Де закінчуються права СЕО і починаються права Наглядової Ради: розбір юристів про правові межі різних органів управління Асоціацією

Цього тижня українська бізнес-спільнота тільки й говорить про корпоративні суперечки у Львівському ІТ Кластері. Наглядова Рада усунула Степана Веселовського з посади СЕО, вслід за цим вся команда Кластеру висловила незгоду — і пішла вслід за СЕО. Загалом, суперечка зводиться зокрема до передавання Веселовським частини торговельних марок Кластера своєму заступнику Юрію Огоновському без погодження з радою. Зокрема, йдеться про торговельні марки технологічної конференції IT Arena і дослідження IT-ринку IT Research. Перемовини сторін тривають.

У колонці для Vector Петро Білик та Дмитро Палющенко з юридичної компанії Juscutum розібрали правові засади і нюанси співдії виконавчих директорів та Наглядових Рад.

Права найманого СЕО на бренд 

Ключове питання, чи може найманий СЕО вважати «своїм» бренд, запущений ним у межах організації-роботодавця? Відповідь українського законодавства однозначна: ні, за загальним правилом. 

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», правовий режим службових творів визначається так: 

• Особисті немайнові права належать працівникові-автору. Це означає, що СЕО, який розробив концепцію бренду, зберігає право на визнання свого авторства. 
• Майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення у повному складі, якщо інше не передбачено трудовим договором або іншим договором щодо майнових прав. Це означає, що організація автоматично набуває права використовувати, розпоряджатися та отримувати комерційну вигоду від створеного бренду. 

Винагорода за створення службового твору може бути додана до заробітної плати працівника, якщо його посадові обов’язки прямо передбачають створення таких творів. Тобто, якщо в посадовій інструкції СЕО зазначено, що він відповідає за розробку брендингу та маркетингових концепцій, окрема додаткова винагорода може не виплачуватися. 

На відміну від творів, що охороняються авторським правом, торговельні марки (бренди) підлягають реєстрації згідно із Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Право власності на торговельну марку належить особі, яка її зареєструвала. Якщо бренд був створений найманим СЕО в межах його службових обов’язків, але зареєстрований роботодавцем, то виключне право на використання цього бренду належить роботодавцю, а не СЕО. 

Проте сторони можуть домовитися про інший порядок у письмовому договорі. 

Організаційно-правові форми: ТОВ, громадська організація та бізнес-асоціація 

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є комерційною організацією, основною метою діяльності якої є отримання прибутку. Воно має статутний капітал, поділений на частки між учасниками. 

Структура управління ТОВ: 

• Загальні збори учасників – вищий орган управління, що приймає найважливіші рішення (зміна статуту, збільшення/зменшення статутного капіталу, обрання виконавчого органу, розподіл прибутку тощо). 
• Наглядова рада (опціонально) — контрольний орган, що здійснює нагляд за діяльністю виконавчого органу. Створення наглядової ради не є обов’язковим для ТОВ, але статутом може бути передбачено її формування.
• Виконавчий орган (директор, генеральний директор, СЕО) — здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган може бути одноосібним (директор) або колегіальним (дирекція). 

Джерела фінансування ТОВ — це вклади учасників у статутний капітал, кредити, інвестиції, прибуток від господарської діяльності. 

Прибуток ТОВ розподіляється між учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі у вигляді дивідендів. Рішення про виплату дивідендів приймають загальні збори учасників. 

Громадська організація (ГО) — це некомерційне добровільне об’єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів. ГО є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. 

Джерела фінансування ГО — це вступні та членські внески, добровільні пожертвування та благодійні внески, гранти від міжнародних та державних організацій, надходження від проведення заходів (конференцій, семінарів), господарська діяльність (якщо вона спрямована на виконання статутних цілей) 

Головна відмінність від ТОВ, в тому що прибуток громадської організації не може розподілятися між її членами і має використовуватися виключно для досягнення статутних цілей. 

Бізнес-асоціація може створюватися у двох основних формах: 

1. Як громадське об’єднання підприємців (громадська спілка) згідно із Законом «Про громадські об’єднання». У цьому випадку засновниками є юридичні особи приватного права. 
2. Як торгово-промислова палата або організація роботодавців. 

Основна функція бізнес-асоціацій — це координація діяльності підприємств-учасників, представництво їхніх інтересів, розвиток спеціалізації та кооперації. Бізнес-асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств-учасників. 

Наглядова рада: правовий статус, повноваження та обов’язки 

Наглядова рада — це колегіальний орган управління, що здійснює захист прав учасників/акціонерів та контроль за діяльністю виконавчого органу між загальними зборами. 

У ТОВ створення наглядової ради не є обов’язковим і може бути передбачено статутом товариства за рішенням учасників. В акціонерних товариствах наглядова рада є обов’язковим органом управління згідно з вимогами законодавства. 

У ГО може створюватися наглядова рада як один з керівних органів відповідно до статуту. 

Компетенція наглядової ради визначається статутом товариства. Як правило, до повноважень наглядової ради належать: 

• Контрольні функції: нагляд за діяльністю виконавчого органу, перевірка фінансової звітності, контроль за дотриманням статуту та законодавства. 
• Кадрові питання: призначення та звільнення членів виконавчого органу (директора, СЕО), укладення та розірвання договорів з виконавчим органом, визначення умов оплати праці виконавчого органу. 
• Стратегічне управління: схвалення стратегічних планів розвитку, попередній розгляд питань, що виносяться на загальні збори, скликання загальних зборів учасників.
• Фінансовий нагляд: аналіз фінансово-господарської діяльності, схвалення значних правочинів (у випадках, передбачених статутом), обов’язки членів наглядової ради.

Члени наглядової ради зобов’язані: 

• Діяти в інтересах товариства добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень.
• Не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
• Повідомляти про конфлікт інтересів.
• Особисто брати участь у засіданнях наглядової ради (член наглядової ради не може передавати свій голос іншій особі).

Особа, яка є членом виконавчого органу товариства, не може бути членом наглядової ради цього ж товариства. 

Правові відмінності: працівники громадської організації VS. працівники стартапу 

Працівники ГО перебувають у трудових відносинах з організацією на підставі трудового договору, що укладається відповідно до Кодексу законів про працю України. Оплата праці залежить від наявності фінансування. У багатьох ГО працівники можуть отримувати меншу заробітну плату порівняно з комерційним сектором через обмежені фінансові ресурси. 

Працівники ГО ніколи не можуть отримати частку в прибутку організації, оскільки прибуток не розподіляється між членами або працівниками. Також обʼєкти інтелектуальної власності належать ГО, а не працівникам.

Водночас працівники стартапу також перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору, але стартап є комерційною структурою, метою якого є отримання прибутку та зростання капіталізації. Стартапи, особливо після залучення інвестицій, можуть пропонувати конкурентну заробітну плату для залучення талантів, а також опціони на акції або корпоративних прав. Це означає, що працівник може стати співвласником компанії та отримати частку у майбутньому прибутку або при продажу компанії (exit). 

Працівники стартапу мотивовані не лише зарплатою, але й потенційним зростанням вартості компанії та своєї частки у ній. Опціони можуть дати працівникам отримати винагороду значно вищу, ніж у традиційних компаніях, у разі успішного виходу на біржу чи продажу компанії. 

Стартапи орієнтовані на швидке зростання та масштабування бізнесу (скейлінг), що вимагає від працівників високої інтенсивності роботи, готовності до змін та інновацій. 

Роль наглядової ради як інституційного запобіжника 

У бізнес-асоціаціях і ГО часто виникає ефект «персоніфікації організації» через сильного СЕО або публічного лідера. Проте з правової точки зору СЕО — це найманий виконавчий орган. Його повноваження завжди похідні від статуту та рішень вищих органів управління (загальних зборів, ради, наглядової ради). Навіть якщо саме СЕО є обличчям бренду, драйвером росту чи архітектором стратегії, юридично він діє як менеджер, а не як носій самостійної влади в організації. Тому публічний конфлікт між СЕО і керівними органами — це не боротьба особистостей, а наслідок того, що стратегічні повноваження в асоціації належать не менеджменту, а органам, що представляють членів. 

У публічному дискурсі наглядова рада часто виглядає як сторона конфлікту. Але її функція — не конкуренція з менеджментом, а захист інтересів членів організації та довгострокової стійкості інституції. Наглядова рада має право втручатися, якщо бачить ризики концентрації влади, репутаційні загрози, фінансові або управлінські відхилення, або ризик для активів організації. Це особливо важливо для асоціацій, які працюють із членськими внесками, грантами, міжнародними партнерами. Це відповідальність не перед інвестором, а перед спільнотою і донорами, що накладає значно вищі вимоги до прозорості та процедурності рішень. 

Замість висновків

Для стартапу характерна модель, де команда слідує за фаундером, і лояльність до лідера є частиною культури. В асоціації ж діє інша логіка: пріоритет має не персональна лояльність, а інституційна підзвітність. Працівники ГО працюють у структурі, яка підзвітна членам, донорам, партнерам і суспільству. Тому управлінські рішення не можуть базуватися лише на візії однієї особи, навіть якщо вона є сильним драйвером розвитку. Коли управління асоціацією починає функціонувати за стартап-логікою, де CEO — центр всього, це вступає у конфлікт із природою самої організаційної форми. 

Подібні ситуації, як-от з Львівським ІТ Кластером зазвичай не є порушенням закону в класичному сенсі, а наслідком розриву між фактичною моделлю управління і статутною конструкцією. Якщо організація довго працює в режимі довіри до сильного керівника, але формально зберігає колегіальну модель, у кризовий момент активуються саме статутні механізми. 

Тому для асоціацій критично важливо регулярно переглядати статути, положення про органи управління, контракти з керівниками та політики щодо інтелектуальної власності. Система управління у таких структурах — це не формальність, а запобіжник від персоналізації інституції. 

Ключова порада у будь-яких корпоративних відносинах критично важливо чітко фіксувати домовленості у письмових документах трудових договорах, корпоративних договорах, статутах, положеннях. Це дозволить уникнути конфліктів та непорозумінь щодо прав на інтелектуальну власність, повноважень органів управління та очікувань працівників.