НАГАЛЬНЕ

«Це мені кум сказав, у якого є знайомий в СБУ». Як правильно споживати інформацію та відрізняти фейки від правди

13 Березня 2022, 09:59
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Микола Охотник В мирний час роблю нативну рекламу
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

У воєнний час правила медіаграмотності стають ще важливішими, ніж будь-коли. Тому що зараз інформація нам допомагає ухвалювати рішення, від яких залежить наше життя. І в наших же інтересах відрізняти правдиві новини від фейків.

Ми поговорили з фахівчинею з медіаграмотності Мариною Дорош. Вона розповіла, як ідентифікувати російську пропаганду, чим споживання новин під час війни відрізняється від звичайного часу та виділила основні правила медіаграмотності, які допоможуть вам у цій інформаційній війні.

Як відрізняється споживання новин та інформації під час війни

  1. Наш емоційний стан під час воєнних дій робить нас більш вразливими до фейків.

    Він спільний для більшої частини населення. У нас переважають стресові настрої, страх, паніка, екстремуми емоцій. А коли людина перебуває в таких станах, вона дуже вразлива, і впливати на неї набагато простіше.
  2. У воєнний час новини мають надзвичайно великий вплив на зміни в поведінці, і час від новини до певного рішення та дії дуже короткий.

    У звичайний період нам потрібна інформація для ухвалення рішень: про те, що купити, куди поїхати, за кого голосувати. Але зазвичай ми цю інформацію отримуємо досить тривалий час, читаємо, дивимося телевізор, гортаємо соціальні мережі, і потім поступово це рішення назріває.

    У час війни від одержання інформації до ухвалення рішення про вчинення певної дії може пройти година, хвилина та навіть секунда. І час на осмислення цієї інформації досить невеликий.

    І також, якщо говорити про сам тип рішень, то дуже часто це ті рішення, які пов’язані з нашою безпекою, з нашим здоров’ям і з нашим життям. Це не є рішенням, що купити, чи в який університет вступити. Від них може залежати наше життя.

    А ваше рішення, залежно від позиції людини, може впливати на групу людей. Ви можете відповідати за свою родину, групу людей, окреме підприємство, навіть певний регіон країни. Відповідальність у такому випадку зростає.

У купі ці чинники пояснюють, чому інформація є такою сильною зброєю, у тому числі й для ворога. Людина, яка є дуже емоційною та вразливою, може імпульсивно ухвалювати рішення. Тому вона стає потенційною жертвою для країни агресора та для його пропаганди. Тому важливо навчитися її вирізняти.

Російські фейки проти України

Насправді через проросійські канали цей вплив уже здійснювався на наше населення не один рік, і більш-менш цілі лишаються тими самими, що й були, вони просто дуже загострилися й актуалізувалися.

  • Велика частина маніпуляцій і фейків спрямована на формування та підвищення недовіри до української влади. Поширення повідомлень про зраду та про капітуляцію. Використовують для цього зазвичай певні чати та соціальні мережі, також можливо через авторитетні дописи людей, типу: «Мені точно сказали, що там усе вирішили, їм начхати на нас, я це точно знаю, 100% інформація».
  • Фейки також можуть бути спрямовані на поляризацію та роз’єднання суспільства. Сіяння недовіри та невдоволення щодо осіб, які переміщуються до більш безпечних місць на заході країни. І також можуть бути вкиди, які пов’язані з поведінкою людей, що вони поводяться неадекватно. Чи ті, хто їх ухвалює, дуже злі та незадоволені. Це все для того, щоб зіштовхувати частини суспільства.
  • Недовіра до західних держав, що вони насправді не союзники, їм начхати.

Ключові меседжі можуть доноситися різними каналами й у різних формах. Це можуть бути блогери, повідомлення від окремих користувачів та в чатах у месенджерах.

Дуже важливо тримати в голові ось ці цілі держави агресора в інформаційній війні та пропускати меседжі, які ми бачимо через це сито. Коли ви розумієте вищий рівень стратегії, то це підштовхує вас ставити запитання, коли ви бачите певний контент. Не сприймати все відразу як факт, як те, що дійсно відбувається. Потрібно розібратися, хто пише цей меседж, яка мета цього повідомлення.

Як відрізнити фейкову інформацію

Однакові та прості правила і для воєнного часу, і для мирного: 

  1. Джерело інформації.

    Довіряємо офіційним джерелам інформації: Міністерству оборони України, Генеральному штабу України, Президенту України, «Укрзалізниці», а повний перелік можна знайти в рекомендаціях міністра культури. Якщо ви бачите інформацію у ЗМІ, то потрібно переконатися, що ви читали його раніше, є достатньо інформації про це медіа, зрозуміло, кому воно належить. Також подивитися на джерела — на що саме посилаються журналісти.

    Усі працюють у стресовому режимі, фейк — навмисно створена неправдива новина, але може й бути хибна помилкова інформація, яка зроблена без умислу, журналіст може просто помилитися. Тому важливо перевіряти джерело. Якщо воно не схоже на достовірне, то потрібно погуглити, пошукати більше інформації про новину.

    На мою думку, більшість фейків поширюються через соціальні мережі, також включаються армії тролів, які мають підтримувати та розкручувати певний меседж. Тому в соціальних мережах потрібно ставитися підозріло до дописів, які не містять джерела інформації. Особливо до фраз на кшталт: «Маю 100% перевірену інформацію», «Це мені кум сказав, у якого є знайомий у СБУ». Не включайтеся відразу в обговорення цієї новини, можливо, попросіть джерело в коментарях. Якщо кажуть, що джерело анонімне, і це просто допис у соціальній мережі, то не має підстав цьому довіряти.
  1. Перевіряйте та звертайте особливу увагу на інформацію, у якій міститься емоційна лексика, оцінні судження, не відокремлюються факти від думок. Також вживаються багато знаків оклику та КАПСЛОК.

Як відрізнити фейкове зображення

Фото та відео впливають на нас більше, ніж текст, це емоційний контент. Тому я намагаюся дозувати його. Не спотворене зображення, а неправдивий контекст зображення зараз більше набуває популярності. Коли одне зображення подається за інше, яке було зроблене в іншому місці й в інший час.

Щоб упевнитись, що зображення справжнє, потрібно зробити зворотний пошук і подивитися, чи публікувалося воно десь раніше. Але в умовах війни можуть бути серйозні маніпуляції, і не можна буде знайти це фото. Тут можна довіряти офіційним джерелам, і ЗМІ з досить серйозною репутацією, що фото справжнє.

Говорили, що росія може використати технологію deepfake і звернутися від імені Зеленського. У цей час цей метод дуже вигідний для ворога, бо зараз ми швидко ухвалюємо рішення, і дуже сильно вразливі до такого контенту.

Це може бути звернення посадових осіб держави, навіть місцевих чиновників. Вони можуть говорити про різне, навіть про капітуляцію. І коли ви бачите на відео це все, тоді здається, що сумнівів майже не має, це правда. Ви вже не перевіряєте десь це джерело інформації, бо ви вже побачили та почули все.

Але якщо це дуже резонансне рішення, то офіційні джерела мають оперативно на нього відреагувати. Тому дивіться на реакцію офіційних джерел і пошукайте спростування. Також звертайте увагу на міміку та рух обличчя спікера.

7 основних порад із медіаграмотності

  1. Перевіряйте джерела: користуйтеся офіційними каналами та звіряйтеся з ними
  2. Ідентифікуйте свої емоції, як на вас впливає контент.

    Це буде потрібно вам і для щоденного життя, для розвитку емоційного інтелекту. Що ви відчуваєте гнів, злість, тривогу, паніку, сум. І для того, щоб їх контролювати, потрібно їх ідентифікувати та назвати цю емоцію.

    Якщо ви прочитали певне повідомлення, і це викликало сильний страх, або якщо подивилися відео та засумували, то потрібно зробити паузу. Зробіть дихальні вправи, але не ухвалюйте певні рішення відразу, не кидайте це в різні чатики, чи не робіть репост. З цього загалом починається вміння ідентифікувати вплив, який може на вас здійснюватися.
  3. Відповідальність за те, що поширюєте. Ви не лише споживач, але і поширювач контенту. Ми всі сидимо в соцмережах і чатах. Тому кожне повідомлення впливає на інших. Коли ви хочете поділитися своїми думками, емоціями, то потрібно подумати, як це може вплинути на інших. Це особиста відповідальність, бо зараз не лише журналісти поширюють інформацію, але і звичайні громадяни.
  4. Поважати якісну журналістику. Журналісти також можуть бути у стресі, так само дуже сильно усвідомлюють свій вантаж відповідальності, тому необхідно, якщо є така можливість, підтримувати незалежні ЗМІ. Безумовно, все йде на армію, але те, що зараз дуже цінне — це інформація, ми постійно хочемо нову інформацію, щоб ухвалювати рішення.

    І якщо уявити, що незалежні ЗМІ не зможуть працювати, тоді ми в складній ситуації. Бо для кожної події необхідне якісне та правдиве висвітлення.
  5. Наші особисті дані та кібербезпека. Коли ви десь реєструєтеся, підписуєте якісь петиції, то потрібно дуже сильно їх перевіряти та фільтрувати, особливо, де потрібно залишити свої дані.

    Також будьте обережні з різними посиланнями, не відкривайте відразу, особливо якщо від людини приходить просто лінк без коментарів. Потрібно перепитати її, що це таке, чи дійсно це вона вам відправила. Переконайтесь, що у ваших акаунтах налаштована двофакторна аутентифікація.
  6. Дозування інформації. Важливо встановлювати часові межі, коли ви дивитесь новини, по черзі моніторити новини з близькою людиною та давати собі перепочити від них. Вони дуже сильно психологічно виснажують. Але і без них неможливо, бо вони допомагають вам ухвалювати якісь рішення, від яких залежить життя.
  7. Спостерігати за інформаційною гігієною своїх дітей. Звертати увагу, що дивиться та читає дитина. Бо в TikTok та інших мережах поширюються інші типи фейків та інші меседжі.

    Тривожні обставини так само впливають на психіку дітей, і всі фейки просочуються в їхній інформаційний простір. Вони можуть також побачити та почути те, що дивляться дорослі, і воно також може впливати на них.

    Тому потрібно вести діалог і цікавитися, що вона читає, що дивіться чи бачить і як вона почувається, щоби бути в курсі медіаспоживання дитини та її емоційного стану. І, звісно, потрібно малих дітей повністю обмежити від споглядання візуального контенту війни. Бо це закарбовується в пам’яті, як і в нас.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Від співпраці з NASA до нерозірваного снаряда на території. Як чернігівська COLLAR працює під час війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
02 Травня 2022, 10:00 7 хв читання
БІЗНЕС
Вийшли на 15% від довоєнного доходу. Як Meest працює під час війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Квітня 2022, 10:30 10 хв читання
БІЗНЕС Компанії та бренди відмовляються від символу Z через росію
Свастика XXI століття. Як компанії та бренди відмовляються від використання символу Z через росію
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
30 Березня 2022, 16:50 5 хв читання
БІЗНЕС
Гнучкість. Як Favbet працює під час війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Березня 2022, 11:30 7 хв читання
Завантаження...