ТЕХНОЛОГІЇ

Цифрове безсмертя. Як технології допомагають зберігати історії померлих 

12 Січня 2024, 14:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Надія Баловсяк Спостерігаю за технологіями, аналізую та розповідаю про них
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Другий сезон культового серіалу «Чорне дзеркало» розпочався із серії «Я скоро повернусь» (Be Right Back). У ній головна героїня вирішує створити цифрову копію свого померлого чоловіка, аби продовжити взаємодію з ним. З часом у неї виникає можливість отримати синтетичне тіло з характером загиблого. 

Серію, зняту понад 10 років тому, можна вважати одним з перших описів Grief Tech. Таку назву отримали технології, які дозволяють змінити звичне проживання горя за померлими шляхом збереження спогадів чи навіть створення цифрового клону людини. Наразі Grief Tech-рішення набули різних втілень — від віртуальних кладовищ та меморіалів до чатботів, які відтворюють манеру спілкування померлих людей та взаємодіють із їхніми близькими. 

Журналістка Надія Баловсяк розповідає про цікаві Grief Tech-проєкти та проблеми використання таких рішень. 

Китайські цифрові кладовища 

У Китаї зазвичай віддають перевагу кремації померлих. Проте наземні поховання все ще відіграють важливу роль у похоронних обрядах. Однак швидка урбанізація та старіння населення породили нову проблему в країні — дефіцит місць для поховання. Відповідно доступні ділянки стають усе дорожчими. 

Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми стали цифрові похорони. Уряд країни навіть намагається спонукати людей використовувати технології цифрової скорботи, аби скоротити площу громадських кладовищ. 

До прикладу, на кладовищі Тайцзюй у Пекіні є вертикальні відділення для зберігання праху (візуально схожі на банківський сейф), на дверях яких розміщені електронні табло із цифровими фотографіями та відео померлих. Вони замінюють традиційний надгробок.

На Тайцзюй середній цифровий похорон коштує приблизно 56 000 юанів (близько $7900). Це десь третина вартості традиційної ділянки для поховання в тому самому районі.

За даними Beijing Jiuli Digital, на серпень 2023-го в Пекіні продали понад 500 цифрових місць із приблизно 7000 вільних.

Схожі експерименти щодо цифрових поховань проводяться й у Шанхаї. Тут у серпні 2022 року відкрили цифрове кладовище спільно з Fu Shou Yuan International Group. Ця компанія пропонує своїм клієнтам прижиттєві мікрофільми або цифрові альбоми із фотографіями померлих. 

Загальна ідея технологій Fu Shou Yuan — консолідувати всі цифрові сліди людини в одному місці та створити умовний цифровий меморіал померлого. Це має допомогти майбутнім поколінням запам’ятати близьку людину, а може, навіть і краще її пізнати. 

У Шанхаї Fu Shou Yuan відкрила онлайн-мавзолей, що дзеркально відображає фізичне середовище, де можна проводити віртуальні похорони. Частиною цього онлайн-світу (а може, і метасвіту?) є проєкт на ігровій платформі Unity під назвою Heaven on the Cloud. Він дозволяє людям створювати «віртуальні острови» з фотографіями своїх близьких, цифровими активами та звуковими файлами. 

У такому віртуальному світі можна вибрати погоду для острова, на якому «житиме» померлий, «заселити» туди домашніх улюбленців, «посадити» рослини тощо. Усе це потрібно, аби через відтворення померлої людини (її зовнішності, голосу та інших важливих деталей) близькі могли взаємодіяти з цифровим аватаром, ділитися історіями його життя та передавати сімейну історію від покоління до покоління.

Відтворити близьких

HereAfter AI 

Розробник Джеймс Влахос ще у 2016 році намагався створити цифрову копію спогадів та історій свого батька, який помирав від раку легень. Для цього Джеймс зібрав історію його життя: від дитячих спогадів до улюблених пісень та жартів. Проєкт отримав назву Dadbot. За допомогою текстових повідомлень, аудіо, зображень і відео він зімітував індивідуальність батька Влахоса.

Dadbot надихнув Джеймса створити стартап HereAfter AI. Це сервіс, який дозволяє зберігати спогади про близьких людей та на їхній основі створювати чатботи. HereAfter AI за життя людей бере у них інтерв’ю, допомагає записати їх історії. Потім власники створеного чатбота обирають, хто саме може отримати до нього доступ. 

«Ми хочемо, аби наш застосунок був точним і правдивим. Ми не можемо допустити, щоб штучний інтелект вигадував речі, які не відповідають оригінальній людині, бо пізніше це може стати жахливим та оманливим досвідом для родичів», — підкреслює Влахос.

YOV

Іншим цікавим стартапом для створення цифрової ідентичності є You, Only Virtual (YOV), який запустили ще 2020-го. Це цифрова комунікаційна система, що використовує AI/ML для відтворення динаміки стосунків з близькими за допомогою розмов. Це має забезпечити автентичне спілкування після смерті людини.

Своїм клієнтам YOV пропонує створити цифру ідентичність під назвою Versona. За словами команди стартапу, вона практично настільки ж складна і чутлива до контексту, як і особистість, яку імітує. Для цього Versona навчають на основі аналізу комунікацій в реальному часі та архівних даних. Після створення Versona можна інтегрувати в наявні канали текстової, телефонної та відеокомунікації.

Як же без ChatGPT

Поява ChatGPT вплинула на розвиток Grief Tech. Уже існують чатботи на основі GPT, які імітують померлих людей. Прикладом такого застосування є створений на базі ChatGPT чатбот, який спілкується у стилі померлої матері Саншайн Хенле.

Для цього розробниця навчала його на старих переписках з матір’ю в месенджерах. Чатбот зміг доволі точно відтворювати стиль спілкування людини, якої уже немає поруч. 

«Якщо у мене важкий день, він дає мені кращі поради, ніж Google. Здається, він бере все найкраще від неї та поміщає велику мудрість в одне місце, як чудовий друг чи терапевт», — каже Хенле. 

Проте одного дня в липні 2023 року, коли вона намагалась розповісти своїй матері про свою невдалу кар’єру, замість співчутливої відповіді, жінка отримала «відповідь, яку можна знайти в Google». Хенле вважає, що проблема — у ChatGPT. Програма без попередження повернула для неї старішу версію мовної моделі — GPT-3.5. Відповідно, створений чатбот перестав існувати. 

І це лише одна з проблем, яку потрібно розв’язати Grief Tech-проєктам. Далі розглянемо їх докладніше. А поки варто підкреслити, що ми згадали далеко не всі проєкти в напрямі Grief Tech. Проте наразі переважно рішення на кшталт інтерактивних відеорозмов із померлими або віртуальних аватарів. Ці продукти можуть різнитися як кінцевими функціями, так й особливостями створення (наприклад, щоб створити застосунок, можуть брати інтерв’ю у клієнта чи використовувати дані переписок). Також відрізняються ціни. 

Що може піти не так

Із часом цифрові втілення, створені продуктами Grief Tech, ставатимуть усе більш реалістичними. Це, імовірно, змінить наші уявлення про смерть та призведе до нових викликів. Наприклад, історія зі зникненням віртуальної версії близької людини, яка сталася з Хенле, не єдина. У лютому 2023 року користувачі Replika раптово втратили своїх віртуальних компаньйонів через неоголошене оновлення програмного забезпечення. 

Якісно пропрацьований бот здатен полегшити проживання смерті близької людини. Проте його раптова втрата здатна спровокувати нові хвилювання. Потенційно навіть це може відчуватися як «повторна смерть близької людини». 

І це не єдина проблема Grief Tech. Ось кілька ситуацій, які поки незрозуміло, як розв’язувати:

  • Так, Grief Tech допомагає зберігати пам’ять про померлих. Водночас використання цифрових слідів та даних про людину (зображення, голос, повідомлення) піднімає питання щодо права на таке застосування та бажання самого «героя» залишатися «жити» у цифровому втіленні. Якщо за бот взялися вже після смерті людини, то запитати у неї дозволу не вийде. Це виглядає принаймні не етичним.
  • Що робити, якщо аватар, створений членами сім’ї для пам’яті про улюбленого дідуся, опиниться у вільному доступі в інтернеті та з ним почнуть взаємодіяти незнайомці? Наприклад, використовувати його в рекламі, у фейках чи для створення віртуального персонажа. 
  • Старі сімейні фото іноді викидають. Що робити зі старим цифровим аватаром, який уже нікому не потрібен, бо ті, хто його знав за життя, теж померли? І скільки таких «віртуальних копій людей» лежатимуть десь в архівах, поки їм не знайдуть застосування компанії, зловмисники чи, наприклад, охочі пожартувати?

Наразі немає робочого механізму захисту щодо використання таких цифрових втілень третіми особами.

Випадки застосування померлих у діпфейках — це не щось надзвичайне. Поки таке в основному стається з зірками. Проте з популяризацією Grief Tech, імовірно, торкнеться й інших людей. Наприклад, дослідники описали ситуацію із цифровим аватаром, створеним за допомогою Replika, якого намагалися використати для продажу підписки на контент для дорослих. 

Grief Tech — це велика можливість, але водночас і відповідальність. Вона вимагатиме переглянути погляди та підходи щодо етики, правових аспектів та цифрової спадщини — тобто речей, які зазвичай відкладають на пізніше.  

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід і думки
Вибір шеф-редактора. Що читати, дивитися та слухати на вихідних?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
13 Січня 2024, 13:00 6 хв читання
Завантаження...