Місія Vector — робити бізнес частиною попкультури. У нашому спецпроєкті до Дня підприємництва ми досліджуємо, що значить бути підприємцем. У серії бліцінтерв’ю ставимо підприємцям найголовніші питання — коротко і по суті, адже час — це гроші, а великі ідеї не потребують багатьох слів.
Разом із кофаундинговою компанією Genesis, яка надихає на розвиток підприємництва та допомагає талантам втілювати бізнес-амбіції, ми спілкуємося з українськими підприємцями про найважливіше.
Цього разу ми поспілкувалися зі співзасновницею бренду виняткових речей, вироблених на основі традиційних етнічних культур, Gunia Project — Марією Гаврилюк.
Яку найціннішу бізнес-пораду ви коли-небудь отримували?
Найціннішою порадою була рекомендація прочитати книжку Іцхака Адізеса «Управління життєвим циклом корпорацій». Тоді Gunia вже існувала. Нам було приблизно півтора року, і ми переживали дуже активний період зростання.
Книжка допомогла зрозуміти, як систематизувати й масштабувати бізнес. Вона стала поштовхом до змін у бізнес-процесах, що вплинули на розвиток компанії.
Вартість найдорожчого факапу, і що це було?
Не можу сказати, що за нашу історію були факапи, які коштували багато грошей. Наші найдорожчі факапи — це не виважені рішення.
Наприклад, ми купили генератор за 12 тис. євро, а пізніше зрозуміли, що нам потрібен потужніший. Тому довелося купувати новий і продавати старий із втратою 1500 євро. Також ми переїхали в офіс, зробили ремонт, а через пів року зрозуміли, що приміщення замале. Знову витратили гроші на ремонт нового офісу.
Найпотужніше джерело фізичного ресурсу?
Для мене головне джерело енергії — робота. Коли починаю бачити результати своїх дій, це заряджає мене й надає сил рухатися далі.
Завдяки чому відбувається внутрішнє відновлення?
Відновлююся завдяки близькому оточенню, спорту та можливості подорожувати. Натхнення також приходить від споглядання красивих речей і мистецтва.
Найцінніший інсайт, який прийшов із досвідом?
Не поспішати ухвалювати рішення. Важливо дати собі час на рефлексію та обдумування, особливо коли емоції переважають.
Часто маю можливість ухвалити доволі неочікувані для себе рішення, яких спершу не бачу. Тому я навчилася відкладати їх. І в такому випадку розумію, що їхня ефективність підвищується.
Ваш улюблений фільм?
Один з улюблених фільмів — «Велика краса», завдяки його естетиці та посмаку. Також подобаються роботи Веса Андерсона візуалом та люблю стрічки Тарантіно за цікавих персонажів і сюжети.
Книжка, до якої найчастіше повертаєтеся думками?
У мене немає звички передивлятися чи часто перечитувати якісь речі. Я завжди в пошуках нового.
Ваша рольова модель у бізнесі?
Я не маю конкретних рольових моделей. Вважаю, що в усіх є як сильні, так і слабкі сторони.
У мене, безперечно, є безліч людей, якими я надихаюся і яких вважаю суперталановитими, прекрасними й гідними уваги. Проте немає жодної людини, яку я б ставила собі в приклад. Найважливіше для мене — порівнювати себе сьогоднішню зі своєю вчорашньою версією.
Пріоритет у бізнесі?
Наш пріоритет — стати амбасадором українського дизайну на міжнародній арені. Ми хочемо, щоб вітчизняний бренд асоціювався з якістю та інновацією у світі.
Ваша найсильніша риса особистості?
Вміння поєднувати креатив та операційну ефективність.
Чим ви пишаєтеся найбільше?
Тим, як розвивається Gunia, і тим, що наші мрії стають реальністю.
Який момент у вашій кар’єрі був переломним і чому?
Переломним моментом було рішення піти з основної роботи й повністю присвятити себе Gunia.
Тому що Gunia починалася як хобі. Я продовжувала працювати на основній роботі. Момент, коли ми з Наташею вирішили, що із цього хобі будуватимемо бренд, бізнес, став найбільш переломним.
Тоді це було дуже страшно. Ми не знали, на що покладатися, не мали фінансового резерву, щоб це дозволити. Однак, звісно, я жодним чином не жалкую про це рішення.
Як вдається впоратися з невдачами?
Звичайно, я сумую. Я емоційна людина. Однак головне, що мені допомагає — це думка про те, що будь-яка невелика невдача може стати поштовхом до змін.
Який ваш найбільший страх у бізнесі та як навчилися з ним працювати?
Найбільший страх — нестабільність. Для європейців або американців те, що ми переживаємо, це взагалі неможливо й неприпустимо. Проте ми всі свідомо вирішили залишатися тут і надалі вибудовувати бізнес. Ми навчилися приймати цей факт і працювати в умовах невизначеності.
Одна порада тим, хто тільки починає свій шлях у підприємництві?
Не бійтеся починати. Можливо, не все вийде з першого чи другого разу. Однак варто спробувати. Адже якщо не спробуєте, то жалкуватимете.
Моя головна порада — думати, навіщо ви це робите й чи є у вас додаткові місія і цінність. Починати бізнес із бажанням заробити гроші — це не дуже ефективно. Завжди треба мати цю відповідь: навіщо і для чого. Тому що в моменти смутку або складних обставин (а вони в бізнесі точно будуть) просто гроші не зможуть мотивувати. Потрібна якась додаткова цінність.