Чи варто по фінансову грамотність йти до книгарні й вибирати там тематичну літературу? Чи допоможе прочитання книги налагодити стосунки з грошима? Ми вибрали три популярні нонфікшни, які вже критикували багато експертів, та вирішили знайти у них хороші поради.
Журналістка Vector Олена Коваль поспілкувалася з фінансовими експертами та спільно з ними розмірковувала, які тези з популярних книг про фінанси є корисними і чи можуть вони бути актуальними для нас.
Наші співрозмовники:
- Антон Шулик — співзасновник FINT8, ексгенеральний менеджер Uber Eats Ukraine.
- Сергій Подоляк — Head of Finance у Headway Inc.
Що означає бути фінансово грамотними
Спершу ми спільно з Антоном Шуликом вирішили визначитися, що таке фінграмотність. За словами експерта, це здорові стосунки з грошима. І тут є небагато правил: людина має розуміти, скільки вона заробляє, витрачати менше та накопичувати й інвестувати решту.
Ми говоримо про три рівні: заробити, накопичити, інвестувати. Через певні психотипи й інші речі конкретним людям часом важко бути ефективними на всіх трьох етапах. Хтось класно заробляє, але витрачає все. Хтось мало заробляє, дуже економить, але не знає, як інвестувати.
Вміння заробляти я б розглядав як один із шляхів знайти себе на ринку. А ось накопичувати й інвестувати — як фінграмотність.
Як навчити людину зберігати гроші? Як на мене, це психологія. Щоб бути ефективним з грошима, треба мати якусь фінансову ціль, розуміти себе і свою поведінку. І тільки скоригувавши це, людина починає заробляти, зберігати, інвестувати.
Також до фінансової грамотності належить планування періоду життя, коли ми вже не будемо працювати. Важливо подбати про майбутнє дітей, страхування та критичні випадки у цей період.
Ще у розрізі фінграмотності потрібне розуміння економії. Жарт про те, що ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі, не такий вже і жарт. Тому важливо розуміти оптимальну ціну, розподіляти кошти на різні періоди життя, коли у нас можуть бути неоднакові витрати і таке інше.
На мою думку, показником фінансово грамотної людини є наявність у неї фінансового плану — довгострокового, середньострокового і короткострокового. Тут для нас прикладом можуть бути європейці, вони досить консервативні з грошима. На нас же впливають кризи, які настають кожні чотири роки, а зараз ще й війна, яка не мотивує планувати майбутнє.
«Багатий тато, бідний тато», Роберт Кійосакі
Інвестувати в активи
Основне послання Кійосакі у цій книзі — нам важливо вкладатися у те, що буде приносити дохід, незалежно від того, чи працюємо ми. Автор ділить речі на актив і пасив. Пасив — це те, що не буде давати доходу або навпаки — приносити витрати. Антон Шулик поділяє цю думку, проте не погоджується з одним твердженням у розрізі наших реалій.
«Автор книги називає будинок пасивом, який може принести лише витрати. Думаю, це пов’язано з американською мрією, коли кожен хотів мати свій дім та машину. І це вже доходило до консюмеризму. Головна теза Кійосакі у тому, що будинок — це не інвестиція, не актив.
Я б адаптував це питання під нашу реальність. Багато українців орендують житло. А з точки зору фінансової безпеки і загалом фінансового впливу, український ринок нерухомості відносно більш вигідний, ніж європейський чи американський. В Україні окупність квартири — 10 років, і нам краще взяти іпотеку й не платити оренду. Тому як фінансист я б назвав будинок матеріальним активом, адже у ньому ви накопичили свої гроші і можете його продати», — розмірковує Антон Шулик.
Опановувати суміжні зі своєю професією напрями
Кійосакі радив опановувати суміжні зі своєю професією навички. Наприклад, вивчати основи маркетингу, щоб знати, як просувати власну справу.
«Якщо говорити про напрями, що стосуються бізнесу людини, то однозначно потрібно їх опановувати. Підприємцю важливо навчатися самостійно, можливо, звернутися по консультації. Якщо ж йдеться про “вивчусь на бухгалтера, а потім ще на юриста”, то я б не радив так робити.
Коли ми говоримо про можливість заробляти більше в Україні, тоді точно потрібно дуже швидко розвиватися в професії, зокрема опановувати AI. На мій погляд, варто заглиблюватися у свій напрям роботи, тримати на ньому вектор та ставати №1», — зазначає Антон Шулик.
Сергій Подоляк погоджується з тим, що важливо тримати фокус на поглибленні експертизи у своєму основному домені:
«До прикладу, власнику бізнесу варто приділяти основну увагу розвитку своїх ключових навичок, які найбільше впливають на успіх компанії.
Однак, з іншого боку, базові знання в суміжних областях, таких як маркетинг, бухгалтерія або управління персоналом, можуть бути корисними. Вони дозволяють ефективніше взаємодіяти з командою, краще розуміти фінансові процеси і приймати обґрунтовані рішення. Тому, хоч і не обов’язково ставати експертом у кожній сфері, розуміння основ дасть можливість керувати бізнесом більш усвідомлено й ефективно».
Робити власну справу
За словами Сергія Подоляка, підприємництво — це не універсальний шлях. Воно вимагає високої готовності до ризику, ресурсу часу та внутрішньої стійкості.
«Фінансова свобода можлива й іншими способами: через кар’єру в компанії, інвестиції або розвиток експертизи. Бізнес — це лише один із сценаріїв. Успіх завжди там, де людина знає свої сильні сторони й будує власну формулу зростання», — зазначає співрозмовник.
На думку Антона Шулика, підприємцями є 10-20% людей. Тому власну справу можна розглянути як фриланс — робити те, що вже вмієш, паралельно з основною роботою.
«Точно можна додатково фрилансити або просувати себе у соцмережах. І також погоджуюся з думкою автора книги, що не варто йти з роботи, поки власна справа не даватиме хорошого прибутку», — каже Шулик.
Зосереджуватися на освіті
У книзі йдеться, що те, що ми знаємо — приносить нам гроші, а те, що не знаємо — змушує їх витрачати. Автор наголошує на тому, що потрібно постійно актуалізувати знання, щоб бачити більше варіантів для заробітку. Водночас на початку книги багатого тата нам описують як чоловіка, що не має вищої освіти. То чи важлива вона для фінансової грамотності та вміння заробляти?
«Вчитися потрібно стовідсотково. Але важливо навчатися по суті, а не за диплом. Можливо, у час написання книги концепт навчання протягом життя, як це є зараз, не був таким актуальним. Але з тією швидкістю, як все тепер змінюється, нам постійно потрібно актуалізувати свої знання», — зазначає Антон Шулик.
«Я б не фокусувався лише на вищій освіті у контексті фінансового добробуту. Основні знання для цього не завжди обмежуються академічною освітою. Для фінансового успіху важливо також мати базову фінансову грамотність, вміння управляти фінансовими ризиками, а також постійно підвищувати свою цінність на ринку праці.
Вища освіта не є єдиним шляхом для здобуття цих навичок — їх також можна отримати через практичний досвід, самонавчання або курси. Ключове — постійно оновлювати свої знання, орієнтуватися на нові можливості та вчитися адаптуватися до змінного економічного середовища», — пояснює Сергій Подоляк, Head of Finance у Headway Inc.
«Пес на ім’я Мані», Бодо Шефер
Це книга для дітей про те, як поводитися з грошима, заробляти, заощаджувати їх, грамотно розподіляти й інвестувати. Розповідь починається з основних ідей — чітко фіксувати свою ціль, записувати мрії та вірити в себе. Але ми перейдемо до більш практичних порад автора.
Відкладати 10% від доходу
Існує міф, що коли мало грошей, то можна не відкладати, а починати це робити, коли їх стане більше. На думку Антона Шулика, це так не працює, адже гроші завжди на щось витрачаються. Співрозмовник вважає, що треба формувати звичку відкладати принаймні 10% від отриманих коштів, а коли будуть високі доходи, можливо й більше.
«10% є умовним числом, що залежить від рівня доходу. Однак незалежно від його розміру, накопичення важливі. Життя непередбачуване, і фінансова “подушка безпеки” необхідна для кожної людини. Це дозволяє почуватися впевненіше за непередбачуваних обставин», — розповідає Сергій Подоляк.
Експерт додає, що звичку до заощаджень важливо прищеплювати з раннього віку, навіть якщо сума накопичень буде незначною.
«Це допоможе дітям розвивати фінансову дисципліну та усвідомлення, що фінансова безпека важлива. Це може бути в контексті накопичування на якусь іграшку або омріяну поїздку. Головне — показати дітям, що відмова від чогось в моменті може принести неймовірне задоволення у майбутньому», — каже співрозмовник.
Інвестувати
Нерухомість, депозити й облігації — здається, це не те, що може зацікавити дитину. Проте у книзі йдеться, що дізнаватися більше про інвестування грошей, ризики та дохідність різних його способів варто вже з дитинства. Це допоможе сформувати фінансову дисципліну — вміння орієнтуватися на довгострокові результати.
«Непогано, коли дитина запитує в дорослих, що таке інвестиції. Я вперше інвестував, коли мені було 17 років, але втратив $3 000. Тоді я не консультувався з дорослими, а про ризики зрозумів вже пізніше», — каже Антон Шулик.
Співрозмовник додає, що найкраща інвестиція для дітей — у власну освіту та подорожі. Це допомагає розширити світогляд та вчить адаптуватись. Зокрема з приводу заробітку: наприклад, приїхавши до іншого міста, можна дізнатися, що у тій самій професії люди можуть отримувати більші гроші.
«Подорожі — це можливість побачити, що взагалі існує. А коли ви бачите це, то й можете досягнути. Плюс, це нетворк, можливість вивчати мови і культури — і потім працювати на весь світ», — каже Шулик.
Помічати можливості
Автор книги розповідає, що у світі є безліч можливостей для заробітку, і навіть у юному віці можна їх знаходити. І гроші можна заробити не лише стандартними способами, а й за допомогою творчості та винахідливості.
«Не підтримую логіку дрібних заробітків “нестандартними” шляхами для дорослих, оскільки вважаю, що важливо зосереджуватися на досягненні глибинної експертизи в одному напрямі. Занадто багато відволікань можуть зашкодити.
Але я однозначно підтримую ідею, що дітям слід давати більше можливостей для дрібного заробітку. Це не тільки сприяє розвитку підприємницької культури, а й допомагає їм розуміти цінність грошей. Навіть якщо вони не стануть підприємцями в майбутньому, ці уроки допоможуть дітям у подальшому житті та фінансових рішеннях», — розповідає Сергій Подоляк.
Антон Шулик поділяє думку щодо маленьких заробітків для дітей.
«У Штатах, наприклад, є історія, коли батьки разом з дітьми роблять стенд і продають лимонад. І діти бачать: є лимони, вода, цукор. Їхня собівартість, наприклад, долар, а потім вони продають лимонад на $10», — каже Антон Шулик.
Визначити мету кожної частини доходу
Існує загальна порада: виділяти конкретні суми зі свого бюджету на різні потреби. Але чи справді працюють ці Excel-таблички? Наш співрозмовник Антон Шулик запевняє, що це варто зробити принаймні один раз і дотримуватися плану, якщо дохід стабільний.
«Є фінансовий план на місяць, коли ми визначаємо, скільки нам потрібно на квартиру, продукти тощо. Також є фінансовий план на рік, адже ми можемо їздити у відпустку, робити великі витрати. Якщо людина хоче влаштувати весілля або оновити машину — все це також потрібно враховувати. Тобто є різні горизонти цього фінплану, і їх варто визначити та керуватися ними», — зазначає Антон Шулик.
Сергій Подоляк розповів, що ніколи не вів детальних таблиць витрат. Однак перед кожною значною покупкою запитував себе: «Чи дійсно це мені потрібно?» Якщо відповідь «так», то робив покупку, якщо були сумніви — відкладав її.
«Для досягнення фінансового добробуту критично важливою є фінансова дисципліна. Як ви її підтримуєте: за допомогою табличок, спеціалізованих застосунків чи інших інструментів — питання другорядне.
Замість того, щоб зосереджуватись лише на контролі витрат, важливо концентруватися на збільшенні доходу, що є також важливим аспектом фінансової грамотності», — розповідає Подоляк.
«Думай і багатій», Наполеон Гілл
У цій книзі багато езотеричних моментів, але ми їх розглядати не будемо, адже зібрались тут, щоб знайти для себе практичні поради. Тому спільно з експертами знаходимо конструктив та розвиваємо думки в корисному для нас напрямі.
Мислити у напрямку своїх цілей
«Глобально ця книга про те, щоб людина вчилась думати самостійно, незалежно, конструктивно. У бізнес-консалтингу є фірма McKinsey, яка займається тим, щоб допомагати компаніям вирішувати проблеми або досягнути цілі. На мою думку, книга Гілла саме про це. Меншою мірою про гроші, і більшою про те, що ви ставите ціль і далі думаєте над планом і реалізуєте його», — міркує Антон Шулик.
Без заглиблення у пояснення, які дає автор, загальні поради можуть бути дієвими. Наприклад, відзначає силу думки, бажання як вихідну точку успіху, віру, візуалізацію. З останньої для порівняння Шулик наводить приклад зі спортсменами, які використовують візуалізацію для того, щоб заточити певний алгоритм рухів. І також важливо подбати про спеціалізовані знання у професії (про важливість освіти і навчання протягом життя ми вже говорили вище).
Формувати спільноту
У книзі автор назвав це «мозковий центр» — організовані зусилля, щоб перетворити бажання на заробіток.
«Коли мова йдеться про особистий фінансовий добробут, спільна робота в команді не є обов’язковою. Проте у контексті бізнесу та підприємництва команда відіграє важливу роль. Для ефективного управління фінансами компанії необхідно мати спеціалістів з різним досвідом і кваліфікацією. Це забезпечує більш зважений підхід до прийняття фінансових рішень та сприяє досягненню стабільних результатів», — зазначає Сергій Подоляк.
Антон Шулик розмірковує про оточення, яке нас формує. І вважає, що воно важливе для можливостей добре заробляти і бути фінансово грамотними.
«Є теза, що ми заробляємо стільки, як в середньому заробляє п’ять людей з нашого найближчого оточення. І тут, на мою думку, працює та сама історія, що з мандрівками. Дізнався я на другому курсі, що мій знайомий отримує $1000 в місяць як офіціант. Я, м’яко кажучи, був здивований. Кажу: а я можу так? А ти мене порекомендуєш? І почав теж заробляти $1000 в місяць», — ділиться Шулик.
Співрозмовник додає, що коли ми зустрічаємо конкретну людину і дізнаємося про її досвід, то віримо їй, і це може вплинути на зміну нашої реальності. Натомість хтось у соцмережах, наприклад, у нас довіри не викликає. Тому оточення відіграє таку роль.
«Коли ви бачите людей, які заробляють $2000, то думаєте, що ви такі самі, як і вони. І те, що зараз ваш заробіток $1000 — це тимчасове непорозуміння. Ви бачите, що мати те, про що ви мрієте — реально, просто поки що ви не знаєте, як це отримати. Ось, як працює сила оточення з погляду грошей», — розповідає Антон Шулик.
Читати нонфікшн про фінанси — точно краще, ніж нічого не робити для своїх стосунків з грошима. Але важливо дивитись не лише в суть однієї книги, а й на погляди її автора. Також критично ставитися до будь-якої інформації та розмірковувати, чи актуальна вона для наших реалій та часу.
Ми не маємо на меті радити чи відмовляти читати книги, про які ми говорили. Натомість ось рекомендації ресурсів з фінансової грамотності від Антона Шулика: