Діагностують хронічні захворювання за допомогою ШІ. Як працює український стартап CheckEye

У межах рубрики «Хто ці люди» Vector дає можливість засновникам розповісти про свій проєкт: його продукт, маркетинг, монетизацію, інвестиції та плани. Цього разу на «трибуні» команда українського стартапу CheckEye. Продукт — платформа ранньої діагностики хронічних захворювань та їх ускладнень за допомогою штучного інтелекту.

Шеф-редакторка Юлія Ткач розпитала співзасновника і СЕО Кирила Гончарука про особливості продукту, просування, інвестиції та подальші плани.

Як з’явилась ідея

Стартап має пʼять співзасновників:

• Кирило Гончарук, СЕО. Понад 20 років досвіду у сфері цифрових трансформацій, IT та кібербезпеки. Працював на керівних посадах у таких великих компаніях, як VEON, DTEK і Ukrtelecom. Кирило займається стратегічним управлінням компанією та забезпечує загальний розвиток стартапу, використовуючи свої навички в управлінні великими проєктами й технологічними інноваціями.
• Дмитро Софина, CTO. Керівник Центру досліджень і розробок штучного інтелекту. Дмитро має понад 10 років досвіду в розробці ШІ-рішень і є засновником ІТ-екосистеми UME в Україні. Очолює технологічну частину компанії, впроваджує інновації в області ШІ та розробки ПЗ, що є основою платформи CheckEye.
• Андрій Король, медичний директор. Лікар-офтальмолог, відповідає за наукову продукт. Має досвід роботи в Інституті ім. В. П. Філатова та наукові дослідження в галузі офтальмології.
• Михайло Шуранов, радник зі стратегії. Експерт з 25-річним досвідом у сфері зв’язків з громадськістю та управління репутацією. Працював у McDonald’s, Avon і VEON. Керує медіавідносинами та підвищує впізнаваність бренду на міжнародному ринку.
• Дарія Партас, директорка відділу глобальних комунікацій. Стратегічна радниця з комунікацій, має понад 15 років досвіду роботи в міжнародних організаціях, зокрема BT, VEON і CNN. Відповідає за глобальні комунікаційні стратегії, розвиток бренду та взаємодію з ключовими стейкхолдерами на міжнародній арені.

Ідея створення CheckEye зародилася у 2021 році під час прогулянки в парку, каже Кирило Гончарук: з колегою Михайлом Шурановим вони обговорювали новітні технології та їхній потенціал у сфері медицини. Зокрема, Кирила зацікавила ідея використання штучного інтелекту для діагностики діабетичної ретинопатії. 

«Через деякий час особисті втрати в родині, пов’язані зі складнощами в ранній діагностиці та лікуванні хронічних захворювань, підштовхнули до активних дій. Зрозумів, що можу застосувати свій багаторічний досвід у сфері IT для створення технології».

Пройшовши навчання у програмі Global Executive MBA в IESE Business School, Кирило вирішив присвятити себе розробці інноваційних медичних рішень. Так народилася ідея CheckEye — платформи, що поєднує штучний інтелект із сучасною медициною для раннього виявлення хронічних захворювань та їхніх ускладнень, зокрема діабетичної ретинопатії. 

Проєкт запустили у 2022-му. Загалом в команді, окрім засновників, 24 фахівці.

Продукт та аудиторія

CheckEye — платформа ранньої діагностики хронічних захворювань та їхніх ускладнень за допомогою штучного інтелекту. Продукт працює так:

• Платформа інтегрується в системи клінік або встановлюється як окреме рішення. Це дозволяє медичним працівникам отримувати результати скринінгу безпосередньо у своїй системі. 
• Лікар сімейної практики або молодший медичний персонал робить знімок очного дна пацієнта. Фото завантажується в хмару, де ШІ проводить аналіз і видає результат за кілька хвилин.

Продукт пройшов кілька стадій тестування, зокрема пілотні проєкти в шести регіонах України. У 2024 році команда запустила пілоти за підтримки Міністерства охорони здоров’я України. Нині CheckEye на стадії комерційного розгортання.

Скільки користувачів платформи в команді не розкривають, зазначають лише що провели 5 000 скринінгів. Серед партнерів — називають країни Європи та світу, включно з Австрією, Німеччиною, Румунією, Оманом, Малайзією та Албанією. 

«Загальний адресний ринок для скринінгу хронічних захворювань становить близько 5 млрд євро, що охоплює понад 2,5 млрд людей у віці 40 років і старше. Наш сервісний адресний ринок охоплює приблизно 500 млн людей у Європі та Північній Америці, де доступ до первинної медичної допомоги й телемедичних рішень є більш розвиненим. 

Спочатку ми орієнтуємося на сервісний отримуваний ринок у розмірі приблизно 70 млн людей, що містить регіони з найбільшим потенціалом для масштабного впровадження наших рішень», — пояснює співзасновник.

Аудиторію продукту визначають так: 

• Пацієнти, які мають ризик серйозних ускладнень через недіагностовані хронічні захворювання.
• Лікарі — можуть використовувати CheckEye як інструмент скринінгу. 
• Аптеки — можуть пропонувати клієнтам додаткові послуги.

Бізнес-модель та просування

CheckEye працює за моделлю B2B2C. Лікарям та аптекам пропонують підписку з щомісячною оплатою на 450 євро (станом на січень 2025) за точку скринінгу. Це охоплює доступ до платформи, технічну підтримку та оновлення. 

Стратегію маркетингу CheckEye зосереджують на зміцненні бренду через партнерства з медичними установами, аптеками та фармацевтичними компаніями. Беруть участь у міжнародних конференціях і форумах, зокрема EIT Health InnoStars Awards, ATTD Tech Fair.

Інвестиції 

Суму залучених інвестицій та грантів не розкривають. Відомо, що CheckEye запускали коштом 3F Первинний етап фінансування ідеї — Friends, Family, and Fools (родини, друзів або «дурнів») , які підтримали ідею на початкових етапах розвитку. Нещодавно платформа отримала перші ангельські інвестиції з Австрії. 

Крім того, CheckEye отримував гранти від організацій:

• Європейський банк реконструкції та розвитку.
• West NIS Enterprise Fund.
• Seeds of Bravery.
• Європейський Союз.
• GIST (Global Innovation through Science and Technology).

Для подальшого розвитку і розширення на європейські ринки та за їхні межі продовжать залучати інвестиції — планують відкривати Pre-seed на 1 млн євро.

Плани

«У найближчі роки CheckEye планує значно розширити спектр захворювань, які можуть бути виявлені за допомогою нашої платформи. Зараз ми зосереджені на діабетичній ретинопатії, у майбутньому плануємо додати ще десятки хронічних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, глаукома, нейродегенеративні захворювання та інші.

Ми також працюємо над стратегією виходу на нові ринки, зокрема Європи та Північної Америки. Вже до кінця 2025 року плануємо досягти значного збільшення щомісячного доходу і запустити продукт у трьох європейських країнах. 

Розвиток стратегії go-to-market охоплює не тільки розширення географії, але й адаптацію продукту до локальних умов, зокрема інтеграцію з медичними системами та відповідність місцевим регуляціям.

Ми прагнемо створити глобальну екосистему профілактики хронічних захворювань, яка стане доступною для всіх — незалежно від місця проживання або рівня медичних ресурсів», — фіналізує Кирило Гончарук.