відповідні умови утримання собак, залишаються невирішеними проблеми генетичних хвороб, спричинені штучною зміною породи, та етичне питання розведення нових порід на тлі «шаленої кількості безпритульних».
У світі, де люди дедалі частіше обирають компактне міське житло, працюють у шаленому темпі та шукають компаньйонів, які б підходили до їхнього способу життя, мальтипу стали ідеальним бізнес-рішенням.
Якби ми застосували логіку «дизайнерських» порід до людей, це мало б абсурдний і неетичний вигляд — наприклад, схрещування людини з капібарою заради створення «більш розслабленої людини» звучить як сюжет антиутопічного фільму. Проте подібну логіку ми без вагань застосовуємо до собак.
Певно, найгірше, що можна зробити — купити собаку на основі тренду в TikTok. Адже коли мода мине, проблеми тварин залишаться, а притулки поповняться.
Більше про це
Монархія померла, хай живе «фірма»! Як найвідоміша сім’я безробітних мільйонерів змушує Британію платити за свої палаци
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
