Про початок роботи з електрокарами

Першого разу я проїхався за кермом повноцінного електромобіля 2006 року. Це була Toyota Rav4. Вона масово не продавалася та була лише в дилерському відділі Toyota в США, де я працював продавцем-консультантом. Тоді зрозумів, що за електроавто — майбутнє.

Пізніше з’явилася компанія Tesla. Я, моя дружина, Олена Артеменко, та її сестра, Любов Артеменко, вклалися в її акції 2012 року.

Це було вдале рішення — інвестиції помножилися на чотири. За ці гроші купили електрокар Tesla, який привезли в Україну 2014 року.

Відразу почали шукати власника для цього авто. Ним став ресторатор Діма Борисов, який згодом встановив зарядки для електроавто у своїх ресторанах.

Потім до нас почали звертатися люди, які хотіли придбати Tesla. Це переросло в бізнес — компанію Tesla Club. Ми допомагали доставити в Україну та розмитнити авто. Наголошую, що в нас був не салон. Це суперечило би вимогам Tesla, яка завжди напряму працює з клієнтами.

Про запуск GO-TO-U

Ми побачили, що в Україні взагалі не було інфраструктури для електроавто. У Європі було лише вісім зарядних станцій — можна було проїхати з Нідерландів через Німеччину в Австрію. Далі нам доводилося заряджатися від розеток у готелях. Так зрозуміли, що можна розвинути інфраструктуру.

Згодом купили чотири зарядні станції, які привезли в Україну. Одну з них купив ресторан у Львові для своїх клієнтів. Після цього до нас звернулася мережа АЗС ОККО. Восени 2014 року разом із ними ми встановили перші 39 зарядних станцій на їхніх заправках. За зарядки заплатила ОККО.

Інформацію про ці станції ми розмістили на open source. Але деяким людям не сподобалося, що ОККО розмістило безплатні зарядки. Вони почали міняти дані на open source, що заважало користувачам знаходити зарядні станції. Тому 2016 року почали роботу над IT-рішенням, яке потім стало GO-TO-U. Цей застосунок допомагає знайти найближчу зарядку та зарезервувати її. Тобто коли людина приїде, не потрібно ставати в живу чергу. У світі подібних рішень не було й немає.

Зауважу, що ми не власники зарядних станцій. Наша бізнес-модель ґрунтується на співпраці з ними. Власники платять за під’єднання до нашого застосунку. Нині наша команда складається з 25 людей, із яких приблизно 15 — ІТ-спеціалісти.

2020 року GO-TO-U потрапила до TechStars, одного з топових світових фондів-акселераторів. Він майже завжди оцінює компанії в $3 млн. Це потрібно, щоб інвестувати в обмін на невелику частку.

Якщо говорити про більш-менш справжню оцінку, то вона значно зросла восени цього року. Тоді в нас інвестувала швейцарська компанія Asea Brown Boveri (ABB). Але оцінку ми не розкриваємо. Я лише можу сказати, що вона вимірюється в десятках мільйонів доларів. Точно більше, ніж три.

Невдачі трапляються постійно. Найважчим був останній рік. Ми повинні були зробити стрибок — заручитися підтримкою когось великого. Знайти партнера, який повірив би в те, що ми робимо. Нам вдалося. Але до цього було буквально 150 невдалих переговорів.

Важливо не зупинятися та йти далі, навіть коли ви всоте чуєте: «Ми не розуміємо, що ви взагалі робите».

Про складність бізнесу електрозарядних станцій

Ринок зарядних станцій для електрокарів тільки формується. Він розвинений лише на 3%. Його можна порівняти з мобільними застосунками, про які ми 15 років тому взагалі не знали. Тому такі нові ринки важливо побачити, знайти проблему в них і знати, як її розв’язати.

Зараз установлення швидкісної зарядної станції обійдеться десь у €50 000. Її окупність із 25% завантаженістю — десь п’ять-шість років.

Тут важлива не так окупність, як можливість зайняти ринок. Для цього потрібно розуміти всі позитивні та негативні процеси. Зокрема, було зроблено багато помилок у розвитку європейської та світової інфраструктури.

Наприклад, коли Tesla перша почала встановлювати суперчарджери, у Європі вирішили побудувати конкурента. В інфраструктуру вкладені мільярди євро, але коли приїжджає користувач, починаються проблеми.

По-перше, немає резервування станції. По-друге, мобільний застосунок не працює як треба, бо вимоги до нього ставив тендерний комітет. У них прописали, що зарядка має вимикатися, мусить бути мапа, але як цим буде користуватися водій, ніхто не думав.

Стояло завдання побудувати 5000 станцій — його виконали. Це робила компанія без економічного підґрунтя для цього бізнесу. Зарядки там — суто затратна частина в проєкті. Тому якість фінальної послуги достатньо низька.

Наша держава ніяк не впливає на інфраструктуру зарядних станцій. Це можна вважати негативом, бо держава чи місто не розбудовують мережу зарядок. З іншого боку — ми не допустили європейських помилок. Усе реалізовувалося лише на комерційній основі.

Про розвиток GO-TO-U у понад 47 країнах

За кордоном ми працюємо переважно в Європі. Є дві моделі співпраці. Перша — отримувати покриття від наявних зарядних станцій через роумінг. Пів року тому ми інтегрувалися з роумінговою платформою Hubject. Це дало можливість користувачу нашого застосунку зарядитися в Німеччині на станціях мережі Ionity. Усе працює за принципом Uber.

Інша модель — станції, якими ми керуємо. Вони з’являються через партнерів.

Також ми вже інтегровані з Booking.com і TripAdvisor. У нашому застосунку можна знайти зарядну станцію біля готелю та зарезервувати кімнату на ніч в один клік. Для цього є пряме посилання на Booking. Подібним чином працюємо з TripAdvisor. Можна подивитися, які заклади є поруч із зарядною станцією.

Ці компанії мають свої реферальні програми. Фактично вони діляться прибутком із тим, хто привів клієнта. Тобто ми отримуємо маленький відсоток.

Умови співпраці стандартні, але потрібні хороші ІТ-спеціалісти, які інтегрують платформи. Це має нескладний вигляд, але коли берешся, виявляється, що там дуже багато роботи.

Про родичів у бізнесі

Кожен досвід — абсолютно унікальний. У нашому випадку, певен, позитивних сторін набагато більше, ніж потенційних конфліктів, які зупиняють багатьох від ведення бізнесу з родичами.

Як на мене, класно, коли близькі люди залучені в роботу компанії.

Для нас це фактично справа життя, яку ми розвиваємо останні вісім років. Оскільки ми всі були залучені із самого початку, у нас найкраща експертиза. Це, напевно, і є той рецепт успіху, завдяки якому ми так далеко зайшли.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Дисклеймер

Відразу зазначу, що ця стаття — наш особистий, хоч і невеликий досвід анімації саме у Scratch Junior. Scratch Junior — це лайтова частина програми Scratch для молодших дітей. Це своєрідне «введення» може стати чудовим стартом для малечі, яка мріє навчитися малювати.

Ми не ставили собі за мету створювати мультики як Pixar — із таким «софтом» це й не вийде. Доньці було всього 6 років, вона мала багато вільного часу, і я просто хотів допомогти їй в освоєнні нового хобі.

Let’s start from Scratch!

Scratch — це середовище програмування для дітей, в якому можна робити власні ігри. У програмах типу Scratch Junior діти створюють і оживляють персонажів — спрайтів. Це не просто картинки, а об’єкт, наділений програмним кодом, а отже, і здібностями. Спрайту можна віддавати команди та отримувати дані.

Історія нашого знайомства зі Scratch.Jr розпочалася у перший карантин. Ми випадково потрапили на онлайн-майстер-клас із Scratch — старшого брата програми Scratch.Jr. Ідея такого заняття для дочки здалася нам із дружиною приголомшливою.

Реальність виявилася іншою: я сам під час майстер-класу вчив Владу та частково робив за неї завдання. Для дитини 5–6 років заняття з оригінального Scratch виявилися не просто складними, а навіть стресовими. Для роботи з ним потрібно вміти читати, до того ж з’ясувалося, що він має дрібний інтерфейс.

Спочатку ми засмутилися, а потім побачили у цьому гарний старт. Я знайшов спрощену версію Scratch — Scratch. Junior. У цій версії менше концепцій, менше можливостей, у неї більший інтерфейс. Її можна встановити на iPad або на будь-який планшет з Android.

Єдина складність — Scratch Junior англійською. Але Владі було необов’язково читати, вона могла дивитись на картинки та розбиратися самостійно. Ну, або з моєю допомогою (так інформація засвоювалася швидше).

Для прикладу — на першому фото Scratch оригінальний, на другому — Junior.

Методика навчання

Я вирішив, що найкращий підхід — 2–3 заняття на тиждень по 45 хвилин. Решту часу ми відвели на самостійне вивчення програми та консультації зі мною — на кшталт менторства.

Влада часто підходила зі своїми питаннями «як зробити щось», і я вже підказував. Бувало, я сам підходив із проханням показати, чим вона займається, і питав про складнощі.

План занять був приблизно таким:

1. Базовий інтерфейс програми та бібліотека зображень.
2. Кастомізація спрайтів (розмальовування, домальовування).
3. Переміщення та повторення дій.
4. Аудіосупровід.
5. Цикли.
6. Алгоритми з прикладу лінійного пазла. Їхнє застосування.
7. Декілька алгоритмів для одного спрайту або сцени.
8. Повідомлення між алгоритмами або події.

Про інтерфейс і бібліотеку зображень

У програми дуже простий інтерфейс:

• Панель з усіма видами категорій (події, рухи, зовнішній вигляд персонажа, управління, блоки старту та закінчення дії).
• Область програмування.
• Сцена з персонажем та ландшафтом, на якому розгортається дія.
• Панель персонажа.
• Сторінки із різними сценами.

Дітям особливо сподобається те, що знаменитий котик Scratch це не єдиний персонаж. Можна додати й інших спрайтів декількома способами:

• завантажити з комп’ютера;
• намалювати в самому Scratch.Jr;
• вибрати з бібліотеки.

Щоб потрапити до бібліотеки спрайтів, натисніть на іконку плюса у верхньому лівому кутку екрана. Для вибору фону, де розгортатиметься дія мультика, — на іконку з картинкою вгорі екрана.

Розфарбовування та домальовування спрайтів

Щоб легше освоїти програму, спробуйте спочатку використовувати її як розмальовку-антистрес.

Я просто показав доньці, як за допомогою зовнішнього блоку додавати на екран заготовлені картинки з бібліотеки. За кілька днів вона навчилася:

• розмальовувати спрайти;
• домальовувати доповнення до них;
• змінювати кольори та розмір;
• додавати персонажам бабли із повідомленнями.

Переміщення спрайтів і повторення дій

Потім ми опанували, як змусити персонажа рухатися. На малюнку нижче видно групу пазлів. Кожен містить стрілочку, яка позначає, куди чи як рухається твій персонаж. Наприклад, йде, бігає, стрибає, крутиться. Поєднуючи пазли в робочій області, ви програмуєте спрайт на послідовність дій.

Під кожною стрілкою є цифра, яка відповідає за кількість повторень дії. Наприклад, цифра 2 на пазлі ➞ — спрайт «пройде» дві клітинки горизонталлю. Або ж цифра 5 на пазлі ↑ — персонаж пройде п’ять клітинок вертикаллю.

Додаємо аудіо

Щоб урізноманітнити мультик, можна додати аудіо та озвучити персонажа. Якщо у дитини є досвід взаємодії із Siri, то проблем з освоєнням цієї фічі не буде. Достатньо:

• натиснути на панелі зелену кнопку із піктограмою звуку;
• з’явиться іконка із мікрофоном;
• натисніть на нього та озвучте персонажа.

Як застосувати озвучку до персонажа? Просто додайте пазл з озвучкою у загальну стрічку пазлів.

Цикли

За тиждень ми почали освоювати цикли. Звичайно, дитина не відразу розуміла складні для свого віку слова. Тому я просто намагався пояснити, що цикл — це повторення певної послідовності дій.

«Якщо ти хочеш, щоб персонаж вчинив дії кілька разів, використовуй цю конструкцію», — говорив я.

Цикл виглядає як стрілочка. Її «натягують» на ці блоки та пишуть цифру, рівну кількості повторень.

Алгоритм з прикладу лінійного пазла. Застосування алгоритмів

Через якийсь час настала черга алгоритмів. Пояснював так: це набір дій, якийсь сценарій чи план. Або на прикладі гри — це ланцюжок пазлів із дій.

У процесі дитина сама починає розуміти, що ланцюжок — це алгоритм. Необов’язково, щоб вона запам’ятала саме слово, головне розуміння ідеї.

Пізніше я показав, як розпочати та закінчити алгоритм. Можна не давати відразу всі варіанти. На цьому малюнку зеленим прапором на жовтому фоні відзначили початок алгоритму, а червоним пазлом — кінець.

Кілька алгоритмів для одного спрайту чи сцени

Згодом ми почали розширювати спектр можливостей. Я розповів;

• як додати кілька алгоритмів на одному малюнку;
• як застосувати до одного персонажа кілька алгоритмів;
• як застосувати алгоритм до сцени.

Це не дуже просто. Наприклад, якщо в сцені два персонажі, то необхідно перемикатися між ними й створювати для кожного свій ланцюжок пазлів. Щоб це реалізувати, знадобиться ще один елемент — повідомлення чи події.

Повідомлення між алгоритмами, або ж події

Через якийсь час я пояснив доньці, що таке концепція повідомлення в Scratch. Якщо просто, це можливість передати дію від одного персонажа іншому.

Вона позначена кнопками із конвертами. Відкритий це одержувач. Невідкритий — відправник. Ці кнопки знаходяться в панелі керування, а саме — в блоках пуску.

Наприклад, додамо одному персонажу запечатаний конверт, який відлітає. Відповідно, такий самий колір має комусь прилетіти — це і буде початком алгоритму персонажа. Важливо, щоб колір першого пазла з конвертом збігався із кольором останнього. Тільки в цьому випадку алгоритм почнеться і завершиться.

Під час першого знайомства достатньо дотримуватися правил: не більше однієї пари конвертів одного кольору для надсилання та отримання. Це допоможе дитині не заплутатися, хто і кому надсилає повідомлення.

Перехід між сценами

Завершальний і, мій погляд, найцікавіший блок (пазл) переходу між сценами. Він робить наші анімації різноманітнішими.

Після того, як ми додали другу сцену, з’являється блок завершення алгоритму. Він перемкне нас на нову сцену. Виглядає це приблизно так:

Тепер наша анімація більше нагадує мультфільм.

Висновки

• Які навички стануть у пригоді дитині під час роботи зі Scratch? Бажано, досвід роботи з пазлами чи розмальовками на планшеті. Опціонально записувати себе на аудіо за допомогою планшета (Siri, наприклад).
• Скільки часу знадобиться на засвоєння залежить від дитини. Ми витрачали на одну ітерацію від двох до чотирьох днів. Максимум тиждень. Чіткого плану в нас не було: дитина сама приходила і просила підказати, що нового ми можемо ще зробити.
• Інтервали мають бути комфортними для дитини. Якщо йому заходить швидше, то інтервали можуть бути меншими.
• Для дітей п’яти років це може бути рано, але все індивідуально.
• Потрібно обов’язково давати час на самостійну роботу зі Scratch.
• Не намагайтеся навчити дитину всього. Влада сама розібралася, як створювати своїх персонажів, записувати аудіозаписи та перейменовувати проєкти.
• Додайте дедлайни на впровадження кожного із завдань — так ви створите враження, що дитина працює на реальному проєкті.

Перші демо Влади

Корисні ресурси для дітей та дорослих

• Сайт зі Scratch.JR.
• Розділ Interface.
• Розділ Activities.
• Розділ Tips.
• Цікавий блог на Coderkids.
• Застосунок на iTunes та Google Play Market.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Нобелівка і Forever Young 

• Рішення: біоперепрограмування.
• Хто підтримує: російсько-ізраїльський мільярдер Юрій Мільнер та засновник Amazon Джефф Безос. 

Сучасні дослідження неофіційно визначили 150 років як найоптимістичніший прогноз тривалості людського життя. Поки максимально зафіксований показник — 122 роки. Люди, що досягли 110-річного віку, вважаються супердовгожителями. 

З віком наше тіло зношується, а його можливості обмежуються. Тому науковці шукають способи підтримки організму в «вічно молодому» стані. Це дасть людині змогу не просто жити довше, а й залишатися здоровою. Допомогти в цьому можуть відкриття у сферах омолодження та регенерації.

2012 року японський вчений Сінья Яманака отримав Нобелівську премію за відкриття біоперепрограмування. Науковець довів, що зрілі клітини можуть «перезапускатися», тобто повертатися до первинного стану стовбурових клітин за допомогою чотирьох генів, котрі згодом назвуть «факторами Яманаки». 

2016 року метод перевірили на лабораторних мишах, і дослідникам вдалося досягти ознак зворотного перебігу віку у тварин. Навіть попри можливі побічні ефекти (все ж мова йде про гени), науковці назвали перепрограмування клітин можливим «еліксиром життя».

Дослідити його можливості та вплив на клітини людського організму взялася заснована 2021 року компанія Altos Labs. Вона працює над технологією біологічного перепрограмування, спираючися на дослідження Яманаки. Самого ж нобелівського лауреата запросили очолити науково-консультативну раду компанії.

Дослідженнями в Altos Labs займатимуться ще кілька вчених-першопрохідців. Серед них:

• Стів Хорват — генетик, професор Каліфорнійського університету. Він придумав «епігенетичний годинник», що може «найточніше» виміряти біологічний вік людини.
• Хуан Карлос Бельмонте — учений каліфорнійського Інституту біологічних досліджень Солка. Він вважає, що тривалість життя у людей можна збільшити на 50 років… шляхом вирощування наших органів в організмах мавп.

Altos Labs продовжує запрошувати вчених, обіцяючи їм безперешкодну роботу над дослідженнями та пропонуючи їм акції та великі зарплати. Серед її інвесторів — російсько-ізраїльський мільярдер Юрій Мільнер та засновник Amazon Джефф Безос. 

До речі, Безос вже давно цікавиться дослідженнями довголіття. 2018 року він інвестував у компанію Unity Biotechnology. Вона спеціалізується на боротьбі зі старінням. Компанія розробляє препарати та терапевтичні методи, здатні якомога довше забезпечувати функціональність організму.

«Вилікувати старіння» за допомогою регенерації

• Рішення: регенерація.
• Хто підтримує: американський мільярдер і CEO Coinbase Браян Армстронг.

Окрім інвестицій, багатії засновують і власні дослідницькі компанії. У грудні 2021 року американський мільярдер і CEO Coinbase Браян Армстронг разом із доктором біоінженерії Блейком Баєрсом заснували NewLimit. Компанія займатиметься вивченням процесів старіння та спробує продовжити здорове функціонування організму людини. Науковці NewLimit планують дослідити регенеративний потенціал старих тканин людського тіла та розробити продукти, що зможуть відновлювати їхні клітини.

За словами засновників, мета NewLimit — запропонувати людям життя, вільне від хвороб і старості, а не просто продовжити його. У компанії хочуть, щоби люди зберігали ту ж рухливість та когнітивні здібності, які були у них у молодості, незалежно від тривалості життя.

«Спроба „вилікувати старіння“ неймовірно амбітна. Ми вважаємо, що ця місія може зайняти десятиліття, якщо вона взагалі здійсненна. Саме з цієї причини ми відчуваємо нагальну необхідність розпочати роботу вже сьогодні», — йдеться в анонсі запуску NewLimit.

Крім того, компанія планує дослідити інфекції та покращити ефективність вакцин. Також вона спробує з’ясувати, чому у людей похилого віку слабка імунна система. 

Засновники запевняють, що попри ціль створити прибуткову компанію, продукція NewLimit буде доступною кожному. Коли компанія має намір представити готові рішення, наразі невідомо.

Таємничі дослідження техногіганта

Амбітну задачу з винайдення методів «лікування старіння» та подолання людських хвороб планує вирішити й компанія Calico, яка належить Alphabet. Проєкт, метою якого є боротьба зі старінням та «супутніми захворюваннями», практично не розкриває деталей. В анонсах компанія обмежується загальними фразами, а ймовірні напрацювання майже не оприлюднюються. Проте певні дані про її роботу все ж є.

• Відомо, що Calico досліджувала метод перепрограмування — науковці перевіряли кількість можливих мутацій під час тимчасового «перезавантаження» клітин за допомогою РНК. 

• Компанія співпрацює з біофармацевтичною фірмою AbbVie у сфері досліджень, розроблення та випуску нових методів лікування для пацієнтів із віковими захворюваннями. 

• Журналісти припускають, що Calico працює з big data. Тобто вона збирає величезну кількість інформації та обробляє її, щоби прискорити шлях до відкриттів у галузі здоров’я й медицини. 

Можливо, Calico просто не потрібна публічність. Біотехнологічні компанії переважно демонструють свої досягнення саме заради залучення кадрів, грошей та «шуму». Alphabet же спроможний надати Calico багатомільярдний бюджет та прямий доступ до кращого обладнання і висококласних вчених.

Кров молодих організмів як шанс продовжити життя

• Рішення: переливання крові молодих організмів.
• Хто підтримує: понад 100 клієнтів з усього світу і зокрема Кремнієвої долини.

Методи продовження молодості не обмежуються планами на майбутнє. Кілька років тому заможні люди з усього світу отримали змогу підтримати кров’ю молодих організмів надію на здорове функціонування власного тіла.

Про цю ідею заговорили ще 2014 року. Тоді дослідниця Гарвардського інституту Емі Вейджерс виявила, що кров молодих мишей покращує роботу м’язів, серця та мозку у старих. Учені зшили двох мишей разом, забезпечивши злиття їхніх кровоносних систем.

Парабіоз Парабіоз Лабораторна техніка штучного поєднання організмів задля формування спільної фізіологічної системи (зазвичай кровоносних судин) , вперше випробували ще у XIX столітті. Після дослідження Вейджерс інтерес до цієї процедури відродився.

2016 року випускник Стенфордської медичної школи Джессі Кармазін заснував компанію під назвою Ambrosia. Вона запропонувала внутрішньовенні інфузії плазми крові від донорів віком 16–25 років. Клієнти можуть придбати один літр за $5500 (150 000 гривень) або два літри за $8000 (218 000 гривень).

2017 року Кармазін розповів, що послугами компанії скористалися вже понад 100 клієнтів з усього світу, середній вік котрих — 60 років. Деякі з них — підприємці з Кремнієвої долини. Кармазін підкреслив, що переливання плазми крові може отримати будь-яка людина старше 35 років.

Проте згодом на практику звернули увагу не лише заможні клієнти, але й регулятори з FDA (Управління з продовольства і медикаментів США). 2019 року FDA виступило з заявою про те, що користь від переливання плазми крові молодих донорів не доведена, а подібні операції є ризикованими для здоров’я. У зверненні не було згадок про діяльність компанії Кармазіна, проте потенційних клієнтів застерегли від процедури, яку надавала Ambrosia. 

Уже через кілька днів на сайті Ambrosia з’явилося повідомлення про призупинення роботи. Проте за кілька місяців компанія відновила свою діяльність.

«Смерть — це проблема, яку можна вирішити»

Саме так вважає співзасновник PayPal та один із перших інвесторів Facebook Пітер Тіль. І саме йому найчастіше приписують інтерес до провідних технологій продовження життя. 

2006-го стало відомо, що він пожертвував $3,5 млн фонду Мафусаїла на підтримку досліджень боротьби зі старінням. Останній відомий своєю науковою премією Methuselah Mouse Prize для дослідників, котрим вдалося суттєво продовжити життя літньої лабораторної миші. За десять років мільярдер збільшив свої інвестиції у фонд до $7 млн.

Варто згадати й організацію Thiel Foundation — Breakout Labs. З 2012 року вона надає гранти для наукових досліджень, які є занадто тривалими, щоб зацікавити комерційний сектор на ранній стадії. Або ж на дослідження, надто «радикальні» чи «нетипові» для традиційних джерел фінансування.

На думку Тіля, суспільство дуже упереджено ставиться до біотехнологій та продовження життя. 2016-го мільярдер назвав парабіоз «дуже цікавим». Також Тіль дав зрозуміти, що він цікавиться цим заради власного здоров’я, а не як черговою бізнес-можливістю.

Згодом видання Gawker розповіло, що Тіль «витрачає $40 000 раз у квартал на переливання крові 18-річного». Сам Тіль на питання про правдивість цієї інформації не відповів.

Підозри щодо «вампірських» нахилів Тіля виникли через надмірну зацікавленість мільярдера питанням продовження життя, а також його захоплення біотехнологіями. Мільярдер вже давно «робить ставку в перегонах за безсмертям». Зокрема фінансує медичні дослідження, що дозволять збільшити тривалість життя. Сам Тіль заявив, що хоче дожити до 120 років. 

«Зрештою, чимало людей перебуває в якомусь дивному режимі заперечення та прийняття смерті. Те й інше призводить до того, що ви стаєте дуже пасивним. Я волію боротися з цим», — пояснює Тіль.

Життя після смерті 

Цілком можливо, що людству не вдасться відтермінувати старість, а смерть виявиться неминучою. На цей випадок у заможних людей є ще кілька варіантів, в які вони охоче інвестують.

Кріоніка

• Хто підтримує: співзасновник PayPal та один із перших інвесторів Facebook Пітер Тіль.

Введення організму у стан тривалої паузи, щоб у майбутньому повернути його до життя. «Пауза» досягається охолодженням тіла до наднизьких температур. Вартість такого заморожування залежить від затрат на підготовку тіла та від тривалості його збереження у кріосховищі. Окрім того, ціна кріоконсервації повинна покрити затрати на можливе розмороження тіла чи його частин в майбутньому.

Цю послугу вже пропонує низка компаній. Зокрема — Alcor Life Extension Foundation, Cryonics Institute, Suspended Animation Labs та KrioRus. 2014 року видання The Telegraph повідомило, що Пітер Тіль записався на кріоконсервацію в Alcor Life Extension Foundation.

Перенесення свідомості «в цифру»

• Хто підтримує: виконавчий директор Open AI, інвестор Сем Альтман.

Ідея збереження мозку заради можливого створення ​​цифрової свідомості в майбутньому чимось нагадує концепцію кріоконсервації. Проте є відмінності. Наприклад, створена 2016-го компанія Nectome. Вона пропонує процедуру високотехнологічної консервації мозку. «Застиглі» мізки в майбутньому планують просканувати та створити на основі отриманої інформації повноцінну цифрову свідомість.

Серед зацікавлених осіб — виконавчий директор OpenAi, інвестор Сем Альтман. Він упевнений, що технологія цифрової свідомості почне працювати ще за його життя. «Я припускаю, що мій мозок завантажать у хмарне сховище», — заявив Альтман в інтерв’ю MIT Technology Review.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Я ненавидів свою професію

Я ніколи не хотів бути моряком, а мріяв стати програмістом. Але в школі мені дали зрозуміти, що така професія не для мене, адже я ледве вивозив математику на трійки. Шість років я відучився у Національному університеті «Одеська морська академія» на керманича судна. Тоді я прагнув працевлаштуватися, якнайшвидше стати офіцером і ходити в рейси, заробляти гроші. Просто та приземлено.

Але ходити в рейси — це на любителя. Мені здається, у цій сфері працюють або від великої любові до моря, або вимушено.

Якщо спочатку все побудовано лише на бажанні заробляти, довго не протягнеш. Принаймні у мене не вийшло, і море мене зламало.

Я постійно був пригніченим, у мене не було бажання прокидатися вранці, я ненавидів себе та свою професію. На березі я здригався від кожного телефонного дзвінка, адже це могла бути крюінгова компанія Крюінгова компанія Компанія, яка підбирає екіпаж на судно зі словами: «Пора, морячок!». Це не викликало нічого, крім тремтіння та холодного поту на лобі, — настільки я не хотів на цю роботу.

Востаннє я ходив у рейс на посаді третього помічника капітана (3rd Officer). Потім я почав ігнорувати дзвінки з крюїнгу, з’їдав себе зсередини, не знав, що мені робити й чим займатися. Але, на щастя, ці сумніви тривали недовго.

Пішов на курси та почав вивчати IT

У темний час свого життя я натрапив на рекламу компанії GoIT, яка займається IT-освітою. Вони нагадали мені про існування Frontend, яким я почав цікавитися ще з 14 років — самостійно вчив HTML і CSS.

GoIT надіслали один із навчальних роликів із викладачем курсів Олександром Репетою. Багато з 40-хвилинного ролика було для мене корисним, хоча там пояснювали матеріал, який я вже намагався вивчити самостійно. Я зрозумів, що багато прогавив, і зацікавився. Менеджер GoIT вмовив мене записатися на курси.

Я заручився маминою фінансовою та моральною підтримкою. Тепер у мене було дві мотивації: ще раз не гаяти час і виправдати мамині очікування.

На курсі я дуже чекав JavaScript, адже HTML та CSS, які я вже вивчав самостійно, для мене були легкими та нудними. Принаймні якщо займатися цим постійно. До блоку JS я ще підробляв у крюїнгу і не відчував, що закінчу курси й працевлаштуюсь в IT. Але як тільки почали проходити JS, я зрозумів, що я маю зробити все, щоб влаштуватися на роботу і займатися цим далі. Тому звільнився з крюїнгу та вже впевнено продовжив вивчати Javascript.

Спочатку JavaScript може здатися складним та незрозумілим, але на його базі можна вивчити будь-яку іншу мову програмування. Якщо вивчити JS, всі двері у світі IT будуть відчинені.

Проваліть перше інтерв’ю

Щодня під час навчання на курсі це американські гірки. На той момент я вже був по вуха закоханий у JavaScript, але віри в успішне працевлаштування не додавало. Чим більше ви вивчаєте JavaScript, тим менше здається, що у вас все вийде. З кожною подоланою перешкодою видно наступний, ще ширший пласт знань, який необхідно освоїти.

Уранці я міг прокинутися зі страхом невдачі, а надвечір бути повністю зарядженим енергією і вірою, що я впораюся. Я вивчив JavaScript, на черзі були React і Node.js, але мене все ще долали сумніви щодо майбутнього IT.

Викладачі GoIT підказали, що перше інтерв’ю бажано провалити, щоби подолати стрес і страх перед співбесідами. Я почав старанно складати резюме та пробувати.

Вибрав стерпну компанію, але в якій зовсім не хотів працювати, розуміючи, що на той момент не підходив туди. Але я повинен був дізнатися, наскільки я близький чи далекий від мети.

Я знав, що маю намір завалити інтерв’ю, але це не зняло мандраж. Мені здавалося, що інтерв’юер сміятиметься і дивуватиметься, навіщо я взагалі прийшов на співбесіду. Але цей страх випарувався після спілкування.

Я вдало завалив інтерв’ю, дізнався про свої слабкі сторони й почав працювати над ними. Але ще я зрозумів, що увійти до цієї сфери цілком реально і що я вже близький. Це додало мені впевненості.

Увійшов в IT

Це сталося за місяць. Першого дня на роботі у мене усмішка не сходила з обличчя. Я зрозумів, що все можливо, адже багато хто зробив це до мене.

Коли ми почали вчити JavaScript, я зрозумів, що це страшенно цікаво, і я мав скоріше отримати професію мрії. У своєму блокноті я написав, що буду Frontend Developer з 2021 року, а ще до того, як проходив співбесіди, що хочу працювати в HYS-Enterprise. Навіть написав там дату — 31 березня 2021 року, але не вгадав. Офер мені зробили наступного дня — 1 квітня.

8 місяців в IT

Зараз я вже 8 місяців працюю на проєкті із замовником із Нідерландів. Займаюсь візуалізацією роботи CSV-файлів з упором на UI/UX-дизайн. Моїм завданням було створити програму, яка перетворює таблиці для зручного користування. У цих таблицях багато зображень та відео, які потрібно переглядати, змінювати та редагувати, а програма під час імпорту файлу перетворює його на UI/UX.

Щоб реалізувати цю кастомну ідею, розробити логіку на боці фронтенду, я глибше розібрався в алгоритмах і структурі даних. З досвідом в IT лише кілька місяців я навіть виконував обов’язки тимліда, коли це потрібно. Робив усе це за допомогою знань, які отримав у GoIT та самостійно. Це захопливо та цікаво, а коли розв’язуєш подібні завдання, то почуваєшся всемогутнім.

Чи щасливий зараз?

За ці 8 місяців мої ранки змінилися. Робота стала в кайф і замість «я не зможу» у голові з’явилася інша фраза – «якщо інші змогли, то й мені це під силу».

Я б уже 10 років радів своїй роботі, якби раніше послухав себе. Найцікавіше, що кожен може! У цьому суть моєї історії.

Поради тим, хто збирається в ІТ

• Гугліть. Навчіться шукати інформацію, потрібну для розв’язання вашої проблеми.
• Постійно навчайтеся. Якщо ви любите це робити, вам сподобається в IT.
• Пробуйте. Проходьте марафони, дивіться курси, і ви зрозумієте, що програмуванню навчитися не так складно, як здається.

Ми не отримали грошей за розміщення цієї публікації. Але посилання нижче є реферальним, тож ми отримаємо від компанії частину доходу з продажу курсів.

Ми ініціювали цей проєкт, щоби ділитися історіями людей, які наважилися змінити професію та вибрали IT. Ми віримо, що саме tech та креативна економіка визначать наше «завтра». А нові знання – драйвер змін. Можливо, ця історія надихне вас опанувати новий фах і знайти справу до душі.

Безоплатний старт в IT

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Чому робили дослідження про продактів

Подивіться на кількість курсів для тих, хто бажає стати продактом. Хто це такі, скільки вони заробляють, чим займаються — запит на цю інформацію шалено зростає. Зокрема, і з боку компаній, які думають про наймання такого спеціаліста до себе в команду.

Ще кілька років тому було неможливо знайти систематизовані та конкретні дані щодо продактів у контексті України. За кордоном час від часу виходять подібні дослідження. Їх зазвичай проводять окремі компанії. Ці дані не завжди релевантні для України.

Тому 2019 року я провела перше дослідження ринку українських IT продакт-менеджерів. Тоді в Україні було ще більш розмите поняття цієї ролі, ніж зараз. Я хотіла зрозуміти (насамперед для себе), хто ж такий насправді український продакт, а не згідно зі статтями та книжками, очікуваннями та уявленнями.

Дослідження вийшло вдалим — мені досі приходять повідомлення із вдячністю. На 2021 рік ринок змінився — з’явилося багато нових компаній, вакансій продактів, на фоні пандемії зросла популярність віддаленої роботи. Так з’явилася потреба у новому дослідженні. 

Цього разу ми з Олексієм та командою волонтерів вирішили подивитися на ринок ще ширше. Мета дослідження — зробити роль продакта більш прозорою та зрозумілою для всіх.

Тому ми не тільки опитали 388 продакт-менеджерів, а й обговорили специфіку ролі продакта із засновниками та топменеджерами різних українських IT-компаній.

У результаті вийшло дослідження на 216 сторінок:

• Перша частина — про зарплати, навички, обов’язки, виклики, проблеми, інструменти та навчання продакт-менеджерів. Її розроблення переважно курувала я.
• Друга частина — про специфіку ролі продакта в 10 українських IT-компаніях — Readdle, Parimatch Tech, BetterMe, MacPaw, SoftServe, ЛУН, Reface, Prom.ua, «Епіцентр Маркетплейс», Tonti Laguna Mobile. У цьому розділі розпитали, як наймають та розвивають, які компетенції вважають цінними, які цілі та обов’язки, корпоративна культура та продуктові процеси. Цим більше займався Олексій.

Як готувалися до проведення дослідження

Ми з Олексієм розуміли, що самостійно не впораємося з усіма завданнями з випуску дослідження (у позаробочий час). Тому вирішили зібрати команду. Для цього написали у наш Telegram-канал, що шукаємо волонтерів. Чекали на 2–3 відгуки, а отримали 23 заявки за день — від цікавих та дуже вмотивованих людей.

Ми закрили анкету та запросили всіх, хто відгукнувся. Спочатку хотіли відібрати лише декілька волонтерів. Урешті вирішили залучити до проєкту усіх, кому це цікаво. До презентації дослідження дійшли 19 волонтерів.

До початку роботи з волонтерами ми мали лише візію та чіткий план задач у Google Sheets. Його деталізували та доповнювали вже в процесі.

Дослідження як продукт — ви теж так можете

Навіщо такому проєкту команда з 20 людей? По-перше, було дуже багато різнопланових завдань — від попереднього вивчення ринку, проведення інтерв’ю та опитування до аналізу даних, дизайну та копірайтингу. Тому потрібні були люди різного профілю.

По-друге, ми розуміли, що буде складно цілих пів року підтримувати мотивацію 3–4 волонтерів за умови інтенсивної щоденної роботи. Хотілося, щоби для всіх учасників цей проєкт був «у кайф». Тому кожен із волонтерів займався тільки цікавими для себе завданнями та у зручному темпі. 

Ми підійшли до роботи над дослідженням як до створення продукту.

Процес складався з конкретних етапів. За бажання їх можна адаптувати під інші дослідження.

Збір волонтерів та складання плану дій

Ми ще до початку роботи розуміли, що тема дослідження актуальна та потрібна. Якщо ви в цьому не впевнені — варто збирати команду на більш пізніх етапах.

Перевірка та деталізація ідеї

Передивились найцікавіші наявні дослідження (закордонні та українські) та поспілкувалися з кількома продакт-менеджерами — виявили, яка саме інформація потрібна ринку. Також визначилися з кількістю анкет, щоби дослідження точно показувало ситуацію на всьому ринку.

Підготовка

Активна робота розпочалася зі створення анкети для опитування. Спочатку ми описали всі інсайти з інтерв’ю та досліджень на дошці у Miro:

Переглянути всі інсайти можна за лінком. 

Потім сформували попередню анкету з усіх питань, які здалися нам цікавими. Далі попросили кількох українських продакт-менеджерів подивитись анкету та дати зворотний зв’язок — що варто прибрати, додати чи взагалі змінити. Після фідбеку та редактури ми почали масово запрошувати продакт-менеджерів взяти участь в опитуванні. 

Щодо обсягу анкети — середній час заповнення становив майже дві години:

Тому рекламу на цьому етапі не використовували. У цього каналу була б низька конверсія. Люди просто не готові проходити довге опитування, не до кінця розуміючи, навіщо це потрібно.

Тож ми публікували запрошення у тематичних чатах, Facebook-спільнотах, своїх Telegram-каналах. Також напряму писали продакт-менеджерам у LinkedIn та пояснювали, чому це важливо та як все відбуватиметься.

Паралельно готували та організовували інтерв’ю з компаніями. Тут необхідно було продумати питання, знайти людей, які могли б домовитись з фаундерами та топменеджерами, а потім організувати та, власне, провести. У цьому допомогли наші друзі та знайомі всередині компаній.

Оброблення та аналіз анкет продакт-менеджерів

Ми анонімізували анкети, а потім розділили питання на два типи: 

• Ті, з яких одразу можна побудувати графіки. Їх можна було опрацювати дуже швидко. Наприклад, вік опитаних, місто проживання, рівень заробітної плати, наявність вигорання.
• Ті, які потребують ручного оброблення. Наприклад, шлях до ролі продакта, рекомендовані курси/книги/блоги, що таке «хороша вакансія» тощо.

Після опрацювання усіх питань я написала тексти для першої частини дослідження:

Транскрибування та аналіз інтерв’ю з компаніями

Паралельно Олексій з іншою частиною волонтерів займалися аналізом інтерв’ю з компаніями. Їх транскрибували майже дослівно, аби не пропустити думки фаундерів та топменеджерів компаній. Це було довго і важко. Спеціалізовані сервіси не допомагали — багато сленгу, змішані мови, професійна термінологія, яку інструменти для автоматичного транскрибування просто не розпізнавали. 

Після попереднього аналізу перших інтерв’ю Олексій розробив «шаблон для картки компанії» — формат, у якому ми презентували всі компанії, їхню корпоративну культуру, процеси та специфіку роботи з продакт-менеджерами. 

На його основі Олексій обробляв усі наступні інтерв’ю:

Короткою версією цього «шаблону» стала вставка «3-2-1» — три ідеї, дві цитати та одне питання про кожну з компаній. Це концентрована інформація на одній сторінці, яку можна швидко прочитати:

Так Олексій сформував тексти другої частини дослідження. Ми хотіли передати «вайб» кожної компанії. І, здається, це вдалося.

Дизайн та верстка фінального документа

Ми звернулися до дизайнерки Олі Гаврилової вже у жовтні — коли потрібно було верстати дослідження. Вона погодилася допомогти на волонтерській основі. Тоді Оля, напевно, (як і ми) не розуміла весь обсяг робіт і рівень «палання» термінів.

Усе дослідження Оля зробила у Figma. Графіки будувала за допомогою спеціального плагіну, а тексти верстала вручну. Дослідження було настільки об’ємним, що під кінець Figma відмовлялась обробляти його та радила розділити файл на кілька окремих документів.

Фінальний файл до стиснення займав ~1ГБ. У команді ми жартували, що написали цілу книгу про продакт-менеджерів.

Просування

2019-го я використовувала PR-статті у ЗМІ, Telegram-канали та чати, Facebook, а також сторінки лідерів думок у соцмережах. У мене був продуманий план, де/яка інформація має публікуватися після запуску дослідження. Тому ось так виглядало розповсюдження дослідження-2019 у перші дні:

Цього року план теж був, а от часу на виконання не вистачало. Зате додалася інша цікава активність — офлайн-презентація. Parimatch Tech та PMHUB запропонували нам таку можливість (безплатно) — і ми були раді скористатися.

13 грудня ми презентували дослідження офлайн. На івенті було 50+ гостей. 2,5 дні після презентації ми не публікували інформацію про дослідження у жодному з каналів. І ось як виглядав трафік на сайт:

Іншими словами, ми отримали сплеск інтересу до репорту за один вечір — без реклами, ЗМІ та лідерів думок. 

Цьому сприяла незвична механіка завантаження дослідження: щоб отримати репорт, необхідно або зашерити посилання на сайт чи Facebook-сторінку або задонатити будь-яку суму у благодійну організацію. В результаті за 10 днів ми зібрали 600+ шерів та понад30 000 грн донатів.

Приблизно за два тижні до публікації репорту ми почали складати чек-лист з того, що варто не забути зробити. Окрім практичної користі з такого переліку задач, у нього є ще і «психологічний» ефект: не потрібно тримати у голові всі деталі та переживати, що щось забудеш. 

Мої висновки 

• Зовнішні дедлайни рятують від перфекціонізму. На початку дослідження ми домовилися з партнерами, що презентуємо дослідження у конкретну дату. Якби цієї дати не було — напевно, опрацювання анкет та інтерв’ю значно затягнулося б. Завжди можна зробити щось ще краще. Коли ж є зовнішній дедлайн, який не можна / не хочеться порушувати — це стимулює завершувати задачі на етапі «good enough».
• З командою краще, ніж самотужки — не відмовляйтеся від допомоги та партнерств. Проте не думайте, що з командою ви працюватимете менше. Я працювала навіть більше, ніж коли робила дослідження сама. Частину операційної роботи у мене та Олексія забрала команда волонтерів. Тому у нас з’явився час на нові ідеї та масштабування. Але ці ідеї комусь теж потрібно було реалізовувати.
• Постійно будуть проблеми та неприємні речі — сприймайте їх спокійно. Інакше не вистачить нервів та сил завершити справу.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Від маленького офісного столу на двох до провідної IT-компанії

SoftServe розпочалася з ідеї двох аспірантів Львівської політехніки — Юрія Василика й Ігоря Мендзебровського. На початку 90-х вони вирішили створити компанію, яка розробляла би програмне забезпечення на замовлення. 

Уперше їхній бізнес-план прозвучав під час навчання в бізнес-інкубаторі за університету — на курсах для молодих підприємців за ініціативи Політехнічного інституту Ренсселера (Нью-Йорк). Ідея особливо зацікавила тодішнього віцепрезидента General Electric Воррена Бруґґемана. Саме він дав айтівцям перше завдання. Треба було написати програму, яка би конвертувала бази даних General Electric для роботи в Microsoft Access.

До Юрія й Ігоря долучився ще один випускник Львівської політехніки — Тарас Кицмей. 1995 року команду доповнили Ярослав Любінець і Тарас Вервега, 1996 року — Олег Денис. Усі вони, окрім Ігоря Мендзебровського (він наразі очолює Itera Consulting), стали співзасновниками SoftServe.

Моя попередня робота приносила трохи більше грошей, ніж робота в ІТ. Але тоді питання коштів гостро не стояло — була зацікавленість, і я бачив перспективи. Коли я долучився, зарплату додому ми практично не приносили: усе інвестували. Тоді не виникало запитань, хто працює більше чи менше або хто інвестує грошима чи роботою. Кожен робив, що міг.

Олег Денис

Спочатку SoftServe розмістилася в однокімнатній квартирі в центрі Львова. Згодом там стало затісно, і засновники винайняли трикімнатну, пізніше — перший офіс.

Володимир Семенишин став частиною команди 2005-го. Через три роки до SoftServe долучився Костянтин Пилипчук. Його функціональним обов’язком став освітній напрям компанії. З 2015 року він обіймає посаду старшого віцепрезидента Global Talent Operations.

Як згадує Володимир Семенишин, його співбесідував Тарас Вервега, що виконував на той час роль віцепрезидента з продажів і маркетингу.

Костянтина Пилипчука SoftServe самі запросили на співбесіду. Тоді він жив і працював у Києві.

«Я подумав: „SoftServe так SoftServe“. Уже пізніше виявилося, що треба переїжджати до Львова. Я не був готовий. Фактично мене вмовили власники компанії — Ярослав Любінець і Тарас Кицмей.

Я бачив багато власників бізнесів, і далеко не всі вони викликають позитивні емоції. Конкретно в цьому випадку розмова була дуже приємною. Я зрозумів, що хочу працювати із серйозними людьми», — згадує Костянтин Пилипчук.

Наразі компанія має 41 офіс у 12 країнах світу. Улітку минулого року SoftServe відкрила свій перший офіс у Дубаї для підтримки клієнтів із Близького Сходу. Цим напрямом керує Володимир Семенишин. У січні компанія оголосила про відкриття центрів розроблення в Мексиці, Кубі та Чилі. 

Головні офіси компанії розташовані у Львові й Остіні (Техас, США). Розробницькі центри — у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Софії (Болгарія) та Вроцлаві, Білостоку, Глівіце та Варшаві (Польща).

Чим займаються в SoftServe

SoftServe надає сервіси повного циклу виробництва. Компанія працює над понад 1200 активними проєктами для клієнтів у країнах Північної Америки, ЄС та Азії. Серед клієнтів SoftServe — IBM, Cisco, Panasonic, Cloudera, Henry Schein, Spillman Technologies. Партнери — Google Cloud Platform, Amazon Web Services, Microsoft Azure, Salesforce, Apigee, MuleSoft, VMware.

Коли до нас приходить клієнт, йому достатньо мати бізнес-ідею. Ми допоможемо конвертувати її в технологію, розробити продукт і надати йому підтримку цього продукту. Ми покриваємо весь спектр сучасних технологій.  

Володимир Семенишин

Докладніше про процес роботи з клієнтами розповів співвласник Тарас Кицмей: «Перша послуга — консультація. У ній ми маємо створити свого роду нову цінність, з’єднавши технологічні драйвери та користь компанії. Другий крок — коли вже побачили бізнес-рішення та переходимо до дизайн-сервісів. Це створення технологічної архітектури, зручний інтерфейс для користувачів, робота зі стейкхолдерами. Потім — створення самого концепту технологічного продукту чи програми. Фінальний етап — розроблення. Це кодування, тестування, якість, проджект-менеджмент, delivery (доставлення, — англ.) та обслуговування».

SoftServe пропонує такі напрями послуг:

• програмне забезпечення;
• хмарні технології;
• великі дані;
• штучний інтелект;
• інтернет речей;
• сервісний дизайн;
• кібербезпека;
• цифрові платформи;
• робототехніка;
• доповнена реальність;
• дослідження та розроблення (R&D);
• SoftServe Innovation Platform  — наскрізна система керування інноваціями з робочим процесом, яку можна налаштувати.

Для сімох індустрій:

• охорона здоров’я;
• фінансові послуги;
• роздрібна торгівля;
• програмне забезпечення;
• енергетика, нафта та газ;
• виробництво;
• сільське господарство.

«У нас є декілька провідних індустрій — фінансові послуги, охорона здоров’я, виробництво та ритейл. Ще зараз активно розвивається енергетика, нафта та газ. Але це не означає, що ми не розглядаємо клієнтів з інших індустрій. Ми просто маємо глибше розуміння та більше досвіду в цих перелічених індустріях», — уточнює Семенишин.

Як влаштована робота в SoftServe

SoftServe — це на 100% українська компанія. 2007 року засновники створили раду директорів, щоб у майбутньому передати операційні посади іншим.

Я пробув CEO в компанії 16 років. Ми завжди говорили, що варто переходити до корпоративного управління. Усі члени директорів у той чи той час працювали на операційних посадах. Згодом ми вирішили, що керувати компанією мають люди, які не є засновниками чи партнерами.

Тарас Кицмей

Тоді в компанію запросили першого американця. Ним став Віл Езерінс. Приблизно п’ять років компанія трансформувалася, розподіляючи обов’язки між радою директорів та операційними керівниками. Так, 2014 року в компанії з’явився перший CEO зі США.

«Компанія показала стрімке зростання. Але через два роки ми вирішили змінити CEO. Ним став Кріс Бейкер. Він раніше був членом консультаційної ради та ради директорів, тому краще розумів роботу компанії», — згадує один із засновників.

Сьогодні раду директорів очолює Ярослав Любінець. Також до неї входять:

• Юрій Василик;
• Тарас Кицмей;
• Тарас Вервега;
• Крістофер Бейкер;
• Вілніс Езерінс.

«Насправді в раді директорів є комітети, які охоплюють різні питання. Наприклад, хтось відповідає за інвестиції, хтось — за нерухомість. Вони всі досить глибоко занурюються в операційну діяльність, але не втручаються в неї», — пояснює Костянтин Пилипчук.

Міжнародна команда керівників складається з:

• Крістофера Бейкера, CEO;
• Гаррі Проппера, президента;
• Андрія Стицюка, CFO;
• Мері Лайонс, CPO;
• Алекса Чубая, CTO;
• Адріяна Павликевича, Chief Information Security Officer;
• Володимира Семенишина, Division President, EMEA, Finance, and Manufacturing;
• Кіта Розмуса, Division President, North America, and Energy;
• Адама Гебролта, Division President, Healthcare, Retail and Financial Services in North America;
• Джона Кінга, Division President, APAC;
• Олега Дениса, співзасновника, Executive Vice President, Audit.

У компанії розгалужена матрична структура з низкою традиційних адміністративних підрозділів: 

• HR (до складу якого входить також SoftServe University);
• Finance; 
• Marketing; 
• Legal; 
• IT, а також розробницькі команди; 
• СTO організації (R&D, Centers of Excellence, Global Talent Operations, Global Delivery Leadership). 

Розробницькі команди згруповані за географією клієнтів та індустріями. Окрім того, тут працює низка функціональних офісів (Project Management Office, Design Office, Business Analysis Office, Software Development Office тощо). Вони допомагають постійно підвищувати експертизу команд у цих напрямах. 

В Україні маємо орієнтовно 85% розробників і працівників, решта (15%) — це Польща та Болгарія.

Володимир Семенишин

Корпоративну культуру в компанії він порівняв би з футболом.

«Щоби віддати пас, тобі мають довіряти, й ти маєш довіряти. Ми передаємо м’яч так, щоби той, хто має найкращу вольову позицію, міг забити гол. Неважливо, хто це — захисник, півзахисник, форвард чи навіть воротар — завжди виграє команда. Це наша культура. Вона базується на довірі, професіоналізмі, відкритості та на важкій роботі. І успіх саме команди є найважливішим», — розповідає Семенишин.

Як зробити клієнта щасливим

У компанії впевнені: щоб клієнт був щасливим, треба зробити щасливими співробітників. Насамперед це можливість навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації. Цим займається SoftServe University, який відкрився 15 років тому.

Появі університету передував брак кадрів на ринку. «Якщо 2007-го тобі був потрібен кваліфікований джун, його просто ніде було шукати», — каже старший віцепрезидент Global Talent Operations. Сьогодні в компанії до 40% найму — джуни, до 75% із яких — випускники IT-Академії SoftServe.

«Ми вивчаємо попит від клієнтів і світові тренди в технологіях. Відповідно, можемо передбачити, скільки і яких спеціалістів потребуватимемо наступного року. Так ми можемо пропонувати працівникам допомогу в перекваліфікації під час роботи. Уявіть собі, що людина може почати заробляти більше, якщо перекваліфікується на іншу технологію. Це виграш для неї, для компанії, для клієнта», — пояснює Володимир Семенишин.

8 із 10 працівників SoftServe протягом 2020 року навчалися в корпоративному університеті.  

Також у компанії стежать за вигоранням серед працівників.

«Прекрасність IT і сервісного бізнесу у великій компанії — у можливості ротацій. Це означає, що ти щоразу отримуєш нові завдання, нового клієнта, нову культуру та нову команду. Сьогодні ти працював із США, завтра — з Німеччиною, а післязавтра — в Азії. Також ти отримуєш нового керівника. Тобто в тебе все змінюється, але ти залишаєшся в межах однієї компанії. Люди в середньому вигорають за два роки. Тому наші працівники можуть рухатися й успішно рости: як професійно, так і кар’єрно в межах компанії», — розповідає Володимир.

ДНК SoftServe — IT-Академія

IT-Академія — частина Центру розвитку талантів у SoftServe University. Вона пропонує курси, стажування та сертифікацію. 

Курси поділяються за рівнем знань:

• Базовий курс — теоретичне та практичне навчання тривалістю один-два місяці для початківців, світчерів і кандидатів із базовими знаннями ІТ.
• Марафон — інтенсивний курс у форматі марафону з кодування під керівництвом ментора. Після закінчення можна скласти сертифікацію та підвищити шанси на job offer. 
• Поглиблений курс — для кандидатів із досвідом роботи, які хочуть закріпити свої знання практикою.

Щороку в університеті навчаються орієнтовно 1000 студентів. У компанії кажуть, що 80% випускників отримують роботу.

Окрім цього, SoftServe співпрацює з українськими університетами, щоб розвивати молодих айтівців зі студентських лав. Компанія пропонує три різновиди співпраці:

• адміністрації університету — лекції, удосконалення навчальних програм, дуальна освіта тощо;
• викладачам — навчальні програми та стажування;
• студентам — безплатні курси, сертифікацію, практику тощо.

Щоби приєднатися до програми SoftServe, варто заповнити заявку на сайті.

Як потрапити на роботу до SoftServe

За 2021 рік компанія найняла 5288 співробітників — це найбільший показник кількісного приросту на рік за весь час існування компанії. Наразі в SoftServe відкрито 822 вакансії в 11 країнах світу. Серед них — США, Німеччина, Швеція, Великобританія та Німеччина. За словами Костянтина Пилипчука, таке стрімке наймання пов’язане з ускладненням і вдосконаленням департаментів і відділів, які є в компанії.

У компанії є чотири цінності:

• синергія — співпраця для досягнення спільних цілей;
• можливості — особисте зростання та розвиток за сприяння орієнтованої на працівника корпоративної культури;
• відвага — безстрашний дух готовності до протистояння новим викликам і генерування змін;
• довіра — незламна віра в добропорядність, здібності та характер.

Місія SoftServe — давати талановитим людям змогу змінювати світ.

Роуд-шоу Україною, благодійність та інші проєкти

З серпня до жовтня 2021 року SoftServe проводила роуд-шоу 10 містами. Під час туру всі охочі могли дізнатися про внутрішню кухню компанії, потестити R&D-проєкти, послухати лекції від співробітників та отримати консультацію щодо кар’єри в SoftServe.

Костянтин Пилипчук каже, що роуд-шоу для них не було найманням, хоча і була мета знайти не менш як 10 потенційних співробітників у кожному місті.

Основна мета роуд-шоу — прийти в регіони та сказати: «Це серйозно, ми хочемо з вами працювати та розвивати разом ваше місто». І я вважаю, що нам це вдалося.

Костянтин Пилипчук

Побудова міцної IT-індустрії — це частина програми SoftServe з розвитку спільнот. Окрім цього, у компанії є:

• проєкти для зменшення негативного впливу на довкілля;
• благодійний фонд «Відкриті очі» (працює з 2014 року);
• корпоративне волонтерство — співробітники долучаються до фандрейзингових ініціатив, стають волонтерами;
• благодійна краудсорсингова платформа OPEN\TECH, за допомогою якої за 2021 рік розробили 16 волонтерських проєктів.

«Ми не хочемо бути всім, для всіх і всюди»

У SoftServe є відділи HR-маркетингу та маркетингу. «Вони в принципі синхронізовані, використовують одну стилістику, один брендбук, але мають різну цільову аудиторію», — тлумачить Володимир Семенишин. Звичайний маркетинг фокусується на клієнтах.

Ми не хочемо бути всім, для всіх і всюди. Тому працюємо тільки в тих регіонах, де ми бачимо можливості для нас та обираємо клієнтів, які відповідають нашим цінностям.

Володимир Семенишин

Натомість HR-маркетинг фокусується на ринку праці та формуванні бренда роботодавця. Він більше зосереджений на тих регіонах, де компанія має розробницькі центри, — це Польща, Україна та Болгарія.

«Стратегії для цих країн можуть бути однаковими, але тактики відрізняються. Адже маємо різні підходи до цільових груп. Ти працюєш на різних ринках, треба кожну стратегію локалізувати під потреби ринку», — уточнює Семенишин.

Головні цифри й успіхи SoftServe за два роки

• Кількість жінок на менеджерських позиціях у компанії зросла з 35% 2018 року до 49% 2020 року.
• 2020 року розпочали внутрішню кампанію про різноманітність та інклюзивність, започаткувавши навчальну програму DE&I Ambassadors.
• 2020 року в компанії стартував відкритий курс з Accessibility Testing для інженерів із порушеннями зору. Вони — працівники окремого відділу, який тестує та консультує цифрові продукти для незрячих.
• З настанням пандемії та переходом на дистанційну роботу в SoftServe вирішили долучити кожного працівника до обговорення теми ментального здоров’я. 9500 осіб узяли участь у навчальних ініціативах.
• Улітку 2020 року працівники SoftServe пробігли 13 574 км у межах челенджу між офісами компанії в різних країнах.
• 2021 року Львівська політехніка за підтримки БФ «Відкриті очі» відкрила у Львові перший в Україні інклюзивний простір на базі університету — центр ветеранів «Ветеранська служба».
• 2021 року UNICEF Ukraine за підтримки SoftServe запустила платформу про здорове харчування «Знаїмо».

Розширюватися, вдосконалюватися та покращувати IT-освіту в Україні

За словами обох спікерів, це основні плани компанії на цей рік. «Серед глобальних планів — увійти в десятку найкращих компаній у нашій галузі», — підсумовує Володимир Семенишин. 

Фото надані компанією SoftServe

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Що таке Data Analytics і Data Science

Оскільки сфера аналітики даних відносно нова, поки що немає усталеного визначення понять Data Analytics (DA) і Data Science (DS).

Harvard Business Review пише, що Data Analytics — процес і практика аналізу даних для отримання відповідей на питання, отримання інформації та виявлення трендів. Наприклад, DA допоможе бізнесу з:

• бюджетуванням;
• управління ризиками;
• прогнозування продажів;
• визначенням потенційно популярної продукції.

На відміну від DA, Data Science зосереджена на побудові, очищенні, структуруванні масивів даних і перетворенні їх на щось більш зрозуміле. Тобто DS допоможе розібратися в даних компанії, щоб зробити з них якісні висновки.

Метафорично DS можна описати як будинок, наповнений методами та інструментами аналізу даних, а DA — як кімнату у ньому.

Чим аналітика даних допомагає компаніям

За даними міжнародної консалтингової фірми McKinsey & Company, компанії, що використовують аналітику даних, можуть наростити EBITDA (обсяг прибутку до вирахування витрат з виплати відсотків, податків, зносу та нарахованої амортизації) на 10–15% на рік.

Також DA відчутно допоможе й ритейлу. За словами Олександра Кравченка, керуючого партнера McKinsey в Україні, оптимізація асортименту за допомогою аналітики даних може збільшити продаж приблизно на 10% на рік. Ідеться як про розвинені ринки (США, Європа), так і про Україну.

Серед поширених варіантів застосування DA McKinsey називають:

1. оптимізацію продажів (динамічне ціноутворення, програми лояльності та акції, формування асортименту);
2. покращення ефективності ланцюжка поставок за допомогою технології цифрових двійників;
3. оптимізація роботи допоміжних департаментів (наприклад, кол-центрів) і гнучка кадрова політика.

DA здатна відповісти на запитання:

• Як направити покупців у магазині?
• Як уникнути накопичення людей у конкретному відділі та охопити водночас максимальну кількість товарів?
• Як ефективніше розташувати товари на полицях?

Щоб знайти оптимальне рішення, фахівці аналізують величезні обсяги даних із різних джерел. Наприклад, фіскальних чеків, камер відеоспостереження та соцмереж.

«Здатність пов’язати чеки з конкретними покупцями відчиняє двері у світ клієнтської аналітики. Ритейлер може прогнозувати, коли покупець повернеться, що придбає і скільки грошей принесе компанії. А дані з камер допомагають відстежити довжину черг до кас і середній час обслуговування клієнта», — пояснюють у компанії Data Science UA.

Як використовувати аналітику даних

Згідно з Forbes, Coca-Cola стала чи не першою світовою компанією не зі сфери IT, яка почала аналізувати Big Data.

Компанія вже використовує аналітику даних для розширення асортименту. Наприклад, напій Cherry Sprite. Його вирішили випускати після аналізу взаємодії клієнтів з автоматами з газованою водою, які дають змогу змішувати смаки. Компанія просто запустила у масове виробництво найпопулярніші варіанти.

Інший приклад застосування DA — апельсинові соки Simply Orange від Coca-Cola. Фахівці компанії аналізують масу змінних — від даних про погоду, яка впливає на врожайність апельсинів, до цін. Це дає змогу побудувати виробничий цикл і спрогнозувати прибуток від продажів.

Українські компанії також почали використовувати аналітику даних. Наприклад, ритейлер Fozzy Group (володіє «Сільпо», Fozzy, «Фора», Le Silpo). У травні 2021-го він запустив «Лабораторію Зі». Її мета — надати рішення для торгових мереж, логістики та ресторанного бізнесу компанії. Зокрема розробити дата-сайенс алгоритми, здатні безпосередньо управляти процесами в магазинах.

Також усередині Fozzy Group з’явилися кілька продуктових команд, які відповідають за той чи інший тип поведінки клієнтів. У кожну входить маркетинг-менеджер, Data Scientist та Data Engineer. Їхня мета — домогтися збільшення крос-продажів, частоти продажів та оптимізувати управління відтоком клієнтів.

Ці кроки у Fozzy Group пояснюють зростанням конкуренції за увагу клієнта між офлайн-ритейлом і електронною комерцією в останні роки. Тому компанія вчиться аналізувати дані, щоб пропонувати покупцям персоналізовані послуги та товари.

Про те, як із Big Data працюють у «Київстар», розповідав у нашому подкасті «Що ви творите» CPO компанії Михайло Нестор.

Більше про це

01 БІЗНЕС

«Головне завдання лідера — побудувати систему, де він не потрібен». Михайло Нестор про створення digital-рішень у «Київстар» і запровадження продуктового підходу в корпорації

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Які проблеми розв’язує аналітика даних

Один із головних викликів — нестача фахівців із роботи з даними. Згідно з ВЕФ, попит на них тільки зростатиме, а професії Data Analyst і Data Scientist до 2025 стануть чи не найбільш затребуваними.

Частково попит на таких фахівців можна покрити коштом світчерів — людей, які перейдуть у професію з інших областей (до речі, почитайте наш текст про IT-освіту в Україні). Утім, і в цьому випадку попит навряд чи встигне за пропозицією.

Інша проблема — надлишок даних. Віцепрезидент з інформаційних технологій Fozzy Group Іван Славіогло називає дані та алгоритми «новими ключовими активами компанії». «Раніше ми думали, як зберегти місце, мінімізувати кількість даних для зберігання. Тепер ми думаємо, як нам проаналізувати весь накопичений масив даних», — каже Славіогло.

У зв’язку з цим в ужиток поступово входить поняття «озера даних». На противагу звичним сховищам даних, в «озерах» інформація зберігається у необробленому вигляді. І у цьому є плюси. «Озера» дозволяють досягти гнучкого доступу до даних і проводити глибокий аналіз.

З іншого боку, формування компаніями своїх «озер» — не прорив і самоціль. Їм ще доведеться зрозуміти, які дані з усього накопиченого масиву інформації є цінними, а які — марними.

Що буде далі

Спочатку компанії навчаться визначати цінність даних. Потім їм належить поліпшити алгоритми управління ціноутворенням, асортиментом, і також для індивідуалізації послуг і товарів. Після цього бізнеси обростуть екосистемою сервісів і продуктів, що взаємодоповнюються.

«Клієнти приходять до магазину, купують товари та йдуть додому. У цей момент ми вже багато знаємо: що люди купили, скільки їхня покупка важить, які у неї габарити».

Віцепрезидент з маркетингу Fozzy Group Павло Роганов

З цією інформацією ритейлер може покращити крос-продаж або наростити середній чек. Поділившися нею з іншими бізнесами, він сформує екосистему послуг.

«Якщо людина купила щось тяжке, нести покупку додому буде не дуже зручно. Тому роздрібний бізнес може поділитися інформацією з каршерингом і допомогти своєму клієнту. Відкритість даних і передача їх між бізнесами відкриває величезні можливості», — каже Роганов.

Також використання DA в ритейлі має підвищити точність прогнозування та використання цифрових двійників Цифрові двійники Цифрова копія фізичного об'єкта чи процесу, що допомагає оптимізувати ефективність бізнесу . Останні будуть актуальними для великих бізнесів із розвиненою інфраструктурою. «Двійники» послужать для них симуляцією, яка показує можливі наслідки того чи іншого рішення.

Також приділять увагу й розвитку семантичного пошуку. Поки що він не гарантує, що покупець знайде потрібний товар.

«Я вводжу слово „вино“, мені видають величезний список вин, а свого не бачу. І це проблема — докопатися до того, що я люблю, — каже Іван Славіогло. — Тож треба враховувати контексти. Хто ця людина, які вина любить — біле чи червоне — і яка в магазині цінова політика. Той, хто навчиться у перших трьох рядках видавати саме те, що людина зараз хоче купити, фактично завоює ринок».

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Замовляйте в Instagram-магазині

Треба визнати — шахраям не вижити без Instagram. Різноманітні «best stok», «clothers from Masha» шукають естетичні фоточки, вигадують привабливі пропозиції, тільки б зацікавити покупців. Якщо хочете допомогти заробити кмітливим «підприємцям», дотримуйтеся інструкції:

1. Заходьте на вподобану сторінку магазину.
2. Не перевіряйте підписників. Не звертайте увагу на те, що це переважно боти.
3. Не шукайте перший пост — це нічого, що він створений тиждень тому. Підприємець просто швидко піднявся.
4. Не шукайте схожі світлини на інших сторінках магазинів чи в мережі.
5. Обов’язково зробіть передоплату, особливо якщо пропонують знижку. 
6. Ще краще — платіть за замовлення одразу. Навіщо відкладати? Та й малий бізнес треба підтримувати.

У Facebook ця інструкція так само ефективна.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Крадії здоров’я та прибутку. Чим небезпечні підробки брендових товарів

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Купіть особливий подарунок на зовсім невідомому сайті

Вводите у пошуковику «особливі подарунки» для близької людини і потрапляєте на сайт з цікавими речами, ще й ціни фантастично привабливі. Це нічого, що назва не відома, а сам магазин виглядає підозріло. Просто дотримуйтеся інструкції:

1. Побачили класний сайт — не треба йти перевіряти назву в мережі чи шукати відгуки на спеціальних ресурсах (STOP FRAUD Кіберполіції, Black List асоціації «ЄМА»). Навіщо гаяти час?
2. На сайті немає інформації про юрособу або ФОП — і що з того? Хто у своєму житті не отримував зарплату в конверті? Це ж майже те саме.
3. Хочете перевірити код ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) або юридичний статус продавця, наприклад, на YouControl — викидайте такі думки з голови.
4. Ціна на вибраний товар нижча за собівартість? Оце вдача. Натрапити на таку акцію складно, ви точно щасливчик.
5. Продавець говорить, що працює тільки по передоплаті? Звісно, переказуйте гроші. 
6. Гроші потрібно перерахувати на карту. Ніяких банківських рахунків і переведень на платіжні системи.
7. Ого, на сайті все ж є платіжна система, але без «https://» та з “”. Також немає значків захисту онлайн-покупок від платіжних систем — Verified by Visa та MasterCard SecureCode. Нічого, ваш продавець просто створив сайт-клон. Усе заради заробітку та знижок, не зважайте.

Більше про це

01 Гайди

Прихована загроза. Як захистити свої гаджети від злому

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

«Ви виграли 300 000» — оце пощастило

На свята хочеться не лише дарувати, а й отримувати. Всі це знають. Тому, якщо приходить повідомлення про шалений виграш, одразу:

1. Не перевіряйте назву компанії чи номер телефону, який дзвонив/надіслав повідомлення. Прийміть подарунок без жодних уточнень.
2. Просять ввести дані банківської картки: номер, PIN-код, термін дії та CVV2 (три цифри на звороті)? Цілком адекватна пропозиція. 16-значного номера картки недостатньо, правда ж?
3. Просять встановити додатковий застосунок, який допоможе дарувальнику-шахраю отримати доступ до вашого телефону чи ПК? Не сумнівайтеся. Подарунки долі все ж таки не можуть бути зовсім безоплатними.
4. Зрозуміли, що вже повідомили шахраям всі дані картки? Не поспішайте її блокувати чи дзвонити в банк. Хай встигнуть зробити собі подаруночок.

Чи продаємо цю річ? Ні, тільки показуємо

Начиталися розумної літератури та вирішили продати непотрібні речі на сайтах оголошень? Або просто хочете підзаробити? Чудово, можете навіть комусь допомогти з грошима на свята. Усе дуже просто:

1. Вірте на слово всім потенційним покупцям.
2. Пропонують одразу надіслати кошти, аби ви точно відправили їм свою річ? Ніколи не відмовляйтеся від грошей.
3. Покупець просить вас піти до банкомата. Не гайте час, мерщій, а то передумає. І не забудьте повідомити адресу банкомата.
4. Просять перевірити баланс і спробувати зняти кошти, які щойно відправили (дивно, що немає повідомлення про зарахування коштів)? Ще й знімати рекомендують у валюті — усе йде за планом, чекайте на надходження. 
5. Ви панікуєте, передзвонюєте покупцеві, а він для уточнення ще перепитує номер картки (гроші ж вже відправлені — все логічно), а потім ще й термін дії картки, CVV просить назвати — все кажіть. Не даремно ж біля банкомата стільки часу стоїте.
6. Схоже, вас обманюють і намагаються отримати доступ до вашої картки та вкрасти гроші. Насправді — вам не здається. Але нічого, ваша мета — допомогти шахраям.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Оригінал чи підробка? Тест з одягу відомих брендів

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Інвестувати не можна витрачати

Фінансова грамотність українців стрімко зростає. Усе більше людей кладуть кошти на депозити та інвестують. Розберемося, як стати учасником «онлайнової фінансової піраміди» і допомогти комусь стати наступним Сергієм Мавроді:

1. Не шукайте перевірених брокерів.
2. Введіть в пошуковику щось типу «вкласти гроші вигідно» і зайдіть на будь-який сайт. Як варіант, вибирайте найяскравішу сторінку брокера-ноунейма в соцмережах.
3. Не перевіряйте список сумнівних інвестпроєктів на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Раптом в ньому вже є обраний. Доведеться знов шукати та витрачати дорогоцінний час.
4. Вам пропонують відсотки, вищі за ринкові, а річний дохід взагалі перевищує 100%. Те, що треба для інвестицій.
5. Компанія не зареєстрована в Україні, а всі шляхи ведуть в офшори — резидентство на Віргінських та Сейшельських островах, ОАЕ, в Республіці Вануату, Сент-Вінсент і Гренадинах. Ну, а хто ж сьогодні не в офшорах, правда?
6. У вас не просять документів і не цікавляться джерелом прибутку. Молодці, не лізуть не у свої справи.
7. Не пропонують підписати договір, але обіцяють в разі чого повернути всі кошти. Вітаємо, вам вдалося знайти кращі умови, ніж у перевірених брокерів. 

Будьте обережні та пам’ятайте, що в усіх перелічених випадках треба чинити навпаки.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter